Рішення № 139474309, 04.09.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.09.2026 Справа № 904/2666/26За позовом: Криворізької міської ради, м. Кривий Ріг

До: Фізичної особи- підприємця Шинкаренко Олени Вікторівни, м. Дніпро

Про: стягнення 172 393,80 грн.

Суддя Васильєв О.Ю.

Без участі представників сторін

СУТЬ СПОРУ:

Криворізька міська рада (позивач) звернулась з позовом до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ФОП Шинкаренко О.В. (відповідач) про стягнення 172 393,80 грн. - безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1211000000:08:078:0028 за період з 25.04.24р. по 31.12.25р.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 11.05.26р. відкрито провадження у справі та вирішено її розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників за наявними в ній документами.

ФОП Шинкаренко О.В. (відповідач) вважає, що у даній справі належний суб`єктний склад відповідачів за позовними вимогами Криворізької міської ради про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1211000000:08:078:0028 за період з 25.04.2024 по 31.12.2025 у сумі 172 393,80 грн має визначатися щодо фізичної особи, а не суб`єкта господарювання - фізичної особипідприємця. Такий висновок зумовлений тим, що попередній правочин щодо користування зазначеною земельною ділянкою був укладений саме з фізичною особою-підприємцем, однак спірні правовідносини щодо безпідставного збереження коштів не є продовженням господарської діяльності в межах такого правочину, а виникли поза межами договірних відносин. Отже, відсутні правові підстави для покладення відповідальності саме на суб`єкта господарювання (ФОП), а відповідні вимоги мають бути пред`явлені до фізичної особи. На підставі чого просить суд у задоволенні позову відмовити повністю, провадження у справі закрити, на підставі п. 1, ч. 1, ст. 231 ГПК України.

КМР (позивач) не погоджується з доводами відповідача та просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі та відмовити відповідачу у задоволенні клопотання про закриття провадження у справі.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Земельна ділянка площею 0,2908 га, кадастровий номер 1211000000:08:078:0028, розташована за адресою: м. Кривий Ріг, вул. 129-ї бригади територіальної оборони (колишня назва вул. Купріна), є сформованою з 01.02.19р., що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру.

Відповідно до відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 29.04.26р. №№474835799, 474835956, за адресою: вул. 129-ї бригади територіальної оборони, 123-р, 123-с розташовані нежитлові будівлі, право приватної власності на які з 23.10.08р. належить Шинкаренко О.В.

Рішенням Криворізької міської ради від 24.04.19р. №3721 затверджено проект землеустрою щодо відведення зазначеної земельної ділянки та надано її в оренду ФОП Шинкаренко О.В., на підставі чого 23.05.19р. між сторонами укладено договір оренди земельної ділянки №2019215 строком до 24.04.24р.

Після закінчення строку дії договору відповідач продовжував користуватися земельною ділянкою без оформленого права оренди та без внесення плати за її використання.

Відповідно до статей 11, 14, 1212 1214 ЦК України особа, яка без достатньої правової підстави зберегла у себе майно або кошти за рахунок іншої особи, зобов`язана їх повернути потерпілому.

Статтями 93, 96, 120, 125, 126 Земельного кодексу України встановлено, що право оренди земельної ділянки виникає виключно з моменту його державної реєстрації, а користування земельною ділянкою є платним.

Судом встановлено, що у спірний період з 25.04.24р. по 31.12.25р. відповідач користувався земельною ділянкою без зареєстрованого права оренди, доказів існування інших правових підстав користування земельною ділянкою суду не надано.

Предметом спору є стягнення безпідставно збережених коштів у порядку статей 1212 1214 ЦК України, що узгоджується з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постановах від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі №922/3412/17 та від 04.12.2019 у справі №917/1739/17.

Доводи відповідача щодо неналежності його як суб`єкта відповідальності суд відхиляє.

Суд враховує, що спір виник у зв`язку з використанням земельної ділянки, яка була надана відповідачу саме як фізичній особі-підприємцю для розміщення адміністративної будівлі та складських приміщень, тобто для здійснення підприємницької діяльності. Закінчення строку дії договору оренди не змінює характеру правовідносин щодо фактичного використання земельної ділянки для тих самих цілей. Отже, спір безпосередньо пов`язаний із здійсненням господарської діяльності відповідачем та підлягає вирішенню господарським судом. Підстав для закриття провадження у справі відповідно до пункту 1 частини першої статті 231 ГПК України суд не вбачає.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становила: у 2024 році 10 621 923,39 грн.; у 2025 році 11 896 554,20 грн. Відповідно до рішення Криворізької міської ради від 27.06.23р. №2015 ставка орендної плати для земель зазначеної категорії становить 0,9 % від нормативної грошової оцінки. Розрахунок позивача становить: за період з 25.04.24р. по 31.12.24р. 65 324,81 грн.; за період з 01.01.25р. по 31.12.25р. 107 068,99 грн. Загальна сума безпідставно збережених коштів становить 172 393,80 грн.

Наведений розрахунок відповідає вимогам чинного законодавства, відповідачем не спростований та контррозрахунку суду не надано.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги Криворізької міської ради є законними, обґрунтованими, підтвердженими належними та допустимими доказами, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 233, 238, 240, 241, 247-252 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2.Стягнути з відповідача Фізичної особи-підприємця Шинкаренко Олени Вікторівни ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь позивача Криворізької міської ради (50101, м. Кривий Ріг, пл. Молодіжна, 1, код ЄДРПОУ 33874388): 172 393,80грн. безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою та 2662,40грн. витрат на сплату судового збору. Видати відповідний наказ після набрання рішенням чинності.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України рішення складено та підписано без його проголошення 04.09.26р.

Відповідно до вимог ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно до вимог ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до вимог ст. 257 ГПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Васильєв О.Ю.