Ухвала суду № 13947863, 10.02.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-311/10/2370 Головуючий у 1-й інстанції: Мишенко В.В.

Суддя-доповідач: Костюк Л.О.

У Х В А Л А

Іменем України

"10" лютого 2011 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіКостюк Л.О.;

суддів:Шостака О.О., Троян Н.М.;

розглянувши відповідно до ст. ст. 41, 128, 197 КАС України в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2010 року у справі за адміністративним позовом Смілянського міськрайонного центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

В лютому 2010 року позивач Смілянський міськрайонний центр зайнятості звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_2 про стягнення коштів, виплачених як допомога по безробіттю в сумі 5070 грн. 05 коп. (а.с. 3-5).

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2010 року адміністративний позов Смілянського міськрайонного центру зайнятості до ОСОБА_2 повністю задоволено, а саме: стягнено з ОСОБА_2 (з урахуванням ухвали Черкаського окружного адміністративного суду від 15.04.2010 р. про виправлення описки (а.с. 45): 20700, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Смілянського міськрайонного центру зайнятості: 20700, Черкаська область, м. Сміла, вул. Свердлова, 83 (код ЄДРПОУ 21368514) 5 070 (п'ять тисяч сімдесят) грн. 05 коп. виплачених як допомога по безробіттю (а.с. 37-38)

Не погоджуючись з прийнятим по справі судовим рішенням, відповідач ОСОБА_2 подала заяву про апеляційне оскарження (а.с. 42) та апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2010 року у справі № 2а-311/10/2370 за позовом Смілянського міськрайонного центру зайнятості Черкаської області до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, мотивуючи свої вимоги тим, що постанова суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою (а.с. 48).

До суду апеляційної інстанції всі особи, які беруть участь в справі не прибули, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду.

Статтею 128 КАС України встановлено наслідки неприбуття в судове засідання особи, яка бере участь в справі.

Згідно до ч. 6 зазначеної вище статті, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь в справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Підстави для проведення апеляційного розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами визначено ст. 197 КАС України.

За змістом ч. 1 вищезазначеної статті, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь в справі, про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які прийняті у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 183-2 цього Кодексу.

З огляду на викладене та враховуючи те, що справу можливо вирішити на основі наявних у ній доказів, а також те, що до суду апеляційної інстанції всі особи, які беруть участь в справі не прибули, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду, відсутні клопотання про розгляд справи за їх участю, колегія суддів ухвалила про апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до ч. 1 ст. 197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача про обставини справи, зміст судового рішення і апеляційної скарги, та, перевіривши доводи апеляції наявними у матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи повністю адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідачем були порушені вимоги Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

А отже, зайво виплачені та отримані відповідачем кошти підлягають стягненню з нього на користь держави в судовому порядку.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, відповідач 11.12.2008 року звернулась до Смілянського міськрайонного центру зайнятості із заявою щодо надання їй статусу безробітної з виплатою допомоги по безробіттю до вирішення питання її працевлаштування (а.с. 6).

Наказом Смілянського міськрайонного центру зайнятості № НТ 081211 від 11.12.2008 року відповідачу надано статус безробітної і призначено допомогу по безробіттю (а.с. 14).

15.06.2009 року відповідачу відповідно до наказу № НТ 090615 припинено виплату допомоги по безробіттю у зв'язку з переїздом безробітної на постійне місце проживання в іншу місцевість відповідно до пп. 11 п.1 ст. 31 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»№ 1533-III та знято з обліку у зв'язку із зняттям з реєстрації місця проживання у разі переїзду в іншу місцевість відповідно до абзацу 11 пп. 1 п. 20 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу і безробітних (а.с. 14).

Загальна сума коштів, отриманих відповідачем як допомога по безробіттю, за період часу з 11.12.2008 року по 15.06.2009 року становить 5 070 грн. 05 коп., що підтверджується розрахунком позивача (а.с. 17).

Крім того, при проведені звірки з базою даних державного реєстратора виконавчого комітету Смілянської міської ради Черкаської області виявлено, що відповідач зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 20.01.2010 року (а.с. 12-13), в яких вказано, що ОСОБА_2 зареєстрована як фізична особа-підприємець виконавчим комітетом Уманської міської ради Черкаської області 17.09.2007 року за № 20240170000003773, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 (а.с. 12-13).

28.07.2009 року позивачем видано Наказ № 2302/30 про повернення коштів, виплачених як допомога по безробіттю та вартості наданих соціальних послуг ОСОБА_2 в сумі 5 070 грн. 05 коп. (а.с. 15).

Станом на 19.01.2010 року кошти в сумі 5 070 грн. 05 коп. відповідачем не повернуті (17).

Колегія суддів зазначає, що згідно з ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»від 02.03.2000 року, № 1533-III, застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до Закону України «Про зайнятість населення», безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.

Згідно з ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»№ 755-VІ від 15.05.2003 року, державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців - засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

Як вбачається з матеріалів справи, свою підприємницьку діяльність відповідач припинила лише 04.08.2009 року після подання нею державному реєстратору виконавчого комітету Смілянської міської ради Черкаської області необхідних документів визначених частинами 9-18 ст. 47 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»№ 755-VІ від 15.05.2003 року, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців станом на 20.01.2010 року (а.с. 12-13).

Таким чином, датою припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 являється 04.08.2009 року - дата внесення до Єдиного державного реєстру інформації про припинення підприємницької діяльності, а не 23.08.2007 року - дата винесення господарським судом Черкаської області рішення про припинення підприємницької діяльності відповідача, на яку в своїй апеляційній скарзі посилається апелянт.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

В звязку з цим, колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції при вирішенні даної справи всебічно, повно та обєктивно встановив обставини справи, дослідив та оцінив всі докази, які містяться в матеріалах справи.

З огляду на таке, наведені в апеляційній скарзі доводи не викликають сумнівів щодо правильності висновків суду першої інстанції та застосування норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на те, що Черкаський окружний адміністративний суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

На підставі викладеного та, керуючись ст. ст. 41, 128, 160, 165, 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2010 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через пять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяЛ.О. Костюк

Судді:О.О. Шостак

Н.М. Троян