Рішення № 139477602, 02.09.2026, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

Справа № 489/4807/26

Номер провадження 2/489/2804/26

РІШЕННЯ

Іменем України

02 вересня 2026 року місто Миколаїв

Інгульський районний суд м. Миколаєва в складі:

головуючого судді Кокорєва В. В.,

за участі секретаря судового засідання Ковальової С. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 10 Інгульського районного суду м. Миколаєва цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі позивач) до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості

встановив

Представник позивача звернувся до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості за кредитним договором, обґрунтовуючи вимоги тим, що 07.10.2025 між ТОВ "МІЛОАН" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №8115918. 24.02.2026 між ТОВ "МІЛОАН" та позивачем укладено Договір факторингу №24022026, відповідно до умов якого останньому перейшло право вимоги до позичальників, включаючи відповідача. Первісний кредитор свої зобов`язання за договором виконав, в той час як відповідач не виконав свого зобов`язання для погашення існуючого заборгованості. Сума заборгованості відповідача за договором №8115918 складає 29340,00 грн., з яких: 10000 грн. - заборгованість за основною сумою, 1200 грн. - заборгованість за комісією за надання кредиту, 13140 грн. - заборгованість за комісією за обслуговування кредиту, 5000 грн. - неустойка.

З цих підстав просив суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором в загальному розмірі 29340,00 грн. та судові витрати.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, просив розглядати справу без його участі, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки до суду не повідомив, відзив до суду не подав.

Дослідивши докази у справі, суд встановив такі обставини та відповідні правовідносини.

07.10.2025 між ТОВ "МІЛОАН" та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №8115918, відповідно до умов якого сума кредиту 10000 грн., строк кредиту 342 днів; комісія за надання кредиту- 1200,00 грн., яка нараховується за ставкою 12,00% від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту; комісія за обслуговування кредиту - 32120 грн., що нараховується за ставкою 14,60% від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду; проценти за користування кредитом - нараховуються за ставкою 0,0010% річних; проценти за користування кредитом протягом решти строку кредитування нараховуються за стандартною процентною ставкою 0,0010% річних від фактичного залишку кредиту; позичальник зобов`язаний заплатити на користь кредитодавця штраф у розмірі 1000 грн. за кожний випадок порушення зобов`язання зі сплати платежів (п. 4.1. Договору).

Вказаний договір разом з Заявкою на отримання кредиту №8115918, Паспортом споживчого кредиту підписано відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до листа платіжного доручення №163633799 від 07.10.2025 ТОВ "МІЛОАН" перерахувало кошти ОСОБА_1 у розмірі 10000 грн.

24.02.2026 між ТОВ "МІЛОАН" та позивачем укладено Договір факторингу №24022026, відповідно до умов якого останньому перейшло право вимоги до позичальників, включаючи відповідача, що підтверджується реєстром боржників.

За змістом статей 626, 628 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У статті 526 ЦК України зазначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором (ч.1 ст. 1056-1 ЦК України).

В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі №561/77/19 від 16.12.2020 зазначено, що особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з ч.ч. 1, 3, 4, 8, 12 ст. 11Закону України"Про електронну комерцію" пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти)однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору. Інформаційна система суб`єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону,вважається таким,що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Відповідно до ст.12 Закону України "Про електронну комерцію" якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

За змістом статті 549ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ст. 625 ЦК України).

Згідно з п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ч.1 ст. 514 ЦК України).

Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

В ч.2 ст. 517 ЦК України зазначено, що боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Відповідно до постанови Верховного Суду України у справі № 6-979цс15 від 23.09.2015 боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 18.06.2020 у справі №681/44/15-ц.

Відповідно до доданого представником позивача до позовної заяви розрахунку заборгованості, через неналежне виконання відповідачем грошових зобов`язань за Договором №8115918 складає 29340,00 грн., з яких: 10000 грн. - заборгованість за основною сумою, 1200 грн. - заборгованість за комісією за надання кредиту, 13140 грн. - заборгованість за комісією за обслуговування кредиту, 5000 грн. - неустойка.

В той же час, у заяві від 12.08.2026 представник позивача повідомив суд, що відповідачем сплачено борг повністю, а тому станом на час розгляду справи відсутній предмет спору між сторонами.

Ухвалою суду від 02.09.2026 відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача про закриття провадження у справі.

Отже, станом на час розгляду справи, відповідач свої зобов`язання за кредитним договором належним чином виконав, в результаті чого відсутня заборгованість, що підтверджено позицією представника позивача.

На підставі вище викладеного, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову необхідно відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст.141 Цивільного процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 549 ЦК України, керуючись ст. ст. 2-13, 259, 263-268 ЦПК України, суд

вирішив

Відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі оголошення лише вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи - з моменту складення повного тексту рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 04.09.2026.

Суддя В. В. Кокорєв