Рішення № 139476290, 04.09.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

_____________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" вересня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/2529/26

Господарський суд Одеської області у складі судді Мусієнко О.О.,

розглянув за правилами спрощеного позовного провадження справу

за позовом: Комунального некомерційного підприємства "Одеський обласний центр екстреної медичної допомоги і медицини катастроф" Одеської обласної ради (65026, м. Одеса, вул. Гаванна, буд. 1)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Ресурси Батьківщини" (02132, м. Київ, вул. Зарічна, буд. 1Б, приміщення 236)

про стягнення 5575, 66 грн

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог.

18.06.2026 Комунальне некомерційне підприємство "Одеський обласний центр екстреної медичної допомоги і медицини катастроф" Одеської обласної ради (далі - КНП "ООЦЕМД і МК" ООР", позивач) звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом, сформованим в системі "Електронний суд" (вх. № 2590/26 від 19.06.2026), про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ресурси Батьківщини" (далі - ТОВ "Ресурси Батьківщини", відповідач) пені за порушення строків поставки товару за договором від 22.09.2025 № 3575 у розмірі 5 575, 66 грн та витрат на сплату судового збору у розмірі 2662, 40 грн.

2. Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 06.07.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.

Вказаною ухвалою суду було запропоновано сторонам надати у відповідні строки заяви по суті спору, а також роз`яснено про можливість звернення до суду з клопотанням про призначення проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у строки, визначені ч. 7 ст. 252 ГПК України.

Ураховуючи наявність електронних кабінетів у позивача, його представника та у відповідача ухвала суду від 06.07.2026 була доставлена до їх електронних кабінетів 07.07.2026, про що свідчать відповідні довідки про доставку документа в кабінет Електронного суду, сформовані за допомогою Комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду".

Відповідно до ч. ч. 1, 5, 7 ст. 6 ГПК України у господарських судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система. Суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу. Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Частиною 1 ст. 232 ГПК України передбачено, що судовими рішеннями є: 1) ухвали; 2) рішення; 3) постанови; 4) судові накази.

Днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення (ч. 6 ст. 242 ГПК України).

Згідно з ч. 11 ст. 242 ГПК України якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Отже, ГПК України передбачено два способи надсилання судового рішення: (1) в електронній формі - через "Електронний кабінет" та (2) шляхом направлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Тобто, ухвала суду від 06.07.2026 була надіслана позивачу та відповідачу у відповідності до вимог ГПК України.

Суд також бере до уваги, що сторони мали можливість ознайомитись з усіма процесуальними документами у справі в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua), який є відкритим для доступу на офіційному вебпорталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Таким чином, матеріали справи свідчать про належне повідомлення учасників справи про відкриття провадження у справі та встановлення процесуальних строків, а також створення учасникам судового процесу належних умов для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень.

З огляду на викладене, господарський суд доходить висновку про належне повідомлення як позивача, так і відповідача про розгляд судом даного спору.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від учасників справи до суду не надходило.

Водночас суд зауважує, що відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Зі змісту ст. 165 ГПК України вбачається, що свої заперечення проти позову відповідач може викласти у відзиві на позовну заяву. При цьому, згідно з ч. 4 ст. 165 ГПК України, якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

Відповідач своїм процесуальним правом на подання відзиву не скористався, жодних заперечень проти позову не надав, з огляду на що суд вважає за можливе відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

У відповідності до ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.

3. Позиція учасників справи.

Доводи позивача - КНП "ООЦЕМД і МК" ООР".

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем зобов`язань за договором № 3575 від 22.09.2025 щодо поставки товару загальною вартістю 192 264 грн.

Позивач 25.12.2025 на адресу відповідача спрямував повідомлення за вих. № 3960 про дострокове розірвання договору в односторонньому порядку у зв`язку з невиконанням зобов`язань відповідача. Також, позивачем 12.06.2026 направлено відповідачу претензію № 726 про сплату пені у розмірі 5575, 66 грн за 29 днів прострочення. Претензію, направлену засобами поштового зв`язку на юридичну адресу відповідача, останнім не отримано та повернуто Укрпоштою; претензію, направлену на електронну пошту, відповідачем отримано 12.03.2026.

Правову позицію обґрунтовує приписами ст. ст. 526, 530, 546, 549, 610, 611, 612, 629 ЦК України.

Оскільки відповідач правом на подання відзиву на позов не скористався, заперечень щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними матеріалами до суду не надав, суд у відповідності до ч. 13 ст. 8, ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178, ч. 5 ст. 252 ГПК України, враховуючи, що справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження, вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами.

4. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Між ТОВ "Ресурси Батьківщини" як постачальником та КНП "ООЦЕМД і МК" ООР" як покупцем 22.09.2025 укладено договір № 3575 (далі - договір), п. 1 якого передбачено, що постачальник зобов`язується поставити та передати у власність покупця товар за кодом ДК 021:2015 09110000-3 «Тверде паливо» (09111100-1 - «Вугілля»), а покупець прийняти та оплатити товар в порядку та на умовах визначених цим договором.

У відповідності до пп. 2.2.1., 2.2.3. п. 2.2. договору постачальник зобов`язаний поставити товар покупцю, що є предметом цього договору. Поставити товар у строк та у місце доставки товару визначене цим договором, забезпечивши протягом транспортування додержання температурного режиму, умов пакування та доставки передбачених/затверджених умовами виробника цього товару та вимогами діючого законодавства.

Згідно з пп. 2.5.1., 2.5.3. п. 2.5. договору покупець має право отримати товару у порядку та на умовах, визначених цим договором. Вимагати від постачальника сплати штрафних санкцій, пені, матеріальних та інших збитків, пов`язаних із неналежним виконанням постачальником умов договору.

Постачальник повинен поставити покупцю товар, якість якого відповідає стандартам, технічним умовам встановленим на даний вид товару та відповідає діючим нормам законодавства України (п. 3.1. договору).

Пунктом 4.1. договору передбачено, що поставка товару здійснюється постачальником партіями, відповідно до умов цього договору. Місце поставки товару та строк поставки визначається договором.

За положеннями п. 4.2. договору постачальник зобов`язується поставити товар, визначений договором покупцю протягом 15 календарних днів з моменту отримання заявки на поставку товару. Заявка на поставку товару оформлюється покупцем у письмовому вигляді за підписом керівника, або уповноваженої особи та надсилається покупцем на офіційну електронну та/або поштову адресу постачальника, або у інший зручний для покупця спосіб.

У відповідності до п. 4.4. договору постачальник зобов`язується поставити товар за цим договором до наступного місця передачі: Одеська область, Ізмаїльський район, с. Катлабуг, вул. Миру (Кутузова) 10; Одеська область, Ізмаїльський район, с. Дмитрівка, вул. Миколи Марагоз 87А; Одеська область, Ізмаїльський район, с. Нові Трояни, вул. Молодіжна 13; Одеська область, Березівський район, с. Червоне (Андрієво - Іванівка), вул. Тилигульська 76.

Згідно з п. 4.6. договору факт передачі товару за цим договором є підписання між сторонами видаткової накладної, яка підтверджує поставку товару за цим договором.

За положеннями п. 5.1. договору загальна вартість товару, що поставляється за цим договором (ціна договору) становить: 192 264, 00 грн, у т. ч. ПДВ 32 044, 00 грн.

У разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за договором сторони несуть відповідальність передбачену чинним законодавством України та договором (п. 6.1. договору).

Пунктом 6.2. договору передбачено, що за порушення строків поставки товару або умов якості товару постачальник несе відповідальність та сплачує покупцю штрафні санкції у розмірі та порядку відповідно до чинного законодавства України.

У відповідності до пп. 6.2.2. п. 6.2. договору за порушення строків поставки товару, в тому числі його частини та/або партії, постачальник сплачує покупцю пеню у розмірі 0,1 відсотка від вартості товару, в тому числі його частини та/або партії, щодо поставки якого допущено прострочення строків поставки за кожний день такого прострочення, а за прострочення строків поставки товару, в тому числі його частини та/або партії понад тридцять днів, постачальник додатково сплачує штраф у розмірі 7 (семи) відсотків вартості товару, в тому числі його частини та/або партії, щодо поставки якого допущено прострочення строку.

Згідно з п. 6.5. договору штрафні санкції (пеня, штраф) та збитки, нараховані постачальнику покупцем згідно з цим розділом договору, сплачуються постачальником протягом 10 (десяти) робочих днів з дати отримання відповідної вимоги, яку складає покупець та надсилає постачальнику в порядку передбаченому договором.

Пунктом 6.7 договору передбачено, що сплата стороною визначених цим договором та (або) чинним законодавством України штрафних санкцій (неустойки, штрафу, пені) не звільняє її від обов`язку відшкодувати за вимогою іншої сторони збитки, завдані порушенням договору (реальні збитки та (або) упущену вигоду) у повному обсязі, а відшкодування збитків не звільняє її від обов`язку сплатити за вимогою іншої сторони штрафні санкції у повному обсязі.

За положеннями п. 7.1. договору договір набирає чинності з дня його підписання уповноваженими представниками сторін, скріплення печатками сторін (за наявності) та діє до 31.12.2025, а в частині виконання зобов`язань діє до повного їх виконання. Припинення дії договору чи його розірвання не звільняє будь-яку із сторін від обов`язку виконати свої зобов`язання за договором, які виникли до такого припинення (розірвання) на підставі належно виконаного іншою стороною свого зобов`язання за договором.

Покупець має право достроково розірвати договір в односторонньому порядку, без укладання додаткової угоди, у разі невиконання або неналежного виконання зобов`язань постачальником, повідомивши його про це шляхом направлення письмового повідомлення на адресу постачальника із зазначенням дати розірвання договору. В цьому випадку, договір вважається розірваним (припиненим) з дати, зазначеної в повідомленні покупця. Повідомлення надсилається покупцем на офіційну електронну та/або поштову адресу постачальника, або у інший зручний для покупця спосіб (п. 7.2. договору).

Договір підписаний позивачем та відповідачем, скріплений їх печатками.

Позивач на електронну адресу відповідача, зазначену у договорі № 3575 від 22.09.2025, а саме ua_resurs@ukr.net, направив замовлення № 3020 від 07.10.2025 на постачання вугілля, відповідно до якого згідно з договором № 3575 від 22.09.2025 просив виконати поставку вугілля, а саме: вугілля кам`яне ДГ (13-100), ДСТУ 7146 та ДСТУ 3471, збагачене розсортоване у кількості 7 тонн за наступним місцем поставки: СП "Ізмаїльська СЕ(Ш)МД", ППБ, с. Катлабуг, вул. Миру (Кутузова), Ізмаїльський р-н, Одеська обл.; вугілля кам`яне ДГ (13-100), ДСТУ 7146 та ДСТУ 3471, збагачене розсортоване у кількості 7 тонн за наступним місцем поставки: СП "Ізмаїльська СЕ(Ш)МД", ППБ, с. Дмитрівка, вул. Миколи Марагоз 87А, Ізмаїльський р-н, Одеська обл.; вугілля кам`яне ДГ (13-100), ДСТУ 7146 та ДСТУ 3471, збагачене розсортоване у кількості 7 тонн за наступним місцем поставки: СП "Ізмаїльська СЕ(Ш)МД", ППБ, с. Нові Трояни, вул. Молодіжна 13, Ізмаїльський р-н, Одеська обл.; вугілля кам`яне ДГ (13-100), ДСТУ 7146 та ДСТУ 3471, збагачене розсортоване у кількості 3 тонн за наступним місцем поставки: СП "Іванівське СЕ(Ш)МД", ППБ с. Червоне (Андрієво - Іванівка), вул. Тилигульська 76, Березівський р-н, Одеська обл.

У повідомленні № 3960 від 25.12.2025 про дострокове розірвання договору в односторонньому порядку у зв`язку із невиконанням зобов`язань постачальником позивач зазначив, що в листі від 23.12.2025 оцінюється як намагання уникнення постачальником відповідальності за невиконання поставки товару протягом 15 календарних днів з моменту отримання заявки на поставку товару - до 25.10.2025. Також позивач керуючись ст. 610 ЦК України, п. 7.2. розділу 7 договору повідомив про розірвання з 25.12.2025 договору № 3575 від 22.09.2025 в односторонньому порядку без укладення додаткової угоди у зв`язку із невиконанням зобов`язань постачальником.

Позивач засобами поштового зв`язку направив відповідачу претензію № 726 від 12.03.2026, в якій вимагав сплатити протягом 10 (десяти) робочих днів з дати отримання цієї претензії на користь КНП "ООЦЕМД і МК" ООР" за порушення строків поставки товару за договором № 3575 від 22.09.2025 пеню у розмірі 5575, 66 грн за 29 днів прострочення.

Поштове відправлення було повернуто засобами поштового зв`язку, про що свідчить рекомендоване повідомлення АТ "Укрпошта".

Також, позивач направив претензію № 726 від 12.03.2026 відповідачу на його електронну адресу, зазначену у договорі № 3575 від 22.09.2025, а саме ua_resurs@ukr.net.

5. Позиція суду.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти.

Частина 1 статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

В силу ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду (ст. 251 ЦК України).

В силу ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Частиною 1 ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

За ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

За положеннями ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 265 ГК України).

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 662 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Частиною першою статті 631 ЦК України визначено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Як встановлено ч. 1 статті 664 ЦК України, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені (ст. 549 ЦК України).

