Рішення № 139483403, 03.09.2026, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 541/2249/26

Номер провадження 2/541/1794/2026

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

03 вересня 2026 року м. Миргород

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Вірченко О.М.,

за участю секретаря судового засідання Олешко Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» звернулось до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позов обґрунтовує тим, що 24 серпня 2018 року між АТ «ОТП БАНК» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 2020215486. 24 березня 2023 року між АТ «ОТП БАНК» та ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» було укладено договір факторингу № 24/03/23, відповідно до умов якого АТ «ОТП БАНК» відступило ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» право вимоги до позичальників, в тому числі за договором про надання фінансових послуг № 2020215486 від 24 серпня 2018 року. Відповідач зобов`язання щодо повернення коштів не виконав, у зв`язку із чим у нього утворилася заборгованість в розмірі 15 211,37 грн, з яких: 10 000,00 грн заборгованість за тілом кредиту; 5 211,37 грн заборгованість по процентам, тому позивач просив стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» заборгованість за кредитним договором № 2020215486 від 24 серпня 2018 року в розмірі 15 211,37 грн, судовий збір у розмірі 2 662,40 грн, витрати на правничу допомогу у розмірі 5 500,00 грн.

В судове засідання представник позивача не з`явився, просив розгляд справи проводити у його відсутності (а.с. 7).

Відповідач в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги визнав частково в розмірі тіла кредиту 10 000,00 грн, в іншій частині просив відмовити. Зазначив про своє важке матеріальне становище та наявність на утриманні неповнолітньої дитини (а.с. 79).

Згідно з ч. 2 ст. 191 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Дослідивши та проаналізувавши письмові докази по справі, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що 24 серпня 2018 року між АТ «ОТП БАНК» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 2020215486.

Відповідно до п. 1.1. кредитного договору відповідач отримав кредит на придбання товару в загальному розмірі 8 099,90 грн, з яких: 7 799, 90 грн - кредит на придбання товару, 300 грн - на сплату додаткових послуг «СМС-Довідка», до 24 серпня 2020 року.

Згідно до п. 2.1. кредитного договору відповідач отримав картку № 26250001458470, що підтвердив підписом у відповідній графі договору. За умовами обслуговування кредитної лінії, за користування кредитом, банк нараховує проценти, які розраховуються банком на підставі процентної ставки, розмір якої визначається заявою-анкетою, тарифами банку та договором. На дату укладення заяви-анкети розмір процентної ставки становить 5% в місяць. На дату укладення заяви-анкети розмір процентної ставки впродовж пільгового періоду становить 0,01% річних.

Невід`ємною частиною кредитного договору є заява-анкета про надання банківських послуг, додаток № 1 до кредитного договору (графік платежів та розрахунок загальної вартості кредиту), паспорт споживчого кредиту, додаток № 1 до паспорті кредиту (орієнтовний графік платежів та розрахунок загальної вартості кредиту), відповідно до яких вартість кредиту становить 8 099,90 грн на 24 місяці, кредитний ліміт 2 500,00 грн на 36 місяців з правом пролонгації.

Шляхом підписання заяви-анкети, кредитного договору, споживчого паспорту, додатків до них, відповідач підтвердив, що ознайомлений з усіма умовами надання банківських послуг, правилами, тарифами, із положеннями договору та усіх додатків до них.

24 березня 2023 року між АТ «ОТП БАНК» та ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» було укладено договір факторингу № 24/03/23, відповідно до умов якого АТ «ОТП БАНК» відступило ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» право вимоги до боржників, зазначених в реєстрі боржників.

Відповідно до договору факторингу, акту приймання-передачі реєстру боржників до договору факторингу, розрахунку заборгованості ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» набуло право вимоги до відповідача в розмірі 15 211,37 грн, з яких: 10 000,00 грн - сума заборгованості за тілом кредиту; 5 211,37 грн - сума заборгованості за процентами.

За ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів цього виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (ст. 638 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Згідно зі ст.ст. 526, 599 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до змісту ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом, розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Ст.ст. 512, 514 ЦК України встановлено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Пред`являючи позов до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором № 2020215486 від 24 серпня 2018 року, новий кредитор посилався на те, що позичальник після заміни кредитора у зобов`язанні борг не погасив, має невиконані зобов`язання з погашення тіла кредиту, зі сплати відсотків.

Суд вважає, що з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за кредитним договором № 2020215486 від 24 серпня 2018 року в розмірі 15 211,37 грн, оскільки матеріалами справи встановлено неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань відповідно до умов укладеного кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. З матеріалів справи встановлено, що при зверненні до суду позивачем був сплачений судовий збір в розмірі 2 662,40 грн, тому з відповідача на користь позивача слід стягнути витрати за сплату судового збору у вказаному розмірі.

Згідно з положенням п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Водночас, згідно із ч. 4 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 137 ЦПК України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 137 ЦПК України).

У розумінні положень ч. 5 ст. 137 ЦПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі недотримання, на її думку, вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

В постановах Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року у справі № 211/3113/16-ц (провадження № 61-299св17) та від 06 листопада 2020 року у справі № 760/11145/18 (провадження № 61-6486св19) зазначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Відповідно до договору про надання правової допомоги від 05 січня 2026 року № 2/26Ю, акту про надання юридичної допомоги від 08 червня 2026 року вартість послуг за правничу допомогу складає 5 500 грн 00 коп.

Дослідивши матеріали справи, взявши до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для спору, суд приходить до висновку про те, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 5 500,00 грн не є співмірним із складністю справи, кількістю судових засідань, виконаними адвокатом роботами, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, та підлягає зменшенню до 2000 грн 00 коп.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 62, 81, 141, 258, 264, 265, 354 ЦПК України, суд

вирішив:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» (ЄДРПОУ 43115064; адреса: 49001, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Січових Стрільців, буд. 9, рахунок НОМЕР_2 в АТ «АКЦЕНТ БАНК», код банку 307770) заборгованість за кредитним договором від 24 серпня 2018 року № 2020215486 в розмірі 15 211 (п`ятнадцять тисяч двісті одинадцять) грн 37 коп., судовий збір в розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп., витрати на правничу допомогу в розмірі 2 000 (дві тисячі) грн00 коп.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення до Полтавського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя: О. М. Вірченко