Ухвала суду № 139480080, 03.09.2026, Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

У Х В А Л А

про арешт тимчасово вилученого майна

Справа №348/2508/26

Провадження №1-кс/348/478/26

03 вересня 2026 року м. Надвірна

Слідчий суддя Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого СВ Надвірнянського РВП ГУНП в Івано-Франківській області капітана поліції ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 12026091200000276 від 17.08.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, погоджене з прокурором Надвірнянської окружної прокуратури ОСОБА_6 , про арешт тимчасово вилученого майна,

в с т а н о в и в:

До слідчого судді Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області 02.09.2026 надійшло клопотання слідчого СВ Надвірнянського РВП ГУНП в Івано-Франківській області капітана поліції ОСОБА_5 , погоджене з прокурором Надвірнянської окружної прокуратури ОСОБА_6 , про арешт тимчасово вилученого майна у межах кримінального провадження № 12026091200000276 від 17.08.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України.

В обґрунтування клопотання зазначає, що досудовим розслідуванням встановлено, що 17.08.2026 о 17 год. 10 хв. заступник начальника - начальник СКП Надвірнянського РВП ГУНП в Івано-Франківській області підполковник поліції ОСОБА_7 , оперуповноважений СКП Надвірнянського РВП ГУНП в Івано-Франківській області старший лейтенант поліції ОСОБА_8 , оперуповноважений СКП Надвірнянського РВП ГУНП в Івано-Франківській області лейтенант поліції ОСОБА_9 , оперуповноважений СКП Надвірнянського РВП ГУНП в Івано-Франківській області лейтенант поліції ОСОБА_10 , які у відповідності до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» є працівниками правоохоронного органу, на виконання доручення слідчого СВ Надвірнянського РВП ГУНП в Івано-Франківській області у кримінальному провадженні № 62026140150000525 від 05.06.2026 за ч. 5 ст. 407 КК України про встановлення місця перебування та забезпечення прибуття до слідчого для проведення процесуальних дій підозрюваного ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , прибули на службовому автомобілі марки «Тоуota Camry», реєстраційний номер НОМЕР_1 , до вищевказаного населеного пункту та направилися за місцем проживання підозрюваного.

На під`їзді до вказаної адреси працівниками поліції було виявлено ОСОБА_11 , який рухався по проїжджій частині вулиці Богдана Хмельницького неподалік свого домоволодіння та побачивши службовий автомобіль різко змінив маршрут свого руху, після чого почав бігти за межі території свого домоволодіння у напрямку лісового масиву, що позаду його житлового будинку.

З метою виконання своїх службових обов`язків працівниками поліції в ході переслідування було затримано ОСОБА_11 неподалік його житлового будинку.

Надалі на місце події, а саме на вул. Богдана Хмельницького в с. Чорний Потік, Надвірнянського району, прибули місцеві жителі, в тому числі рідна сестра ОСОБА_11 . ОСОБА_4 . В свою чергу працівниками поліції вказаним особам, згідно ч. 3 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» було пред`явлено для ознайомлення службові посвідчення та повідомлено про те, що із ОСОБА_11 проводяться процесуальні дії.

Незважаючи на це, ОСОБА_4 , усвідомлюючи, що поліцейські ОСОБА_8 та ОСОБА_10 є працівниками правоохоронного органу та перебувають при виконанні своїх службових обов`язків, діючи умисно, з метою умисного заподіяння тілесних ушкоджень працівникам поліції, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, нанесла декілька цілеспрямованих ударів дерев`яною палицею, яку знайшла на місці події, по тулубу, руках та голові ОСОБА_8 , а потім ОСОБА_10 , чим спричинила останнім легкі тілесні ушкодження.

28.08.2026 під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жительки АДРЕСА_1 , було виявлено та вилучено футболку оранжевого кольору, із маркувальними позначеннями «Look Over», шорти чорного кольору, які упаковані в спецпакет № NPU 6103246, мобільний телефон марки «Redmi», який упакований в паперовий конверт, дві дерев`яні палиці, які упаковані в полімерну стрічку.

Вказані речі та предмети визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.

Підставами для тимчасового вилучення вище зазначеного майна стало те, що вони зберегли на собі сліди вчинення злочину. Незастосування заходу забезпечення кримінального провадження накладення арешту на майно, може призвести до його можливого приховування, пошкодження, зникнення, втрати або настання інших наслідків, які можуть перешкоджати кримінальному провадженню.

З метою запобігання можливого приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження вилученого майна, оскільки існує сукупність підстав вважати, що воно в подальшому може мати доказове значення під час досудового розслідування та могло зберегти на собі сліди злочину або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а також потреби проведення низки слідчих дій та ряду експертних досліджень із вказаним майном, виникла потреба у арешті тимчасово вилученого майна, а тому слідчий у кримінальному провадженні просить накласти арешт із забороною розпоряджання, відчуження та користування на футболку оранжевого кольору, із маркувальними позначеннями «Look Overs, шорти чорного кольору, які упаковані в спецпакет № NPU 6103246, мобільний телефон марки «Redmi», який упакований в паперовий конверт, дві дерев`яні палиці, які упаковані в полімерну стрічку, та які належать ОСОБА_4 .

Слідчий в судовому засіданні клопотання підтримав, вказав, що є необхідність в накладенні арешту на майно. Також пояснив, що телефон було вилучено для встановлення дзвінків з іншими жителями с. Чорний Потік та з метою отримання відеозаписів з місця події. Станом на сьогодні телефон оглянуто, виявлено необхідну інформацію, як таких слідчих дій з телефоном не заплановано, потреба в забороні користуванням телефоном відпала.

