Рішення № 139478103, 04.09.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

_____________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" вересня 2026 р. Справа № 916/1995/26Господарський суд Одеської області у складі судді Нікітенка С.В., розглянувши справу

за позовом: Фізичної особи-підприємця Гречка Олексія Олександровича ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ),

до відповідача: Квартирно-експлуатаційного відділу м. Херсона (73008, м. Херсон, селище Чкалова, буд. 37; код ЄДРПОУ 08294952),

про стягнення 55227,53 грн.

Розгляд справи здійснюється без повідомлення (виклику) учасників справи.

Обставини справи.

Фізична особа-підприємець Гречко Олексій Олександрович звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Херсона про стягнення заборгованості у розмірі 55227,53 грн. Судові витрати по сплаті судового збору позивач просить суд стягнути з відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем грошових зобов`язань за договором № 57/2023 від 10.10.2023.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.05.2026 справу № 916/1995/26 передано на розгляд судді Господарського суду Одеської області Нікітенку С.В.

Ухвалою суду від 25.05.2026 позовну заяву фізичної особи-підприємця Гречко Олексія Олександровича (Вх. № 2041/26 від 19.05.2026) залишено без руху.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 01.06.2026 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі. Розгляд справи № 916/1995/26 визначено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

09 червня 2026 року до суду від відповідача у справі надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти задоволення позову. В обґрунтування вказаного відзиву відповідач зазначає, що зобов`язання за договором виникли в минулому бюджетному періоді 2023 році, та не підлягають взяттю на облік органами казначейства в 2026 році.

Також, відповідач вказує, що КЕВ м. Херсон є бюджетною установою, яка виконує функції квартирно-експлуатаційного характеру, фінансується виключно з державного бюджету, здійснює оплату за наявності бюджетних асигнувань та за відповідними кодами економічної класифікації видатків бюджету. КЕВ м. Херсон не здійснює прибуткової господарської діяльності, тому не має альтернативних джерел фінансування.

Вказаний відзив відповідача суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.

10 червня 2026 року до суду від позивача у справі надійшла відповідь на відзив, в якій позивач звертає увагу суду, що факт відсутності бюджетного фінансування не звільняє відповідача від виконання зобов`язань щодо оплати послуг за договорами, оскільки така обставина не визначена законодавчо як така, що звільняє від виконання зобов`язання.

Вказану відповідь на відзив суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.

У відповідності до вимог пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод - кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку. Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.

З огляду на викладене, з метою дотримання принципів господарського судочинства, суд розглянув справу в межах розумного строку.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Матеріали справи свідчать, що 10 жовтня 2023 року між фізичною особою-підприємцем Гречко Олексієм Олександровичем (надалі позивач або сторона 1), Військовою частиною НОМЕР_2 (надалі сторона 2) та Квартирно-експлуатаційним відділом міста Херсон (надалі відповідач або сторона 3) був укладений Договір № 57/2023 (надалі Договір).

Відповідно до умов п. 1.1. Договору сторона 1 надає стороні 2 можливість на спільне безоплатне користування нерухомим майном комплексом будівель сторони-1, а саме нежитловим приміщенням, загальною площею 400 кв.м. (надалі майно), що розташоване за адресою: Херсонська область, місто Херсон, вул. Привокзальна, буд. 5.

Сторона 1 надає стороні 2 можливість скористатись своїм майном для власних потреб використання (п. 1.3. Договору).

Згідно умов п. 3.2. Договору сторона 3 зобов`язана відшкодувати стороні 1 всі витрати за комунальні послуги, які були отримані стороною 2 за час дії цього Договору.

Підставою для відшкодування стороною 3 за сторону 2 комунальних послуг є виставлені рахунки постачальними організаціями, які надають комунальні послуги стороні 1. З метою відшкодування комунальних послуг сторона 1, зобов`язана виставити рахунки стороні 3 та надати копії рахунків, що виставлені стороні 1 постачальними організаціями, які надають комунальні послуги (п. 3.4. Договору).

Цей Договір укладено терміном на один календарний рік розпочинає свою дію з моменту його укладання та розповсюджується, відповідно до ст. 631 Цивільного кодексу України на відносини які виникли з 01 жовтня 2023 року і діє до 31 грудня 2023 року включно (п. 6.1. Договору).

Відповідно до умов п. 6.4. Договору у разі відсутності заяви сторони 2 про припинення чи дострокове розірвання Договору, дія Договору продовжується на то самий строк, на який його було укладено, і на тих самих умовах.

Також, 10 жовтня 2023 року між фізичною особою-підприємцем Гречко О.О. та Військовою частиною НОМЕР_2 було оформлено Акт приймання-передачі майна згідно Договору № 57/2023 від 10.10.2023.

Як вказує позивач, він кожен місяць надавав відповідачу передбачені п. 3.2 Договору документи разом із підписаними стороною 2 Актами про обсяги спожитої електроенергії та Актами відшкодування витрат електроенергії із вказаним обсягом спожитої стороною 2 електроенергію та її вартістю.

Станом на день подання позову заборгованість відповідача перед позивачем за спожиту стороною 2 електричну енергію за адресою: м. Херсон, вул. Привокзальна, 5, становить 55227,53 грн. Дану заборгованість відповідач та сторона 2 визнали в Акті звірки взаємних розрахунків від 13.03.2026.

