Ухвала суду № 139479753, 27.08.2026, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 206/1526/26

Провадження № 1-кс/206/905/26

УХВАЛА

27 серпня 2026 року cлідчий суддя Самарського районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 ,

при секретареві ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого про закриття кримінального провадження,

ВСТАНОВИВ:

21.07.2026 року до Самарського районного суду міста Дніпра надійшла скарга ОСОБА_3 на постанову слідчого про закриття кримінального провадження.

Скарга мотивована тим, що 24.06.2026 слідчим СВ ВП №1 ДРУП №2 ГУНП у Дніпропетровській області прийнято постанову про закриття кримінального провадження №12026042230000014, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.01.2026 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.194 та ч.1 ст.296 КК України, на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення.

Копію зазначеної постанови вона отримала лише 13.07.2026 засобами електронного зв`язку, після чого у встановлений законом строк звертаюся до суду з цією скаргою.

Вважає постанову слідчого незаконною, передчасною та необґрунтованою, оскільки вона прийнята без повного, всебічного та неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження, без належної перевірки всіх взаємопов`язаних епізодів, щодо яких відомості були внесені до ЄРДР на виконання ухвал слідчого судді, а також без належної оцінки зібраних доказів у їх сукупності.

Під час досудового розслідування нею неодноразово зверталася увага органу досудового розслідування та прокурора на неповноту проведеного розслідування, необхідність проведення окремих слідчих (розшукових) та процесуальних дій, а також на необхідність дослідження всіх взаємопов`язаних подій у їх сукупності. Частина зазначених обставин уже була предметом перевірки прокурора під час здійснення процесуального керівництва та судового контролю, однак під час прийняття оскаржуваної постанови ці обставини належним чином враховані не були.

Крім того, вже після подання нею попередньої скарги на постанову слідчого про відмову у задоволенні клопотання стало відомо про існування восьми окремих кримінальних проваджень, зареєстрованих за заявами, які раніше були предметом розслідування в межах кримінального провадження №12026042230000014 після його об`єднання постановою прокурора. Зазначені обставини ставлять під сумнів повноту досудового розслідування, проведеного до прийняття постанови про закриття кримінального провадження.

З огляду на викладене, постанова слідчого підлягає скасуванню з таких підстав.

Протягом 2025 року нею до органів Національної поліції було подано одинадцять заяв про вчинення щодо неї кримінальних правопорушень, пов`язаних із систематичним пошкодженням майна, погрозами, залякуванням, хуліганськими діями, фізичною агресією та іншими взаємопов`язаними протиправними діями.

У зв`язку з невнесенням відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань вона була змушена неодноразово звертатися до слідчого судді зі скаргами на бездіяльність органу досудового розслідування.

За результатами розгляду її скарг ухвалами Самарського районного суду м. Дніпра від 26.12.2025 (справа №206/7086/25) та 06.02.2026 (справа №206/199/26) уповноважених осіб органу досудового розслідування було зобов`язано внести відповідні відомості до ЄРДР. На виконання зазначених ухвал були зареєстровані кримінальні провадження №12026042230000014 за ч.1 ст.194 КК України та №12026047230000022 за ч.1 ст.296 КК України.

Зважаючи на те, що всі події були пов`язані між собою спільними обставинами, одними й тими самими особами, спільним мотивом та систематичним характером протиправних дій, заявницею було подано прокурору клопотання про об`єднання зазначених кримінальних проваджень.

Постановою прокурора від 27 лютого 2026 року кримінальні провадження були об`єднані в одне кримінальне провадження №12026042230000014.

Надалі кримінальне провадження неодноразово закривалося слідчим, однак постанови про його закриття двічі скасовувалися прокурором у зв`язку з неповнотою досудового розслідування.

Після скасування останньої постанови про закриття нею було подано клопотання про проведення необхідних слідчих (розшукових) та процесуальних дій, однак постановою слідчого від 22.06.2026 у задоволенні зазначеного клопотання було відмовлено.

Вже 24.06.2026, тобто через два дні після відмови у проведенні запитуваних слідчих дій, слідчим повторно прийнято постанову про закриття кримінального провадження, законність якої є предметом розгляду цієї скарги.

Після звернення до суду зі скаргою на постанову слідчого від 22.06.2026 їй стало відомо про існування восьми окремих кримінальних проваджень, зареєстрованих за заявами, які раніше були предметом розслідування в межах об`єднаного кримінального провадження. Про прийняття будь-яких процесуальних рішень, які могли б пояснити виникнення цих кримінальних проваджень після об`єднання, їй не повідомляли. Саме наведені обставини свідчать про необхідність перевірки повноти проведеного досудового розслідування та законності постанови слідчого про закриття кримінального провадження.

