Рішення № 139478485, 27.08.2026, Сумський районний суд Сумської області

Справа № 587/2957/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2026 року Сумський районний суд Сумської області під головуванням судді Степаненка О.А., за участю секретаря судового засідання Бузової Т.І. розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Суми справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Хотінська селищна рада Сумського району Сумської області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог приватний нотаріус Сумського міського нотаріального округу Каблучко Олена Миколаївна про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом-, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернулась до суду з позовом у якому просила визнати за ОСОБА_1 та за ОСОБА_2 право власності по 1/2 часток відповідно за кожним на житловий будинок з надвірними та господарськими будівлями, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позовні вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 батько позивачів. Після його смерті відкрилась спадщина на все належне йому майно, зокрема на житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , яке позивачі прийняли шляхом своєчасної подачі заяв про прийняття спадщини до приватного нотаріуса Сумського міського нотаріального округу Каблучко О.М. 30.03.2021 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 були отримані свідоцтва про право на спадщину за законом на інше спадкове майно. Заповіту за життя померлим складено не було. Дружина ОСОБА_3 ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . 18.06.2026 року Позивачі звернулись до приватного нотаріуса Сумського міського нотаріального округу Каблучко О.М. з проханням видати свідоцтво про право на спадщину на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , але нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтва з наступних підстав, оскільки відсутній документ, що посвідчує право власності спадкодавця на вказане нерухоме майно на ім`я померлого. Оскільки Позивачі позбавлені у позасудовому порядку оформити свої спадкові права, тому вимушені звернутись до суду для захисту своїх прав та визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом.

У судове засідання позивачі та їх представник не з`явились, у письмовій заяві представник позивача просила розгляд справи здійснювати без їх участі, позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

Від представника відповідача надійшла письмова заява про розгляд справи без їх участі на підставі наявних матеріалів справи, у прийнятті рішення покладається на розсуд суду.

Третя особа в судове засідання не з`явилась, про дату і час розгляду справи повідомлена належним чином.

Дослідивши матеріали справи суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 батько ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 18.07.2020 року, виданим Сумським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), актовий запис №2028. (а.с.14)

Померлий ОСОБА_3 є батьком ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що підтверджується рішенням Ковпаківського районного суду міста Суми у справі №592/10620/20 від 03.12.2020 року. (а.с.16)

Згідно Довідки Управлінням «Центр надання адміністративних послуг у місті Суми» СМР від 20.07.2020 року за №14.03-08/110525, померлий на день смерті був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Заповіту за життя померлим складено не було. Дружина ОСОБА_3 ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть виданим Сумським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), актовий запис №10.

Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на все належне йому майно, зокрема на житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

27.07.2020 року позивачі звернулись до приватного нотаріуса Сумського міського нотаріального округу Каблучко О.М. із заявами про прийняття спадщини.

На підстав зазначених заяв, 27.07.2020 року приватним нотаріусом було заведено спадкову справу №35/2020 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3

30.03.2021 року за реєстровими №№ 769, 770, 771, 772, 773, 774, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 були отримані свідоцтва про право на спадщину за законом на інше спадкове майно.

18.06.2026 року позивач ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Сумського міського нотаріального округу Каблучко О.М. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , після батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Постановою приватного нотаріуса Сумського міського нотаріального округу Каблучко О.М. 18.08.2026 року було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, а саме видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 після померлого ОСОБА_3 , оскільки відсутній документ, що посвідчує право власності спадкодавця на вказане нерухоме майно на ім`я померлого. Вказує, що відповідно до довідки наданої Комунальним підприємством «Ініціатива» Миколаївської сільської ради від 20.05.2026 року за №590-1-05/26, інвентаризаційна справа на об`єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 в архіві інвентаризаційних справ Сумського району, станом на 31.12.2012 року, відсутня.

У зв`язку із цим, позивачі позбавлені у позасудовому порядку оформити свої спадкові права, а тому вимушені звернутись до суду для захисту своїх прав та визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом.

За правилами ст.ст. 1216, 1217, 1218 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, а тому прийняття спадщини частинами не можливе.

Відповідно до ч.1 ст. 1220, ч.1 ст.1221 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Належність правовстановлюючих документів встановлюється відповідно до законодавства, яке було чинним на час набуття права власності на житловий будинок, споруду, зокрема відповідно до Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженої Міністерством комунального господарства УРСР 31 січня 1966 року та погодженої з Верховним Судом УРСР 15 січня 1966 року, який втратив чинність згідно з наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 13 грудня 1995 року, та інших нормативно-правових актів.

Вказана Інструкція передбачала обов`язкову реєстрацію (інвентаризацію) будинків і домоволодінь у межах міст і селищ, в тому числі й на підставі записів у погосподарських книгах.

Порядок ведення погосподарського обліку в сільських радах визначався Вказівками по введенню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими постановою Державного комітету статистики СРСР від 12.05.85 № 5-24/26, а згодом Вказівками, затвердженими постановою Держкомстату СРСР від 25.05.90 №69.

В інформаційному листі Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних i кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» сказано, що записи у погосподарських книгах, при вирішенні питання про визнання права власності на житлові будинки i споруди у порядку спадкування, оцінюються у сукупності з іншими доказами, таким як: рішення про оформлення права власності громадян на будинки, технічним паспортом на будівлі, документами про відведення в установленому порядку земельних ділянок під забудову тощо.

Порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР був встановлений інструкцією, яка була затверджена Міністерством комунального господарства Української РСР 31.01.1966 року та втратила чинність згідно наказу Держжитлокомунгоспу №56 від 13.12.1995 року.