Заборгованість складається з неоплаченої електроенергії за жовтень, листопад, грудень 2023 року на суму 55227,53 грн та підтверджується:

- Актом про обсяги спожитої електричної енергії № 7 від 31.10.2023 та Актом відшкодування витрат електричної енергії від 31.10.2023 за період з 01.10.2023 по 31.10.2023 на 1260 кВт загальною вартістю 10753,52 грн;

- Актом про обсяги спожитої електричної енергії № 8 від 30.11.2023 та Актом відшкодування витрат електричної енергії від 30.11.2023 за період з 01.11.2023 по 30.11.2023 на 1820 кВт загальною вартістю 16364,80 грн;

- Актом про обсяги спожитої електричної енергії № 9 від 31.12.2023 та Актом відшкодування витрат електричної енергії від 31.12.2023 за період з 01.12.2023 по 31.12.2023 на 3440 кВт загальною вартістю 28109,83 грн.

Загальна сума спожитої та неоплаченої електроенергії становить 55227,53 грн.

Станом на день подання позову сума заборгованості у розмірі 55227,53 грн відповідачем не сплачена.

Дані обставини стали підставою для звернення позивача з позовною заявою до суду.

Таким чином, виник спір, який підлягає вирішенню у судовому порядку.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги фізичної особи-підприємця Гречка Олексія Олександровича підлягають задоволенню, з таких підстав.

Відповідно до частин першої, другої статті 11 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з приписами статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку; зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів.

За умовами частини першої статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 626 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що укладений між фізичною особою-підприємцем Гречко Олексієм Олександровичем, Військовою частиною НОМЕР_2 та Квартирно-експлуатаційним відділом міста Херсон Договір № 57/2023 за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

В силу частини першої статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (частина перша статті 903 ЦК України).

У статті 530 ЦК України закріплено, що зобов`язання повинні виконуватись в установлений законом або договором строк.

Матеріали справи свідчать, що на виконання умов Договору Військовою частиною НОМЕР_2 без зауважень було підписано акти про обсяги спожитої (переданої) споживачу (субспоживачу) активної електричної енергії на загальну суму 55227,53 грн, а саме: акт про обсяги спожитої електричної енергії № 7 від 31.10.2023 та актом відшкодування витрат електричної енергії від 31.10.2023 за період з 01.10.2023 по 31.10.2023 на 1260 кВт загальною вартістю 10753,52грн, акт про обсяги спожитої електричної енергії № 8 від 30.11.2023 та акт відшкодування витрат електричної енергії від 30.11.2023 за період з 01.11.2023 по 30.11.2023 на 1820 кВт загальною вартістю 16364,80 грн, акт про обсяги спожитої електричної енергії № 9 від 31.12.2023 та акт відшкодування витрат електричної енергії від 31.12.2023 за період з 01.12.2023 по 31.12.2023 на 3440 кВт загальною вартістю 28109,83 грн (т.1, а.с. 35-40), що свідчить про виникнення у Квартирно-експлуатаційного відділу міста Херсон згідно з приписами чинного законодавства України та узгодженими сторонами умов договорів відповідного обов`язку з оплати відповідних послуг. Водночас доказів того, що відповідач розрахувався за них матеріали справи не містять.

Відповідно до частин першої, другої статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Принцип змагальності сторін полягає в тому, що сторони у процесі зобов`язані в процесуальній формі довести свою правоту, за допомогою поданих ними доказів переконати суд в обґрунтованості своїх вимог чи заперечень.

Отже, даний принцип забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладення тягаря доказування на сторони.

Частиною першою статті 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

В силу частини першої статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до частини першої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, в господарському процесі є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.

Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (стаття 14 ГПК України).

Таким чином, враховуючи викладені вище норми права, узгоджені сторонами умови Договору, беручи до уваги відсутність у матеріалах справи доказів проведення оплати вартості послуг за актами виконаних робіт (послуг), що зумовлює наявність у Квартирно-експлуатаційного відділу міста Херсон відповідної заборгованості, господарський суд, перевіривши правильність наданого позивачем розрахунку заборгованості за Договором, погоджується з позивачем щодо обґрунтованості позовних вимог про стягнення з Квартирно-експлуатаційного відділу міста Херсон заборгованості у розмірі 55227,53 грн.

Суд наголошує, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, сама по собі відсутність бюджетних коштів не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язання.

Отже, доводи відповідача, викладені ним у відзиві на позовну заяву в частині невизнання позовних вимог, підлягають відхиленню, як такі, що не відповідають чинному законодавству, не ґрунтуються на належних доказах і спростовуються фактично встановленими судом обставинами та матеріалами справи.

Станом на день розгляду справи, відповідач борг не сплатив, доказів спростовуючих позовні вимоги не надав.

За приписами статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу міста Херсон (73008, м. Херсон, селище Чкалове, буд. 37; код ЄДРПОУ 08294952) на користь фізичної особи-підприємця Гречка Олексія Олександровича ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) суму основного боргу у розмірі 55227,53 грн та суму судових витрат по сплаті судового збору у розмірі 2662,40 грн.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.

Рішення підписано 04.09.2026 (у зв`язку перебуванням судді Нікітенка С.В. у відпустці з 20.07.2026 по 31.08.2026 включно).

Суддя Нікітенко С.В.