Єдиний державний реєстр судових рішень
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(заочне)
Справа №338/1257/26
Провадження №2/338/1157/26
03 вересня 2026 року селище Богородчани
Богородчанський районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого - судді Решетова В.В.,
з участю секретаря Смеречук Х.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
ВСТАНОВИВ:
ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії №1568-2445 від 25 червня 2025 року в загальному розмірі 113 780 грн 00 коп., з яких: 25 000 грн 00 коп. заборгованість за кредитом; 72 530 грн 00 коп. проценти за користування кредитом; 12 500 грн 00 коп. проценти річних, нараховані на підставі статті 625 ЦК України; 3 750 грн 00 коп. комісія за видачу кредиту. Крім того, позивач просив покласти на відповідача судові витрати зі сплати судового збору.
Позов обґрунтовано тим, що 25 червня 2025 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір про відкриття кредитної лінії №1568-2445 продукту «MiniKasa». За умовами договору кредитодавець надав позичальнику 20 000 грн 00 коп., а позичальник зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти та передбачені договором платежі.
11 липня 2025 року сторони в електронній формі уклали додаткову угоду до цього договору, відповідно до якої позичальнику надано додаткові грошові кошти у сумі 5 000 грн 00 коп., а загальна неповернена сума кредиту після докредитування становила 25 000 грн 00 коп. Одночасно сторони погодили продовження строку кредитування на 365 календарних днів з дати укладення додаткової угоди. З графіка платежів вбачається, що остаточна дата повернення кредиту 10 липня 2026 року.
Позивач зазначив, що відповідач узятих на себе зобов`язань належним чином не виконав, платежів на погашення заборгованості не здійснив, унаслідок чого станом на 02 червня 2026 року за розрахунком кредитодавця утворилася заборгованість у заявленому до стягнення розмірі.
Ухвалою Богородчанського районного суду від 29 липня 2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Представник позивача ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» в судове засідання не з`явився, у позовній заяві просив розгляд справи проводити за відсутності представника позивача, щодо заочного розгляду справи не заперечував.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, шляхом надсилання судових повісток за зареєстрованим місцем проживання та розміщення оголошення про виклик до суду на офіційній сторінці Богородчанського районного суду Івано-Франківської області в мережі Інтеренет на веб-сайті судової влади..
Про причини неявки ОСОБА_1 суд не поінформував, своїм правом на подання відзиву не скористався, заяв чи клопотань щодо розгляду даної справи від нього не надходило.
З огляду на викладене, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи на підставі наявних у ній доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
У зв`язку з неприбуттям в судове засідання сторін у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, не здійснюється.
Суд, дослідивши письмові та електронні матеріали цивільної справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, приходить до наступних висновків.
Відповідно до статей 12, 13, 7681 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а суд розглядає справу в межах заявлених вимог на підставі доказів, поданих учасниками справи. За статтею 89 ЦПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, їх належність, допустимість, достовірність та взаємний зв`язок оцінюються в сукупності.
Згідно зі статтями 626, 628, 638 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; договір є укладеним, якщо сторони у належній формі досягли згоди з усіх істотних умов. За частинами першою, другою статті 207 та статтею 639 ЦК України правочин може бути вчинений в електронній формі, а письмова форма додержана, якщо воля сторін виражена за допомогою електронного засобу зв`язку та правочин підписаний у встановленому законом порядку.
За змістом статей 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом оферти та акцепту, а моментом підписання електронного правочину може бути використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором. У постанові від 08 квітня 2026 року у справі №705/1938/25 Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду підтвердив усталений підхід, за яким кредитний договір, підписаний одноразовим паролем-ідентифікатором за умови погодження істотних умов, за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
З наданого договору №1568-2445 вбачається, що він укладений 25 червня 2025 року о 15 год. 13 хв. між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , та підписаний позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором A3078. Додаткова угода від 11 липня 2025 року укладена о 13 год. 34 хв. та підписана одноразовим ідентифікатором A0407.
