Рішення № 139476179, 02.09.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

_____________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"02" вересня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/2354/23Господарський суд Одеської області у складі судді Мостепаненко Ю.І.,

при секретарі судового засідання Самойловій С.А.,

за участю представників сторін:

від позивача Швець К.О. (ордер ВН № 1249808 від 23.05.2023);

від відповідачів - Асташенкова О.І. (самопредставництво);

від третьої особи не з`явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 916/2354/23

за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Клюшка 118" (65111, м.Одеса, проспект Добровольського, буд.118, код ЄДРПОУ 40604530);

до відповідача 1 - Виконавчого комітету Одеської міської ради (65026, м. Одеса, пл. Думська, 1, код ЄДРПОУ 04056919);

до відповідача 2 - Одеської міської ради (65026, м. Одеса, пл. Думська, 1, код ЄДРПОУ 2659769);

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1 код ЄДРПОУ 26302595)

про скасування рішення, скасування свідоцтва про право власності, скасування державної реєстрації права власності та припинення права власності,-

ВСТАНОВИВ:

У червні 2023 року Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Клюшка 118» (далі - ОСББ «Клюшка 118») звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Виконавчого комітету Одеської міської ради та до Одеської міської ради, в якій просило:

-визнати незаконним та скасувати рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради від 22.02.2007 № 109, на підставі якого територіальній громаді міста Одеси в особі Одеської міської ради було видано свідоцтво про право власності серії САВ №331180 від 31.05.2007, в частині оформлення, видачі свідоцтва про право власності та реєстрації за Одеською міською радою приміщень 1-го поверху № 601, загальною площею 9,3 кв.м, розташованих за адресою: м. Одеса, проспект Добровольського, 118;

-визнати недійсним та скасувати свідоцтво про право власності серії САВ № 331180 від 31.05.2007, видане Виконавчим комітетом Одеської міської ради на нежилі приміщення першого поверху № 601, загальною площею 9,3 кв.м, розташованих за адресою: м. Одеса, проспект Добровольського, 118, та припинити право комунальної власності територіальної громади м. Одеси в особі Одеської міської ради на нежилі приміщення 1-го поверху №601, загальною площею 9,3 кв.м, розташовані за адресою: м. Одеса, проспект Добровольського, 118, що належать територіальній громаді м. Одеси в особі Одеської міської ради на підставі свідоцтва про право власності серії САВ №331180 від 31.05.2007.

В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на те, що в силу приписів законодавства України співвласники багатоквартирного будинку набули право спільної сумісної власності на допоміжні приміщення першого поверху, загальною площею 9,3 кв. м, у той час як на підставі оспорюваного рішення право власності на відповідне майно зареєстровано за територіальною громадою міста Одеси в особі Одеської міської ради.

Одеська міська рада, зареєструвавши за собою право комунальної власності на спірні нежитлові приміщення першого поверху, загальною площею 9,3 кв.м, за адресою: м. Одеса, просп. Добровольського, буд. 118, прим. №601, порушила право спільної сумісної власності співвласників багатоквартирного будинку на приміщення загального користування та допоміжні приміщення.

Технічною документацією на будинок підтверджується приналежність спірних приміщень першого поверху, загальною площею 9,3 кв. м, до допоміжних приміщень, тобто призначених для забезпечення експлуатації житлового будинку і побутового обслуговування мешканців цього будинку. Такі приміщення первинно планувалися як допоміжні, вони належать до житлового фонду і не є самостійним об`єктом нерухомого майна, а тому належать власникам квартир будинку на праві спільної сумісної власності.

У відзиві на позов (вх.№12446/23 від 06.07.2023) Виконавчий комітет Одеської міської ради та Одеська міська рада заперечують проти позову ОСББ «Клюшка 118», вважають його необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню з огляду на те, що згідно рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради «Про реєстрацію об`єктів комунальної власності м. Одеси» від 22.02.2007 № 109 - територіальна громада м. Одеси в особі Одеської міської ради, на законних підставах набула право власності на нежилі приміщення першого поверху № 601 площею 9,3 кв.м., за адресою: м. Одеса, просп. Добровольського, буд. 118, свідоцтво про право власності від 31.05.2007 серія САВ №331180.

При цьому, відповідачі наголошують, що вказані приміщення не є допоміжними, а є нежитловими, тобто самостійним об`єктом нерухомого майна, що перебуває у власності територіальної громади м. Одеси в особі Одеської міської ради.

Також, відповідачі вказують, що з наданого позивачем Акту № 1542 "О приемке в эксплуатацию законченных строительством зданий в Ленинском районе" від 24.12.1975 можна дізнатись лише про те, що будинок є 9-ти поверховим за № 36-37 на 6 секцій та на 322 квартири. Однак, вказаний акт не містить розшифрування всієї площі будинку, а тому неможливо встановити чи були нежитлові приміщення.

Крім того, відповідачі зазначають, що в наданому позивачем акті списання багатоквартирного будинку з балансу від 01.03.2020 зазначено про те, що у комунальній власності перебувають нежитлові приміщення площею 9,3 кв.м., а також зазначено, що в будинку наявні колясочні площею 9,6 кв.м. та допоміжні приміщення площею 15,9 кв.м. Вказане свідчить, на думку відповідачів, про те, що у будинку є і колясочна, права на яку нібито захищає ОСББ «Клюшка 118», і нежитлові приміщення комунальної власності.

Також, відповідачі наголошують, що не можна брати до уваги і посилання позивача на те, що спірні приміщення є підсобними приміщеннями відповідно до технічного паспорту на будинок квартирного типу від 09.09.2019 за вказаною адресою, а тому є нібито допоміжними, адже, з наданого технічного паспорту вбачається, що нежитлові приміщення № 601 складаються з підсобних приміщень площею 6,8 кв.м. та 2,5 кв.м. Дані підсобні приміщення є складовими нежитлових приміщень, а не допоміжними приміщеннями, як це трактує позивач. Більше того, відповідачі зазначають, що відповідно до експлікації приміщень будинку квартирного типу нежитлові приміщення площею 9,3 кв.м. відносяться до нежитлових приміщень. При цьому, в експлікації приміщень будинку квартирного типу окремо зазначено про наявність двірницької площею 9,6 кв.м. із зазначенням, що вона відноситься до допоміжних.

На думку відповідачів, посилання ОСББ «Клюшка 118» на лист КП ЖКС «Північний» від 04.04.2016 № Б-235 є необґрунтованими з урахуванням правовстановлюючих документів на спірні приміщення та реєстрації в БТІ права власності.

Разом з тим, відповідачами наголошено, що позивачем не надано жодних належних і допустимих доказів, які б підтверджували наявність у спірних нежитлових приміщеннях інженерних комунікацій та технічних пристроїв, без доступу до яких експлуатація житлового будинку за адресою: м. Одеса, просп. Добровольського, буд. 118 є неможливою, а також відсутні будь-які відомості про те, чи використовуються наразі позивачем вказані приміщення для обслуговування будинків та чи використовувались раніше, навпаки, з позовної заяви вбачається, що спірні нежитлові приміщення першого поверху перебувають в оренді.

У відповіді на відзив (вх.№24610/23 від 20.07.2023) позивач вважає доводи відповідачів, викладені у відзиві на позов, безпідставними та необґрунтованими з огляду на те, що підставою для оформлення за Одеською міською радою права комунальної власності на нежитлові приміщення першого поверху за адресою: м. Одеса, просп. Добровольського, буд. 118, приміщення № 601, шляхом видачі свідоцтва про право власності серії САВ № 331180 від 31.05.2007 року стало рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради від 22.02.2007 року № 109 «Про реєстрацію об`єктів комунальної власності м. Одеси», яке було прийняте на виконання рішення Одеської обласної Ради народних депутатів від 25.11.1991 року №266-ХХІ «Про розмежування державного майна між власністю обласної Ради, міст обласного підпорядкування та районів області», відповідно до якого до переліку державного майна, що передавалося у власність міста Одеси, увійшов увесь житловий та нежитловий фонд місцевих Рад народних депутатів.