Під час досудового розслідування нею неодноразово зверталася увага органу досудового розслідування на необхідність проведення додаткових слідчих (розшукових) та процесуальних дій, спрямованих на перевірку всіх обставин кримінального провадження.

Зокрема, нею ставилося питання про необхідність: витребування матеріалів лінії «102», журналів ЄО, електронних карток; викликів та матеріалів реагування поліції; витребування записів бодікамер працівників поліції; огляду пошкоджених дверей; вирішення питання про призначення експертизи щодо пошкодження дверей; процесуального оформлення та оцінки наданих відеозаписів; перевірки всіх заяв, за якими ухвалою Самарського районного суду м. Дніпра від 06.02.2026 було зобов`язано внести відомості до ЄРДР; надання належної правової оцінки всім епізодам у їх сукупності.

Необхідність проведення зазначених дій обумовлювалася небажанням провести будь-які додаткові слідчі дії, а тим, що без їх виконання неможливо було встановити всі обставини, які відповідно до ст.91 КПК України підлягають доказуванню.

Незважаючи на це, слідчий дійшов висновку про відсутність складу кримінального правопорушення, не забезпечивши повного дослідження всіх обставин кримінального провадження.

За таких обставин висновок, викладений у постанові від 24.06.2026, є передчасним та не ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні доказів.

Перед закриттям кримінального провадження не було належним чином з`ясовано, які саме епізоди входили до предмета досудового розслідування.

Після винесення ухвали Самарського районного суду м. Дніпра від 06.02.2026 до ЄРДР було внесено відомості за одинадцятьма її заявами про кримінальні правопорушення.

Оскільки всі зазначені події були взаємопов`язані між собою, нею було подано прокурору клопотання про їх об`єднання.

За результатами його розгляду прокурор постановою від 27.02.2026 об`єднав кримінальні провадження №12026042230000014 та №12026047230000022 в одне кримінальне провадження з присвоєнням об`єднаному кримінальному провадженню загального номеру 12026042230000014.

Листом Лівобережної окружної прокуратури її офіційно повідомлено, що таке об`єднання здійснене саме тому, що під час досудового розслідування встановлено можливу причетність однієї особи до всіх зазначених кримінальних правопорушень.

Крім того, прокурор повідомив, що слідчому надано письмові вказівки щодо проведення необхідних слідчих (розшукових) дій саме в межах об`єднаного кримінального провадження.

Таким чином із офіційних відповідей прокуратури випливало, що всі взаємопов`язані епізоди підлягають досудовому розслідуванню саме в межах кримінального провадження №12026042230000014.

Однак уже після звернення до суду зі скаргою на постанову слідчого від 22.06.2026 мені стало відомо, що за тими самими заявами існують окремі кримінальні провадження №12026047230000111№12026047230000118, які перебувають у провадженні сектору дізнання.

Про прийняття будь-якого процесуального рішення щодо виділення матеріалів із об`єднаного кримінального провадження, скасування постанови прокурора про об`єднання або іншої зміни предмета досудового розслідування її не повідомляли.

Більше того, саме ухвалою Самарського районного суду м. Дніпра від 06.02.2026 орган досудового розслідування було зобов`язано внести до ЄРДР відомості за одинадцятьма заявами, а прокурором у подальшому прийнято рішення про об`єднання відповідних кримінальних проваджень у єдине кримінальне провадження №12026042230000014 з огляду на їх взаємопов`язаність та можливу причетність однієї особи. Тому поява після цього восьми окремих кримінальних проваджень без повідомлення про будь-які процесуальні рішення, які б пояснювали зміну меж досудового розслідування, об`єктивно ставить під сумнів повноту виконання ухвали Самарського районного суду м. Дніпра від 06.02.2026, постанови прокурора про об`єднання кримінальних проваджень, а також законність висновку слідчого про завершення досудового розслідування.

Якщо після об`єднання кримінальних проваджень прокурором у подальшому приймалися будь-які процесуальні рішення щодо виділення окремих матеріалів або зміни меж досудового розслідування, такі обставини мали бути враховані слідчим під час прийняття постанови про закриття кримінального провадження та відображені в її мотивувальній частині. Однак оскаржувана постанова не містить жодних відомостей про зміну меж досудового розслідування, що не дає можливості встановити, які саме епізоди були предметом перевірки та щодо яких саме обставин зроблено висновок про відсутність складу кримінального правопорушення.