В судовому засіданні ОСОБА_4 не заперечила щодо задоволення клопотання, однак просила повернути їй мобільний телефон.

Перевіривши матеріали клопотання, заслухавши пояснення учасників та дослідивши докази по цих матеріалах, дійшов таких висновків.

У відповідності до ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 р. № 475/97-ВР, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до ч. 3 ст. 41 Конституції України, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів часників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду.

Статтею 22 КПК України закріплено принцип змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, відповідно до якого кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Згідно п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час проведення досудового розслідування в кримінальному провадженні.

Відповідно до ст. 7, 16 КПК України загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження та застосовується з метою досягнення дієвості цього.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення (ч. 1 ст. 98 КПК України).

Встановлено, що слідчим відділенням Надвірнянського РВП ГУНП в Івано-Франківській області проводиться досудове розслідування по кримінальному провадженню № 12026091200000276, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.08.2026, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 345 КК України.

Згідно протоколу обшуку від 28.08.2026 за місцем проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жительки АДРЕСА_1 , було виявлено та вилучено футболку оранжевого кольору, із маркувальними позначеннями «Look Over», шорти чорного кольору, які упаковані в спецпакет № NPU 6103246, мобільний телефон марки «Redmi», який упакований в паперовий конверт, дві дерев`яні палиці, які упаковані в полімерну стрічку

Постановою слідчого СВ Надвірнянського РВП ГУНП в Івано-Франківській областівід 28.08.2026 майно, вилучене 28.08.2026 року під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 та на яке слідчий просить накласти арешт, визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №12026091200000276 від 17.08.2026.

Слідчий звернувся до слідчого суді з клопотанням про арешт вилученого майна в межах встановленого ч. 5 ст. 171 КПК України строку, шляхом подання відповідного клопотання до суду не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, яке отримано судом 02.09.2026 засобами поштового зв`язку.

Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу (ч. 1 ст. 173 КПК України).

Беручи до уваги вищевикладене та враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за фактом вчинення якого розслідується кримінальне провадження та в межах якого подано це клопотання, а також те, що виявлені 28.08.2026 року під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жительки АДРЕСА_1 , та вилучені речі та предмети, а саме: футболка оранжевого кольору, із маркувальними позначеннями «Look Over», шорти чорного кольору, які упаковані в спецпакет № NPU 6103246, мобільний телефон марки «Redmi», який упакований в паперовий конверт, дві дерев`яні палиці, які упаковані в полімерну стрічку, відповідають ознакам ст. 98 КПК України, тобто мають ознаки речового доказу, оскільки могли зберегти на собі сліди кримінального правопорушення та можуть бути використані як докази факту та обставин протиправних дій, що встановлюються під час кримінального провадження, окрім того є достатні підстави вважати, що вони можуть бути приховані, пошкоджені, знищені, з метою встановлення обставин кримінального правопорушення та забезпечення кримінального провадження, клопотання необхідно задовольнити та накласти арешт на вищевказане майно.

Не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження може у подальшому перешкодити кримінальному провадженню, оскільки є ризик втрати цього речового доказу, що унеможливить встановленню істини по справі.

Відповідно до ч. 4 ст. 173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Вирішуючи клопотання в частині встановлення заборони користування мобільним телефоном марки «Redmi», слідчий суддя дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення в цій частині, оскільки органом досудового розслідування телефон оглянуто, виявлено необхідну інформацію, як таких слідчих дій з телефоном не заплановано, потреба в забороні користуванням телефоном станом на час розгляду клопотання відпала. Таким чином слідчим не доведено, що незастосування такої заборони призведе до невиконання завдань кримінального провадження, які, виходячи з наданих слідчому судді документів та повідомлених обставин, не виправдовують такий ступінь втручання у права та свободи власника (володільця) майна.

Слідчому судді не подано доказів на обґрунтування існування високого ступеню ризиків приховування, пошкодження, псування, втрати, знищення, перетворення мобільного телефону власником майна у разі не встановлення заборони щодо обмеження користування цими транспортними засобами.

Згідно з ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Керуючись ст. 98, 100, 131, 168, 170, 171, 309, 372, 376 КПК України,

п о с т а н о в и в:

Клопотання слідчого СВ Надвірнянського РВП ГУНП в Івано-Франківській області капітана поліції ОСОБА_5 , погоджене з прокурором Надвірнянської окружної прокуратури ОСОБА_6 , про арешт тимчасово вилученого майна у межах кримінального провадження № 12026091200000276 від 17.08.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, задовольнити частково.

Накласти арешт шляхом заборони відчуження, користування та розпорядження нафутболку оранжевого кольору, із маркувальними позначеннями «Look Over», шорти чорного кольору, які упаковані в спецпакет № NPU 6103246, дві дерев`яні палиці, які упаковані в полімерну стрічку, що належать ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жительці АДРЕСА_1 .

Накласти арешт шляхом заборони відчуження та розпорядження намобільний телефон марки «Redmi», який упакований в паперовий конверт та належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жительці АДРЕСА_1 . В частині заборони користування відмовити.

Ухвала про накладення арешту на майно відповідно до ст. 175 КПК України підлягає негайному виконанню.

Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1

Повний текст ухвали проголошено 04.09.2026.