Водночас, спірні приміщення першого поверху № 601 площею 9,3 кв. м, розташовані за адресою: м. Одеса, просп. Добровольського, 118, не є нежитловими приміщеннями, що належать до нежитлового фонду, а є допоміжними приміщеннями багатоквартирного будинку, які належать на праві спільної сумісної власності його співвласникам.

З огляду на викладене, позивач наголошує, що Одеська міська рада не мала правових підстав для набуття права комунальної власності на спірне приміщення, відтак, рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради від 22.02.2007 року № 109 є незаконним та підлягає скасуванню в частині оформлення, видачі свідоцтва про право власності та державної реєстрації права комунальної власності за Одеською міською радою на приміщення першого поверху № 601 загальною площею 9,3 кв. м, розташоване за адресою: м. Одеса, просп. Добровольського, 118.

Також, позивач вказує, що спірне приміщення з моменту введення будинку в експлуатацію призначалося для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців, а тому є об`єктом спільної сумісної власності співвласників багатоквартирного будинку.

Крім того, позивач зазначає, що відповідачами не надано жодного доказу того, що спірне приміщення було створене Одеською міською радою чи іншими особами шляхом нового будівництва, реконструкції першого поверху житлового будинку або його перебудови у нежитлове приміщення на підставі відповідних рішень органів місцевого самоврядування.

У письмових поясненнях щодо позову (вх.№25611/23 від 27.07.2023) Департамент комунальної власності Одеської міської ради, вважає позовні вимоги ОСББ «Клюшка 118» необґрунтованими, нічим не підтвердженими та такими, що не підлягають задоволенню.

Разом з тим, Департаментом комунальної власності ОМР зазначено, що позивач звернувся із даним позовом до суду зі спливом строку загальної позовної давності визначеного нормами чинного законодавства, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

У запереченнях на письмові поясненнях щодо позову (вх.№26219/23 від 01.08.2023) позивач вказує, що ОСББ «Клюшка 118» дізналось про реєстрацію права комунальної власності на нежилі приміщення 1-го поверху, загальною площею 9,3 кв. м, розташоване за адресою: м. Одеса, просп. Добровольського, 118 за територіальною громадою міста Одеси в особі Одеської міської ради лише 27.08.2021 з листа КУ «Муніципальна служба комунальної власності Одеської міської ради», а тому позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав в межах строку позовної давності.

У запереченнях на відповідь на відзив (вх.№28350/23 від 18.08.2023) відповідачі наголошують, що вказані приміщення не є допоміжними, а є нежитловими, які не належать до житлового фонду і є самостійним об`єктом нерухомого майна, що перебуває у власності територіальної громади м. Одеси в особі Одеської міської ради. Також, відповідачі зазначають, що 21.07.2023 здійснено обстеження нежитлових приміщень, розташованих за адресою: м. Одеса, просп. Добровольського, 118, за результатом якого складено відповідний акт, з якого вбачається, що приміщення знаходиться у задовільному технічному стані, до місць загального користування не відноситься, приміщення облаштовано комунікаціями: водопостачання, каналізації, теплопостачання.

Рішенням Господарського суду Одеської області по справі №916/2354/23 від 31.10.2023р. у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.02.2024 рішення Господарського суду Одеської області від 31.10.2023 у справі № 916/2354/23 змінено з мотивів, викладених у мотивувальній частині цієї постанови. Резолютивну частину рішення залишено без змін.

Постановою Верховного суду від 04.06.2024 у справі №916/2354/23 касаційну скаргу задоволено частково; рішення Господарського суду Одеської області від 31.10.2023р. та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.02.2024р. у справі № 916/2354/23 скасовано; справу №916/2354/23 передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.06.2024 справу № 916/2354/23 передано на розгляд судді Пінтеліній Т.Г.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 03.07.2024 року (суддя Пінтеліна Т.Г.) прийнято справу № 916/2354/23 до свого провадження; розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження; підготовче провадження призначено на 23.07.2024.

В судовому засіданні 23.07.2024 судом постановлено протокольну ухвалу, якою оголошено перерву у підготовчому засіданні по справі №916/2354/23 до 19.08.2024.

16.08.2024 до суду від третьої особи надійшло клопотання (вх. №30402/24), згідно якого остання просила суд призначити у справі № 916/2354/23 судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручити Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України та на вирішення експерта поставити такі питання:

1) чи відносяться нежилі приміщення 1-го поверху № 601 загальною площею 9,3 кв.м., розташовані за адресою: м. Одеса, просп. Добровольського, 118 до нежитлових об`єктів нерухомості, які є самостійними об`єктами цивільно-правових відносин та чи можлива експлуатація житлового будинку за адресою: м. Одеса, просп. Добровольського, 118, без загального доступу до зазначеного вище об`єкту нерухомості?

2) чи наявне розташування вузлів управління інженерними комунікаціями житлового будинку за адресою: м. Одеса, просп. Добровольського, 118 у нежилі приміщення 1-го поверху № 601 загальною площею 9,3 кв.м. за вказаною вище адресою?

В судовому засіданні 19.08.2024 судом постановлено протокольну ухвалу, якою оголошено перерву у підготовчому засіданні у справі №916/2354/23 до 24.09.2024.

23.09.2024 до суду від позивача надійшли письмові пояснення щодо клопотання про призначення експертизи (вх.№34728/24), відповідно до яких позивач не заперечує, що для з`ясування істотних обставин, що мають значення для справи, є необхідним визначення статусу спірних приміщень, а доказом, за допомогою якого можливо встановить статус приміщення, можуть бути висновки судової будівельно-технічної експертизи, а тому, позивач не заперечує проти призначення у даній справі № 916/2354/23 судової будівельно-технічної експертизи. При цьому, позивач не погоджується з переліком питань, які були запропоновані третьою особою для розгляду експертом та просив суд поставити на вирішення експерта наступні питання: 1) яке функціональне призначення приміщення 1-го поверху № 601, загальною площею 9,3 кв.м. за адресою: м. Одеса, просп. Добровольського, 118, було визначено на момент будівництва? 2) чи належало приміщення 1-го поверху № 601, загальною площею 9,3 кв.м. за адресою: м. Одеса, просп. Добровольського, 118, до допоміжних на момент будівництва?

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 24.09.2024 по справі №916/2354/23 клопотання Департаменту комунальної власності Одеської міської ради про призначення експертизи (вх. №30402/24) задоволено; призначено по справі № 916/2354/23 судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз; на вирішення експертизи поставлено наступні питання: 3.1) чи відносяться нежилі приміщення 1-го поверху № 601 загальною площею 9,3 кв.м., розташовані за адресою: м. Одеса, просп. Добровольського, 118 до нежитлових об`єктів нерухомості, які є самостійними об`єктами цивільно-правових відносин та чи можлива експлуатація житлового будинку за адресою: м. Одеса, просп. Добровольського, 118, без загального доступу до зазначеного вище об`єкту нерухомості?; 3.2) чи наявне розташування вузлів управління інженерними комунікаціями житлового будинку за адресою: м. Одеса, просп. Добровольського, 118 у нежилі приміщення 1-го поверху № 601 загальною площею 9,3 кв.м. за вказаною вище адресою?; 3.3) яке функціональне призначення приміщення 1-го поверху № 601, загальною площею 9,3 кв.м. за адресою: м. Одеса, просп. Добровольського, 118, було визначено на момент будівництва?; 3.4) чи належало приміщення 1-го поверху № 601, загальною площею 9,3 кв.м. за адресою: м. Одеса, просп. Добровольського, 118, до допоміжних на момент будівництва?; провадження у справі № 916/2354/23 зупинено на час проведення експертизи; оплату вартості експертизи покладено на Департамент комунальної власності Одеської міської ради та Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Клюшка 118".