За таких обставин виникає обґрунтований сумнів, чи взагалі охоплювала постанова про закриття від 24.06.2026 усі епізоди, які прокурор раніше визнав взаємопов`язаними та такими, що повинні розслідуватися в одному кримінальному провадженні.

Без з`ясування цієї обставини висновок про відсутність складу кримінального правопорушення є передчасним.

Під час досудового розслідування слідчий був зобов`язаний перевірити не лише обставини окремого епізоду, а й усі матеріали, які стали підставою для початку кримінального провадження та характеризують розвиток конфлікту.

Як убачається з матеріалів справи, потерпіла протягом тривалого часу неодноразово зверталася до поліції із заявами про протиправні дії щодо неї. Ці звернення містили відомості про пошкодження майна, погрози, конфлікти та інші пов`язані між собою події.

Саме ці матеріали стали підставою для подальших звернень до суду, ухвал слідчих суддів про внесення відомостей до ЄРДР, а також для об`єднання кримінальних проваджень прокурором.

Однак зі змісту постанови про закриття кримінального провадження не вбачається, що слідчий здійснив аналіз зазначених матеріалів, перевірив їх у сукупності або навів мотиви, з яких відхилив наведені в них відомості.

Натомість у постанові фактично відсутня оцінка того, чи підтверджують зазначені звернення систематичність подій, чи узгоджуються вони з іншими доказами та яке значення вони мають для встановлення фактичних обставин кримінального провадження.

Такий підхід не відповідає вимогам статей 9, 91, 94 та 110 КПК України, оскільки процесуальне рішення має містити мотивовану оцінку всіх істотних обставин справи, а не лише окремих доказів.

Відсутність належної оцінки зазначених матеріалів свідчить про неповноту досудового розслідування та передчасність висновку про відсутність складу кримінального правопорушення.

У матеріалах кримінального провадження наявні ухвали слідчих суддів Самарського районного суду м. Дніпра, якими за результатами розгляду скарг потерпілої орган досудового розслідування було зобов`язано внести відповідні відомості до ЄРДР.

Зазначені судові рішення були постановлені після перевірки доводів заяв та свідчили про наявність достатніх підстав для початку досудового розслідування.

Разом із тим зі змісту постанови про закриття кримінального провадження не вбачається, що слідчий належним чином врахував обставини, викладені у відповідних судових рішеннях, а також перевірив усі факти, які стали підставою для їх постановлення.

Фактично постанова містить лише кінцевий висновок про відсутність складу кримінального правопорушення, однак не містить належного аналізу того, з яких саме причин відомості, що стали підставою для судового втручання та внесення відомостей до ЄРДР, не підтвердилися під час досудового розслідування.

За таких обставин висновок слідчого не можна визнати достатньо мотивованим, оскільки він не містить аналізу всіх істотних обставин кримінального провадження та не дає можливості перевірити повноту проведеного досудового розслідування.

У постанові наведено окремі процесуальні дії, проведені під час досудового розслідування, проте відсутній належний аналіз усіх зібраних доказів у їх сукупності. Також не наведено мотивів, з яких слідчий дійшов висновку про відсутність складу кримінального правопорушення саме з урахуванням усіх матеріалів кримінального провадження.

Крім того, постанова не містить належної оцінки доводів потерпілої, викладених у її заявах, клопотаннях та інших поданих документах, а також не пояснює, з яких причин ці доводи були відхилені.

Таким чином, постанова фактично містить лише висновок слідчого без належного мотивування, що позбавляє заявника можливості перевірити правильність такого висновку, а суд здійснити ефективний контроль за законністю прийнятого рішення.

За таких обставин постанова не відповідає вимогам статті 110 КПК України та підлягає скасуванню.

Як зазначено вище, слідчим не надано належної оцінки системності подій, попереднім зверненням потерпілої до правоохоронних органів, обставинам, які стали підставою для внесення відомостей до ЄРДР, а також не забезпечено належного мотивування прийнятого процесуального рішення.

За таких обставин висновок про відсутність складу кримінального правопорушення є передчасним, оскільки він зроблений без належної перевірки всіх обставин кримінального провадження та без повної оцінки зібраних доказів у їх сукупності.

Сам по собі факт існування восьми окремих кримінальних проваджень, про які заявнику стало відомо вже після звернення до суду, свідчить про наявність істотної невизначеності щодо предмета досудового розслідування.

