Ухвала суду № 13948045, 15.02.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2-а-1528/10/0670 Головуючий у 1-й інстанції: Романченко Є.Ю. Суддя-доповідач: Бистрик Г.М.

У Х В А Л А

Іменем України

"15" лютого 2011 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Бистрик Г.М.,

суддів: Кучми А.Ю., Бєлової Л.В.,

при секретарі: Пеньковій О.Г.,

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача Державної податкової інспекції у м. Житомирі на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 18 червня 2010 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельної компанії «Полісся-Продукт»до Державної податкової інспекції у м. Житомирі про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій,

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2010 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю Торгівельна компанія «Полісся-Продукт»звернувся в суд з позовом до Державної податкової інспекції у м. Житомирі про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 18 червня 2010 року вимоги позивача задоволено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні вимог позивача відмовити.

Сторони в судове засідання не з'явились, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що згідно з ч. 4 ст.196 КАС України не перешкоджає судовому розгляду справи, в зв'язку з чим фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін.

Згідно зі п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає, апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення вимог позивача.

Згідно ст. 15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» контроль за додержанням субєктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

Судом першої інстанції встановлено, що 24.02.2010 року податковим органом проведена перевірка позивача щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу ТОВ ТК «Полісся - продукт»у магазині «Мелодія»за адресою м. Овруч, вул.. Горького, 9, за результатами якої складено акт № 000024/06/16/23/32265298, на підставі якого 05.03.2010 року №0003312302 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 4565 грн. грн..

Відповідно до п. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послуги або відмовляється від неї; розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Статтею 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» передбачено, що за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у розмірах визначених зазначеною статтею.

Положення зазначеної статті поширюються на субєктів підприємницької діяльності, які зобовязанні проводити розрахункові операції із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій.

На виконання Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» розроблено Положення про форму та зміст розрахункових документів, яке затверджене наказом ДПА України № 614 від 01.12.2000 року та зареєстроване у Міністерстві юстиції України 05.02.2001 року за №105/5296.

Задовольняючи вимоги позивача суд першої інстанції вірно виходив з того, що невідповідність роздрукованого субєктом підприємницької діяльності розрахункового документа вимогам Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 року №614, за умови використання на місці проведення розрахунків РРО, зареєстрованого, опломбованого та введеного у фіскальний режим роботи у встановленому порядку, не є порушенням в розумінні п.п. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», та відповідно не може бути підставою для притягнення до відповідальності, передбаченої п. 1 ст. 17 цього Закону.

Вказані висновки акту перевірки, щодо наявності вини у вчиненні встановлених порушень не підтверджуються належними та допустимими доказами, фактичними обставинами справи, яким суд першої інстанції дав належну правову оцінку.

Позиція податкового органу спростована позивачем в ході розгляду справи та відповідає нормам матеріального права.

Доводи апелянта не ґрунтуються на належній доказовій базі та правильному трактуванні норм права.

Суд першої інстанції вірно застосував норми Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», правову позицію з приводу яких аргументовано виклав в мотивувальній частині оскаржуваного апелянтом рішення.

Інші доводи апеляційної скарги є безпідставними, оскільки спростовуються доказами наявними в матеріалах справи, у податкового органу були відсутні правові підстави для застосування до позивача на підставі пункту 1 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»штрафних (фінансових) санкцій в сумі 2360,50 грн., а тому прийняте відповідачем спірне податкове повідомлення-рішення є неправомірними.

Згідно частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем наведено обставини, які підтверджуються достатніми доказами, що свідчить про обґрунтованість позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст. ст. 201 - 204 КАС України.

Оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 41, 158, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254, КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу відповідача Державної податкової інспекції у м. Житомирі - залишити без задоволення.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 18 червня 2010 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки передбаченні ст. 212 КАС України.

Повний текст ухвали суду виготовлено 21.02.2011 року.

Головуючий суддя: (підпис)

Судді: (підпис)

Суддя: Бистрик Г.М.