Рішення № 139483522, 04.09.2026, Хорольський районний суд Полтавської області

Справа № 537/3465/26

Провадження № 2/548/922/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04.09.2026 Хорольський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого - судді Старокожка В.П.,

за участю секретаря судового засідання - Скрипніченко М.І.,

розглянувши у приміщенні суду м. Хорола у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ''Юніт Капітал", представник позивача Кукса Карина Олександрівна, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

установив:

Позиції позивача та відповідача, процесуальні дії, вчинені по справі.

Представник позивача за допомогою підсистеми "Електронний суд" звернулася до Крюківського районного суду м. Кременчука з позовною заявою до відповідачки про стягнення заборгованості за кредитним договором та клопотанням про витребування доказів.

У обґрунтування своїх вимог посилається на те, що 31.03.2025 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачка ОСОБА_1 уклали договір кредитної лінії № 665211462 у формі електронного документу з використанням електронного підпису. Відповідно до умов договору остання шляхом безготівкового перерахунку на банківську картку отримала кредитні кошти в сумі 11300,00 грн.

Первісний кредитор свої зобов`язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, а саме - надав відповідачці кредит у розмірі, встановленому кредитним договором. У свою чергу, позичальниця зобов`язалася своєчасно сплачувати проценти за користування кредитом, повернути кредит у визначені кредитним договором терміни, а також виконати інші зобов`язання згідно з цим договором.

03.06.2025 первісний кредитор та ТОВ «Таліон Плюс» уклали договір факторингу № МВ-ТП/38, відповідно до умов якого до останнього перейшло право грошової вимоги до відповідачки за договором кредитної лінії № 665211462 від 31.03.2025.

04.12.2025 ТОВ «Таліон Плюс" та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» уклали договір факторингу № 04/1225-01, відповідно до якого до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідачки на суму 40162,46 грн, з яких: 11300,00 грн заборгованість за тілом кредиту; 22534,46 грн - за відсотками, 678,00 - за комісією, 5650,00 грн - за штрафними санкціями (штрафами, пенею).

Відповідачка не виконує умови взятого на себе зобов`язання, не повертає кредитні кошти та не сплачує проценти за користування кредитом. Станом на день звернення із цим позовом до суду заборгованість за кредитним договором № 665211462 від 31.03.2025 не погашена.

Посилаючись на неналежне виконання ОСОБА_1 кредитних зобов`язань, позивач просив стягнути з неї заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 34512,46 грн, що складається із 11300,00 грн - заборгованості за тілом кредиту; 22534,46 грн - за відсотками, 678,00 - за комісією, а також понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2662,50 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн.

Ухвалою судді Крюківського районного суду м. Кременчука від 26.05.2026 матеріали цивільної справи за вищевказаним позовом передані на розгляд за підсудністю до Лубенського міськрайонного суду Полтавської області.

Ухвалою судді Лубенського міськрайонного суду Полтавської області Бессонової Т.Д. від 22.06.2026 матеріали цивільної справи за вищевказаним позовом передані на розгляд за підсудністю до Хорольського районного суду Полтавської області, оскільки відповідачка ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , що віднесено до територіальної юрисдикції цього суду.

Протоколом авторозподілу розподілу судової справи від 13.07.2026 справа передана на розгляд судді Старокожку В.П.

Ухвалою від 14.07.2026 суддя відкрив провадження у вказаній цивільній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, витребував від АТ "Райффайзен банк'' інформацію щодо належності банківської картки № НОМЕР_1 ОСОБА_1 , успішності транзакції із зарахування коштів в сумі 11300,00 грн у період з 31.03.2025 по 05.04.2025; фінансового номеру телефону, закріпленого за вказаною банківською карткою.

Представник позивача в позовній заяві прохала суд про розгляд справи у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін, позовні вимоги підтримала повністю, проти заочного ухвалення рішення не заперечувала.

Станом на 04.09.2026 витребувана від АТ "Райффайзен банк'' інформація до суду не надійшла.

У встановлений судом строк відзив на позов до суду не надходив.

Відповідно до ч. 2 ст. 128 ЦПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до п. 2 ч. 7 ст. 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Згідно з ч. 6 ст. 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів, надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Пунктом 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України передбачено, що днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже, необхідно вважати відповідачку ОСОБА_1 належно повідомленою про відкриття провадження у справі, оскільки судові документи, що повернулися до суду із відміткою про відсутність адресата (копія ухвали про відкриття провадження), надіслані безпосередньо за місцем її реєстрації - АДРЕСА_1 .

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідачка та/або позивач до суду не подавали.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Правом на подання відзиву у встановлений судом строк відповідачка не скористалася, про наслідки ненадання учасником справи заяв по суті справи у встановлений судом строк була повідомлена в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Суд, дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, доходить висновку, що позов підлягає задоволенню повністю, виходячи з такого.

Фактичні обставини, встановлені судом.

