Ухвала суду № 13947519, 17.02.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Чиркін С.М

Суддя-доповідач - Яманко В.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2011 року справа №2а-7698/10/1270 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Яманко В.Г.

суддів Васильєвої І.А. , Казначеєва Е.Г.

при секретарі судового засідання Балакай І. Л.

за участю представників від:

позивача не зявився, повідомлений належним чином,

перший відповідач Гавриш М. Г. за дов. № 1589/10-028 від 28 січня 2011 р.,

другий відповідач не зявився, заявлено про розгляд за відсутності

представника,

розглянувши у відкритому судовому

засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю

«ЗЮД-КЕМІ АЛВІГО КЕТЕЛІСТС Україна»

на постанову Луганського окружного адміністративного суду

від 09 грудня 2010 року (повний текст 14 грудня 2010 року)

у справі № 2а-7698/10/1270 (суддя Чиркін С. М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю

«ЗЮД-КЕМІ АЛВІГО КЕТЕЛІСТС Україна»

до 1) Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку,

2) Головного управління Державного казначейства України

в Луганській області

про визнання дій протиправними, стягнення бюджетного

відшкодування, -

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗЮД-КЕМІ АЛВІГО КЕТЕЛІСТС Україна» звернулося 11 жовтня 2010 року до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом (арк. спр. 3-4) до державної податкової інспекції у місті Сєвєродонецьку, Головного управління Державного казначейства України в Луганській області про визнання дій ДПІ у м. Сєвєродонецьку протиправними, стягнення з бюджету надлишково сплаченого податку на додану вартість за квітень 2010 року у розмірі 685286 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що в податковій декларації з ПДВ за квітень 2010 року до відшкодування було заявлено 685286 грн., за актом перевірки було частково підтверджено суму бюджетного відшкодування, в підтвердженні залишку було відмовлено, у звязку з відсутністю результатів зустрічних перевірок по ланцюгу постачання, проте закон не встановлює таку залежність, тому дії податкового органу, який не надає висновок до казначейства є протиправними.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 9 грудня 2010 року (арк. спр. 81-83) в задоволенні адміністративного позову позивачу було відмовлено. Суд першої інстанції виходив з того, що позивач не надав жодного належного доказу реальності господарських операцій та наявності бухгалтерських документів, які б підтверджували право позивача на бюджетне відшкодування. Обраний позивачем спосіб захисту порушеного права - визнання протиправними дій податкового органу - не призводить до його відновлення.

В апеляційній скарзі (арк. спр. 89-91) позивач просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначив, що судом першої інстанції були неправильно застосовані норми матеріального права, а саме пункту 1.8 статті 1, пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки для задоволення позовних вимог достатньо подання податкової декларації з ПДВ, за наслідками перевірки якої податковий орган повинен надати висновок до казначейства. Реальність господарських операцій не є предметом спору та не ставилося під сумнів в акті перевірки податкового органу, тому позивач не зобовязаний документально доводити підстави формування податкового кредиту та правомірність бюджетного відшкодування. Методичні рекомендації щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість не є нормативно-правовим актом та не мають обовязкової сили. Відсутність документального підтвердження сплати податку на додану вартість попередніми постачальниками у ланцюгу постачання товару не впливає на право позивача на віднесення до складу податкового кредиту сплаченого податку на додану вартість при придбанні товару та заявлені до бюджетного відшкодування відємного значення з ПДВ, оскільки закон не ставить відшкодування ПДВ в залежність від результатів зустрічних перевірок у ланцюгу постачання.

На судові засідання: 8 та 17 лютого 2011 року представник позивача не зявився, хоча про дату та час слухання був повідомлений належним чином, витребувані судом документи не надав, клопотання про відкладення розгляду 17 лютого 2011 року судом було відхилено, оскільки часу для надання доказів по справі позивач мав, як в першій, так і апеляційній інстанції, та в суді першої інстанції надавав заяву (арк. спр. 73) про розгляд справи за наявними у справі доказами, на що також наголошував в апеляційній скарзі. Представник першого відповідача проти апеляційної скарги заперечував та просив апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін. Другий відповідач надіслав заяву про розгляд справи за відсутністю представника.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника першого відповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, встановила наступне.

Позивач товариство з обмеженою відповідальністю «ЗЮД-КЕМІ АЛВІГО КЕТЕЛІСТС Україна» є юридичною особою та включене до ЄДРПОУ під № 31337612 (свідоцтво про державну реєстрацію, довідка арк. спр. 5-7). Позивач перебуває на податковому обліку в ДПІ у м. Сєвєродонецьку, зареєстроване 22 лютого 2001 року платником податку на додану вартість, що підтверджено свідоцтвом (арк. спр. 6).

За поданою до податкового органу позивачем податковою декларацією з ПДВ за квітень 2010 року (арк. спр. 8-10) сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, склала 685286 грн. та виникла за рахунок відємного значення лютого 2010 року в розмірі 52671 грн., березня 2010 року в розмірі 632615 грн. В розрахунку бюджетного відшкодування (арк. спр 11) зазначено, що сума бюджетного відшкодування дорівнює частині залишку відємного значення, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх звітних податкових періодах в розмірі 685286 грн. До декларації додані заява про повернення суми бюджетного відшкодування та розшифровка податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (арк. спр. 12-13)

Посадовою особою ДПІ у м. Сєвєродонецьку 21 червня 2010 року на підставі направлення була проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ «ЗЮД-КЕМІ АЛВІГО КЕТЕЛІСТС Україна» з питання достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за березень, квітень 2010 року, яке виникло за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 1 січня 2010 року по 31 березня 2010 року. За наслідками перевірки був складений акт № 1389/23-31337612 від 21 червня 2010 року (арк. спр. 14-31).

