Ухвала суду № 139482923, 04.09.2026, Обухівський районний суд Київської області

Справа № 199/3259/26

Провадження 2-зз/372/23/26

ухвала

Іменем України

04 вересня 2026 року Суддя Обухівського районного суду Київської області Висоцька Г.В., за участю секретаря судового засідання Куник О. В., представника позивача Гребененко І. О., представника відповідача Ревенка О. В., розглянувши відкритому судовому засіданні заяву представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Ревенка Олексія Володимировича про часткове скасування заходів забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення суми боргу,

ВСТАНОВИВ:

13.08.2026 представник боржника адвокат Ревенко О.В. звернувся до суду із заявою про часткове скасування заходів забезпечення позову, в якій просить зняти арешт із зазначеного рахунку № НОМЕР_1 (IBAN НОМЕР_2 ) повністю. В обґрунтування заяви заявник посилається на: ст. 46 Конституції України щодо права на соціальний захист; пп. 3 п. 10-2 розділу XIII Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження», яким тимчасово, на період дії воєнного стану, припинено звернення стягнення на пенсію та стипендію (крім стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю внаслідок кримінального правопорушення, та рішень щодо боржників громадян Російської Федерації); передбачене тим самим пунктом 10-2 право боржника визначити рахунок для здійснення видаткових операцій у межах двох мінімальних заробітних плат на місяць; ч. 3 ст. 150 ЦПК України щодо співмірності (пропорційності) заходів забезпечення позову заявленим вимогам; практику Європейського суду з прав людини щодо неприпустимості покладення на особу надмірного індивідуального тягаря чи позбавлення її мінімальних засобів для існування. Заявник зазначає, що ОСОБА_1 є інвалідом війни, а пенсія є єдиним джерелом його доходу.

Судом встановлено.

Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 13.05.2026 у цій справі задоволено заяву позивача ОСОБА_2 про забезпечення позову шляхом накладення арешту: на право ОСОБА_1 на частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «КРИПТОН ОУШЕН ГРУП» (код ЄДРПОУ 40296509) у розмірі 100 % та Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬФА-КЛІНІНГ» (код ЄДРПОУ 33838732) у розмірі 50 %; на нерухоме майно ОСОБА_1 , розташоване за адресою: АДРЕСА_1 ; на грошові кошти ОСОБА_1 , що знаходяться на всіх його рахунках в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах, у межах суми позову 250 000 доларів США, що станом на день подання позовної заяви еквівалентно 10 932 300,00 грн.

На виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Ванжі О.В. перебуває виконавче провадження № 81362563 з примусового виконання зазначеної ухвали. Постановою приватного виконавця від 26.06.2026 у межах цього виконавчого провадження накладено арешт на грошові кошти боржника ОСОБА_1 , що містяться на усіх його рахунках в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах у межах суми 250 000 доларів США.

Відповідно до довідки АТ КБ «ПриватБанк» від 30.06.2026 № TKPNDVS0HPUE0HFV, ОСОБА_1 в цьому банку відкрито рахунок № НОМЕР_1 , IBAN НОМЕР_2 (картка НОМЕР_3 ), на який він отримує пенсійні виплати; у тій самій довідці банк зазначив, що на вказаний рахунок (картку) також може бути зарахована будь-яка інша виплата (переказ).

01.07.2026 представник боржника звернувся до приватного виконавця із заявою про зняття арешту з указаного рахунку. Листом від 02.07.2026 № 01.29/8930 приватний виконавець відмовив у задоволенні цієї заяви, зазначивши, зокрема, що: питання скасування чи зміни заходів забезпечення позову віднесено до виключної компетенції суду (ст. 158 ЦПК України), і зняття арешту виконавцем самостійно означало б вихід за межі його повноважень; пп. 3 п. 10-2 розділу XIII Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження» регулює звернення стягнення на пенсію, а не арешт коштів у порядку забезпечення позову, а тому не може бути самостійною підставою для зняття арешту виконавцем; від банківської установи не надходило повідомлення про те, що рахунок має спеціальний режим використання; надана боржником довідка банку підтверджує лише факт зарахування пенсії, а не виключність цільового призначення рахунку, який є звичайним поточним рахунком, на який можуть надходити будь-які платежі; кошти після зарахування на рахунок отримувача втрачають цільовий статус і стають його власністю (вкладом); боржник не позбавлений можливості отримувати пенсію готівкою через підприємства поштового зв`язку за місцем фактичного проживання.

