Ухвала суду № 139474253, 02.09.2026, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

УХВАЛА

про зупинення провадження у справі

02 вересня 2026 року Справа № 903/474/26

Господарський суд Волинської області у складі головуючої судді Бідюк С.В., за участі секретаря судового засідання Мачульської Л.В., розглянувши матеріали справи

за позовом: Луцької міської ради, м. Луцьк, Волинська обл.

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Інвест Про Маркет, м. Луцьк, Волинська обл.

про стягнення 134 495,94 грн,

В засіданні приймали участь:

від позивача: Іщик В.А.

від відповідача: н/з

ВСТАНОВИВ:

18.05.2026 через підсистему Електронний суд (сформована 15.05.2026) надійшла позовна заява Луцької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю Інвест Про Маркет про стягнення 134495,94 грн, з яких: 73111,48 грн кошти пайової участі за будівництво торгових закладів та адміністративно-побутових приміщень (1-а черга будівництва) у с. Княгининок, вул. Соборна, 66; 51337,14 грн інфляційних втрат та 10 047,32 грн 3% річних за користування безпідставно збереженими коштами пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що у період із 19.11.2020 по 05.10.2021 ТОВ ІНВЕСТ ПРО МАРКЕТ згідно з повідомленням про початок виконання будівельних робіт від 19.11.2020 №ВЛ051201119147, було здійснено будівництво торгових закладів та адміністративно-побутових приміщень (1-а черга будівництва) у с. Княгининок, вул. Соборна, 66. У подальшому вищевказаний об`єкт прийнято в експлуатацію відповідно до декларації від 05.10.2021 №ІУ101211005487. Проте, відповідачем не виконано свого обов`язку щодо сплати коштів пайової участі до бюджету Луцької міської територіальної громади у повному обсязі. Замовник будівництва (відповідач) зобов`язаний перерахувати органу місцевого самоврядування (позивачу) безпідставно збережені грошові кошти пайової участі на підставі статті 1212 ЦК України.

Ухвалою суду від 19.05.2026 позовну заяву позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 17 червня 2026 року о 10:30 год. Встановлено: відповідачу - строк не пізніше ніж протягом 15 календарних днів з дня вручення цієї ухвали подати суду відзив на позов і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову при їх наявності, який відповідатиме приписам статті 165 ГПК України. Одночасно копію відзиву з долученими до нього документами надіслати позивачу, докази відправки надати суду; строк не пізніше ніж протягом 5 календарних днів з дня отримання відповіді на відзив подати суду заперечення на відповідь на відзив з доказами надіслання позивачу; позивачу - строк не пізніше ніж протягом 5 календарних днів з дня отримання відзиву на позов подати відповідь на відзив з доказами надіслання відповідачу.

Відповідач ухвалу суду отримав 20.05.2026, строк для подання відзиву по 04.06.2026.

Відзив відповідача на адресу суду не надходив.

Позивач у заяві від 11.06.2026 розгляд справи просить проводити без участі його представника. Просить закрити підготовче провадження, призначити розгляд справи по суті.

Ухвалою суду від 17.06.2026 відкладено підготовче засідання на 09 липня 2026 року о 14:00 год.

Позивач у заяві від 09.07.2026 розгляд справи просить проводити без участі його представника. Просить закрити підготовче провадження, призначити розгляд справи по суті.

Відповідач правом участі у судовому засіданні не скористався, повноважного представника не направив, хоч був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

Враховуючи відсутність відзиву на позовну заяву, закінчення строку для його подання, виконання мети підготовчого провадження, суд дійшов висновку про закриття підготовчого провадження, призначення розгляду справи по суті на 05.08.2026 о 11:30 год.

Заслухавши пояснення представника позивача, з метою надання сторонам можливості підготуватися до судових дебатів, суд протокольною ухвалою від 05.08.2026 розгляд справи по суті відклав на 02.09.2026 о 14:30 год.

Судом поставлено на обговорення питання про зупинення провадження у даній справі до закінчення перегляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справ №903/953/25, №922/2047/25 та оприлюднення в установленому законом порядку повних текстів судових рішень, та відповідно повернення до стадії підготовчого провадження.

У судовому засіданні представник позивача зупинення провадження у справі та повернення до стадії підготовчого провадження заперечив, оскільки дана справа та справи №903/953/25, №922/2047/25 не є релевантними.

Відповідач правом участі у судовому засіданні не скористався, хоч був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

Частинами 1, 2 статті 2 ГПК України визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних зі здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

У відповідності до положень ч.1 ст.12 ГПК України господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим кодексом, у порядку наказного провадження, позовного провадження (спрощеного або загального).

Згідно з ст.15 ГПК України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Відповідно до ч.1 ст.194 ГПК України завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів.

Норми Господарського процесуального кодексу України не містять прямої вказівки на можливість суду на стадії розгляду справи по суті приймати рішення про повернення до розгляду справи у підготовчому провадженні та продовження підготовчого засідання, проте суд вважає, що за будь-яких обставин при здійсненні правосуддя слід керуватись завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі, тому у разі виникнення необхідності суд вправі вчинити таке повернення, не допускаючи відмови у реалізації цієї дії виключно з підстав відсутності окремої процесуальної норми, тобто уникаючи проявів надмірного формалізму.

В постанові Касаційного господарського суду Верховного Суду від 16.12.2022 по справі № 910/7103/21 зазначено, що відповідно до практики Верховного Суду, яку колегія суддів враховує на підставі частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України, суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження.

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 16.12.2021 у справі № 910/7103/21, від 02.10.2019 у справі № 916/2421/18, від 03.10.2019 у справі № 902/271/18, від 16.12.2021 у справі № 910/7103/21, від 07.03.2023 у справі № 904/1252/22, від 30.08.2023 у справі № 910/10477/22 та в ухвалі Верховного Суду від 22.06.2021 у справі № 923/525/20.

Разом з тим такі обставини мають бути вагомими, оскільки можливість повернення до стадії підготовчого провадження з будь-яких підстав нівелює саме значення стадій господарського процесу: як підготовчого провадження, так і стадії розгляду справи по суті.

Судом з`ясовано, що на розгляді об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду перебувають справи № 922/2047/25 та № 903/953/25, у яких вирішуються подібні правові питання.

Частина 4 ст. 236 ГПК України передбачає, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до п. 7 ч.1 ст.228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи. Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де схожі предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (такий правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 696/1693/15-ц).

Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19, подібність правовідносин слід оцінювати за змістовим, суб`єктним та об`єктним критеріями. З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків учасників) є основним, а два інші - додатковими. Суб`єктний і об`єктний критерії матимуть значення у випадках, якщо для застосування норми права, яка поширюється на спірні правовідносини, необхідним є специфічний суб`єктний склад саме цих правовідносин та/чи їх специфічний об`єкт. При цьому на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.

Судом встановлено, що на розгляді об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду перебувають справи № 922/2047/25 та № 903/953/25.

Так, ухвалами Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 922/2047/25 та № 903/953/25 прийнято до розгляду об`єднаною палатою з метою вирішення питання щодо наявності/відсутності підстав для уточнення правового висновку та формування єдиної правозастосовної практики стосовно визначення моменту, станом на який визначається розмір пайової участі замовника будівництва, який підлягає сплаті (на момент початку будівництва або на момент введення об`єкта в експлуатацію, з яким закон прямо пов`язує граничний строк сплати).

Колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду передали вказані справи на розгляд об`єднаної палати, оскільки вважають за необхідне відступити від висновку щодо застосування положень абзацу 2 пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» № 132-IX та статті 1212 ЦК України, та уточнити правовий висновок щодо моменту, з якого фіксується розмір пайової участі замовника будівництва.

Спір у справі № 903/474/26 стосується стягнення безпідставно збережених коштів пайової участі у створенні і розвитку інфраструктури населеного пункту, де ключовим питанням є правильність застосування положень пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 132-IX в аспекті визначення моменту, станом на який обчислюється розмір пайового внеску.

Таким чином, спірні правовідносини у даній справі та у справах № 922/2047/25 та № 903/953/25 є подібними за своїм змістом, оскільки у всіх цих справах:

1) стороною (позивачем) є орган місцевого самоврядування (або прокурор в його інтересах) як суб`єкт права вимоги до замовників будівництва про стягнення до бюджету безпідставно збережених коштів пайової участі, а відповідачем відповідний замовник будівництва;

2) предметом спору є безпідставно збережені замовником будівництва кошти пайової участі (стягнення заборгованості, 3 відсотків річних та інфляційних втрат);

3) спірне питання стосується правильності застосування положень законодавства щодо моменту виникнення та обчислення зобов`язання зі сплати пайової участі замовником будівництва в рамках перехідних положень Закону № 132-IX.

Відповідно до положень законодавства, пайова участь замовника будівництва спрямовується на створення і розвиток інфраструктури населеного пункту, а її розмір визначається з урахуванням показників опосередкованої вартості спорудження житла.

Отже, вирішення об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в межах справ № 922/2047/25 та № 903/953/25 питання щодо визначення моменту, станом на який має здійснюватися обчислення розміру пайової участі замовника будівництва у населеному пункті, та правових наслідків для розрахунку відповідних сум має істотне значення для розгляду цієї справи.

Зважаючи на те, що правові висновки об`єднаної палати Касаційного господарського суду у справах № 922/2047/25 та № 903/953/25 можуть вплинути на вирішення цього господарського спору по суті заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про необхідність здійснення переходу зі стадії розгляду справи по суті у справі №903/474/26 до стадії підготовчого провадження та зупинення провадження у справі № 903/474/26 до закінчення перегляду у касаційному порядку об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справ № 922/2047/25 та № 903/953/25.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 228, 232-235, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Здійснити перехід зі стадії розгляду справи по суті у справі №903/474/26 до стадії підготовчого провадження.

2. Зупинити провадження у справі №903/474/26 за позовом Луцької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю Інвест Про Маркет про стягнення 134495,94 грн до закінчення перегляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справ №903/953/25, №922/2047/25 та оприлюднення в установленому законом порядку повних текстів судових рішень.

3. Учасникам справи повідомити суд про усунення обставини, що слугувала підставою для зупинення провадження у справі.

Ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення відповідно до ч. 1 ст. 235 ГПК України.

Ухвали суду підлягають оскарженню до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст.ст. 255-256, п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Повний текст ухвали суду складено та підписано 03.09.2026.

Суддя С. В. Бідюк