Ухвала суду № 139472506, 04.09.2026, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/8180/26

Номер провадження 2/404/3716/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2026 року місто Кропивницький

Суддя Фортечного районного су ду міста Кропивницького Людмила Дмитріївна Кулінка, розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ), до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ), про розірвання шлюбу та визначення місця проживання малолітньої дитини, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про розірвання шлюбу укладеного з ОСОБА_2 , з підстав неможливості збереження сім`ї. Шлюб зареєстрований 09 липня 2016 року Фортечним районним у місті Кіровограді відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області, про що складено відповідний актовий запис № 348 та залишити проживати малолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з позивачем.

Ухвалою судді Фортечного районного суду міста Кропивницького від 20 серпня 2026 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, а саме: подати до суду належним чином оформлену позовну заяву з викладенням обставин якими позивач обґрунтовує позовну вимогу в частині визначення місця проживання дитини, надати до суду відповідні докази обґрунтування зазначеної позовної вимоги, з врахуванням роз`яснень, викладених в мотивувальній частині цієї ухвали, а також вказати всі необхідні відомості згідно статті 175 Цивільного процесуального кодексу України; додати до позовної заяви додатки, а саме: копія Витягу з Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання від 19.12.2016 року № 7310-200780-2016 на 1 аркуші в 1 примірнику, та копія довідки про реєстрацію місця проживання особи від 06.02.2019 № 445/07/1 на 1 аркуші в 1 примірнику, які зазначені в додатках до позовної заяви, про не додані до неї, що підтверджується актом Фортечного районного суду міста Кропивницького від 14 липня 2026 року. У разі заявлення позовної вимоги щодо визначення місця проживання дитини з позивачем запропонувати позивачу доплатити судовий збір з врахуванням вже сплаченого (1331,20 грн), в сумі 1331,20 грн, надавши суду оригінал квитанції, про сплату судового збору.

На виконання вимог ухвали судді Фортечного районного суду міста Кропивницького від 20 серпня 2026 року позивачем подано заяву (вх. № 40274 від 24.08.2026 року), якою недоліки вказані в ухвалі судді від 20 серпня 2026 року усунуто не в повному обсязі. Лише сплачений судовий збір.

Однак, відповідності до частини третьої статті 175 Цивільного процесуального кодексу позовна заява повинна містити: зокрема, перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Проте, згідно акту Фортечного районного суду міста Кропивницького від 14 липня 2026 року відсутні деякі додатки долучені до позовної заяви, а саме: копія Витягу з Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання від 19.12.2016 року № 7310-200780-2016 на 1 аркуші в 1 примірнику, та копія довідки про реєстрацію місця проживання особи від 06.02.2019 № 445/07/1 на 1 аркуші в 1 примірнику.

Позивачем окрім розірвання шлюбу, заявлена позовна вимога про визначення місця проживання малолітньої дитини разом з нею.

За змістом частини першої статті 175 Цивільного процесуального кодексу України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Частиною третьої статті 175 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що позовна заява повинна містити, зокрема: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Частина п`ята статті 177 Цивільного процесуального кодексу України, зобов`язує позивача додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

В поданій позовній заяві міститься вимога про визначення місця проживання дитини разом з матір`ю, при цьому із змісту позовної заяви вбачається, що дитина постійно проживає з матір`ю і про це між батьками досягнута згода.

Тобто позовна заява не містить обґрунтування цієї вимоги, а відтак відсутні і посилання на докази про існування між батьками спору щодо проживання дитини.

Зважаючи на викладене, вважаю за необхідне роз`яснити, що визначення місця проживання дитини розглядається з обов`язковою участю органів опіки та піклування, як зазначалось вище, тобто з іншим суб`єктним складом, при цьому, в даному позові: двома різними предметами спору та різними їх підставами та доказами, а тому спільний розгляд цих двох вимог значно ускладнить вирішення справи.

Про вказаний недолік позивачу наголошувалось в ухвалі судді Фортечного районного суду міста Кропивницького від 20 серпня 2026 року. Проте, вказані недоліки так і залишились не виконані позивачем.

Згідно з частиною третьою статті 185 Цивільного процесуального кодексу України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Частиною п`ятою статті 185 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

За таких обставин і враховуючи те, що позивачем у зазначений судом строк вказані недоліки позовної заяви лишились не усунуті, позовна заява подана без додержання вимог визначених статтями 175, 177 Цивільного процесуального кодексу України, тому на підставі статті 185 Цивільного процесуального кодексу України її слід вважати неподаною та повернути позивачу.

У своїй практиці Європейський суд неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у 6 § 1 Конвенції, не є абсолютним, з точки зору його практичного забезпечення: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання, шляхом застосування національного законодавства («Golder проти Сполученого Королівства», «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Креуз проти Польщі» від 19 червня 2001 року). Суд приймає рішення щодо дотримання вимог Конвенції, переконавшись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати ст. 6 § 1, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Кожен має право на судовий розгляд своєї справи упродовж розумного строку.

Керуючись частинами третьою, п`ятою статті 175, 177, 185 Цивільного процесуального кодексу України, суддя, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ), до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ), про розірвання шлюбу та визначення місця проживання малолітньої дитини, вважати неподаною та повернути позивачу.

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви (частина сьома статті 185 Цивільного процесуального кодексу України).

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст судового рішення складено 04.09.2026 року.

Суддя Фортечного районного

суду міста Кропивницького Людмила КУЛІНКА

Суддя Фортечного районного суду

міста Кропивницького Л. Д. Кулінка