Факт виконання кредитодавцем свого обов`язку з надання кредиту підтверджується не лише договором й додатковою угодою, а й документами щодо фактичного руху коштів. З довідки позивача про перерахування суми кредиту та документа фінансово-розрахункової установи вбачається, що 25 червня 2025 року за платіжною операцією № НОМЕР_2 на платіжну картку НОМЕР_3 успішно перераховано 20 000 грн 00 коп., а 11 липня 2025 року за операцією № НОМЕР_4 на ту саму картку 5 000 грн 00 коп. У призначенні платежів зазначено договір №1568-2445, ПІБ позичальника та його РНОКПП. У сукупності такі докази є узгодженими й підтверджують надання саме відповідачу загалом 25 000 грн 00 коп.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник повернути кредит та сплатити проценти. За статтями 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином та у встановлений строк. За статтею 1048 ЦК України розмір і порядок одержання процентів установлюються договором.
Первісним договором визначено строк кредитування 365 календарних днів, базовий період сплати процентів 30 календарних днів, стандартну процентну ставку 1,00 % за кожен день користування протягом перших 180 днів та 0,74 % за кожен день починаючи зі 181-го дня. Пунктом 10.1 договору передбачено промо-ставку 0,60 % за кожен день протягом перших 30 календарних днів першого базового періоду. Комісія за видачу кредиту встановлена у розмірі 15 % від суми виданого кредиту.
Додатковою угодою від 11 липня 2025 року після надання додаткових 5 000 грн 00 коп. сума кредиту визначена у розмірі 25 000 грн 00 коп., комісія за видачу додаткових коштів 15 % від суми докредитування, а стандартні ставки 1,00 % протягом перших 180 календарних днів дії додаткової угоди та 0,74 % починаючи зі 181-го дня. Перебіг першого базового періоду, який розпочався 25 червня 2025 року, додатковою угодою не переривався.
Суд окремо перевірив відповідність вартості кредиту імперативному обмеженню, встановленому статтею 8 Закону України «Про споживче кредитування». На дату укладення договору та додаткової угоди максимальна денна процентна ставка, розрахована як відношення загальних витрат за кредитом до його розміру та строку кредитування, не могла перевищувати 1 %. У договорі така денна процентна ставка визначена у розмірі 0,918 %, а після укладення додаткової угоди 0,939 %, тобто законодавчої межі не перевищує.
Поданий позивачем розрахунок договірних процентів судом відтворено арифметично. За період з 25 червня до 10 липня 2025 року включно на 20 000 грн за ставкою 0,60 % нараховано 1 920 грн; з 11 до 24 липня 2025 року включно на 25 000 грн за тією самою ставкою 2 100 грн. Відтак за 30 днів промо-періоду нараховано 4 020 грн. З 25 липня 2025 року до 06 січня 2026 року включно, тобто за 166 днів, за ставкою 1,00 % на 25 000 грн нараховано 41 500 грн. З 07 січня до 01 червня 2026 року включно, тобто за 146 днів, за ставкою 0,74 % нараховано 27 010 грн. Загальний розмір договірних процентів становить 4 020 + 41 500 + 27 010 = 72 530 грн 00 коп., що повністю відповідає заявленій сумі.
Нарахування 1,00 % після завершення промо-періоду відповідає умовам договору, оскільки наданий розрахунок не містить жодного платежу відповідача на погашення обов`язкового платежу, а пункти 10.2 договору та 2.10 додаткової угоди передбачають перехід до стандартної ставки у разі невиконання обов`язкового платежу у встановлений строк.
Щодо комісії суд виходить з того, що пунктом 4.11 договору вона прямо визначена у розмірі 15 % від виданого кредиту, а пунктом 2.6 додаткової угоди у розмірі 15 % від додатково виданих коштів. Відтак 3 000 грн 00 коп. становить комісія за видачу первісних 20 000 грн, а 750 грн 00 коп. за видачу додаткових 5 000 грн; разом 3 750 грн 00 коп.
Цей платіж був чітко зазначений у договорі, паспорті споживчого кредиту та графіку, включений до загальних витрат за кредитом і врахований при розрахунку денної процентної ставки. Така комісія не є платою за інформацію про стан кредиту, яка законом має надаватися безоплатно. У постанові від 20 вересня 2024 року у справі №331/2974/23 Верховний Суд зазначив, що Закон України «Про споживче кредитування» відносить комісії, пов`язані з наданням кредиту, до платежів, передбачених договором про споживчий кредит, а висновок про нікчемність умови про одноразову комісію за операцію з видачі кредиту без прямої законодавчої підстави є помилковим. З урахуванням конкретних умов цього договору підстав для неврахування погодженої комісії суд не встановив.