Суд встановив, що 31.03.2025 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачка ОСОБА_1 уклали договір кредитної лінії № 665211462 у формі електронного документу з використанням електронного підпису, відповідно до умов якого остання шляхом безготівкового перерахунку на банківську картку отримала від кредитодавця кредитні кошти у загальній сумі 11300,00 грн.

Кредитодавець надав позичальниці перший транш за договором у розмірі, що дорівнює загальному розміру кредиту. В обов`язковому порядку сума кредиту має бути повернута позичальником не пізніше як протягом 30 календарних днів від дати отримання першого траншу позичальницею. Кінцева дата повернення (виплати кредиту) - 30.04.2030.

Базова процентна ставка та денна процентна ставка складають 0,98% в день від суми залишку кредиту, що становить 357,70% річних.

Одноразова комісія за надання кредиту (першого траншу) становить 678,00 грн.

Первісний кредитор свої зобов`язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме - надав відповідачці кредит у розмірі, встановленому кредитним договором. Виконання первинним кредитором обов`язку щодо надання грошових коштів у розмірі 11300,00 грн відповідачці підтверджується платіжним дорученням від 31.03.2025.

03.06.2025 первісний кредитор та ТОВ ''Таліон Плюс'' уклали договір факторингу № МВ-ТП/38, відповідно до умов якого доостаннього перейшло право грошової вимоги до відповідачки за договором кредитної лінії № 665211462 від 31.03.2025, що підтверджується копією витягу з реєстру прав вимоги від 03.06.2025. Заборгованість відповідачки станом на дату відступлення права вимоги складає 24105,16 грн, з яких: 11300,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 6477,16,00 грн - за відсотками, 678,00 грн - за комісією, 5650,00 грн - за штрафними санкціями.

04.12.2025 ТОВ ''Таліон Плюс" та ТОВ ''Юніт капітал'' уклали договір факторингу № 04/1225-01, відповідно до якого до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідачки на суму 40162,46 грн, з яких: 11300,00 грн - сума заборгованості за тілом кредиту; 22534,46 грн - за відсотками, 678,00 - за комісією, 5650,00 грн - за штрафними санкціями (штрафами, пенею), що підтверджується копією витягу реєстру прав вимоги № 2 від 04.12.2025, з якого вбачається, що станом на дату відступлення права вимоги складає 40162,46 грн, з яких: 11300,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 22534,46 грн - за відсотками, 678,00 грн - за комісією, 5650,00 грн - за штрафними санкціями.

Відповідно до виписки з особового рахунку за кредитним договором № 665211462 від 31.03.2026 станом на 18.03.2026 заборгованість ОСОБА_1 відповідає вищевказаній та не сплачена. З наведених документів вбачається, що відповідачка за цей період платежів в рахунок погашення заборгованості не вносила.

Норми права, застосовані судом.

Згідно зі ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Частиною 12 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Згідно зі статтею 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов`язку боржника третьою особою.

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

У частині другій статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

З правової позиції висловленої Верховним Судом України в постанові від 23.09.2015 року у справі №6-979цс15 слідує, що за змістом вказаних вище положень закону, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.

У відповідності до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином до умов договору, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускаються, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти(кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частиною 2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно достатті 1048 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми (ч.1 ст.1047 ЦК України).

Частиною 1 ст. 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Мотивована оцінка аргументів сторін.

Суд вважає, що стороною позивача доведений факт погодження між первісним кредитором ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та відповідачкою усіх суттєвих умов договору та належної інформації про підстави та розмір відповідальності позичальниці за прострочення виконання зобов`язання. Такі ж висновки щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, в тому числі Закону України «Про електронну комерцію», містять постанови Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 та від 10 червня 2021 року у справі № 234/7159/20.

Отже, з урахуванням принципу правомірності цього правочину, який не визнаний судом недійсним, у позичальниці ОСОБА_1 виникло зобов`язання з повернення одержаного кредиту.

Ураховуючи надані суду докази укладення договорів факторингу, позивачем доведено право вимоги до відповідачки за договір кредитної лінії № 665211462 від 31.03.2025 і воно не оспорене останньою.

Аналізуючи зазначені норми права та встановлені обставини, суд доходить висновку, що оскільки фактично отримані та використані відповідачкою кошти в добровільному порядку ні первісному кредитору, ні позивачу не повернуті, що підтверджується розрахунками заборгованості, складеними первісним кредитором та позивачем, позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов`язання виконати відповідачкою обов`язку з повернення, зокрема, фактично отриманої суми кредитних коштів в сумі 11300,00 грн та одноразової комісії за видачу кредиту в сумі 678,00 грн.

Отож, з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за тілом кредиту, яка становить 11300,00 грн та за комісією - 678,00 грн.

Щодо стягнення заборгованості за відсотками, суд зазначає таке.

Суд з матеріалів справи установив, що відповідачка оплат за кредитом не вносила.

При вирішенні питання щодо нарахування та стягнення з неї несплачених відсотків за користування кредитом у розмірі 22534,46 грн, суд виходить з таких міркувань.