Представник позивача заперечувала проти задоволення заяви про часткове скасування заходів забезпечення позову із мотивів, які збігаються із викладеною позицією приватного виконавця у листі від 02.07.2026 № 01.29/8930.

Дослідивши матеріали справи та наведені заявником доводи, суд виходить з такого.

Щодо правової природи посилання заявника на пп. 3 п. 10-2 розділу XIII Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження».

Зазначена норма тимчасово, на період дії воєнного стану, зупиняє звернення стягнення на пенсію та стипендію. За змістом ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника це його арешт, вилучення (списання коштів з рахунків) та примусова реалізація, тобто дія, спрямована на задоволення вимог стягувача за рахунок майна боржника у виконавчому провадженні. Арешт грошових коштів, вжитий ухвалою суду від 13.05.2026 в порядку забезпечення позову, є самостійним процесуальним заходом, метою якого є не задоволення вимог позивача, а гарантування можливості виконання майбутнього судового рішення; такий захід не передбачає передачі коштів стягувачу і сам собою звернення стягнення не утворює. Тому буквальне тлумачення пп. 3 п. 10-2 не дає підстав вважати цю норму прямо застосовною до арешту коштів у порядку забезпечення позову на цьому обґрунтовано наголошує у своєму листі приватний виконавець.

Разом з тим суд враховує, що мета зазначеної норми, а так само зміст ст. 46 Конституції України та практики Європейського суду з прав людини, полягає в недопущенні позбавлення особи мінімальних засобів до існування під час дії воєнного стану. Формальне розмежування арешту та звернення стягнення не повинно нівелювати цю мету, якщо практичним наслідком збереження арешту є позбавлення боржника з огляду на конкретні обставини справи єдиного джерела доходу. Водночас застосування цього підходу можливе лише за умови, що саме арештовані кошти достовірно є пенсійною виплатою, а не будь-якими іншими коштами боржника.

Щодо статусу рахунку та доведеності цільового призначення коштів.

Судом встановлено, що рахунок № НОМЕР_1 (IBAN НОМЕР_2 ) в АТ КБ «ПриватБанк» не має статусу рахунку зі спеціальним режимом використання в розумінні ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» та не віднесений законом чи іншим нормативно-правовим актом до рахунків, звернення стягнення (арешт) на які заборонено. Наданою заявником довідкою банку від 30.06.2026 підтверджено лише факт отримання ОСОБА_1 пенсійних виплат на цей рахунок, водночас та сама довідка прямо зазначає, що на рахунок може бути зарахована будь-яка інша виплата (переказ); виписки з рахунку за період, яка б підтверджувала фактичну відсутність на ньому інших (непенсійних) надходжень, заявником не надано.

За таких обставин суд не має підстав вважати доведеним, що всі кошти на вказаному рахунку є виключно пенсійними виплатами боржника, а отже задовольнити заяву в повному обсязі, знявши арешт з рахунку в цілому, як про це просить заявник. Водночас сам факт відсутності в рахунку спеціального статусу не спростовує того, що частина коштів на ньому саме пенсійна виплата боржника, розмір якої є визначеним і не залежить від волі боржника чи третіх осіб.

Щодо співмірності (пропорційності) заходу забезпечення позову.

Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Ціна позову в цій справі становить 250 000 доларів США. Розмір щомісячної пенсійної виплати боржника є величиною, вочевидь незіставною із зазначеною сумою; збереження арешту на кошти в межах розміру такої виплати не здатне забезпечити позивачу будь-який суттєвий додатковий рівень гарантій виконання майбутнього рішення суду, натомість для боржника, який є інвалідом війни та для якого, за його твердженням, пенсія є єдиним джерелом доходу, повне блокування цих коштів становить надмірний індивідуальний тягар. Такий підхід узгоджується з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, за якою заходи державного примусу не повинні позбавляти особу мінімальних засобів для існування.