За графіком, що є додатком до додаткової угоди, остаточний строк повернення тіла кредиту настав 10 липня 2026 року. Позовна заява сформована у системі «Електронний суд» 27 липня 2026 року, тобто після закінчення погодженого строку кредитування. Доказів повернення відповідачем 25 000 грн 00 коп. матеріали, надані суду позивачем, не містять.
Кредитодавцем також складено вимогу вих. №1568-2445 від 05 червня 2026 року про дострокове повернення кредиту протягом 30 календарних днів з дати її отримання. Поштовий список зі штемпелем 10 червня 2026 року підтверджує направлення кореспонденції відповідачу, однак сам по собі не підтверджує дату її вручення. Водночас ця обставина не перешкоджає вирішенню заявленої вимоги про повернення тіла кредиту, оскільки до дати звернення до суду настав визначений додатковою угодою природний строк остаточного повернення кредиту 10 липня 2026 року.
Отже, вимоги про стягнення 25 000 грн 00 коп. основного боргу, 72 530 грн 00 коп. договірних процентів та 3 750 грн 00 коп. комісії є доведеними належними та допустимими доказами і підлягають задоволенню.
Щодо вимоги про стягнення 12 500 грн 00 коп. процентів річних на підставі статті 625 ЦК України суд зазначає таке.
Пунктом 8.2 договору у разі прострочення сплати передбачено 401 500 процентів річних від суми заборгованості з обмеженням денного нарахування сумою, що не перевищує 2 % неповернутого кредиту, та загального розміру таких платежів половиною суми кредиту. За розрахунком позивача у період з 25 липня до 18 серпня 2025 року нараховувалося по 500 грн 00 коп. за день, усього 12 500 грн 00 коп.
Водночас пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України встановлено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого йому надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем, позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати неустойки за таке прострочення.
У постанові від 03 червня 2026 року у справі №686/34448/24 Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду наголосив на імперативному характері цього обмеження та на неможливості договірним положенням усунути встановлене законом звільнення від відповідальності за період воєнного стану. Отже, сама наявність у пункті 8.2 договору підвищеного розміру процентів за статтею 625 ЦК України не створює права на їх стягнення за період, на який поширюється пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.
Оскільки заявлені 12 500 грн 00 коп. нараховані саме як міра відповідальності за статтею 625 ЦК України у липнісерпні 2025 року, вимога у цій частині задоволенню не підлягає.
Таким чином, із заявлених 113 780 грн 00 коп. підлягає стягненню 101 280 грн 00 коп., що складається з 25 000 грн 00 коп. основного боргу, 72 530 грн 00 коп. договірних процентів та 3 750 грн 00 коп. комісії. У стягненні 12 500 грн 00 коп. процентів за статтею 625 ЦК України слід відмовити.
Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Платіжною інструкцією №57248 від 14 липня 2026 року підтверджено сплату позивачем судового збору у розмірі 2 662 грн 40 коп. Частка задоволених майнових вимог становить 101 280 / 113 780. Відтак з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 2 369 грн 91 коп. судового збору (2 662,40 ? 101 280 / 113 780). Судові витрати з надання правової допомоги до стягнення позивачем не заявлені.
На підставі статей 207, 526, 530, 536, 610, 625, 626, 628, 638, 639, 1048, 1049, 1054 ЦК України, Закону України «Про електронну комерцію», Закону України «Про споживче кредитування», керуючись статтями 4, 12, 13, 7681, 89, 141, 247, 258259, 263265, 268, 280284, 354355 ЦПК України, суд,-
УХВАЛИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії №1568-2445 від 25 червня 2025 року у розмірі 101 280 (сто одна тисяча двісті вісімдесят) гривень 00 копійок, з яких: 25 000 грн 00 коп. основний борг; 72 530 грн 00 коп. проценти за користування кредитом; 3 750 грн 00 коп. комісія за видачу кредиту.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» 2 369 (дві тисячі триста шістдесят дев`ять) гривень 91 копійку судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте Богородчанським районним судом Івано-Франківської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення. Строк може бути поновлений також у разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем у загальному порядку. У такому разі строк на апеляційне оскарження починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення або розгляд справи здійснено без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, установлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 407; код ЄДРПОУ 38548598.
Відповідач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 .
Суддя В.В. Решетов
Судове рішення № 139472239, Богородчанський районний суд Івано-Франківської області було прийнято 03.09.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 338/1257/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: