Рішення № 139478104, 03.09.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

_____________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" вересня 2026 р. Справа № 916/2293/26Господарський суд Одеської області у складі судді Нікітенка С.В. розглянувши справу

за позовом: Акціонерного товариства "ДТЕК ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" (65031, м. Одеса, вул. Миколи Боровського, буд. 28 Б; код ЄДРПОУ 00131713),

до: Фізичної особи-підприємця Мікуліча Івана Омеляновича ( АДРЕСА_1 ; код РНОКПП НОМЕР_1 ),

про стягнення 50361,67 грн.

Розгляд справи здійснюється без повідомлення (виклику) учасників справи.

Обставини справи.

Акціонерне товариство "ДТЕК ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до фізичної особи-підприємця Мікуліча Івана Омеляновича, в якій просить суд стягнути суму заборгованості за прострочення та невчасне виконання грошового зобов`язання у розмірі 50361,67 грн, з яких сума 3% річних у розмірі 13728,84 грн та сума інфляційних втрат у розмірі 36632,83 грн. Судові витрати по сплаті судового збору позивач просить суд стягнути з відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається неналежне виконання відповідачем грошових зобов`язань в частині своєчасної та повної оплати за отриманим рахунком вартості необлікованої електроенергії в сумі 466575,91 грн.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.06.2026 справу № 916/2293/26 передано на розгляд судді Господарського суду Одеської області Нікітенку С.В.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 08.06.2026 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі. Розгляд справи № 916/2293/26 визначено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Цією ж ухвалою суд запропонував відповідачу підготувати та надати до суду і одночасно надіслати позивачеві відзив на позовну заяву, оформлений з урахуванням вимог, встановлених ст. 165 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) - протягом 16 днів з дня вручення даної ухвали суду. Встановив позивачу строк для подання відповіді на відзив із урахуванням вимог ст. 166 ГПК України - протягом 10 днів з дня отримання відзиву. Встановив відповідачу строк для подання заперечень із урахуванням вимог 167 ГПК України - протягом 10 днів з дня отримання відповіді на відзив. Роз`яснив сторонам про можливість звернення до суду з клопотанням про призначення проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у строки, визначені ч. 7 ст. 252 ГПК України.

15 червня 2026 року до суду від відповідача у справі надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді.

Вказану заяву суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.

Станом на 02.09.2026 від відповідача у справі відзив на позовну заяву до суду не надходив.

Згідно ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше (ч. 5 ст. 252 ГПК України).

Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами.

Судом також враховано, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

У відповідності до вимог пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод - кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку. Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.

З огляду на викладене, з метою дотримання принципів господарського судочинства, суд розглянув справу в межах розумного строку.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Матеріали справи свідчать, що 01 квітня 2025 року до Господарського суду Одеської області надійшла позовна заява Акціонерного товариства ДТЕК Одеські електромережі до фізичної особи-підприємця Мікуліча Івана Омеляновича, в якій АТ ДТЕК Одеські електромережі просило суд стягнути з відповідача грошові кошти у сумі 520460,28 грн, що складається з заборгованості за необліковану електричну енергію у сумі 466 575,91 грн, 3% річних у сумі 9 264,46 грн та інфляційне збільшення у сумі 44 619,91 грн

Рішенням господарського суду Одеської області від 10.10.2025 у справі № 916/1308/25, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду 23.02.2026 у справі № 916/1308/25 позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з фізичної особи-підприємця Мікуліча Івана Омеляновича 466575,91 грн заборгованість за необліковану електричну енергію, 9264,46 грн 3% річних, 44 619,91 грн інфляційних втрат, 6245,53 грн витрат зі сплати судового збору.

Позивач зазначає, що заборгованість за необліковану електричну енергію в розмірі 466575,91 грн, виникла у відповідача в результаті порушення останнім приписів Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП України від 14.03.2018 № 312 (надалі ПРРЕЕ), про що був складений відповідний акт про порушення № 8015134 від 22.03.2023. По закінченню 30 к.д. від дати направлення відповідачу вказаного повідомлення, а саме 06.06.2023 відбулось засідання комісії з розгляду актів про порушення без участі споживача або його представника.

На засіданні комісії було прийняте рішення про здійснення нарахування по акту про порушення № 8015134 від 22.03.2023 за виявлені на об`єкті порушення згідно з пунктом 8.4.2 пп. 7 та за формулою 8 пункту 8.4.12 Правил, що діяла на момент складання акту про порушення та протоколу. Рішення комісії по розгляду акту про порушення № 8015134 від 22.03.2023 оформлене протоколом № 61/7 від 06.06.2023.

Копія зазначеного протоколу, розрахунок по акту та рахунок на оплату вищезазначеної суми було надіслано відповідачу рекомендованими листами 13.06.2023 та 21.06.2024, який, в свою чергу, перебував на поштовому відділенні відповідача 29.07.2024. Неврахована електрична енергія за період з 22.03.2022 по 22.03.2023 склала - 466 575,91 грн.

Копія зазначеного протоколу, розрахунок по акту та рахунок на оплату вищезазначеної суми було надіслано відповідачу рекомендованими листами 13.06.2023 та 21.06.2024, який, в свою чергу, перебував на поштовому відділенні відповідача 29.07.2024.

