Постанова № 13947702, 15.02.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-2664/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Пащенко К.С. Суддя-доповідач: Мамчур Я.С

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"15" лютого 2011 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Мамчура Я.С,

суддів: Горяйнова А.М., Желтобрюх І.Л.

розглянувши в порядку письмового провадження відповідно до ст. ст. 41, 197 КАС України апеляційну скаргу відповідача Київської регіональної митниці Державної митної служби України на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 квітня 2010 року у справі за позовом Міжнародної виробничо-спортивної корпорації «Інфоспорт»до Київської регіональної митниці Державної митної служби України про скасування податкових повідомлень, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив скасувати податкові повідомлення Київської регіональної митниці від 25 грудня 2009 року №121 та №122.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 квітня 2010 року позовні вимоги задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати дану постанову та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, оскаржувану постанову суду скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 198 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду та приймає нову постанову з підстав, передбачених ст.202 КАС України.

Суд першої інстанції зазначив, що відповідно до пп. «в»п.п.4.2.2 п.4.2 ст.4 ЗУ «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами»контролюючий орган зобовязаний самостійно визначити суму податкового зобовязання платників податків в разі якщо у поданій ним податковій декларації виявлені методологічні або арифметичні помилки, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобовязання. Позивачем будь-яких методологічних та арифметичних помилок в поданих податкових деклараціях допущено не було. Тому, оскаржуване податкове - повідомлення рішення відповідача є протиправними та підлягає скасуванню.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції.

Відповідно до ч.1,2 ст.264 Митного кодексу України заявлена декларантом митна вартість товарів і подані ним відомості про її визначення повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. У разі потреби у підтвердженні заявленої митної вартості товарів декларант зобов'язаний подати митному органу необхідні для цього відомості та забезпечити можливість їх перевірки відповідно до порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 10 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1766 від 20 грудня 2006 року визначено, що відомості, на підставі яких декларантом визначено та заявлено (задекларовано) митну вартість товарів, повинні базуватися на об'єктивних даних, що підлягають обчисленню та перевірці відповідно до вимог Митного кодексу України. Декларант має право на доведення у передбачений законодавством строк митному органові правильності визначення ним митної вартості товарів.

Статтею 267 Митного кодексу України, що митною вартістю за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, є вартість операції, тобто ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби відповідно до частини другої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або які повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів на користь продавця та/або на користь продавця через третіх осіб, та/або на пов'язаних з продавцем осіб. Такі платежі можуть бути здійснені прямо або опосередковано шляхом переказу грошей, акредитиву, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо). Термін "ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті" стосується тільки ціни оцінюваних товарів. Дивіденди або інші платежі покупця на користь продавця, не пов'язані з оцінюваними товарами, не є частиною митної вартості. Додавання до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, згідно з цією статтею робляться лише на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

Відповідачем з 12 жовтня 2009 року по 16 жовтня 2009 року було проведено камеральну перевірку дотримання позивачем законодавства з питань митної справи при декларуванні товару за вантажно - митною декларацією №100000007/9/103910 від 12 березня 2009 року за результатами якої складено акт №К/28/9/100000000/14361055 від 16 жовтня 2009 року. В ході перевірки було встановлено, що позивачем було порушено вимоги положень ст.264 Митного кодексу України та вимог ЗУ «Про Митний тариф України», а саме занижено митну вартість товару та як наслідок занижено суми податкових зобовязань з ввізного мита у розмірі 81778,85 грн. та з податку на додану вартість у розмірі 179 913,47 грн.

На підставі даного акту відповідачем було прийняте податкове повідомлення форми «Р»№121 від 25 грудня 2009 року, яким позивачу донараховано сум у мита на товари, що ввозяться в Україну в сумі 81778,85 грн. та застосовані штрафні санкції в сумі 4088,94 грн, всього на суму 85867,79 грн. та №122 від 25 грудня 2009 року, яким позивачу донараховано податок на додану вартість в сумі 179 913,47 грн. та штрафні санкції в сумі 8995,67 грн., всього на суму 188909,14 грн.

З матеріалів справи вбачається, що через пункт пропуску «Яготин»Яготинської митниці з Нової Зеландії на митну територію України позивачем був ввезений товар: «судно для дозвілля з вбудованим двигуном завдовжки понад 7,5 м: катер для дозвілля новий з двома будованими двигунами SC35»- 1 шт., ідентифікаційний номер (номер корпусу) НОМЕР_5, категорія за ЄС : В, кількість кают- 2. Рік виготовлення-2009. Двигуни : Volvo Diesel D4-300/DP. Номери двигунів: НОМЕР_1, НОМЕР_2, потужністю 2х300 к.с., 2х3,7L. Виробник Sealine Interntional LTD. Країна виробництва . Торговельна марка - Sealine, вагою нетто 7875 кг.»

Для митного оформлення товару згідно вантажно митної декларації №100000007/9/103910 від 12 березня 2009 року позивачем були надані такі документи: інвойс від 03 березня 2009 року №3468, контракт від 10 квітня 2008 року №01/08-UA, CMR від 06 березня 2009 року №000078.

Інвойс від 03 березня 2009 року №3468 виписаний на суму 115668,00 доларів США. Країною експорту товару в даному інвойсі зазначено «Великобританію». Код УКТЗЕД в митній декларації №100000007/9/103910 від 12 березня 2009 року позивачем зазначено 8903929900.

В експортній декларації А00598W від 04 березня 2009 року, вилученій 08 березня 2009 року працівниками Яготинської митниці, в графі 31 «Опис товару»зазначено вантаж - катер для дозвілля ідентифікаційний номер (номер корпусу) НОМЕР_5, у графі 38 «Вага нетто»- 7885 кг, у графі 46 «Статистична вартість»- 160187,58 англійських фунтів стерлінгів. Код УКТЗЕД в даній експортній декларації визначено 8903921000 (а.с.88). Станом на 11 березня 2009 року (дати приставляння штампу ПМК на вантажній митній декларації №100000007/9/103910 від 12 березня 2009 року) курс англійського фунту стерлінгу був встановлений на рівні 10,665197 грн. на 1 фунт стерлінгів. Тобто, митна вартість товару, зазначеного в митній декларації №100000007/9/103910 від 12 березня 2009 року становить 1 708 432,1 грн., тобто майже в два рази більша ніж ціна товару, зазначена в наданих позивачем для оформлення документах.

Розмір ввізного мита, що підлягає сплаті за вказаний товар становить 170843,21 грн. (1 708 432,1 грн*10%), тобто позивачем недоплачено 81778,85 грн. Розмір податку на додану вартість, який підлягає сплаті становить 375855,06 грн. (1 708 432,1 +170843,21*20%). Несплачена позивачем сума податку на додану вартість становить 179913,74 грн.

З наведеного вбачається, що позивачем занижено вартість товару, зазначеного в митній декларації №100000007/9/103910 від 12 березня 2009 року, внаслідок чого ним занижено зобовязання позивача по сплаті ввізного мита та податку на додану вартість.

Висновок суду першої інстанції про відсутність методологічних та арифметичних помилок в митній декларації №100000007/9/103910 від 12 березня 2009 року є посилковим, оскільки позивачем невірно визначено базу оподаткування (ціну товару).

Відповідно до абзацу «в», п.п.4.2.2 п.4.2 ЗУ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що у відповідності до постанови про порушення митних правил №139/10000/09 від 01 квітня 2009 року ТОВ «Центр Імпекстех»ОСОБА_2 (митний брокер, який діяв на підставі договору з МВ-СК «Інфорспорт») визнано винним у порушенні митних правил, передбачених ст.355 Митного кодексу України та накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10000,00 грн. Дана постанова ТОВ «Центр Імпекстех»оскаржена не була, штраф був сплачений був сплачений в повному обсязі, що є визнанням своєї вини у вчиненому правопорушенні.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що оскаржувані податкові повідомлення №№121,122 від 25 грудня 2009 року відповідачем прийняті на підставі , у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України.

У відповідності до положень ч.2 ст.71 КАС України відповідачем доведено правомірність прийняття оскаржуваних податкових повідомлень. Підстав для їх скасування колегія суддів не вбачає.

Отже, оскаржувана постанова суду прийнята судом першої інстанції з порушенням норм матеріального та процесуального, тому вона підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови, якою відмовити в задоволенні позовних вимог Міжнародної виробничо-спортивної корпорації «Інфоспорт»до Київської регіональної митниці Державної митної служби України про скасування податкових повідомлень №№121,122 від 25 грудня 2009 року.

Керуючись, ст.ст. 2, 4, 17, 41, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 211, 212 КАС України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу відповідача Київської регіональної митниці Державної митної служби України задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 квітня 2010 року скасувати, та прийняти нову постанову, якою у задоволені позову Міжнародній виробничо-спортивній корпорації «Інфоспорт»до Київської регіональної митниці Державної митної служби України про скасування податкових повідомлень №№121,122 від 25 грудня 2009 року відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: Я.С. Мамчур

Судді: А.М. Горяйнов

І.Л. Желтобрюх

Постанова складена в повному обсязі 15.02.11 р.