Відповідно до умов договору кредитної лінії № 665211462 від 31.03.2025 кінцевою датою повернення кредиту є 30.04.2030. Базова процентна ставка складає 0,98% в день від суми залишку кредиту, яка знаходиться у позичальника, за кожний день користування ним, що становить 357,70 % річних (пункт 8.3. договору).

Первісний кредитор ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» нарахування відсотків здійснив з 31.03.2025 по 03.06.2025 у розмірі 6477,16 грн, ТОВ «Таліон плюс» здійснив нарахування відсотків з 03.06.2025 по 04.12.2025 у розмірі 22534,46 грн, позивач додаткових нарахувань не здійснював.

Розрахунок заборгованості за процентами проведений з дотриманням узгоджених сторонами вказаних істотних умов договору та у межах строку дії договору, а відповідачка не надала суду жодних належних та допустимих доказів на спростування встановлених судом обставин.

Враховуючи наведене, суд дійшов до висновку, що відповідачкою грошові кошти отримані, але в порядку та на умовах договору не повернуто заборгованість за нарахованими процентами в сумі 22534,46 грн, а тому підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ ''Юніт капітал'', яке набуло права вимоги.

Отже, з урахуванням вищевикладеного, суд виснував, що з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню загальна заборгованість у сумі 34512,46 грн, з яких: 11300,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 678,00 грн - за комісією та 22534,46 грн - за відсотками.

За таких умов позов ТОВ "Юніт капітал" до ОСОБА_1 підлягає задоволенню повністю.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи на те, що позов задоволено повністю, з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2662,40 грн, сплаченого позивачем на підставі платіжної інструкції від 22.05.2026.

Щодо стягнення із відповідачки витрат за надання професійної правничої допомоги в сумі 7000,00 грн, суд зазначає таке.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (частина перша статті 15 ЦПК України).

Відповідно до частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно із частинами першою та четвертою статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 137 ЦПК України).

Згідно із пунктом 2 частини другої статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження судових витрат у вказаному вище розмірі до суду представником позивача подано копії: акту прийому-передачі наданих послуг від 20.03.2026; договору про надання правничої допомоги № 20/01/26-92; додаткової угоди до нього від 21.01.2026; акту прийому-передачі наданих послуг від 20.03.2026 на суму 7000,00 грн; свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю адвоката Тараненка А.І. як представника позивача.

Також долучені відповідні документи на підтвердження повноважень представника.

Проаналізувавши акт прийому-передачі наданих послуг від 20.03.2026, суд дійшов висновку, що такий вид правових послуг, як вивчення матеріалів справи про стягнення заборгованості з боржника - не є окремими процесуальними діями, а є діями, що направлені на досягнення одного результату, яким в даному випадку є складання позовної заяви. Вартість цієї частини виконаної роботи адвокат оцінив у 1000,00 грн.

Зокрема, Верховний Суд у пунктах 48-49 додаткової постанови від 08.04.2021 у справі № 922/2321/20 виклав правовий висновок, за яким зазначені окремо у Акті надання правової допомоги послуги адвоката зі здійснення аналізу нормативного матеріалу, консультації, пошук і вивчення судової практики в аналогічних справах, публікацій науковців, коментарів спеціалістів охоплюються послугою зі здійснення підготовки відзивів на касаційні скарги; правова позиція боржника викладена у відзивах на касаційні скарги вже була сформована до касаційного розгляду справи, а доказів додаткового комплексного та усестороннього вивчення юридичної природи спірних правовідносин не надано та з матеріалів справи не вбачається.

Суд вважає, що цей правовий висновок у повній мірі застосовний до справи, що розглядається, з огляду на що вищевказані послуги, надані позивачу, не відповідають критерію «неминучості», охоплені за своєю суттю іншою послугою, а тому не підлягають розподілу.

Отже, суд виходячи з критерію реальності адвокатських послуг (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи вважає, що справедливою та реальною сумою витрат на професійну правничу допомогу, яку поніс позивач є 6000,00 грн. Оскільки позов задоволено повністю, ці витрати підлягають стягненню із відповідачки на користь позивача.

На підставі ст. 526, 611, 612, 1049, 1054, 1056-1 України, ст. 4, 12, 13, 76-81, 83, 141, 247, 259, 263-265, 268, 273, 279, 352 ЦПК України, суд

ухвалив:

Задовольнити повністю позов Товариства з обмеженою відповідальністю ''Юніт Капітал", представник позивача Кукса Карина Олександрівна, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніт капітал" заборгованість за договором кредитної лінії № 665211462 від 31.03.2025 у розмірі 34512 (тридцять чотири тисячі п`ятсот дванадцять) грн 46 коп.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніт капітал" 2662,40 грн понесених ним судових витрат по сплаті судового збору та 6000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю ''Юніт капітал", 01024, м. Київ, вул. Рогнідинська, 4, літ А, оф. 10, ЄДРПОУ 43541163.

Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Головуючий