Рішення № 139471968, 04.09.2026, Шахтарський міський суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Першотравенський міський суд Дніпропетровської області)

Справа № 186/225/26

Номер провадження № 2/0186/771/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

04 вересня 2026 року м. Шахтарське.

Шахтарський міський суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Демиденка С.М.

при секретарі Фадєєвій Т.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерного Банку «Укргазбанк» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості з урахуванням інфляції, 3% річних від простроченої суми грошового зобов`язання та штрафних санкцій,

УСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «Укргазбанк» звернулося до Шахтарського міського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості з урахуванням інфляції, 3% річних від простроченої суми грошового зобов`язання та штрафних санкцій.

В обґрунтування своїх вимог представник позивача зазначає, що 29.11.2013 між ПАТ АТ «Укргазбанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №047/112013/361, за умовами якого банк надав позичальнику кредит у сумі 66087,00 грн. на строк з 29.11.2013 по 28.11.2018, Кредит надавався на придбання автомобіля.

В забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором №047/11/2013/361 від 29.11.2013 між Банком та ОСОБА_1 було укладено договір застави (транспортних засобів), що був посвідчений 29.11.2013 приватним нотаріусом Ровеньківського міського нотаріального округу Луганської області- Феденко М.В. та зареєстровано в реєстрі за № 1175.

У зв`язку з виникненням заборгованості за кредитним договором, Банк звернувся до Біловодського районного суду Луганської області з позовом про стягнення заборгованості з Позичальника.

04.06.2020 Біловодським районним судом Луганської області ухвалено рішення по цивільній справі №408/3185/19-ц, відповідно до якого позовні вимоги Банку задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь АБ «УКРГАЗБАНК» заборгованість за кредитним договором №047/11/2013/361 від 29.11.2013 у сумі 69 330,57 грн та витрати на сплату судового збору в розмірі 1921,00 грн, а всього 71 251,57 грн.

Станом на поточну дату заборгованість за кредитним договором, визначена рішенням Біловодського районного суду Луганської області по цивільній справі №408/3185/19-ц від 04.06.2020 стягнута в примусовому порядку з ОСОБА_1 в межах виконавчого провадження, що підтверджується виписками за рахунками Позичальника та інформацією з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень про виконавче провадження №78004531.

Проте, зобов`язання Позичальника за кредитним договором не були виконані відповідно до умов та строків, встановлених кредитним договором.

Оскільки Позичальник своєчасно не виконував своїх зобов`язань за кредитним договором, відповідно до якого йому було надано кредит, Банком проведено нарахування 3% річних у розмірі 3 586,71 грн та інфляційних втрат у розмірі 10 603,62 грн за період з 04.06.2020 (ухвалення судом рішення) по 23.02.2022, що в загальній сумі становить 14 190,33 грн.

Крім того, відповідно до договору застави від 29.11.2013 за реєстровим №1175, Відповідач взяв на себе зобов`язання на період дії кредитного договору застрахувати предмет застави на його повну вартість за власний рахунок та забезпечити безперервну дію страхового покриття щодо предмету застави на строк не менший, ніж той, в межах якого заставодавець (Позичальник) виконає свої зобов`язання за кредитним договором. Не пізніше, ніж за 3 банківські дні до граничного строку закінчення дії договору страхування у випадку, якщо заставодавець не виконав всі свої зобов`язання за кредитним договором, укласти новий договір страхування, сплатити річний страховий платіж або черговий страховий платіж, визначений новим договором страхування та не пізніше, ніж за 1 банківський день до граничного строку дії попереднього договору страхування надати заставодержателю докази таких сплат та копії договору (ів) страхування (п.3.3.4).

В порушення зазначеної норми договору застави Відповідач не виконав своїх зобов`язань щодо укладення договору страхування предмета застави, здійснення страхового платежу та надання Позивачу копії договору та доказів страхових платежів.

Згідно п.4.2 договору застави за кожний випадок невиконання чи неналежного виконання п.3.3.4 цього договору заставодавець сплачує на користь заставодержателя штраф. Розмір штрафу встановлюється залежно від строку протягом якого заставодавець порушував вимоги п.3.3.4 цього договору та становить 1,5% від заставної вартості предмета застави, визначеної у п.2.3 цього договору (73 430,00 грн), який збільшується на 0,75 п.п. щомісячно наростаючим підсумком починаючи з 2-го календарного місяця, що слідує за місяцем порушення. В п.4.4 договору поруки сторони домовились, що строк позовної давності (включаючи вимоги про стягнення неустойки) за цим договором становить три роки.