09.10.2024 супровідним листом №916/2354/23/6597/2024 матеріали справи №916/2354/23 направлено до Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

06.11.2024 до суду від Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України надійшов супровідний лист №24-5718 від 16.10.2024, в якому викладено клопотання про погодження строків проведення експертизи, додатком до якого додано матеріали справи №916/2354/23 та клопотання експерта про надання додаткових матеріалів і зразків на вчинення інших дій, пов`язаних із проведенням експертизи.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 12.11.2024 провадження по справі № 916/2354/23 поновлено; розгляд клопотання експерта призначено на 25.11.2024.

18.11.2024 року до суду від позивача надійшло клопотання про долучення доказів (вх. №41569/24).

25.11.2024 року до суду від третьої особи надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання (вх. №42359/24).

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 25.11.2024 по справі №916/2354/23 розгляд клопотання експерта відкладено на 24.12.2024.

09.12.2024 року до суду від третьої особи надійшло клопотання про долучення доказів (вх. №44059/24).

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 24.12.2024 по справі №916/2354/23 клопотання судового експерта про надання додаткової документації, необхідної для виконання експертизи задоволено; погоджено строк виконання експертизи понад 90 (дев`яносто) календарних днів; направлено матеріали справи № 916/2354/23 до експертної установи - Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України для продовження проведення експертного дослідження за наявними матеріалами; провадження у справі №916/2354/23 зупинено.

08.01.2025 супровідним листом №916/2354/23/127/2025 матеріали справи №916/2354/23 направлено до Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України для продовження проведення судової експертизи.

10.06.2025 до суду від Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України надійшов супровідний лист №24-5718 від 30.05.2025 (вх. №18329/25) додатком до якого додано матеріали справи №916/2354/23, клопотання експерта щодо прибуття експерта та безперешкодного доступу до об`єкту обстеження та рахунок на оплату експертизи.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 13.06.2025 провадження по справі № 916/2354/23 поновлено; розгляд клопотання експерта призначено на 23.06.2025.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 23.06.2025 по справі №916/2354/23 клопотання судового експерта (вх. №18329/25) задоволено; обов`язок забезпечити прибуття експерта до об`єкту судової експертизи, належних умов праці 08.07.2025 о 11:00 годині та забезпечення повернення експерта до експертної установи покладено на ОСББ "Клюшка 118", за згодою; обов`язок забезпечити безперешкодний доступ експерта до об`єкту обстеження - нежилих приміщень 1-го поверху № 601, загальною плошею 9,3 кв.м, які розташовані за адресою: м. Одеса, просп. Добровольського, 118 покладено на Департамент комунальної власності Одеської міської ради, за згодою; направлено матеріали справи № 916/2354/23 до експертної установи - Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України для продовження проведення експертного дослідження за наявними матеріалами; провадження у справі № 916/2354/23 зупинено.

30.06.2025 супровідним листом №916/2354/23/4106/2025 матеріали справи №916/2354/23 направлено до Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

Розпорядженням керівника апарату №169 від 06.10.2025 було призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №916/2354/23, у зв`язку із прийняттям Вищою радою правосуддя рішення від 02.10.2025 №2046/0/15-25 "Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Господарського суду Херсонської області (відряджена до Господарського суду Одеської області) у зв`язку з поданням заяви про відставку".

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.10.2025 справу № 916/2354/23 розподілено судді Степановій Л.В.

Розпорядженням керівника апарату №248 від 24.10.2025 було призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 916/2354/23, у зв`язку із прийняттям Вищою радою правосуддя рішення від 21.10.2025 №2163/0/15-25 "Про звільнення ОСОБА_2 з посади судді Господарського суду Одеської області у зв`язку з поданням заяви про відставку".

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.10.2025 справу № 916/2354/23 розподілено судді Мостепаненко Ю.І.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 29.10.2025 у справі №916/2354/23 (суддя Мостепаненко Ю.І.) прийнято справу № 916/2354/23 до свого провадження; розгляд справи вирішено здійснювати спочатку та відкладено вирішення питання про призначення підготовчого судового засідання до моменту надходження до суду від Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України матеріалів справи №916/2354/23.

04.05.2026 до суду від Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України надійшов супровідний лист №24-5718 (вх. №15375/26), згідно якого, експертною установою повідомлено про збільшення вартості експертизи, яка становить 43 968,96 грн. Додатком до вказаного листа додано оновлений рахунок на оплату вартості експертизи №24-5718/2 від 01.05.2026 на суму 43 968,96 грн.

Листом суду 916/2354/23/2429/2026 від 06.05.2026 ОСББ "Клюшка 118" та Департаменту комунальної власності Одеської міської ради було направлено копію рахунку №24-5718/2 від 01.05.2026 для здійснення оплати за проведення експертизи.

28.05.2026 до суду від ОНДІСЕ надійшов супровідний лист №24-5718 від 14.05.2026 (вх.№18694/26), до якого додано висновок експерта №24-5718 за результатами проведення судової будівельно - технічної експертизи разом із матеріалами судової справи №916/2354/23. Також у листі зазначено, що експертиза вартістю 43 968,96 грн виконана за рахунок коштів Департаменту комунальної власності Одеської міської ради.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 02.06.2026 провадження у справі № 916/2354/23 поновлено; підготовче засідання призначено на 17.06.2026.

11.06.2026 до суду від третьої особи надійшли додаткові пояснення (вх.№20268/26, та вх.№20297/26), відповідно до яких остання вказує, що висновком судового експерта від 14.05.2026 №24-5718 встановлено, що нежилі приміщення 1-го поверху №601, загальною площею 9,3 кв.м, що розташовані за адресою: м. Одеса, просп. (Добровольського) Князя Володимира Великого, 118, відносяться до нежитлових об`єктів нерухомості, як самостійні об`єкти цивільно-правових відносин. Експлуатація житлового будинку за адресою: м. Одеса, просп. ( Добровольського, 118) Князя Володимира Великого, можлива без загального доступу до зазначеного вище об`єкту нерухомості, з причин, які наведені у дослідницькій частині висновку. В акті від 01.03.2020 про списання багатоквартирного будинку розташованого за адресою проспект Добровольського, з балансу КП «ЖКС«Північний», приміщення загальною площею 9,3кв.м, значиться, як нежитлові приміщення комунальної форми власності. До того ж, як встановлено судовим експертом у даній справі, вузлів керування інженерними мережами у приміщенні не проектувалося, і при огляді не встановлено, що додатково свідчить, на думку третьої особи, про те, що спірне приміщення за функціональним та проектним призначенням не могло визначатися як допоміжне та призначатися для належної експлуатації будинку. Таким чином, третя особа вважає, що спірне приміщення не є допоміжними приміщеннями вказаного будинку та, як наслідок, не може належати на праві спільної сумісної власності співвласникам квартир та цьому будинку, не зумовлює порушення прав ОСББ «Клюшка 118».

