Ухвала суду № 139473323, 04.09.2026, Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/4472/26

Провадження № 2-а/635/89/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2026 року сел. Покотилівка

Суддя Харківського районного суду Харківської області Лук`яненко С.А.., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом, в якому просить : 1) визнати протиправними дії інспектора ВП №3 ХРУП №1 ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта Посталюка О.С., які полягають у притягненні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ст.183 КУпАП; 2) скасувати постанову серії ЕГА №2014174 від 18.04.2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.183 КУпАП з накладенням стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850,00 грн.; 3) стягнути з відповідача суму сплаченого судового збору.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 08 травня 2026 року вищевказану позовну заяву було залишено без руху, позивачу був наданий строк для усунення недоліків 10 днів з дня вручення копії ухвали.

Копію зазначеної ухвали двічі надсилалась на адресу позивача ОСОБА_1 , яка вказана нею у позовній заяві, та ухвалу оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень. Проте, конверт із рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яким було надіслано копію вказаної ухвали позивачу, повернувся на адресу суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Згідно з пунктом 4 частини 6 статті 251 КАС України, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

З огляду на викладене судом вжито необхідні заходи щодо повідомлення позивача про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч. 1 ст. 45 КАС України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч. 1 ст. 9 КАС України).

Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 р. у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суд виходив з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

У своєму рішенні у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року Європейський суд з прав людини зауважив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Таким чином, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Відтак, вважаю, що позивач ані в строк, визначений ухвалою суду від 08.05.2026, ані станом на день винесення даної ухвали недоліки позовної заяви, зазначені у вказаній ухвалі не усунув належним чином.

Відповідно до п.1 ч.4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. При вищевикладених обставинах, враховуючи, що навіть після часу закінчення строку для усунення недоліків позовної заяви, позивачем недоліки, вказані в ухвалі судді не усунуті належним чином, приходжу до переконання, що вищезазначену позовну заяву позивача слід вважати неподаною та повернути позивачеві.

Разом з тим, суд роз`яснює позивачу, що згідно із ч. 8 ст. 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

На підставі викладеного, керуючись ст. 169 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - вважати не поданою та повернути заявнику разом з доданими до неї документами.

Роз`яснити заявнику, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складання судового рішення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Суддя С.А.Лук`яненко