Відповідно до зазначених норм Позивачем за період з 12.03.2017 по 29.02.2020 нараховано штраф у розмірі 20 927,55 грн (розрахунок додається).

Просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість в розмірі 35 117,88 грн, з яких: 3 586,71 грн - 3% річних; 10 603,62 грн. - інфляційні втрати; 20 927,55 грн. - штраф та судові витрати по справі.

У судовому засіданні представник позивача ПАТ АБ «Укргазбанк» позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 у судові засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином у відповідності до вимог ст.128 ЦПК України, будь-яких заяв, заперечень, клопотань до суду не надав, у зв`язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутності та ухвалити заочне рішення, відповідно до вимог ст. ст. 280-282 ЦПК України, на підставі наявних у справі доказів.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного.

Як встановлено судом, 29.11.2013 між ПАТ АТ «Укргазбанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №047/112013/361, за умовами якого банк надав позичальнику кредит у сумі 66087,00 грн. на строк з 29.11.2013 по 28.11.2018, Кредит надавався на придбання автомобіля.

В забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором №047/11/2013/361 від 29.11.2013 між Банком та ОСОБА_1 було укладено договір застави (транспортних засобів), що був посвідчений 29.11.2013 приватним нотаріусом Ровеньківського міського нотаріального округу Луганської області- Феденко М.В. та зареєстровано в реєстрі за № 1175.

У зв`язку з виникненням заборгованості за кредитним договором, Банк звернувся до Біловодського районного суду Луганської області з позовом про стягнення заборгованості з Позичальника.

Протягом строку користування кредитними коштами відповідачі неодноразово допускали порушення строків повернення кредиту та сплати відсотків, через що ПАТ АБ «Украгазбанк» було вимушено звернутися до Біловодського районного суду Луганської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Рішенням Біловодського районного суду Луганської області від 04.06.2020 по справі №408/3185/19-ц позов ПАТ АБ «Укргазбанк» задоволено та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» заборгованість за кредитним договором №047/112013/361 від 29..11.2013 у сумі 69 330,57 грн та витрати на сплату судового збору в розмірі 1921,00 грн, а всього 71 251,57 грн.

14.05.2025 постановою заступника начальника відділу Ровеньківського району Луганської області Сідабрас О.С. було відкрито виконавче провадження № 78004531 з примусового виконання виконавчого листа про стягнення заборгованості з боржника ОСОБА_1 .

Проте, зобов`язання Позичальника за кредитним договором не були виконані відповідно до умов та строків, встановлених кредитним договором.

Оскільки Позичальник своєчасно не виконував своїх зобов`язань за кредитним договором, відповідно до якого йому було надано кредит, Банком проведено нарахування 3% річних у розмірі 3 586,71 грн та інфляційних втрат у розмірі 10 603,62 грн за період з 04.06.2020 (ухвалення судом рішення) по 23.02.2022, що в загальній сумі становить 14 190,33 грн.

У відповідності до ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Обставини щодо укладення кредитного договору, щодо отримання кредитних коштів за кредитним договором, щодо порушення умов кредитного договору, щодо наявності заборгованості за цим договором встановлено рішенням Біловодського районного суду Луганської області від 04.06.2020 по справі №408/3185/19-ц, а тому дані обставини доказуванню не підлягають.

З ухваленням рішення Біловодського районного суду Луганської області від 04.06.2020 по справі №408/3185/19-ц зобов`язання відповідача за кредитним договором не припинилися, оскільки ст. 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняються його виконанням, проведеним належним чином (а не в силу ухвалення рішення суду). Зазначене рішення суду підтверджує наявність заборгованості відповідача перед позивачем за кредитним договором.

В процесі виконавчого провадження заборгованість згідно вказаного рішення суду остаточно погашена не була.

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Частиною першою статті 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно із частиною другою статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦІІК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, у Постанові Верховного Суду у складі Великої Палати від 11.04.2018 у справі No758/1303/15- ц надано висновки про правильне застосування норм права, де зазначено, що стаття 625 ЦК України визначає загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання. Тобто, дія цієї статті поширюється на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, що регулює, зокрема, окремі види зобов`язань. За змістом статей 524, 533-535, 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у гривневому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто, грошовим є будь яке зобов`язання, в якому право кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора.