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Приписами ст. ст. 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно зі ст. ст. 78, 79 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлено, що між ТОВ "Ресурси Батьківщини", як постачальником, та КНП "ООЦЕМД і МК" ООР", як покупцем, 22.09.2025 укладено договір № 3575, за умовами якого постачальник зобов`язується поставити та передати у власність покупця товар за кодом ДК 021:2015 09110000-3 «Тверде паливо» (09111100-1 - «Вугілля»), а покупець прийняти та оплатити товар в порядку та на умовах визначених цим договором.

У відповідності до пп. 6.2.2. п. 6.2. договору за порушення строків поставки товару, в тому числі його частини та/або партії, постачальник сплачує покупцю пеню у розмірі 0,1 відсотка від вартості товару, в тому числі його частини та/або партії, щодо поставки якого допущено прострочення строків поставки за кожний день такого прострочення, а за прострочення строків поставки товару, в тому числі його частини та/або партії понад тридцять днів, постачальник додатково сплачує штраф у розмірі 7 (семи) відсотків вартості товару, в тому числі його частини та/або партії, щодо поставки якого допущено прострочення строку.

Позивач на електронну адресу відповідача направив замовлення № 3020 від 07.10.2025 на постачання вугілля, відповідно до якого згідно з договором № 3575 від 22.09.2025 просив виконати його поставку.

За твердженням позивача датою отримання заявки на поставку товару відповідачем є 10.11.2025.

Ураховуючи умови пп. 6.2.2. п. 6.2. договору, замовлення № 3020 від 07.10.2025, відповідач мав поставити товар до 25.11.2025 включно.

Однак, матеріали справи не містять доказів виконання відповідачем обов`язку з поставки товару за договором у погодженому обсязі у встановлений термін. Водночас, відповідач не надав жодних доказів, які б свідчили про вжиття ним усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського зобов`язання.

Окрім цього, будь-яких доказів звернення до позивача з повідомленням про неможливість вчасного виконання зобов`язань за договором в частині поставки товару, а також відповіді на претензію позивача відповідачем суду не надано та матеріали справи не містять; матеріали справи також не містять належним чином засвідчених доказів, підтверджуючих факт досягнення сторонами згоди щодо перенесення строків поставки товару.

Отже, ТОВ "Ресурси Батьківщини" зобов`язання за вказаним договором щодо поставки товару не виконало. Тобто, відповідач порушив негрошове зобов`язання - не поставив у строк товар.

За таких обставин суд доходить висновку, що з 26.11.2025 відповідач є таким, що прострочив виконання свого зобов`язання з поставки товару.

Верховний Суд неодноразово вказував, що застосування до боржника, який порушив господарське зобов`язання, штрафних санкцій у вигляді пені або штрафу, передбачених частиною четвертою статті 231 ГК України, є можливим, оскільки суб`єкти господарських відносин при укладенні договору наділені законодавцем правом забезпечити виконання господарських зобов`язань встановленням договірної санкції за невиконання або неналежне виконання таких зобов`язань, і пеня / штраф застосовується за порушення будь-яких господарських зобов`язань, а не тільки за невиконання грошового зобов`язання (постанови Верховного Суду від 17.09.2020 у справі № 922/3548/19, від 23.04.2019 у справі № 904/3565/18, від 25.06.2018 у справі № 912/2483/17, від 29.05.2018 у справі № 910/23003/16, від 19.09.2019 у справі № 904/5770/18, від 04.05.2023 у справі № 910/21298/21, від 02.10.2024 у справі № 910/4273/22 та інші).

Отже, штрафні санкції у вигляді неустойки, зокрема пені, можуть застосовуватися за допущене прострочення виконання негрошового зобов`язання, пов`язаного з простроченням поставки товару.

Перевіривши розрахунок пені суд вважає його арифметично правильним та обґрунтованим, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня у розмірі 5575, 66 грн.

Враховуючи встановлення судом обставини несвоєчасного виконання відповідачем зобов`язання з поставки товару, суд зазначає про правомірність та обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення з відповідача пені.

Щодо судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Ураховуючи задоволення позову, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 239, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ресурси Батьківщини" (02132, м. Київ, вул. Зарічна, буд. 1Б, приміщення 236; ідентифікаційний код юридичної особи: 45635427) на користь Комунального некомерційного підприємства "Одеський обласний центр екстреної медичної допомоги і медицини катастроф" Одеської обласної ради (65026, м. Одеса, вул. Гаванна, буд. 1; ідентифікаційний код юридичної особи: 20991240) пеню у розмірі 5575, 66 грн (п`ять тисяч п`ятсот сімдесят п`ять гривень, шістдесят шість копійок) та судовий збір в розмірі 2662, 40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні, сорок копійок).

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст. 256 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя О.О. Мусієнко