Ухвала суду № 139476026, 04.09.2026, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"04" вересня 2026 р. м. Київ Справа № 911/2638/26

За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ КОМПАНІ» про вжиття заходів забезпечення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ КОМПАНІ» до ОСОБА_1 про стягнення 6446827,98 грн.

Суддя Т.П. Карпечкін

Без виклику сторін.

Обставини справи:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ КОМПАНІ», подана в особі учасника ОСОБА_2 , до директора ОСОБА_1 про стягнення 6446827,98 грн. збитків, заподіяних юридичній особі її посадовою особою.

Також одночасно з позовною заявою позивач подав заяву про забезпечення позову, за змістом якої просить вжити заходи забезпечення позову, а саме:

- накласти арешт на належне ОСОБА_1 нерухоме майно: Групу нежитлових приміщень № 16 загальною площею 76,1 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2518794732080; Групу нежитлових приміщень № 17 загальною площею 84,4 кв. м за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2518842632080; Належні ОСОБА_1 частки 1/5 та 1/15 у квартирі загальною площею 69,1 кв. м за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1997795132000.

- заборонити ОСОБА_1 , як директору ТОВ «ЕССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ КОМПАНІ», а також особам, які діють від імені Товариства на підставі виданих, підписаних або погоджених нею довіреностей, наказів, доручень чи інших уповноважувальних документів, без попереднього рішення загальних зборів учасників Товариства, прийнятого в порядку, передбаченому законом і Статутом: укладати, підписувати, змінювати, припиняти або подавати до виконання правочини, акти та інші документи, спрямовані на відчуження, заставу, іпотеку, внесення до статутного капіталу інших осіб, передачу в управління чи користування або інше обтяження належних Товариству будівель і споруд загальною площею 4 209,2 кв. м за адресою: Київська обл., м. Буча, вул. Інститутська, буд. 22, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 498843632108; Підписувати та подавати державним реєстраторам, нотаріусам, державним кадастровим реєстраторам, органам місцевого самоврядування чи іншим особам заяви, згоди, клопотання, договори, акти або інші документи щодо державної реєстрації виникнення, переходу, зміни чи припинення речових прав на зазначений комплекс нерухомості, а також щодо поділу, об`єднання, зміни цільового призначення, передачі у власність чи користування земельної ділянки 3210800000:01:058:0042 та земельних ділянок, утворених з неї, або прав та законних інтересів Товариства щодо цих земельних ділянок.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач зазначає про відсутність відомостей про наявність у відповідачки коштів у розмірі, достатньому для виконання майбутнього рішення та існування ризику відчуження наявних у відповідачки об`єктів нерухомості.

Також за твердженням позивачки ризик утруднення виконання рішення суду підтверджується характером поведінки відповідачки, яка стала підставою позову: протягом тривалого періоду відповідач неодноразово укладала від імені Товариства правочини з перевищенням статутного обмеження та на економічно невигідних для Товариства умовах, без належного рішення загальних зборів учасників.

Відповідач і надалі обіймає посаду директора та обізнана з корпоративним конфліктом і вимогами учасниці Товариства щодо необхідності дотримання вимог та обмежень, передбачених Статутом та ЄДР.

Відповідно до ч. 1 ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Відповідно до ч. 2 ст. 136 Господарського процесуального кодексу України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу (аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18).

Таким чином, заходи забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду. При цьому, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову.

За загальним правилом умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтована вірогідність утруднення або неможливість виконання майбутнього рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна довести адекватність засобу забезпечення позову та реальність загрози утруднення або неможливість виконання майбутнього рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову.

Однак, заявником (позивачем) не наведено належних обґрунтувань необхідності вжиття кожного з наведених у заяві заходів забезпечення позову, позивачем не наведено жодних тверджень та ознак, які вказують на спроби чи намір відповідача вчиняти саме дії, спрямовані на приховання коштів, майна чи його відчуження.

Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій відповідача з тим, щоб забезпечити позивачеві реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, зокрема і для попередження потенційних труднощів при подальшому виконанні такого рішення.

За відсутності достатніх підстав вважати, що відповідачем може бути приховано майно чи кошти з метою ухилення від виконання рішення суду у разі задоволення позову, накладення арешту на кошти у межах суми позову може призвести до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, необґрунтоване накладення арешту на рахунки та майно відповідача до вирішення спору по суті містить ризики перетворення заходу забезпечення у захід спонукання (тиску) відповідача, що чинним законодавством не передбачено.

Потенційна можливість фактично є припущенням, яке може бути віднесено до будь-кого, в той час, як для вжиття обмежувальних заходів забезпечення позову необхідно встановлення ознак, які вказують на реальність наміру та потенційну загрозу виникнення ускладнень виконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову. Тому суд при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову досліджує відповідне питання на відповідність визначеним процесуальним законом критеріям на основі поданих заявником доказів, які підтверджують саме реальність потенційної загрози, а не припущення.

При цьому, заявляючи про необхідність вжиття заходів забезпечення позову, заявник не навів обставин, з якими законодавство пов`язує необхідність їх вжиття та не підтвердив їх належними доказами, доводи заявника ґрунтуються виключно на припущеннях та суперечать правовій природі такого процесуального механізму, як забезпечення позову, перетворюючи його з реально упереджувального заходу у засіб тиску/спонукання.

Частиною 4 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України визначено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Частиною 10 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України визначено, що заходи забезпечення позову не повинні порушувати прав інших акціонерів (учасників) господарського товариства. Зокрема, крім випадків, передбачених частиною дев`ятою цієї статті, заборона вчиняти дії має стосуватися лише акцій або корпоративних прав, безпосередньо пов`язаних з предметом спору.

Частиною 11 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України визначено, що не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Однак, судом досліджено та встановлено, що наведені у п. п. 3.1, 3.2 п. 3 прохальної частини заяви заходи забезпечення позову взагалі не пов`язані з предметом позову у справі, а стосуються інших спорів, зокрема, фактично щодо відсторонення директора та щодо майна (правовідносин, пов`язаних з земельними ділянками), які хоч і вказують на дії директора, однак не перебувають у безпосередньому зв`язку з обставинами та предметом позову у справі № 911/2638/26. Крім того, наведені у п. 3.1, 3.2 п. 3 прохальної частини заяви заходи забезпечення позову виходять за межі предмету позову і можуть стосуватись прав інших учасників.

З огляду на норму ч. 1 ст. 136 Господарського процесуального кодексу України, визначено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. При цьому, відповідна норма не містить імперативного припису, питання про вжиття заходів забезпечення позову є правом, а не обов`язком суду.

Оцінивши доводи заявника та надані ним докази щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника стосовно забезпечення позову, наявності зв`язку між заявленими заходами до забезпечення позову і предметом позовних вимог, зважаючи на необхідність забезпечення збалансованості інтересів сторін, суд дійшов висновку про відсутність достатніх підстав для задоволення заяви про вжиття заходів забезпечення позову.

Згідно з ч. ч. 5, 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Згідно з п. 8 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Таким чином, відсутні підстави для задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ КОМПАНІ», поданої в особі учасниці ОСОБА_2 , б/н, б/д про вжиття заходів забезпечення позову у справі № 911/2638/26.

Керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ КОМПАНІ», поданої в особі учасниці ОСОБА_2 , б/н, б/д про вжиття заходів забезпечення позову у справі № 911/2638/26.

Ухвала набирає законної сили у порядку, встановленому ч. 2 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та відповідно до ч. 8 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя Т.П. Карпечкін