Ухвала суду № 139474901, 04.09.2026, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/15246/26

провадження № 4-с/753/95/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" вересня 2026 р. Дарницький районний суд міста Києва у складі судді Якусика О.В., за участю секретаря судового засідання Гуртового К.Д., представника скаржника адвоката Матюшко М.В., представника стягувача адвоката Філатової Н.А., розглянувши скаргу ОСОБА_1 , заінтересовані особи Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт», ОСОБА_2 , Приватний виконавець виконавчого округу Київської області Крегул Іван Іванович на дії приватного виконавця,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Дарницького районного суду міста Києва із скаргою, в якій просить:

- визнати дії приватного виконавця виконавчого округу Київської області Крегул Івана Івановича щодо звернення стягнення на майно боржника ОСОБА_1 , а саме на земельну ділянку із кадастровим номером 3223186801:13:012:0058, площею 0.3706 га, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, адреса: АДРЕСА_1 незаконними;

- зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу Київської області Крегул Івана Івановича зупинити звернення стягнення на означене майно до набрання законної сили остаточним рішенням у справі №?372/4296/24.

Вимоги скарги обґрунтовані тим, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Київської області Крегула Івана Івановича перебуває виконавче провадження № 75907048 з примусового виконання виконавчого листа № 2-3705/10 від 14 березня 2013 року, виданого Дарницьким районним судом міста Києва, у якому приватний виконавець розпочав процедуру примусового звернення стягнення на належну скаржнику земельну ділянку, загальною площею 0,3706 га, яка розташована на території Підгірцівської сільської ради, АДРЕСА_1 . Водночас ухвалою Верховного Суду від 12 червня 2026 року було відкрито касаційне провадження у справі щодо визнання недійсним договору дарування цієї земельної ділянки, який був укладений скаржником із його сином, та у якій постановою апеляційного суду визнано цей договір недійсним.

Скаржник звернувся до приватного виконавця із заявою про відкладення/зупинення виконавчих дій, в якій він просив зупинити виконання рішення та звернення стягнення на майно до закінчення перегляду вказаної справи судом касаційної інстанції, у задоволенні якої приватний виконавець відмовив.

З огляду на викладене та вважаючи, що дії приватного виконавця щодо звернення стягнення на земельну ділянку є протиправними, оскільки відсутні докази неможливості виконання рішення про стягнення заборгованості в інший спосіб, а звернення стягнення на майно у разі скасування рішення про визнання недійсним договору дарування призведе до фактичного позбавлення законного власника його майна, скаржник просить суд зобов`язати приватного виконавця зупинити звернення стягнення на означене майно до набрання законної сили остаточним рішенням у справі №?372/4296/24.

Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 01 вересня 2026 року розгляд скарги призначено на 04 вересня 2026 року.

Приватний виконавець у поданих поясненнях просив відмовити в задоволені скарги ОСОБА_1 в повному обсязі та зазначив, що в процесі примусового виконання рішення приватним виконавцем було вжито заходів щодо перевірки майнового стану боржника та встановлено, що у власності боржника не виявлено коштів, рухомого майна, достатнього для повного виконання рішення суду, а тому необхідно звернути стягнення на нерухоме майно боржника, а саме спірну земельну ділянку. Приватний виконавець зазначає, що заява ОСОБА_1 від 23 червня 2026 року про відкладення проведення виконавчих дій та/або заміну способу і порядку виконання рішення не містила належних правових підстав для її задоволення, у зв`язку з чим відмова приватного виконавця, викладена у відповіді за вих. № 11549 від 23 червня 2026 року, є обґрунтованою, а подальше вчинення виконавчих дій у межах виконавчого провадження № 75907048 - правомірним та таким, що відповідає вимогам Закону України «Про виконавче провадження».

Також звертає увагу, що боржник не виконав свій обов`язок, передбачений пунктом 3 частини п`ятої статті 19 Закону України «Про виконавче провадження» та не подав виконавцю протягом п`яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, жодного разу не звертався до приватного виконавця з клопотаннями/заявами щодо недостатності встановленого приватним виконавцем строку виконання п.2 постанови про відкриття виконавчого провадження і не клопотав перед приватним виконавцем про продовження строку на виконання вимоги. З урахуванням наведеного приватний виконавець дійшов висновку про відсутність правових та фактичних підстав для відкладення проведення виконавчих дій та/або зміни способу і порядку виконання рішення у виконавчому провадженні № 75907048.

Стягувач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт» подало заперечення на скаргу, у яких також просило відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії приватного виконавця, і в обґрунтування своїх заперечень посилалося на те, що зі змісту скарги взагалі не вбачається, у чому полягає незаконність дій приватного виконавця щодо звернення стягнення на майно, яке належить боржнику, та в чому саме полягає порушення його прав під час примусового виконання рішення Дарницького районного суду м. Києва від 14 липня 2010 року у справі № 2-3705/10 про стягнення боргу з ОСОБА_1 у сумі 3 636 203,18 дол. США та 6 419 720,87 грн., яке залишається невиконаним вже понад 16 років. Стягувач вказує, що ОСОБА_1 свої зобов`язання ігнорує та багато років не виконує чинне рішення суду. Так, діючи недобросовісно, у 2012 році він безоплатно переоформив (на підставі договору дарування) належне йому майно (земельну ділянку) на свого сина ОСОБА_3 , вчиняючи дії на шкоду кредитору, створюючи перешкоди для виконання своїх зобов`язань. Дана земельна ділянка була повернута у власність боржника з метою примусового звернення стягнення на неї задля виконання чинного рішення суду від 14 липня 2010 у справі № 2-3705/10 про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 . Повернення майна відбулося за позовом стягувача в межах оскарження фраудаторного правочину на підставі постанови Київського апеляційного суду від 09 квітня 2026 року у справі № 372/4296/24, яке набрало законної сили 09 квітня 2026 року та залишається чинним, зупинення його дії у встановленому законом порядку не відбулося, а ухвалою Верховного Суду від 12 червня 2026 року у справі № 372/4296/24 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про зупинення виконання постанови апеляційного суду.

21 травня 2026 року постановою приватного виконавця здійснено опис та арешт майна боржника ( ОСОБА_1 ), а саме: земельної ділянки за кадастровим номером: 3223186801:13:012:0058, площею 0,3706 га, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, адреса:

АДРЕСА_1 липня 2026 року постановою приватного виконавця здійснено призначено суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання ОСОБА_4 для участі у виконавчому провадженні № 75907048 для надання звіту з питань дійсної ринкової вартості майна, а саме вказаної земельної ділянки.

Вказані постанови приватного виконавця не були оскаржені боржником у встановлений законом порядку та строк.

Стягувач зазначає, що вимоги скаржника про зобов`язання приватного виконавця виконавчого зупинити звернення стягнення на означене майно до набрання законної сили остаточним рішенням у справі №372/4296/24, не узгоджуються з законом, свідчать про намагання боржника витрутися у повноваження приватного виконавця та переконати суд, що рішення у інший справі нібито не набрало законної сили. Вважає, що суд не має права перебирати на себе повноваження виконавця, замінювати його або втручатися в його виключну (дискреційну) компетенцію або перебирати на себе повноваження щодо перегляду судом вищої інстанції іншого судового рішення, яке є чинним та не скасованим.

Стягувач констатує, що відсутні будь-які законні підстави для відкладення виконавчих дій, зміни способу виконання рішення суду чи зупинення вчинення виконавчих дій відповідно до положень статей 32, 33, 34 Закону України «Про виконавче провадження».

Крім цього, стягувач вважає, що звертаючись 09 липня 2026 року з даною скаргою скаржник пропустив строк для звернення до суду, що має правовим наслідком залишення скарги без розгляду.

У судовому засіданні представник скаржника підтримала подану скаргу та просила її задовольнити, представник стягувача заперечувала проти задоволення скарги.

Приватний виконавець у подані до суду заяві просив розглядати скаргу без його участі.