15.06.2026 до суду від позивача надійшли додаткові пояснення (вх. №20760/26), відповідно до яких останній вказує, що відповідь експерта на першу частину першого питання «щодо належності нежитлових приміщень 1-го поверху №601 до нежитлових об`єктів нерухомості», встановлює статус спірного приміщення на сьогоднішній день та ґрунтується на наявності зареєстрованого відповідачем права власності на спірні приміщення, як самостійний об`єкт цивільно-правових відносин, однак, функціональне призначення приміщення повинно встановлюватися на момент будівництва. Що стосується відповіді експерта на другу частину першого питання «щодо можливості експлуатації житлового будинку за адресою: проспект Добровольського, 118, без загального доступу до зазначеного вище об`єкту нерухомості» позивач вважає, що вона жодним чином не впливає на встановлення правового статусу приміщення, оскільки допоміжні приміщення також можуть бути відокремленими (наприклад колясочні, кладові, інші приміщення, направлені на забезпечення побутового обслуговування мешканців будинку тощо). Що стосується відповіді експерта на друге питання, позивач вважає, що це питання також не впливає на встановлення правового статусу приміщення.

Отже, позивач зазначає, що висновок експерта №24-5718 судової будівельно-технічної експертизи в даній справі не несе ніякого доказового значення та не впливає на можливість встановлення дійсних обставин справи, які є важливими під час розгляду даного спору щодо визначення призначення спірного приміщення (допоміжне чи нежитлове).

Крім того, позивач зазначає, що огляд об`єкту дослідження приміщень першого поверху №601 за адресою: м.Одеса, проспект Добровольського, 118, було проведено без присутності представників сторони позивача.

15.06.2026 до суду від позивача надійшло клопотання про відкладення судового засідання (вх.№20772/26).

В судовому засіданні 17.06.2026 судом постановлено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання у справі № 916/2354/23 на 15.07.2026, про що ухвалою суду від 17.06.2026 повідомлено ОСББ "Клюшка 118" та Одеську міську раду, в порядку ст.120 ГПК України.

В судовому засіданні 15.07.2026 за участі представників позивача, відповідачів та третьої особи судом постановлено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження у справі № 916/2354/23 та призначення її до розгляду по суті у судовому засіданні на 02.09.2026.

В судовому засіданні 02.09.2026 представник відповідачів проти задоволення позову заперечував та просив суд відмовити у задоволенні позову.

Представник позивача в судове засідання 02.09.2026 з`явився тільки на проголошення вступної та резолютивної частин рішення, при цьому про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується наявною в матеріалах справи розпискою від 15.07.2026.

Представник третьої особи у судове засідання 02.09.2026 не з`явився, при цьому про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується наявною в матеріалах справи розпискою від 15.07.2026.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

В судовому засіданні 02.09.2026 було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Відповідно до рішення Одеської обласної ради народних депутатів від 25.11.1991 №266-1 «Про розмежування державного майна між власністю обласної ради, міст обласного підпорядкування та районів області», керуючись статтями 29, 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», на підставі Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07,02.2002 № 7/5, та розпорядження міського голови від 20.01.2003 № 59-01р «Про оформлення свідоцтв про право власності на об`єкти нерухомого майна», 22.02.2007 Виконавчий комітет Одеської міської ради прийняв рішення №109 «Про реєстрацію об`єктів комунальної власності м. Одеси», відповідно до якого було доручено Комунальному підприємству «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості» провести технічну інвентаризацію та зареєструвати за Одеською міською радою об`єкти нежитлового фонду комунальної власності, зокрема, приміщення першого поверху, № 601, площею 9,3 кв.м, що розташоване за адресою: м. Одеса, проспект Добровольського, 118 (пункт 1.1. рішення); оформити та видати Одеській міській раді свідоцтва про право власності на об`єкти, зазначені в пункті 1.1. цього рішення (пункт 1.2).

14.06.2006 Комунальним підприємством «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості» виготовлено технічний паспорт на нежиле приміщення першого поверху в житловому будинку №118 по просп. Добровольського у м.Одесі, відповідно до якого спірне приміщення обліковується як нежитлове (вбудоване) приміщення, до якого відносяться приміщення: торгівлі, громадського харчування, побутового обслуговування, аптек тощо.

31.05.2007 Виконавчим комітетом Одеської міської ради видано свідоцтво про право власності на нежилі приміщення першого поверху №601, яким посвідчено, що об`єкт, який розташований в місті Одесі по проспекту Добровольського за №118, в цілому, дійсно належить територіальній громаді міста Одеси в особі Одеської міської ради на праві комунальної власності. Об`єкт в цілому складається з нежилих приміщень 1-го поверху, загальною площею 9,3 кв.м, відображених у технічному паспорті від 14.06.2006. Свідоцтво видане на підставі рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 22.02.2007 №109.

Як вбачається із наявного в матеріалах справи витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 03.07.2007 №15099441, право комунальної власності територіальної громади міста Одеси в особі Одеської міської ради на нежилі приміщення першого поверху, розташовані за адресою: м.Одеса, просп. Добровольського, буд.118, прим. №601, зареєстроване Комунальним підприємством «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості» за номером запису: 836 в книзі: 135.

29.06.2016 здійснено державну реєстрацію Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Клюшка 118» (код ЄДРПОУ 40604530), про що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців здійснено запис за №15561020000058929.

Відповідно до пункту 1 статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Клюшка 118», затвердженого установчими зборами співвласників (протокол №1 від 16.04.2016), Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Клюшка 118» створено власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку №118, що розташований за місцезнаходженням: 65111, Україна, м. Одеса, просп. Добровольського, буд. 118, відповідно до Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку».

03.08.2016 Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Клюшка 118» було включено до Реєстру неприбуткових установ та організацій та присвоєно ознаку неприбутковості за кодом 0043 на підставі рішення ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області №159/15-54-12-03 від 03.08.2016.

01.03.2020 багатоквартирний будинок за адресою: м.Одеса, просп. Добровольського, 118, був списаний з балансу КП «ЖКС «Північний» на підставі акта про списання багатоквартирного будинку з балансу від 01.03.2020 та з того часу перебуває в обслуговуванні Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Клюшка 118».

09.08.2021 Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Клюшка 118» звернулося до Департаменту комунальної власності Одеської міської ради із запитом №163/08.21 від 09.08.2021 з метою з`ясування інформації про наявність у багатоквартирному будинку нежитлових приміщень комунальної власності та просило, у разі їх наявності, надати копії правовстановлюючих документів на відповідні об`єкти нерухомого майна.

Листом від 17.08.2021 № 01-13/499 Комунальна установа «Муніципальна служба комунальної власності Одеської міської ради» повідомила, що за адресою: м. Одеса, просп. Добровольського, 118, розташовані об`єкти комунальної власності, зокрема, нежитлове приміщення 1-го поверху, загальною площею 9,3 кв.м, свідоцтво про право власності САВ 331180 від 31.05.2007. Однак, копії правовстановлюючих документів на вказаний об`єкт нерухомого майна надано не було.

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Клюшка 118» повторно звернулося до Департаменту комунальної власності Одеської міської ради із запитом №25/08-1 від 25.08.2021, яким просило надати копії правовстановлюючих документів на об`єкти комунальної власності.

У відповідь Комунальна установа «Муніципальна служба комунальної власності Одеської міської ради» листом від 27.08.2021 №01-17/298-ЗПІ надала копії свідоцтва про право власності серії САВ № 331180 від 31.05.2007 та витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 03.07.2007, з яких, як зазначає позивач, йому стало відомо, що 31.05.2007 Виконавчий комітет Одеської міської ради видав територіальній громаді міста Одеси в особі Одеської міської ради свідоцтво про право власності на нежилі приміщення 1-го поверху, загальною площею 9,3 кв.м, по просп. Добровольського за № 118, на підставі рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради від 22.02.2007 № 109, в результаті чого 03.07.2007 Одеська міська рада зареєструвала за собою право комунальної власності на нежилі приміщення першого поверху за адресою: м. Одеса, проспект Добровольського, буд. 118, прим. № 601.