Суд також враховує, що пунктом 10-2 розділу XIII Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження» боржнику надано право визначити (шляхом звернення до виконавця) рахунок для здійснення видаткових операцій у межах двох мінімальних заробітних плат на місяць без скасування самого арешту. Наявність цього альтернативного, позасудового механізму не є перешкодою для розгляду судом заяви за ст. 158 ЦПК України, оскільки останній вирішує саме питання про долю заходу забезпечення позову, а не про тимчасовий доступ до обмеженої суми в межах чинного арешту; втім, ця обставина свідчить, що навіть за відмови в задоволенні заяви в частині, в якій суд не знаходить для цього підстав, боржник не позбавлений можливості отримати мінімальний рівень доступу до коштів іншим шляхом.

Висновок суду.

Ураховуючи наведене, суд дійшов висновку, що заява підлягає частковому задоволенню: захід забезпечення позову у вигляді арешту коштів на рахунку № НОМЕР_1 підлягає заміні (ст. 156 ЦПК України) на такий, що виключає з-під арешту кошти в межах розміру пенсійної виплати боржника як за період з дня фактичного застосування арешту до цього рахунку до дня постановлення цієї ухвали, так і на майбутнє, за умови ідентифікації таких коштів за реквізитами платника (органу Пенсійного фонду України). У решті щодо коштів на цьому рахунку понад зазначену суму, а також щодо арешту іншого майна боржника, вжитого ухвалою від 13.05.2026, підстав для скасування чи зміни заходу забезпечення позову суд не встановив, оскільки належних доказів на підтвердження виключно цільового (пенсійного) характеру всіх коштів на рахунку заявником не надано, а такий обсяг задоволення заяви забезпечує розумний баланс між правом боржника на мінімальні засоби до існування та правом позивача на ефективне забезпечення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 46, 150, 153, 156, 158, 260, 353 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

1.Заяву представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Ревенка Олексія Володимировича про часткове скасування заходів забезпечення позову задовольнити частково.

2.Замінити захід забезпечення позову, вжитий ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 13.05.2026 у справі № 199/3259/26 у вигляді арешту грошових коштів, що перебувають на рахунку № НОМЕР_1 , IBAN НОМЕР_2 , відкритому в АТ КБ «ПриватБанк» на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ), арештом коштів на вказаному рахунку з винятками, визначеними у пунктах 3 та 4 цієї ухвали.

3. Дозволити ОСОБА_1 отримати (зняти) з рахунку № НОМЕР_1 , IBAN НОМЕР_2 в АТ КБ «ПриватБанк» грошові кошти в сумі 30 383 грн. 36 коп., що дорівнює загальній сумі пенсійних виплат за липень та серпень 2026 року, зарахованих на вказаний рахунок компетентним органом Пенсійного фонду України, що підтверджується пенсійним посвідченням і випискою банку по вказаному рахунку за зазначений період.

4. Не поширювати арешт, накладений ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 13.05.2026 у справі № 199/3259/26, на грошові кошти, що надходитимуть на рахунок № НОМЕР_1 , IBAN НОМЕР_2 в АТ КБ «ПриватБанк» на ім`я ОСОБА_1 після постановлення цієї ухвали, у межах суми, що відповідає розміру пенсії ОСОБА_1 , який встановлюється компетентним органом Пенсійного фонду України на відповідну дату виплати (з урахуванням наступних перерахунків та індексацій), за умови, що такі кошти ідентифікуються за реквізитами платника органу Пенсійного фонду України, зазначеними у платіжному документі.

5. У решті арешт грошових коштів на рахунку № НОМЕР_1 , IBAN НОМЕР_2 в АТ КБ «ПриватБанк» на ім`я ОСОБА_1 , вжитий ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 13.05.2026 у справі № 199/3259/26, залишити без змін.

6. Ухвалу в частині пунктів 3 та 4 направити для виконання до АТ КБ «ПриватБанк», а також приватному виконавцю виконавчого округу Дніпропетровської області Ванжі О.В. (виконавче провадження № 81362563) для здійснення в межах виконавчого провадження заходів, що випливають із цієї ухвали.

7. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`ятнадцяти днів з дня її оголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Г.В. Висоцька