Рішення № 139483006, 04.09.2026, Ставищенський районний суд Київської області

Єдиний унікальний номер: 357/11211/26

Провадження № 2/378/777/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2026 року Ставищенський районний суд Київської області в складі:

головуючого - судді: Скороход Т. Н.,

за участю секретаря: Соколової О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Ставище справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Акцент Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

До Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з вказаним позовом звернулося ТОВ «Акцент Банк» з посиланням на те, що 03.09.2020 ОСОБА_1 уклала з АТ «А-Банк» кредитний договір АВН0СТ155101599157745359, відповідно до якого отримала кредит в розмірі 20000 грн., строком на 36 місяців (до 02.09.2023), зі сплатою процентів у розмірі 50% щорічно. Відповідач зобов`язання за вказаним договором не виконувала, у зв`язку з чим виникла заборгованість, яка станом на 29.06.2026 становить 32736,12 грн. і складається з 18019,45 грн. загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 14706,67 грн. загальний залишок заборгованості за процентами.

Позивач просить суд стягнути з відповідача на користь АТ «А-Банк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 32726,12 грн. та сплачений ними судовий збір.

Ухвалою судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 6 липня 2026 року вказану справу направлено за підсудністю для розгляду до Ставищенського районного суду Київської області (а.с. 19-20).

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.08.2026, вказану справу розподілено судді Скороход Т.Н. (а.с. 26-28).

Ухвалою судді Ставищенського районного суду Київської області від 7 серпня 2026 року відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження (а. с. 58).

Представник позивача в судове засідання не прибув, АТ «Акцент Банк» про розгляд справи повідомлене належним чином (а.с. 62-65), одночасно з позовною заявою подало клопотання про розгляд справи без участі представника позивача (а.с. 8).

Відповідач в судове засідання не прибула, про час і місце розгляду справи повідомлена належним чином, шляхом направлення судової повістки, за зареєстрованим місцем проживання (а.с. 18, 61), проте, вказане поштове відправлення повернулось з довідкою відділення ПАТ «Укрпошта» з відміткою щодо отримання поштового відправлення «адресат відсутній» (а. с. 66), тому суд вважає, що відповідач відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України про розгляд справи повідомлена належним чином, відзив на позовну заяву не надала.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, в даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Отже, зважаючи на те, що судом вжито всіх можливих та розумних заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, та неподання у встановлений судом строк заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та/або клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін та/або письмового відзиву на позов, справа вирішується за наявними матеріалами у відповідності з нормою частини п`ятої статті 279 ЦПК України.

Суд, розглянувши матеріали справи, дослідивши подані письмові докази, приходить до наступного.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Одним із принципів цивільного судочинства є диспозитивність, який полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявленою нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ст. 13 ЦПК України).

Статтею 12 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом та кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За своєю правовою природою договір є правочином. Водночас, договір є й основною підставою виникнення цивільних прав та обов`язків (ст. 11 ЦК України).

Сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернулася до АТ "А-Банк" щодо отримання банківських послуг та підписала Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ "А-Банк" від 11.12.2009 (а.с. 44).

03.09.2020 ОСОБА_1 звернулася до АТ "А-Банк" із заявою та уклала з банком кредитний договір №АВН0СТ155101599157745359, відповідно до умов якого на підставі особистого волевиявлення, просить надати їй в АТ "А-Банк" кредит за послугою "Швидка готівка" (а.с. 31).

Відповідно до п.п. 1-7 Договору кредит надається на споживчі потреби; мета отримання кредиту - придбання товару/здійснення платежу/оплата послуг; сума кредиту 20000 грн.; строк кредиту 36 місяців; процентна ставка (фіксована) - 50% на рік. Номер платіжної картки, що є доступом до поточного рахунку, на який зараховується сума кредиту 4323357022328393.

Відповідно до п. 9 Договору відповідач погодилася, що ця заява разом із Умовами і правилами обслуговування фізичних осіб АТ «А-Банк» при наданні банківських послуг, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту становить кредитний договір.

03.09.2020 відповідач також підписала простим електронним підписом паспорт споживчого кредиту «Швидка готівка» (а. с. 30).

Відповідно до копій меморіального ордеру від 03.09.2020 та виписки по картці, виданої на ім`я ОСОБА_1 , встановлено, що остання отримала 03.09.2020 кошти в розмірі 20000 грн. та активно користувалася ними (а.с. 34-42).

Згідно з наданим позивачем АТ «Акцент-Банк» розрахунком заборгованість відповідача за кредитним договором № АВН0СТ155101599157745359 від 03.09.2020 станом на 29.06.2026 становить 32726,12 грн., з яких за тілом кредиту 18019,45 грн., по відсотках 14706,67 грн. (а. с. 32-33).

Відповідно до ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною 2 ст. 638 ЦК України передбачено, що договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти, як це передбачено ч.1 ст.1048 ЦК України.

Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.

Відповідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону є оригіналом такого документа.

Відповідно до ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

За ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Таким чином, зважаючи на те, що відповідач ОСОБА_1 свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконує, внаслідок чого виникла вищевказана заборгованість, належних та достовірних доказів погашення заборгованості за кредитним договором та його припинення відповідач суду не надала та не спростувала доказів, наданих позивачем, - суд дійшов висновку, що вимоги позивача є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за вказаним кредитним договором у розмірі 32726,12 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача слід стягнути на користь позивача судовий збір, сплаченого при поданні позову.

Керуючись ст. ст. 525, 526, 551, 638, 1049, 1050 ч. 2, 1054, 1055 ЦК України, ст. ст. 4, 10, 12, 81, 141, 206, 259, 263-265 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Акцент Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» заборгованість по кредитному договору № АВН0СТ155101599157745359 від 03.09.2020 в сумі 32726 (тридцять дві тисячі сімсот двадцять шість) гривень 12 копійок та на відшкодування витрат по сплаті судового збору 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Повне найменування учасників справи:

Позивач: Акціонерне товариство «Акцент-Банк» (49074, м. Дніпро, вул. Батумська, 11, ЄДРПОУ 14360080);

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ).

Повне рішення складено 4 вересня 2026 року.

Суддя Т. Н. Скороход