У відповідь на адвокатський запит адвоката Швець К.О., листом № 546-11.1-34 від 17.04.2023 Департамент архівної справи та діловодства Одеської міської ради надав витяг з рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради від 22.02.2007 № 109.

З метою з`ясування функціонального призначення приміщення першого поверху, №601, площею 9,3 кв. м, розташованого за адресою: м. Одеса, просп. Добровольського, 118, Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Клюшка 118» звернулося до Департаменту комунальної власності Одеської міської ради та Комунальної установи «Муніципальна служба комунальної власності Одеської міської ради» з відповідним запитом від 26.08.2021 № 26/08-1.

Листом від 11.01.2022 № 4 КП «ЖКС «Північний» Суворовського району повідомило, що у переліку нежитлових приміщень, наданих до Департаменту комунальної власності у 2016 році, колясочна п`ятої парадної площею 9,3 кв. м має свідоцтво про право власності САВ 331180 від 31.05.2007.

На запит позивача від 28.09.2021 №28/09-1, Департамент архівної справи та діловодства Одеської міської ради листом від 27.10.2021 № 2851-11.1-32 надав копію рішення Виконавчого комітету Ленінської районної ради депутатів трудящих від 26.12.1975 № 1542 «О приемке в эксплуатацию законченных строительством зданий в Ленинском районе» та акт приймання державною комісією закінченого будівництвом 9-ти поверхового житлового будинку №36- №37 у селищі Котовського, відповідно до якого введено в експлуатацію 9-ти поверховий житловий будинок №36-№37 на 322 квартири житловою площею 10251 кв. м.

На запит представника ініціативної групи мешканців житлового будинку по АДРЕСА_1 , Баранової А.І. від 24.03.2016 №Б-235, КП «ЖКС «Північний» Суворовського району у листі від 04.04.2016 №Б-235 надало загальні характеристики будинку, та, крім того, зазначило про відсутність інформації щодо площі нежитлових приміщень у будинку.

Згідно технічного паспорту на будинок квартирного типу за адресою: проспект Добровольського № 118 від 09.09.2019, нежитлові приміщення № 601, загальною площею 9,3 кв. м, є підсобними приміщеннями.

Рішенням Господарського суду Одеської області по справі №916/2354/23 від 31.10.2023р. у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.02.2024 рішення Господарського суду Одеської області від 31.10.2023 у справі № 916/2354/23 змінено з мотивів, викладених у мотивувальній частині цієї постанови. Резолютивну частину рішення залишено без змін.

Постановою Верховного суду від 04.06.2024 у справі №916/2354/23 касаційну скаргу ОСББ «Клюшка 118» задоволено частково; рішення Господарського суду Одеської області від 31.10.2023р. та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.02.2024р. у справі № 916/2354/23 скасовано; справу №916/2354/23 передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Скасовуючи судові рішення попередніх інстанцій у даній справі, Верховний Суд зазначив наступне.

Так, Верховним Судом було зауважено, що зважаючи на зміст позовних вимог, у межах цієї справи судам необхідно було встановити чи є спірне приміщення допоміжним чи нежитловим. Однак, суди без врахування сутнісних характеристик майна обмежились оцінкою, свідоцтва про право власності на нежилі приміщення першого поверху №601 від 30.05.2007 та витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 03.07.2007 дійшли висновку, що нежилі приміщення першого поверху є власністю Територіальної громади міста Одеси, в особі Одеської міської ради і на теперішній час обліковуються як нежитлові приміщення.

Аналогічно, посилаючись на те, що рішення Виконавчого комітету Ленінської районної ради депутатів трудящих від 26.12.1975 № 1542 "О приемке в эксплуатацию законченных строительством зданий в Ленинском районе" та акт вводу в експлуатацію закінченого будівництва 9-ти поверхового житлового будинку № 36-37 не має відомостей, що спірне приміщення на момент вводу в експлуатацію закінченого будівництва 9-ти поверхового житлового будинку у 1975 року мало статус допоміжного або нежитлового та на рішення Одеської обласної ради народних депутатів від 25.11.1991 № 266-1 «Про розмежування державного майна між власністю обласної ради, міст обласного підпорядкування та районів області», суди безпідставно вважали, що з урахування діючого на той час законодавства України територіальна громада м. Одеси в особі Одеської міської ради на законних підставах набула право власності на нежилі приміщення.

Втім, такий висновок також зроблений судами без дослідження та оцінки доказів щодо правового статусу такого приміщення. Суди мали врахувати, що допоміжними приміщеннями є всі без винятку приміщення багатоквартирного житлового будинку окрім тих, які виходячи або з їх особливих характеристик, або якщо вони з самого початку будувалися як такі, використання яких мало інше призначення ніж допоміжні. Тобто, не оцінивши ключові характеристики спірного майна, суд першої інстанції передчасно дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Верховний Суд також зауважує, що помилковими є посилання судів на неналежність відповідних спірних приміщень до допоміжних з огляду на те, що протягом 12 років спірні приміщення були об`єктом оренди, оскільки у цьому випадку суд не врахував висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 15.06.2022 у справі № 914/379/21 про те, що факт використання відповідачами спірних приміщень для власних потреб не впливає на правовий режим цих приміщень, встановлений Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду».

Під час нового розгляду справи, господарським судом, призначено по справі №916/2354/23 судову будівельно-технічну експертизу, на вирішення якої поставлено наступні питання:

1) чи відносяться нежилі приміщення 1-го поверху № 601 загальною площею 9,3 кв.м., розташовані за адресою: м. Одеса, просп. Добровольського, 118 до нежитлових об`єктів нерухомості, які є самостійними об`єктами цивільно-правових відносин та чи можлива експлуатація житлового будинку за адресою: м. Одеса, просп. Добровольського, 118, без загального доступу до зазначеного вище об`єкту нерухомості?;

2) чи наявне розташування вузлів управління інженерними комунікаціями житлового будинку за адресою: м. Одеса, просп. Добровольського, 118 у нежилі приміщення 1-го поверху № 601 загальною площею 9,3 кв.м. за вказаною вище адресою?;

3) яке функціональне призначення приміщення 1-го поверху № 601, загальною площею 9,3 кв.м. за адресою: м. Одеса, просп. Добровольського, 118, було визначено на момент будівництва?;

4) чи належало приміщення 1-го поверху № 601, загальною площею 9,3 кв.м. за адресою: м. Одеса, просп. Добровольського, 118, до допоміжних на момент будівництва?

За результатами проведення зазначеної експертизи у експертному висновку № 24-5718 судовий експерт дійшов наступного висновку:

1. Нежитлові приміщення 1-го поверху №601, загальною площею 9,3 кв.м. розташовані за адресою: м. Одеса, просп. Добровольського (Князя Володимира Великого, 118, відносяться до нежитлових об`єктів нерухомості, що підтверджується наявністю правовстановлюючих документів як на самостійний об`єкт цивільно-правових відносин.

Експлуатація житлового будинку за адресою: м. Одеса, просп. Добровольського (Князя Володимира Великого), 118, можлива без загального доступу до зазначеного вище об`єкта нерухомості.

2. Розташування вузлів управління інженерними комунікаціями житлового будинку адресою: м. Одеса, просп. Добровольського, 118, у нежилих приміщеннях 1-го поверху №601, загальною площею 9,3 кв.м, відсутнє.

