Ухвала суду № 139479799, 04.09.2026, Солонянський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 192/297/26

Провадження № 2-п/192/9/26

Ухвала

Іменем України

04 вересня 2026 року Солонянський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Стрельникова О. О.

за участю секретаря судового засідання Бондаренко В. А.,

представника відповідача Лисенка Д. В.

розглянувши у відкритому судового засіданні в с-ще Солоне, Дніпровського (колишнього Солонянського) району, Дніпропетровської області, клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 21 травня 2026 року по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

30 липня 2026 року відповідачка ОСОБА_1 за допомогою електронного кабінету подала до суду клопотання про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 21 травня 2026 року по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

На обґрунтування вказаного клопотання зазначила, що про існування заочного рішення суду вона дізналась випадково лише 20 липня 2026 року, коли їй заблокували рахунки по АСВП: 81539139.

Тому просила поновити їй пропущений строк на подання заяви про перегляд заочного рішення Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 21 травня 2026 року (а. с. 178-179).

Представник позивача в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував, послався на те, що безпідставне поновлення строку є порушення верховенства права, а також зауважив, що відповідачкою не надано будь-яких доказів на підтвердження обставин поважності пропуску строку.

В судове засідання по розгляду клопотання про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення відповідачка та її представник не з`явились, повідомлялись про час та місце розгляду клопотання належним чином (а. с. 253).

Вислухавши представника позивача, ознайомившись із клопотанням та матеріалами справи, суд приходить до таких висновків.

21 травня 2026 року Солонянським районним судом Дніпропетровської області було ухвалено заочне рішення по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, яким позов задоволено (а. с. 158-163).

Згідно ст. 283 ЦПК України - відповідачам, які не з`явилися в судове засідання, направляється копія заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 284 ЦПК України - заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Згідно ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.

Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Як вказує в клопотанні відповідачка вона про заочне рішення суду дізналась випадково.

Разом з тим вказане не відповідає дійсності, оскільки копія заочного рішення від 21 травня 2026 року, була направлена 09 червня 2026 року поштовим зв`язком і доставлена відповідачці 16 червня 2026 року, що підтверджується перевіркою трекінгу відправлення R067194684743 (а. с. 165, 170).

Тобто відповідачка була належним чином обізнана про ухвалення заочного рішення.

При цьому в заочному рішенні від 21 травня 2026 року, судом було роз`яснено відповідачці порядок та строк перегляду заочного рішення і в тому числі порядок та строк оскарження рішення відповідачкою (а. с. 162, 163).

З врахуванням вищезазначеного відповідачка, якій не було вручено заочне рішення в день його проголошення 21 травня 2026 року мала право на поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення протягом двадцяти денного терміну починаючи з 16 червня 2026 року тобто до 06 липня 2026 року включно.

Проте відповідачкою подано заяву про перегляд заочного рішення лише 30 липня 2026 року.

За таких підстав враховуючи, що відповідачка подала заяву про перегляд заочного рішення після закінчення тридцятиденного строку після його проголошення та після двадцятиденного строку з моменту отримання копії заочного рішення, тому відповідачка подала заяву про перегляд заочного рішення з пропуском строку встановленого ст. 284 ЦПК України і після втрати права на його поновлення передбаченого ч. 3 ст. 284 ЦПК України.

Аналізуючи підстави для поновлення строку з інших поважних причин, як передбачено ч. 4 ст. 284 ЦПК України, суд приходить до такого.

Як поважну причину пропуску строку відповідачка вказує те, що вона дізналась про заочне рішення суду 20 липня 2026 року, будь-яких доказів на підтвердження вказаного відповідачка не надає і не обґрунтовує причини з яких їй не було відомо про заочне рішення яке вона отримала поштовим зв`язком - 16 червня 2026 року.

В своїй постанові від 12 червня 2024 року Велика Палата Верховного Суду у справі №756/11081/20 зазначила:

За загальним правилом метою встановлення строків є надання визначеності у реалізації суб`єктами правовідносин своїх прав та обов`язків. З настанням або закінченням відповідного строку пов`язане виникнення, зміна чи припинення правовідносин.

Строк як відрізок часу обмежує дію суб`єктивних прав та обов`язків. Водночас процесуальний строк - це встановлений законом або визначений судом проміжок часу, протягом якого суд або учасники судового процесу мають право або зобов`язані вчинити певну процесуальну дію чи сукупність таких дій.

Процесуальні строки мають свою специфіку: по-перше, вони завжди мають імперативний характер; по-друге, процесуально-правові строки встановлюються для здійснення тих або інших процесуальних дій; по-третє, вони мають забезпечувати оперативність та ефективність здійснення правосуддя і сприяти дисциплінуючому впливові на учасників процесу.

Отже, запровадження строку, у межах якого особа може звернутися до суду з позовом, заявою, апеляційною чи касаційною скаргою, обумовлено передусім необхідністю дотримання принципу правової визначеності та забезпечення здійснення судових процедур у межах розумних строків.

У низці рішень ЄСПЛ принцип правової визначеності трактується у контексті дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий, лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (справи «Рябих проти Росії», пункти 51, 52, «Брумареску проти Румунії», пункт 61).

Отже, встановлення строків звернення до суду із заявою чи скаргою у системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для учасників справи того, що зі спливом встановленого проміжку часу прийняте судом рішення або здійснена дія не підлягатимуть скасуванню.

Зокрема, ЄСПЛ у справах «Світлана Науменко проти України», «Трегубенко проти України», «Праведна проти Росії», «Желтяков проти України» зазначає, що у випадках перегляду судових рішень як у порядку нагляду, так і у зв`язку з нововиявленими обставинами національним судам необхідно забезпечувати дотримання учасниками справи встановлених строків та не допускати того, щоб за допомогою таких процесуальних механізмів, як продовження строку на оскарження, було порушено принцип правової визначеності.

Тому враховуючи, що відповідачці в заочному рішенні суду було роз`яснено порядок та строк перегляду заочного рішення, будь-яких причин, які заважили відповідачці звернутись до суду у встановлений ЦПК України строк відповідачка суду не зазначила, обізнаність відповідачки про заочне рішення лише 20 липня 2026 року спростовуються матеріалами справи і тому дана причина не є поважною причиною, яка заважала відповідачці подати заяву про перегляд заочного рішення в строк, у зв`язку з чим в задоволені клопотання відповідачки про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення суду слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 126, 127, 284 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

В задоволені клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 21 травня 2026 року по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити.

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 21 травня 2026 року по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її підписання суддею і може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено і підписано суддею 04 вересня 2026 року.

Головуючий: суддя Стрельников О. О.