За змістом ч. 2 ст. 625 ЦК України нарахування трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки це є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Таким чином, у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Аналогічний висновок Великої Палати Верховного Суду викладений у постанові від 16 травня 2018 року у справі №686/21962/15-ц.

За правилом ч. 1 ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами.

Враховуючи триваюче невиконання підтвердженого рішенням Біловодського районного суду Луганської області від 04.06.2020 по справі №408/3185/19-ц зобов`язання ОСОБА_1 з виконання передбачених кредитним договором та договором поруки зобов`язань, у банку виникло право на застосування наслідків такого порушення у вигляді стягнення трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України та інфляційних втрат.

Зазначене узгоджується з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, наведеним у постанові від 10.04.2018 по справі №910/10156/17. При розгляді даної справи Верховний Суд підтримав висновок Верховного Суду України від 01 червня 2016 року у справі №910/22034/15, що стаття 625 ЦК поширює свою дію на всі види грошових зобов`язань. У разі прострочення виконання зобов`язання, зокрема щодо повернення безпідставно одержаних чи збережених грошей, нараховуються 3 % річних від простроченої суми відповідно до частини 2 статті 625 ЦК.

Також, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.11.2019 у справі №127/15672/16-ц вказано, що відповідно до висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12, від 4 липня 2018 року у справі №310/11534/13-ц, від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16- ц, якщо банк використав право вимоги дострокового повернення усієї суми кредиту, що залишилася несплаченою, а також сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України, то такими діями кредитор на власний розсуд змінив умови основного зобов`язання щодо строку дії договору, періодичності платежів, порядку сплати процентів за користування кредитом. Кредитодавець втрачає право нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку у разі пред`явлення вимоги до позичальника про дострокове погашення боргу на підставі статті 1050 ЦК України.

Разом з тим, права та інтереси кредитодавця в таких правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.».

Як зазначено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 29.01.2019 по справі № 910/11249/17, сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. 4.7. Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано або виконано з простроченням, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов`язання. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. 4.8. Зважаючи на відсутність у зазначених правових нормах такої підстави припинення зобов`язання як ухвалення судом рішення про задоволення вимог кредитора, наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє правовідносин сторін договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.

Звертає на себе увагу й висновок Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду, викладений у постанові від 02.02.2021 по справі №570/2309/15-ц, предметом розгляду якої були вимоги банку про стягнення з позичальника та поручителів, зокрема 3% річних за невиконання рішення суду про стягнення заборгованості за кредитним договором. У зазначеній постанові вказується, що аргументи касаційної скарги про те, що на правовідносини, які виникають після ухвалення рішення про стягнення заборгованості, порука не поширюється, не заслуговують на увагу, так як наявність судового рішення про стягнення суми боргу за договором кредиту солідарно як з боржника так і з поручителів, яке не виконане останніми, не звільняє їх від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених статтею 625 ЦК України. Вказана правова норма не містить застережень щодо неможливості солідарної відповідальності боржників за порушення грошового зобов`язання. Разом з тим поручителі не оскаржили рішення суду апеляційної інстанції про стягнення з них інфляційних втрат.

Враховуючи тривале невиконання підтвердженого рішенням Біловодського районного суду Луганської області від 04.06.2020 по справі №408/3185/19-ц зобов`язання ОСОБА_1 з виконання передбачених кредитним договором та договором поруки зобов`язань, відповідно до частини другої статті 625 ЦК України відповідачі зобов`язані окрім суми боргу також сплатити три проценти річних від простроченої суми.

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором на суму вчасно несплаченої відповідачем заборгованості за цим кредитним договором (що включає кредит та проценти), позивачем нараховано: 3 % річних у розмірі 3 586,71 грн та інфляційних втрат у розмірі 10 603,62 грн за період з 04.06.2020 (ухвалення судом рішення) по 23.02.2022, що в загальній сумі становить 14 190,33 грн.

Крім того, відповідно до договору застави від 29.11.2013 за реєстровим №1175, Відповідач взяв на себе зобов`язання на період дії кредитного договору застрахувати предмет застави на його повну вартість за власний рахунок та забезпечити безперервну дію страхового покриття щодо предмету застави на строк не менший, ніж той, в межах якого заставодавець (Позичальник) виконає свої зобов`язання за кредитним договором. Не пізніше, ніж за 3 банківські дні до граничного строку закінчення дії договору страхування у випадку, якщо заставодавець не виконав всі свої зобов`язання за кредитним договором, укласти новий договір страхування, сплатити річний страховий платіж або черговий страховий платіж, визначений новим договором страхування та не пізніше, ніж за 1 банківський день до граничного строку дії попереднього договору страхування надати заставодержателю докази таких сплат та копії договору (ів) страхування (п.3.3.4).

В порушення зазначеної норми договору застави Відповідач не виконав своїх зобов`язань щодо укладення договору страхування предмета застави, здійснення страхового платежу та надання Позивачу копії договору та доказів страхових платежів.

Згідно п.4.2 договору застави за кожний випадок невиконання чи неналежного виконання п.3.3.4 цього договору заставодавець сплачує на користь заставодержателя штраф. Розмір штрафу встановлюється залежно від строку протягом якого заставодавець порушував вимоги п.3.3.4 цього договору та становить 1,5% від заставної вартості предмета застави, визначеної у п.2.3 цього договору (73 430,00 грн), який збільшується на 0,75 п.п. щомісячно наростаючим підсумком починаючи з 2-го календарного місяця, що слідує за місяцем порушення. В п.4.4 договору поруки сторони домовились, що строк позовної давності (включаючи вимоги про стягнення неустойки) за цим договором становить три роки.

Відповідно до зазначених норм Позивачем за період з 12.03.2017 по 29.02.2020 нараховано штраф у розмірі 20 927,55 грн (розрахунок додається).

Враховуючи невиконання відповідачами своїх зобов`язань за кредитним договором та договору застави позивач з метою захисту своїх порушених прав та інтересів звернувся до суду з даним позовом.

Як зазначалося вище, відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до змісту статті 526 ЦК України зобов`язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору й вимогами ЦК України. За статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Згідно з пунктами 3 та 4 частини першої статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків. Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, для належного виконання зобов`язання необхідно дотримувати визначені у договорі строки (терміни), зокрема щодо сплати процентів, а прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

Згідно з частиною першою статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Статтею 78 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ч. 2 ст. 79 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Приписами ч. 1 ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Оцінивши надані докази в їх сукупності, суд зазначає, що матеріалами справи доведено укладення 29.11.2013 між ПАТ АБ «Укргазбанк» та відповідачами кредитного договору №047/11/2013/361 та договору застави №1175.

Однак, відповідачі належним чином свої зобов`язання не виконували, у визначені договором строки погашення заборгованості за кредитним договором не здійснили, внаслідок чого у відповідачів перед позивачем склалася заборгованість.

Враховуючи, що відповідачі взяті на себе зобов`язання за кредитним договором, договором поруки належним чином не виконують, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги ПАТ АБ «Укргазбанк» є такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Питання про судові витрати належить вирішити відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, саме: судовий збір.

Оскільки позовні вимоги задоволено, суд стягує з відповідачів на користь позивача витрати по сплаті судового збору в сумі 2 662,40 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526, 527, 530, 610, 612, 615, 625, 1052, 1054 ЦК України, ст.ст.12, 13, 81, 89, 141, 253, 256, 258, 259, 263, 265, 267,280-283 ЦПК України, - УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Акціонерного Банку «Укргазбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та договором застави, задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний Банк «Укргазбанк» заборгованість за прострочення виконання зобов`язання по кредитному договору №047/11/2013/361 від 29.11.2013 року в розмірі 35117 (тридцять п`ять тисяч сто сімнадцять) гривень 88 копійок, з яких: 3 586,71 грн - 3% річних; 10 603,62 грн. - інфляційні втрати за період з 04.06.2020 по 23.02.2022; 20 927,55 грн. штраф за невиконання умов договору застави щодо страхування предмету застави.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний Банк «Укргазбанк» судовий збір по справі в розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його постановив, за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана до Шахтарського міського суду Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Інформація про учасників справи відповідно до п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України.

Позивач: Публічне акціонерне товариство Акціонерний Банк «Укргазбанк», адреса: місто Київ, вулиця Єреванська, буд.1, ЄДРПОУ 23697280.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя: С.М. Демиденко.