3. У зв`язку відсутності в матеріалах господарської справи проектної документації на будівництво 9-поверхового багатоквартирного житлового будинку №118 по проспекту Добровольського (Князя Володимира Великого), 118 в м. Одеса, визначити функціональне призначення приміщень 1-го поверху №601, загальною площею будівництва не можливо.

4. У зв`язку відсутності у складі господарської справи матеріалів первинної технічної інвентаризації об`єкта нерухомого майна, яка проводиться вперше після завершення його будівництва, встановити чи належали приміщення 1-го поверху №601, загальною площею 9,3 кв.м, за адресою: м. Одеса, просп. Добровольського (Князя Володимира Великого), 118 до допоміжних на момент будівництва не можливо.

У технічному паспорті на будинок квартирного типу за адресою: м. Одеса, просп. Добровольського, 118, (Інвентаризаційна справа №5-4092), виготовленому КП «БТІ» ОМР станом на 09.09.2019, приміщення №601, загальною площею 9,3 кв.м., пронумеровані арабськими цифрами, як нежитлові приміщення.

В Акті від 01.03.2020 про списання багатоквартирного будинку, розташованого за адресою: Проспект Добровольського, 118, з балансу КП «ЖКС «Північний», приміщення, загальною площею 9,3 кв.м, значаться як нежитлові приміщення комунальної форми власності.

Спростування та оспорювання означеного висновку експерту до матеріалів справи не надано.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Наразі, господарський суд зазначає, що предметом спору у даній справі є вимоги позивача про скасування рішення, скасування свідоцтва про право власності, скасування державної реєстрації права власності та припинення права власності на нежилі приміщення 1-го поверху №601, загальною площею 9,3 кв.м, розташовані за адресою: м. Одеса, проспект Добровольського, 118.

Обґрунтовуючи заявлені вимог позивач вказує, що в силу приписів законодавства України співвласники багатоквартирного будинку набули право спільної сумісної власності на допоміжні приміщення першого поверху, загальною площею 9,3 кв. м, у той час як на підставі оспорюваного рішення право власності на відповідне майно зареєстровано за територіальною громадою міста Одеси в особі Одеської міської ради.

Одеська міська рада, зареєструвавши за собою право комунальної власності на спірні нежитлові приміщення першого поверху, загальною площею 9,3 кв.м, за адресою: м. Одеса, просп. Добровольського, буд. 118, прим. №601, порушила право спільної сумісної власності співвласників багатоквартирного будинку на приміщення загального користування та допоміжні приміщення.

Технічною документацією на будинок підтверджується приналежність спірних приміщень першого поверху, загальною площею 9,3 кв. м, до допоміжних приміщень, тобто призначених для забезпечення експлуатації житлового будинку і побутового обслуговування мешканців цього будинку. Такі приміщення первинно планувалися як допоміжні, вони належать до житлового фонду і не є самостійним об`єктом нерухомого майна, а тому належать власникам квартир будинку на праві спільної сумісної власності.

Згідно з частиною другою статті 382 ЦК України, зокрема, усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території.

При цьому, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 04.06.2024 року, скасовуючи постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.02.2024 та рішення Господарського суду Одеської області від 31.10.2023 по даній справі № 916/2354/23, вказав, що зважаючи на зміст позовних вимог, у межах цієї справи судам необхідно було встановити чи є спірне приміщення 1-го поверху №601, загальною площею 9,3 кв.м, розташоване за адресою: м. Одеса, проспект Добровольського, 118, - допоміжним чи нежитловим.

Статтею 1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" визначено, що у Законі терміни вживаються в такому значенні:

- багатоквартирний будинок - житловий будинок, в якому розташовано три чи більше квартири. У багатоквартирному будинку можуть також бути розташовані нежитлові приміщення, які є самостійними об`єктами нерухомого майна;

- допоміжні приміщення багатоквартирного будинку - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців (колясочні, комори, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші підсобні і технічні приміщення);

- нежитлове приміщення - ізольоване приміщення в багатоквартирному будинку, що не належить до житлового фонду і є самостійним об`єктом нерухомого майна

- співвласник багатоквартирного будинку (далі - співвласник) - власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку;

- спільне майно багатоквартирного будинку - приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія;

- управління багатоквартирним будинком - вчинення співвласниками багатоквартирного будинку дій щодо реалізації прав та виконання обов`язків співвласників, пов`язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку.

Відповідно до ст. 4 Житлового кодексу УРСР, до житлового фонду не входять нежилі приміщення в жилих будинках, призначені для торговельних, побутових та інших потреб непромислового характеру.

З огляду на викладене нежилим є приміщення, яке належить до житлового комплексу, але не відноситься до житлового фонду і є самостійним об`єктом цивільно-правових відносин (Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.05.2019 у справі № 552/7636/14-ц).

У багатоквартирних жилих будинках розташовуються і нежилі приміщення, які призначені для торговельних, побутових та інших потреб непромислового характеру і є самостійним об`єктом цивільно-правових відносин, до житлового фонду не входять (частина з статті 4 Житлового кодексу Української РСР) і в результаті приватизації квартир такого будинку їх мешканцями право власності в останніх на ці приміщення не виникає.

Зазначені висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.05.2019 у справі № 552/7636/14-ц, постановах Верховного Суду від 18.07.2018 у справі № 916/2069/17, від 22.11.2018 у справі № 904/1040/18, від 15.05.2019 у справі № 906/1169/17, від 08.04.2020 у справі № 915/1096/18, від 16.12.2020 у справі № 914/554/19, на які також посилається скаржник.

У постанові Верховного Суду від 31.01.2023 у справі № 914/379/21 також зауважено, що з прийняттям 19.06.1992 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», правовий режим житлового фонду змінився, всі квартири та всі приміщення в багатоквартирних будинках, за виключенням приміщень, у яких розміщувалися магазини, заклади громадського харчування, аптеки тощо, передавалися у спільну сумісну власність співвласникам багатоквартирного будинку.

Відповідно до п. 2 ст. 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду» власники квартир багатоквартирних будинків та житлових приміщень у гуртожитку є співвласниками допоміжних приміщень у будинку чи гуртожитку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов`язані брати участь у загальних витратах, пов`язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку чи гуртожитках. Допоміжні приміщення (кладовки, сараї і т. ін.) передаються у власність квартиронаймачів безоплатно і окремо приватизації не підлягають.

У рішенні Конституційного Суду України у справі про права співвласників на допоміжні приміщення багатоквартирних будинків від 02 березня 2004 року № 4-рп/2004 вказано, що в аспекті конституційного звернення і конституційного подання положення частини першої статті 1, положення пункту 2 статті 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» треба розуміти так: допоміжні приміщення (підвали, сараї, кладовки, горища, колясочні і т. ін.) передаються безоплатно у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир (кімнат у квартирах) багатоквартирних будинків. Підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення додаткових дій, зокрема створення об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, вступу до нього. Власник (власники) неприватизованих квартир багатоквартирного будинку є співвласником (співвласниками) допоміжних приміщень нарівні з власниками приватизованих квартир. Питання щодо згоди співвласників допоміжних приміщень на надбудову поверхів, улаштування мансард у багатоквартирних будинках, на вчинення інших дій стосовно допоміжних приміщень (оренда тощо) вирішується відповідно до законів України, які визначають правовий режим власності.

Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 08.04.2020 у справі № 915/1096/18, від 18.07.2018 у справі № 916/2069/17, від 22.11.2018 у справі № 904/1040/18, від 15.05.2019 у справі № 906/1169/17, від 06.08.2019 у справі № 914/843/17, допоміжними приміщеннями є всі без винятку приміщення багатоквартирного житлового будинку, незалежно від наявності або відсутності в них того чи іншого обладнання, комунікацій, адже їх призначенням є обслуговування не лише будинку, а й власників квартир, підвищення життєвого комфорту і наявність різних способів задоволення їх побутових потреб, пов`язаних із життєзабезпеченням. І лише приміщення, що з самого початку будувалися як такі, використання яких мало інше призначення (магазини, перукарні, офіси, поштові відділення тощо), залишаються тими, що не підпадають під правовий режим допоміжних приміщень.