Згідно з п.п. 4, 7 цієї Інструкції підлягали реєстрації всі будинки і домоволодіння, у тому числі належні громадянам на праві особистої власності, і здійснювалась вона на підставі документів, що встановлюють право власності (правовстановлюючих документів, перелік яких додано до вказаної Інструкції), у тому числі й на підставі записів у погосподарських книгах. Тобто, записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності.

В п. 9 постанови Пленуму Верховного суду України від 04.10.1991 року №7 «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на житловий будинок» зазначено, що право власності на житловий будинок, збудований громадянами на відведеній в установленому порядку земельній ділянці і прийнятий в експлуатацію виникає з часу його реєстрації у виконкомі місцевої ради.

Частинами 3,4 ст.3 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. Права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за умов якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень.

Відповідно до ст. 31 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», для проведення державної реєстрації прав власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що були закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року та розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку, і щодо зазначених об`єктів нерухомості раніше не проводилася державна реєстрація прав власності, подаються: 1) виписка із погосподарської книги, надана виконавчим органом сільської ради (якщо такий орган не створений - сільським головою), селищної, міської ради або відповідною архівною установою; 2) документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку під таким об`єктом, крім випадку, коли таке речове право зареєстровано в Державному реєстрі прав. Для здійснення державної реєстрації прав власності на зазначені об`єкти документом, що посвідчує речові права на земельну ділянку під таким об`єктом, може також вважатися рішення відповідної ради про передачу (надання) земельної ділянки в користування або власність.

Для проведення державної реєстрації прав власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що були закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року та розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку, проведення технічної інвентаризації щодо зазначених об`єктів нерухомості є необов`язковим.

Відповідно до абз.2 п.3.1 розділу ІІІ Порядку затвердженого Наказом від 19.03.2013р. №95 Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, документом, який засвідчує відповідність закінчених будівництвом до 05.08.1992 року індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, які не підлягають прийняттю в експлуатацію, вимогам законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил, зокрема для потреб державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, є технічний паспорт, складений за результатами технічної інвентаризації.

Згідно листа № 10-1387/0/4-12 від 27.09.2012 року «Про практику застосування судами при розгляді справ окремих норм законодавства про власність та спадкування» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних та кримінальних справ роз`яснив, що відповідно до ст. 2 Закону України від 01.07.2004 року № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.

Відповідно до ст. 3 зазначеного Закону право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з діючими нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою.

Отже, право власності на придбане, побудоване до набрання чинності Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» нерухоме майно набувається в порядку, який існував на час його придбання.

Аналогічну правову позицію було висловлено ВСУ у постанові від 13.06.2012 року у справі № 6-54цс12.

Погосподарські книги є особливою формою статистичного обліку, що здійснюється в Україні (УРСР) із 1979 року. В погосподарських книгах при визначенні року побудування зазначається рік введення в експлуатацію будинку.

Відповідно до Листа ВССУ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» №24-753/0/4-13 від 16.05.2013, при вирішення спорів щодо нерухомого майна судам слід керуватися законодавством, яке регулювало виникнення права власності.

Записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності, хоча самі погосподарські книги та виписки з них не є правовстановлювальними документами на об`єкти нерухомого майна.

Згідно Виписки з погосподарської книги за 2021-2025 роки, яка видана виконкомом Хотінської селищної ради Сумського району Сумської області, житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 обліковується за ОСОБА_3 . (а.с.19)

Технічним паспортом на житловий будинок підтверджується існування об`єкта нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 . Індивідуальний житловий будинок, одноповерховий, з господарськими будівлями та спорудами, 1970 року побудови, його загальна площа становить 75,1 кв. м, житлова площа 43,1 кв. м.(а.с.20-24)

Відповідно до Довідки про орієнтовну ринкову вартість майна за адресою АДРЕСА_1 , складеної 10.07.2026 року орієнтовна ринкова вартість житлової нерухомості визначена у розмірі 55000,00 грн. (а.с.25)

Сукупність досліджених судом доказів підтверджує, що спірний житловий будинок перебував у володінні та користуванні спадкодавця, а тому суд вважає доведеним факт належності йому нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Відповідно до абз. 2 п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008р. у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до Листа №24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року виданого Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватись, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Відповідно до Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 16.05.2013 р. №24-753/0/4/-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» зазначено, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно із ч. 3 ст. 1296 ЦК відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

За змістом ст. 392 ЦК України право власності на майно може бути визнано судом у випадку, коли це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує це право.

Згідно ч. 1 ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним (ч. 4 ст. 41 Конституції України).

Відповідно до ч. 1 ст. 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ст. 319 ЦК України, власник володіє користується, розпоряджається своїм майно на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає з закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 392 ЦК України в разі відсутності документів на право власності, власник може вимагати визнання права власності в судовому порядку.

Пунктом 1 ч.2 ст. 16 ЦК України визначено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.

Враховуючи, що зазначена державним нотаріусом, причини відмови позивачу у видачі Свідоцтв про право на спадщину нерухомого майна продовжує існувати, усунути їх у позасудовому порядку неможливо, а тому ефективним способом захисту порушених прав позивачів є визнання за ними, в порядку спадкування після ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , права власності по 1/2 часток відповідно за кожним на житловий будинок з надвірними та господарськими будівлями, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, з метою реалізації позивачами своїх законних спадкових прав.

Керуючись ст.ст. 258, 263-265, 273, 354,355 ЦПК України, ст.ст. 392, 1216,1223,1268, 1270, 1296, 1297 ЦК України, ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , та за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 РНОКПП НОМЕР_3 , право власності по 1/2 часток відповідно за кожним на житловий будинок з надвірними та господарськими будівлями, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сумського апеляційного суду через Сумський районний суд Сумської області протягом 30-ти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повне судове рішення складено 01.09.2026 року.

Суддя О.А. Степаненко