З одного боку, ухвалою слідчого судді від 06.02.2026 було зобов`язано внести відомості до ЄРДР за одинадцятьма заявами, а прокурором прийнято рішення про об`єднання взаємопов`язаних кримінальних проваджень в одне провадження №12026042230000014 саме тому, що вони стосувалися однієї особи та єдиного комплексу подій.

З іншого боку, після закриття цього кримінального провадження з`ясувалося, що значна частина тих самих епізодів фактично розслідується в межах восьми інших кримінальних проваджень.

При цьому в оскаржуваній постанові слідчий сам зазначає, що заяви від 05.02.2025, 07.02.2025, 05.03.2025, 07.05.2025, 23.05.2025, 28.06.2025, 23.07.2025, 25.08.2025, 28.09.2025 та 29.09.2025 були долучені до матеріалів кримінального провадження №12026042230000014 та за результатами їх розгляду встановлено відсутність складу кримінальних правопорушень. Разом із тим із офіційної відповіді прокуратури вбачається, що за цими ж заявами існують окремі кримінальні провадження №12026047230000111№12026047230000118, що свідчить про очевидну невизначеність предмета досудового розслідування та не дає можливості встановити, які саме епізоди були остаточно перевірені перед закриттям кримінального провадження №12026042230000014.

Більше того, наведені обставини свідчать про внутрішню суперечливість офіційної позиції органів досудового розслідування та прокуратури. Якщо, як зазначено у постанові слідчого від 24.06.2026, перелічені заяви були долучені до матеріалів кримінального провадження №12026042230000014 та саме в його межах перевірені, то незрозуміло, на якій правовій підставі за цими ж заявами існують окремі кримінальні провадження №12026047230000111№12026047230000118. Якщо ж зазначені заяви розслідуються в окремих кримінальних провадженнях, то слідчий не мав правових підстав робити висновок про їх перевірку в межах кримінального провадження №12026042230000014. Така суперечність сама по собі ставить під сумнів законність і обґрунтованість оскаржуваної постанови.

Таким чином, оскаржувана постанова містить взаємовиключні твердження щодо предмета досудового розслідування. З одного боку, слідчий стверджує, що перелічені заяви були долучені до матеріалів кримінального провадження №12026042230000014 та розглянуті саме в його межах. З іншого боку, з офіційної відповіді прокуратури та дій органу досудового розслідування вбачається, що за цими ж заявами існують окремі кримінальні провадження №12026047230000111№12026047230000118. За таких обставин неможливо встановити, який саме обсяг матеріалів був предметом досудового розслідування у кримінальному провадженні №12026042230000014, а відтак і перевірити законність висновку слідчого про відсутність складу кримінального правопорушення.

За відсутності відомостей про процесуальні рішення, які б пояснювали таку зміну предмета досудового розслідування, неможливо зробити обґрунтований висновок про те, що під час закриття кримінального провадження №12026042230000014 були перевірені всі обставини, які відповідно до ухвали слідчого судді та постанови прокурора підлягали розслідуванню в їх сукупності.

Фактичне існування після закриття кримінального провадження восьми окремих кримінальних проваджень, відкритих за тими самими заявами, об`єктивно ставить під сумнів належне виконання ухвали Самарського районного суду м. Дніпра від 06.02.2026 та постанови прокурора про об`єднання взаємопов`язаних кримінальних проваджень, оскільки матеріали, які прокурором були визнані взаємопов`язаними та об`єднані для розслідування в одному кримінальному провадженні, фактично опинилися в різних кримінальних провадженнях, тоді як оскаржувана постанова не містить жодних відомостей про процесуальні рішення, які б пояснювали таку зміну меж досудового розслідування. За таких обставин неможливо перевірити, чи були під час прийняття постанови про закриття досліджені всі епізоди, щодо яких ухвалою суду було зобов`язано внести відомості до ЄРДР.

Більше того, за таких обставин неможливо встановити, чи охоплює постанова слідчого від 24.06.2026 всі одинадцять заяв, відомості за якими були внесені до ЄРДР на виконання ухвали слідчого судді від 06.02.2026.

Слідчий суддя під час розгляду цієї скарги не вирішує питання винуватості чи невинуватості будь-якої особи. Предметом судового контролю є перевірка законності та обґрунтованості постанови про закриття кримінального провадження.

Оскільки оскаржувана постанова прийнята з порушенням вимог кримінального процесуального закону та без належного дослідження всіх істотних обставин справи, вона підлягає скасуванню (а.с. 1-6).

У судові засідання 23.07.26, 13.08.26 та 27.08.26 попри вимоги закону щодо обов`язкової участі скаржник не з`явилася. Про місце та час розгляду скарги повідомлялася своєчасно та належним чином. 18.08.2026 засобами Електронного суду надала клопотання про розгляд скарги за її відсутності.