Визначальним для правильного вирішення спору є з`ясування та визначення правового статусу спірних приміщень у багатоквартирному будинку, а саме встановлення, чи належать усі спірні приміщення до числа допоміжних, чи є нежитловими приміщеннями в структурі житлового будинку, з урахуванням характеристик таких приміщень.

У постанові Верховного Суду від 15.06.2022 у справі № 914/379/21 вказано, що допоміжні приміщення багатоквартирного будинку - це приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку (сходові клітини, вестибюлі, перехідні шлюзи, позаквартирні коридори, колясочні, кладові, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші технічні приміщення).

Нежиле приміщення - це приміщення, яке належить до житлового комплексу, але не відноситься до житлового фонду і є самостійним об`єктом цивільно-правових відносин.

Під час нового розгляду справи, господарським судом, з метою з`ясування сутнісних характеристик приміщення 1-го поверху №601, загальною площею 9,3 кв.м, розташовані за адресою: м. Одеса, проспект Добровольського, 118, призначено по справі №916/2354/23 судову будівельно-технічну експертизу

Як вбачається з наявного в матеріалах справи експертного висновку № 24-5718 судовий експерт у дослідницькій частині висновку зазначив наступне.

Керуючись вимогами законодавчих та підзаконних нормативно-правових актів у галузі будівництва, враховуючи результати проведеного обстеження, встановлено, що нежитлові приміщення 1-го поверху №601, загальною площею 9,3 кв.м. розташовані за адресою: м. Одеса, просп. Добровольського (Князя Володимира Великого), 118, і які, на підставі свідоцтва про право власності Серія САВ №331180 від 31.05.2007 належать Територіальній громаді м.Одеси в особі Одеської міської ради, мають функціональне призначення нежитлові приміщення.

Нежитлові приміщення 1-го поверху №601, загальною площею 9,3 кв.м, що розташовані у парадній №5 9-поверхового багатоквартирного житлового будинку за адресою: м. Одеса, просп. Добровольського (Князя Володимира Великого), 118, є самостійним об`єктом цивільно-правових відносин, що підтверджується наявністю правовстановлюючих документів - свідоцтва про право власності Серія САВ Nє331180 від 31.05.2007.

В досліджуваних приміщеннях загально будинкові мережі тепло-, водо-, газо, - електропостачання та обладнання, системи опалення, охолодження, вентиляції, кондиціонування не проходять; системи протипожежного захисту, вентиляційні канали/шахти та димоходи; сміттєпроводи, пристрої ліфтів, центральних розподільних щитів, індивідуальних і квартирних теплових пунктів, системи зв`язку та сигналізації, теле-, радіо-, інтернет-комунікації та обладнання, бойлерні відсутні.

Крім того ці нежитлові приміщення не відносяться до житлового фонду і не є складовими житлових квартир в багатоквартирному житловому будинку.

Експлуатація нежитлових приміщень 1-го поверху №601, загальною площею 9,3 кв.м, що розташовані за адресою: м. Одеса, просп. Добровольського (Князя Володимира Великого) 118, можлива окремо.

На підставі проведеного дослідження судовий експерт дійшов наступного висновку:

1. Нежитлові приміщення 1-го поверху №601, загальною площею 9,3 кв.м. розташовані за адресою: м. Одеса, просп. Добровольського (Князя Володимира Великого), 118, відносяться до нежитлових об`єктів нерухомості, що підтверджується наявністю правовстановлюючих документів як на самостійний об`єкт цивільно-правових відносин.

Експлуатація житлового будинку за адресою: м. Одеса, просп. Добровольського (Князя Володимира Великого), 118, можлива без загального доступу до зазначеного вище об`єкта нерухомості.

2. Розташування вузлів управління інженерними комунікаціями житлового будинку адресою: м. Одеса, просп. Добровольського, 118, у нежилих приміщеннях 1-го поверху №601, загальною площею 9,3 кв.м, відсутнє.

3. У зв`язку відсутності в матеріалах господарської справи проектної документації на будівництво 9-поверхового багатоквартирного житлового будинку №118 по проспекту Добровольського (Князя Володимира Великого), 118 в м. Одеса, визначити функціональне призначення приміщень 1-го поверху №601, загальною площею будівництва не можливо.

4. У зв`язку відсутності у складі господарської справи матеріалів первинної технічної інвентаризації об`єкта нерухомого майна, яка проводиться вперше після завершення його будівництва, встановити чи належали приміщення 1-го поверху №601, загальною площею 9,3 кв.м, за адресою: м. Одеса, просп. Добровольського (Князя Володимира Великого), 118 до допоміжних на момент будівництва не можливо.

У технічному паспорті на будинок квартирного типу за адресою: м. Одеса, просп. Добровольського, 118, (Інвентаризаційна справа №5-4092), виготовленому КП «БТІ» ОМР станом на 09.09.2019, приміщення №601, загальною площею 9,3 кв.м., пронумеровані арабськими цифрами, як нежитлові приміщення.

В Акті від 01.03.2020 про списання багатоквартирного будинку, розташованого за адресою: Проспект Добровольського, 118, з балансу КП «ЖКС «Північний», приміщення, загальною площею 9,3 кв.м, значаться як нежитлові приміщення комунальної форми власності.

Згідно з частинами першою, другою статті 98 ГПК України висновок експерта це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.

Статтею 104 ГПК України передбачено, що висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Системний аналіз змісту вказаних норм процесуального законодавства свідчить, що висновок експерта є рівноцінним засобом доказування у справі, наряду з іншими письмовими, речовими і електронними доказами, а оцінка його, як доказу, здійснюється судом у сукупності з іншими залученими до справи доказами за загальними правилами статті 86 ГПК України.

Отже, за результатами проведеного дослідження судовий експерт дійшов висновку, що нежитлові приміщення першого поверху №601 площею 9,3 кв.м належать до нежитлових об`єктів нерухомості, що підтверджується правовстановлюючими документами на самостійний об`єкт цивільно-правових відносин. Крім того, експертом встановлено, що зазначені приміщення не належать до житлового фонду, а експлуатація багатоквартирного будинку можлива без використання спірного приміщення. Також, експертизою встановлено відсутність у спірному приміщенні вузлів управління інженерними комунікаціями будинку.

При цьому, експерт зазначив, що у зв`язку з відсутністю проектної документації на будівництво будинку та матеріалів первинної технічної інвентаризації встановити функціональне призначення спірного приміщення на момент будівництва, а також з`ясувати, чи належало воно до допоміжних приміщень, не є можливим.

Щодо посилання позивача на те, що огляд об`єкта дослідження нежитлових приміщень першого поверху №601 за адресою: м. Одеса, просп. Добровольського, 118 проведено судовим експертом без участі представників позивача, суд зазначає, що сам по собі факт відсутності представника позивача під час проведення огляду об`єкта дослідження не свідчить про недопустимість чи недостовірність висновку експерта та не є безумовною підставою для неврахування такого висновку при вирішенні спору. Позивачем не надано доказів того, що під час проведення експертизи було порушено вимоги законодавства про судову експертизу або про обставини які вплинули на повноту, об`єктивність чи правильність проведеного дослідження. Крім того, позивачем не заявлялося клопотань про призначення додаткової чи повторної судової експертизи.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що сам по собі факт того, що експерт не зміг встановити первісне функціональне призначення приміщення через відсутність проектної документації, не може бути підставою для висновку про його допоміжний статус. Відповідно до статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України саме позивач повинен довести обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог.