Судом встановлено, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Київської області Крегула Івана Івановича перебуває виконавче провадження № 75907048 з примусового виконання виконавчого листа № 2-3705/10 від 14 березня 2013 року, що видав Дарницький районний суд міста Києва про стягнення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт» заборгованості з ОСОБА_1 .

Сума боргу за виконавчим провадження становить 35 966 577,72 грн.

26 серпня 2024 року приватний виконавець виніс постанову про відкриття виконавчого провадження та 26 серпня 2024 року постанову про арешт майна боржника та постанову про арешт коштів боржника у розмірі суми стягнення за виконавчим документом з урахуванням витрат виконавчого провадження та основної винагороди приватного виконавця.

Згідно з відповідями:

- Міністерства внутрішніх справ України щодо зареєстрованих за боржником транспортних засобів - за боржником не зареєстровані транспортні засоби;

- Державної податкової служби України про джерела та/або суми доходів - боржник отримує дохід, назва податкового агента (для юридичної особи) / ПІБ (для фізичної особи -підприємця): АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «УНІВЕРСАЛ БАНК»; Сума нарахованого доходу: 135.69; Ознака доходу: 126;

- Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області за гр. ОСОБА_1 відомості про реєстрацію права власності, права постійного користування, права оренди на земельні ділянки, з урахуванням положень статей 125,126 Земельного кодексу України, які діяли до 01.01.2013р., не виявлено;

- Державного підприємства «Агентство з ідентифікації і реєстрації тварин» - боржника не зареєстровано в Реєстрі тварин як власника тварин;

- на розрахункових рахунках у банківських установах, що відкриті боржником, відсутні грошові кошти у розмірі, необхідному для виконання рішення;

Матеріали справи свідчать, що 09 квітня 2026 року постановою Київського апеляційного суду у справі №372/4296/24 задоволено апеляційну скаргу ТОВ «ФК «Форінт». Рішення Обухівського районного суду Київської області від 11 червня 2025 року скасовано та ухвалено нове судове рішення.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт» до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , Державної податкової служби України про визнання договору дарування недійсним та скасування запису про обтяження задоволено.

Визнано недійсним договір дарування земельної ділянки, загал. площ. 0.3706 га, розташованої на території Підгірцівської сільської ради, с. Підгірці, вулиця Боровкова Обухівського району Київської області, укладений 08 червня 2012 року між ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , та ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , посвідчений приватним нотаріусом Обухівського нотаріального округу Головкіною Я.В. за реєстровим №1458, за яким приватним нотаріусом Обухівського нотаріального округу Головкіною Я.В. був виданий 26.11.2015 дублікат договору дарування земельної ділянки (серія та номер: 6235) та зареєстровано 20.08.2016 за ОСОБА_3 право власності на земельну ділянку (кадастровий номер: 3223186801:13:012:0058), РНОНМ 1010480432231.

Скасовано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію обтяження (номер запису про обтяження: 52597090; дата, час державної реєстрації: 20.11.2023 10:17:01; вид обтяження: податкова застава; документи, подані для державної реєстрації: акт опису майна, на яке поширюються право податкової застави, серія та номер: 495, виданий 20.11.2023, видавник: ГУ ДПС у Київській області; інший тип договору, рішення про опис майна в податкову заставу, серія та номер: №19222/6/10-36-13-09, виданий 21.04.2023, видавник: ГУ ДПС у Київській області; обтяжувач: Державна податкова служба України, код ЄДРПОУ 43005393).

Вказана постанова суду апеляційної інстанції виконана, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав.

01 травня 2026 року стягувач звернувся до приватного виконавця з клопотанням про вчинення виконавчих дій.

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за боржником зареєстрована земельна ділянка з кадастровим номером 3223186801:13:012:0058, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

21 травня 2026 року приватний виконавець винесено постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника, а саме: Земельна ділянка, кадастровий номер 3223186801:13:012:0058, площею 0.3706 га, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, адреса: АДРЕСА_1 .