Дослідивши зміст скарги та додані до неї документи, а також матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно зі ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК України під час досудового провадження можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, зокрема, рішення слідчого про закриття кримінального провадження, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.

18.06.2026 року слідчим СВ ВнП № 1 Дніпровського РУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області старший лейтенант поліції ОСОБА_4 винесено постанову про закриття кримінального провадження № 12026042230000014 від 07.01.2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 194, ч. 1 ст. 296 КК України, у зв`язку з відсутність складу кримінального правопорушення, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України (а.с. 8, 9).

Слідчий суддя також дослідив докази отримання постанови про закриття кримінального провадження, листи Лівобережної окружної прокуратури, ухвалу слідчого судді Самарського районного суду міста Дніпра від 06 лютого 2026 року, ухвалу слідчого судді Самарського районного суду міста Дніпра від 26 грудня 2025 року, лист дізнавача СД відділення поліції № 1 Дніпровського РУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області (а.с. 10-17, 33, 34).

Оцінюючи законність та правомірність даної постанови слідчий суддя виходить з такого.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених рішень.

Досудове розслідування визнається закінченим, якщо немає необхідності у проведенні ще будь-яких слідчих (розшукових) або негласних слідчих (розшукових) дій, спрямованих на збирання, перевірку та оцінку доказів, коли жодна з версій, які виникли, не залишилась неперевіреною, тобто коли виконані вимоги ст. 91 КПК України про встановлення обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.

Постанова слідчого про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам справи, встановленим матеріалами справи, зокрема, в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулась з метою захисту своїх прав та відповіді на всі поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу.

Закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, а тому провадження має закриватися після всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення).

Відповідно до ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі встановлення відсутності події кримінального правопорушення, встановлення відсутності в діянні складу кримінального правопорушення, або не встановлені достатні докази для доведення винуватості особи в суді і вичерпані можливості їх отримати. Правові підстави визначені ст. 284 КПК України є вичерпними і не підлягають розширенню.

Зі змісту оскаржуваної постанови про закриття кримінального провадження від 24 червня 2026 року не вбачається, що слідчий ВП ВнП №1 Дніпровського РУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області при здійсненні досудового розслідування даного кримінального провадження були проведені усі достатні слідчі дії, зібрані всі можливі докази, яким була надана повна та об`єктивна оцінка у їх сукупності.

Закриваючи кримінальне провадження, слідчий як підставу для цього вказав, що об`єктивна сторона цього злочину полягає у знищенні або пошкодженні цього майна, що заподіло шкоду у великих розмірах. Станом на 2025 рік один неоподаткований мінімум доходів громадян становив 3028 грн. Отже на момент вчинення злочину, тобто 21.09.2025 року, матеріальна шкода повинна становити не менш як 378500 грн. Згідно висновку експерта № 488/26 від 24.03.2026 року сума матеріального збитку, що заподіяно потерпілій внаслідок облиття вікон фарбою, становить 1823,33 грн. Крім того 21.03.2026 року було проведено додатковий огляд вікон квартири потерпілої за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого встановлено, що на вікнах відсутні будь-які сліди фарби.

Крім того. слідчим поліції проаналізовано наявність складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 296 КК України, та дійшов правильного висновку про відсутність виняткового цинізму та особливої зухвалості, а також порушень громадського порядку в діях невстановленої особи, що облила вікна квартири заявниці фарбою. У зв`язку з вищевикладеним в діях невстановленої особи відсутній склад злочинів, передбаченихч. 1 ст. 194, ч.1 ст. 296 КК України.

Доводи заявника про передчасність закриття кримінального провадження основані на тому, що слідчим не виконано ряд слідчих та процесуальних дій.

Проте слідчий посилається на відсутній склад злочину, передбаченого ч. 1 ст. 194, ч.1 ст. 296 КК України, а саме об`єктивної сторони, оскільки згідно висновку експерта сума матеріального збитку є меншою аніж встановлено станом на 2025 рік. Тому на думку слідчого судді слідчим було виконано всі слідчі та процесуальні дії, допит будь-яких інших осіб з цього приводу не матиме значення для встановлення суттєвих обставин кримінального правопорушення.

Таким чином, слідчий суддя не вбачає підстав для скасування постанови слідчого про закриття кримінального провадження.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 26, 91, 284, 303-307, 309 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні скарги відмовити.

Ухвала відповідно оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1