Так, згідно з частинами 1, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частинами 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи. Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою (постанова Верховного Суду від 22 квітня 2021 року у справі N 904/1017/20).

За змістом частин 1, 2 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно зі статтею 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Слід зазначити, що із внесенням 17.10.2019 р. змін до Господарського процесуального кодексу України йогостаттю 79 Господарського процесуального кодексу України викладено у новій редакції, чим фактично впроваджено в господарський процес стандарт доказування вірогідності доказів.

Зазначений стандарт підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надають позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію вказаного стандарту доказування необхідним є не надання достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надання саме тієї кількості, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Так, тлумачення змісту статті 79 Господарського процесуального кодексу України свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Схожий стандарт під час оцінки доказів застосовано у рішенні ЄСПЛ від 15.11.2007 у справі "Бендерський проти України" ("BENDERSKIY v. Ukraine"), в якому суд оцінюючи фактичні обставини справи звертаючись до балансу вірогідностей вирішуючи спір виходив з того, що факти встановлені у експертному висновку, є більш вірогідним за інші докази.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язку вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі №129/1033/13-ц, провадження N 14-400цс19; пункт 9.58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2021 року у справі N 904/2104/19, провадження № 12-57гс21). Подібний висновок викладений також у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі N 910/14//17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17, від 04.02.2021 у справі № 910/11534/18, від 07.07.2021 у справі № 916/2620/20.

Отже, покладений на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність передбачає, що висновки суду можуть будуватися на умовиводах про те, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Так, проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази, з метою встановлення правового статусу приміщення 1-го поверху №601, загальною площею 9,3 кв.м. розташовані за адресою: м. Одеса, просп. Добровольського, 118, суд зазначає наступне.

Рішення Виконавчого комітету Ленінської районної ради депутатів трудящих від 26.12.1975 року № 1542 "О приемке в эксплуатацию законченных строительством зданий в Ленинском районе" та акт вводу в експлуатацію закінченого будівництва 9-ти поверхового житлового будинку № 36-37 на пос. Котовського (т.1 а.с. 52-59) не містить прямого та безспірного посилання, що спірне приміщення з самого початку будувалось саме як допоміжне, тобто як таке що мало за своїм призначенням обслуговування не лише будинку, а й власників квартир, підвищення життєвого комфорту і наявність різних способів задоволення їх побутових потреб, пов`язаних із життєзабезпеченням.

З технічного паспорту на нежиле приміщення, виконаний станом на 14.06.2006 року (т. 1 а.с. 164-165) вбачається, що спірне приміщення обліковується як нежитлове (вбудоване) приміщення, до якого відносяться приміщення: торгівлі, громадського харчування, побутового обслуговування, аптек тощо.

Свідоцтвом про право власності на нежилі приміщення першого поверху №601 від 30.05.2007 року та Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 03.07.2007 року свідчать, що нежилі приміщення першого поверху, загальною площею 9,3кв.м., відображених у технічному паспорті від 14.06.2006 року за адресою Одеська обл., м.Одеса, пр. Добровольського, буд. 118 є власністю Територіальної громади міста Одеси, в особі Одеської міської ради (т. 1 а.с. 39-40). При цьому, правовий статус спірного майно зазначено як "нежилі приміщення першого поверху, загальною площею 9,3 кв.м., відображених у технічному паспорті від 14.06.2006 року ".

У технічному паспорті на будинок квартирного типу за адресою: м. Одеса, просп. Добровольського, 118, (Інвентаризаційна справа №5-4092), виготовленому КП «БТІ» ОМР станом на 09.09.2019, приміщення №601, загальною площею 9,3 кв.м., - зазначено, що є підсобним приміщенням та пронумеровані арабськими цифрами, як нежитлові приміщення.

В Акті від 01.03.2020 про списання багатоквартирного будинку, розташованого за адресою: Проспект Добровольського, 118, з балансу КП «ЖКС «Північний», приміщення, загальною площею 9,3 кв.м, значаться як нежитлові приміщення комунальної форми власності.

При цьому, посилання позивача на лист КП «ЖКС Північний» від 11.01.2022, в якому зазначено, що приміщення є колясочною, суд оцінює критично, оскільки такий документ не є технічною або проектною документацією, не містить посилань на первинні документи будівництва та не підтверджує функціонального призначення приміщення на момент введення будинку в експлуатацію. Вказаний лист відображає лише інформацію балансоутримувача, яка сама по собі не може спростувати відомості, що містяться у правовстановлюючих документах та висновку судового експерта.

Враховуючи вищевикладене, суд зауважує, що наявні в матеріалах справи докази є більш вірогідними про те, що спірне приміщення 1-го поверху №601, загальною площею 9,3 кв.м, розташоване за адресою: м. Одеса, проспект Добровольського, 118, - є нежитловим.

За відсутності належних і достатніх доказів того, що спірне приміщення від початку будувалося як допоміжне, а також з урахуванням висновку судової експертизи, правовстановлюючих документів, технічної документації, суд доходить висновку, що позивач не довів наявності правових підстав для скасування рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради, визнання недійсним свідоцтва про право власності та припинення права комунальної власності.

Разом з тим, суд зауважує, що при наданні оцінки всім доводам учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України).

Вирішуючи питання щодо доцільності надання правової оцінки іншим доводам сторін, суд виходить з того, що Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони грунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У зв`язку з викладеним позовні вимоги Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Клюшка 118» є недоведеними та задоволенню не підлягають.

Щодо застосування строку позовної давності, про що заявлено Департаментом комунальної власності Одеської міської ради у письмових поясненнях щодо позову (Т. 1 а.с. 155-159), суд звертає увагу на наступне.

У відповідності до приписів ч. 3 ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення, однак жодна із сторін, якими у відповідності до ст.ст. 41, 45 Господарського процесуального кодексу України є позивач та відповідачі, не заявляли про необхідність її застосування, в той час як третя особа не має статусу сторони спору, а тому не наділена відповідними повноваженнями.

Відтак, у суду відсутні правові підстави для застосування в межах даного спору приписів ст.ст. 256-267 Цивільного кодексу України.

Здійснюючи розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України, покладаються на на позивача, у разі відмови в позові.

Згідно п. 1 ч. 5 ст. 129 ГПК України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує чи пов`язані ці витрати з розглядом справи.

У випадках скасування рішення господарського суду і передачі справи на новий розгляд, розподіл судового збору у справі, в тому числі й сплаченого за подання апеляційної та/або касаційної скарги або заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Судові витрати третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, стягуються на її користь із сторони, визначеної відповідно до вимог цієї статті, залежно від того заперечувала чи підтримувала така особа заявлені позовні вимоги (частина 13 статті 129 ГПК України).

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать: витрати на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; (пункти 1, 2 частини 3 статті 123 ГПК України).

Враховуючи відмову в задоволенні позовних вимог, керуючись ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору та витрати, пов`язані з проведенням експертизи, покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити.

2. Витрати по сплаті судового збору покласти на позивача.

3. Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Клюшка 118" (65111, м.Одеса, проспект Добровольського, буд.118, код ЄДРПОУ 40604530) на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1 код ЄДРПОУ 26302595) 43 968 (сорок три тисячі дев`ятсот шістдесят вісім) грн 96 коп - витрат на проведення експертизи.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено до Південно - західного апеляційного господарського суду в порядку ст. 256 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено та підписано 04.09.2026.

Суддя Ю.І. Мостепаненко