12 червня 2026 року ухвалою Верховного Суду у справі №372/4296/24 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_3 на постанов Київського апеляційного суду від 09 квітня 2026 року та відмовлено у задоволенні клопотання про зупинення виконання постанови Київського апеляційного суду від 09 квітня 2026 року до закінчення її перегляду в касаційному порядку, з підстав її виконання.

23 червня 2026 року ОСОБА_1 звернувся до приватного виконавця із заявою про відкладення проведення виконавчих дій та/або заміну способу і порядку виконання рішення, у задоволенні якої приватний виконавець відмовив.

06 липня 2026 року постановою приватного виконавця здійснено призначено суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання ОСОБА_4 для участі у виконавчому провадженні № 75907048 для надання звіту з питань дійсної ринкової вартості майна, а саме, земельної ділянки за кадастровим номером: 3223186801:13:012:0058, площею 0,3706 га, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, адреса: АДРЕСА_1 .

Згідно з висновком експерта від 14 липня 2026 року ринкова вартість вказаної земельної ділянки станом на 14 липня 2026 року становить 9 481 100,00 грн.

Земельні торги (перші) з реалізації арештованого майна призначені на 07 вересня 2026 року.

Відповідно до Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Належним доказом вжиття усіх передбачених Законом України «Про виконавче провадження» заходів з примусового виконання рішення суду, що свідчить про повноту виконавчих дій, є повне виконання рішення суду. Невиконання рішення суду, яке набрало законної сили, свідчить про неповноту виконавчих дій, що є недопустимим з огляду на положення статті 129-1 Конституції України щодо обов`язковості судових рішень.

Виконавець при здійсненні виконавчого провадження зобов`язаний використовувати всі надані йому права та повноваження, необхідні для забезпечення неупередженого, ефективного, своєчасного і повного виконання рішення. Відповідно до частин першої та другої статті 18 Закону виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Зокрема виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до статті 10 Закону заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Як визначено частиною першою статті 32 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що перешкоджають проведенню виконавчих дій (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), або з інших підстав, внаслідок виникнення яких сторони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, виконавець може відкласти проведення виконавчих дій з власної ініціативи або за заявою стягувача чи боржника на строк до 10 робочих днів.

Також згідно з частиною першою статті 33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.

Під час розгляду скарги судом не встановлено, а скаржником не доведено передбачених частиною першою статті 32 Закону обставин, які перешкоджають проведенню виконавчих дій або позбавляють сторони можливості реалізувати надані їм законом права. Також судом не встановлено, що скаржник звертався до суду із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення, за яких проводиться стягнення у цьому виконавчому провадженні.

Підстави зупинення вчинення виконавчих дій визначені частиною першою статті 34 Закону України «Про виконавче провадження», якою встановлено виключний перелік таких підстав.

Водночас скаржник не навів передбачених цієї нормою підстав для зупинення вчинення виконавчих дій, а перегляд судом рішення, яке набрало законної сили, щодо майна на яке звертається стягнення у виконавчому провадженні, не віднесено до таких підстав у цій нормі Закону.

Згідно з статтею 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до частини другої статті 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд скасовує оскаржувані рішення та визнає оскаржувані дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника)..

Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги (частина третя цієї статті).

Судом встановлено, що з урахуванням мотивів поданої скарги рішення та дії приватного виконавця вчинені відповідно до вимог Закону та в межах його повноважень, скаржник натомість не довів порушення його прав діями приватного виконавця щодо звернення стягнення на його майно.

За наведених вище обставин вимоги скарги про зобов`язання приватного виконавця зупинити звернення стягнення на спірне майно до набрання законної сили рішенням у справі №372/4296/24 не ґрунтуються на вимогах 34 Закону України «Про виконавче провадження», а суд не має права перебирати на себе повноваження виконавця, замінювати його або втручатися в його виключну (дискреційну) компетенцію.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що скарга є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 258 - 260, 450, 451 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні скарги ОСОБА_1 , заінтересовані особи Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт», ОСОБА_2 , Приватний виконавець виконавчого округу Київської області Крегул Іван Іванович на дії приватного виконавця відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 15 днів з дня з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 04 вересня 2026 року.

Суддя Олександр ЯКУСИК