В висновках акту визначено наступне:

- перевіркою підтверджено відображене позивачем у декларації за березень 2010 року бюджетне відшкодування у сумі 112580 грн. 77 коп., висновок щодо правомірності заявленого бюджетного відшкодування за березень 2010 року в сумі 54517 грн. 23 коп. буде зроблено після отримання інформації про взаємовідносини з контрагентом-постачальником: ТОВ ПМТЗ «Інженерний центр «Реагент» (ІПН 193134004634), АТЗТ «Системи реального часу - Україна» (ІПН 246081804629), ВАТ «Кримський содовий завод» (ІПН 05445401075);

- на порушення пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про податок на додану вартість» позивачем неправомірно застосована нульова ставка ПДВ за квітень 2010 року на суму 9541 грн., проте зазначене порушення не вплинуло на розрахунки з бюджетом за квітень 2010 року;

- перевіркою підтверджено відображене позивачем у декларації за квітень 2010 року бюджетне відшкодування у сумі 388960 грн. 11 коп., висновок щодо правомірності заявленого бюджетного відшкодування за квітень 2010 року в сумі 296325 грн. 89 коп. буде зроблено після отримання інформації про взаємовідносини з контрагентом-постачальником: ВАТ «Кримський содовий завод» (ІПН 05445401075), ТОВ «Промислово-фінансова група «Нафтахім» (ІПН 364727226562), ТОВ «Науково-технічний центр «Алвіго» (ІПН 329846526595), ПП «Завод металевої тари «АВАКС» (ІПН 204960108286), ЗАТ «Макрохім» (ІПН 247209026108), АТЗТ «Системи реального часу - Україна» (ІПН 246081804629), ЗАТ «Сєвєродонецьке обєднання Азот» (ІПН 332705812143).

Позивач ґрунтує свої позовні вимоги виключно на декларації з ПДВ за квітень 2010 року та акті перевірки податкового органу без надання до справи документів, які свідчать про правомірність формування податкового кредиту, який декларувався з 1 січня 2010 року по 31 березня 2010 року та за рахунок відємного значення якого було заявлено бюджетне відшкодування у квітні 2010 року. Проте, вказана декларація само по собі та акт перевірки, в якому частково підтверджено заявлену суму бюджетного відшкодування, правильно визнані судом першої інстанції недостатніми доказами для задоволення заявлених вимог позивача, оскільки невиконання позивачем вимог суду щодо надання документів податкового обліку, які доводять правомірність формування податкового кредиту з ПДВ та декларування відємного значення з 1 січня 2010 року по 31 березня 2010 року, порушує принцип змагальності сторін, за яким кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона (частина 1 статті 71 КАС України).

Немає потреби доводити лише ті обставини, які не підлягають доказуванню відповідно до статті 72 КАС України, проте обставини, які обумовили заявлення позову про відшкодування зайво сплаченого до бюджету ПДВ підлягають доведенню належними доказами, які позивач ні на вимогу суду першої, ні апеляційної інстанцій не надав.

«Презумпція винуватості» суб'єкта владних повноважень встановлена частиною 2 статті 71 КАС України не звільняє позивача від обовязку доведення правомірності заявлених вимог, тим більше, що спірним питанням є стягнення коштів з Державного бюджету України.

Колегія суддів погоджується, що відповідальною за сплату податку на додану вартість до бюджету є особа, що формує дані податкового обліку з цього податку, а не контрагент такої особи, але в справі відсутні докази зайвої сплати позивачем до бюджету податку на додану вартість, який заявлено до стягнення у даній справі.

Наявність у платника податку виданої йому продавцем товару податкової накладної, оформленої з дотриманням вимог чинного законодавства, і сплата продавцю вартості товару з податком на додану вартість є достатніми, але не вичерпними підставами для визначення податкового кредиту та відшкодування цього податку з бюджету. Проте, позивачем до справи не надано ні податкових накладних, ні інших доказів виконання господарських операцій за спірний період.

В даній справі за актом перевірки податковим органом не було здійснено будь-якої дії та рішення не приймалося, тому, колегія суддів погоджує висновки суду першої інстанції про те, що має місце бездіяльність, а не протиправні дії відповідача, а в позові про визнання протиправною бездіяльності відповідача питання не ставилося. За частиною 4 статті 195 КАС України суд апеляційної інстанції не може розглядати позовні вимоги, що не заявлені в суді першої інстанції.

В судовому засіданні 17 лютого 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

Керуючись статтями 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗЮД-КЕМІ АЛВІГО КЕТЕЛІСТС Україна» на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 9 грудня 2010 року по адміністративній справі № 2а-7698/10/1270 залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 9 грудня 2010 року по адміністративній справі № 2а-7698/10/1270 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

Ухвала складена в повному обсязі та підписана колегією суддів 18 лютого 2011 року.

Головуючий суддя В.Г.Яманко

СуддіЕ.Г.Казначеєв

І.А.Васильєва