Оскільки, відповідачем рахунок по акту про порушення на суму 466575,91 грн в добровільному порядку сплачено не було, позивач звернувся до суду для стягнення вартості необлікованої електричної енергії в судовому порядку, а також були нараховані суми 3% річних та інфляційних втрат за період з 02.08.2024 по 31.03.2025.

Розглядаючи справу № 916/1308/25, господарським судом було надано всебічну оцінку заявленим позивачем вимогам, сукупності доказів, підтверджено наявність порушення ПРРЕЕ відповідачем та правомірність дій товариства щодо його фіксації, розрахунку вартості необлікованої електроенергії, виставлення відповідного рахунку на оплату такої суми коштів, а також нарахування сум 3% річних й інфляційних втрат за період з 02.08.2024 по 31.03.2025 через несплату такої суми.

ФОП Мікуліч І.О. сплатив борг по акту у розмірі 466575,91 грн 24.03.2026

Позивач вказує, що відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Тобто, обставини, встановлені у справі 916/1308/25 - є преюдиційними.

У зв`язку з тим, що відповідач належним чином не виконав грошове зобов`язання в частині своєчасної та повної оплати за отриманим рахунком вартості необлікованої електроенергії в сумі 466575,91 грн, позивачем додатково за період з 01.04.2025 по 24.03.2026 нараховано 3% річних на заборгованість в розмірі 13728,84 грн та інфляційні втрати на заборгованість в розмірі 36632,83 грн

Дані обставини стали підставою для звернення позивача з позовною заявою до суду.

Таким чином, виник спір, який підлягає вирішенню у судовому порядку.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Акціонерного товариства "ДТЕК ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" підлягають задоволенню, з таких підстав.

Частиною першою статті 11 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що рішенням Господарського суду Одеської області від 10.10.2025 у справі № 916/1308/25, залишеним без змін постановою Південно-Західного апеляційного господарського суду 23.02.2026 у справі № 916/1308/25 позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з фізичної особи-підприємця Мікуліча Івана Омеляновича на користь Акціонерного товариства ДТЕК Одеські електромережі 466575,91 грн заборгованість за необліковану електричну енергію, 9264,46 грн 3% річних, 44619,91 грн інфляційних втрат та 6245,53 грн витрат зі сплати судового збору. У задоволенні позовних вимог до Громадської організації Організація інвалідів Без обмежень - відмовлено.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, рішенням Господарського суду Одеської області від 10.10.2025 у справі № 916/1308/25 встановлено факт неналежного виконання відповідачем зобов`язань в частині своєчасної та повної оплати за отриманим рахунком вартості необлікованої електроенергії в сумі 466575,91 грн.

24 березня 2026 року відповідач виконав судове рішення у справі № 916/1308/25, здійснив оплату заборгованості у розмірі 466575,91 грн.

Таким чином, прострочення оплати відповідачем вартості необлікованої електроенергії в сумі 466575,91 грн становить 358 календарних днів (з 01.04.2025 до 24.03.2026).

Частиною другою статті 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так, індекс інфляції це додаткова сума, яка сплачується боржником і за своєю правовою природою є самостійним засобом захисту цивільного права кредитора у грошових зобов`язань і спрямована на відшкодування його збитків, заподіяних знеціненням грошових коштів внаслідок інфляційних процесів в державі. Офіційний індекс інфляції, що розраховується Державною службою статистики України, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України, тобто зменшення купівельної спроможності гривні.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

З огляду на несвоєчасне виконання відповідачем грошового зобов`язання щодо здійснення оплати вартості необлікованої електроенергії в сумі 466575,91 грн, позивачем за період з 01.04.2025 до 24.03.2026 нараховано відповідачу 3% річних у розмір 13728,84 грн та інфляційні втрати у розмірі 36632,83 грн.

Суд, перевіривши здійснені позивачем розрахунки сум 3% річних та інфляційних втрат (т. 1, а.с. 2), вважає їх вірними, обґрунтованими та здійсненими відповідно до вимог чинного законодавства.

За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення суми інфляційних втрат у розмірі 36632,83 грн та суми 3% річних у розмірі 13728,84 грн - є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини третьої статті 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до частини першої статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

За приписами статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Відповідач позовні вимоги належними та доступними засобами доказування не спростував, а наявні в матеріалах справи докази свідчать про обґрунтованість позовних вимог.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 129, 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця Мікуліча Івана Омеляновича ( АДРЕСА_1 ; код РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства "ДТЕК ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" (65031, м. Одеса, вул. Миколи Боровського, буд. 28 Б; код ЄДРПОУ 00131713) суму інфляційних втрат у розмірі 36632,83 грн, суму 3% річних у розмірі 13728,84 грн та суму судових витрат по сплаті судового збору у розмірі 2662,40 грн.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.

Рішення підписано 03.09.2026 (у зв`язку перебуванням судді Нікітенка С.В. у відпустці з 20.07.2026 по 31.08.2026 включно).

Суддя Нікітенко С.В.