Постанова № 13947194, 27.10.2010, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" жовтня 2010 р.справа № 2а-637/09 Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді:                    Туркіної Л.П.

          суддів:                     Проценко О.А. Католікяна М.О.

при секретарі судового засідання:          Ганноченку А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Дніпронафтопродукт”, м. Дніпропетровськ

на постанову: Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2009 року

у справі № 2А-637/09/0470 (категорія статобліку –2.11.5)

за позовом: Відкритого акціонерного товариства „Дніпронафтопродукт”, м. Дніпропетровськ

до: Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровськ

про: скасування податкового повідомлення –рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2009 року Відкрите акціонерне товариство „Дніпронафтопродукт” звернулось до суду з адміністративним позовом до           Лівобережної міжрайонної податкової інспекції м. Дніпропетровська (далі Лівобережна МДПІ) з проханням: визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення –рішення № 0002671503/0 від 28.05.2008 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Відкрите акціонерне товариство „Дніпронафтопродукт” не погоджується           з висновками, викладеними в рішенні Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська від 03.07.2008 року № 20705/10/183, рішеннях Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області від 17.09.2008 року № 25170/10/25-008 та Державної податкової адміністрації України від 04.12.2008 року № 119954/6/25-0215, вважає, що податкове повідомлення –рішення № 0002671503/0 від 28.05.2008 року є незаконними, необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2009 року у задоволенні позову відмовлено.

Суд зазначив, що податковий орган правомірно дійшов висновку щодо несвоєчасного погашення позивачем податкових зобов’язань з земельного податку за січень 2008 року у сумі 125399,3грн. та обґрунтовано нарахував штрафні санкції, передбачені п.17.1.7 ст. 17 Закону «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(далі Закон 2181).

Доводи позивача стосовно того, що сума 125399,99 грн. була сплачена підприємством до бюджету у грудні 2007 року, а у березні 2008 року відбувалося лише переведення названої суми на особовий рахунок ВАТ „Дніпронафтопродукт” у Лівобережній МДПІ, що було зумовлено зміною податкового органу, на обліку у якому перебував позивач, не прийняті судом, виходячи з того, що несвоєчасне надходження коштів на рахунок Лівобережного казначейства мало місце внаслідок невірного зазначення позивачем реквізитів рахунків.

Суд зазначив, що у разі, якщо платник податків неправильно заповнив реквізити платіжних документів або спрямував кошти на неправильний код бюджетної класифікації (тобто не на код, за яким повинні бути погашені податкові зобов’язання), то кошти не надійдуть до відповідного рахунку відповідного району, а отже не погаситься сума податкового зобов’язання платника податків. У випадку непогашення платником податків у встановлені терміни узгодженої суми податкового зобов’язання такий платник податків несе відповідальність, встановлену чинним законодавством.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2009 року у справі № 2-а-637/09/0470. Ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Особа, що подала апеляційну скаргу, посилається на порушення судом норм матеріального права та неповне з’ясування обставин справи та вказує наступне. Відповідно до п. 1.3 ст. 1 Закону № 2181 податковий борг (недоїмка) –це податкове зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов’язання.

При цьому, розрахунковим документом є платіжне доручення, яке відповідно до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті затвердженої постановою Національного банку від 21.01.2004, № 22 є документом на переказ коштів, що використовується для ініціювання переказу з рахунка платника на рахунок отримувача.

Враховуючи викладене, лист від 06.02.2008 року № 02-07, на який окружний суд посилається як на документ, що підтверджує факт несвоєчасності сплати земельного податку за січень 2008 року до Лівобережної МДНІ м. Дніпропетровська, не є розрахунковим документом та не може бути прийнятий до уваги як доказ несвоєчасної сплати податкових зобов’язань.

Підприємством пояснювалось, що земельний податок за земельні ділянки, що знаходяться у Самарському районі м. Дніпропетровська за січень 2008 року було сплачено у грудні 2007 року на момент перебування ВАТ „Дніпронафтопродукт” на обліку у СДПІ по роботі з ВПП у м. Дніпропетровську. На початок 2008 року СДПІ по роботі з ВПП у м. Дніпропетровська за власної ініціативи знімає ВАТ „Дніпронафтопродукт” з обліку та передає підприємство до ДПІ за місцем реєстрації, а саме, до ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська.

Враховуючи ту обставину, що земельний податок був сплачений підприємством наперед за земельні ділянки, розташовані як у Бабушкінському, так і Лівобережному районах м. Дніпропетровська, позивач вчинив дії щодо відповідного відображення сум сплати на казначейських рахунках та особових рахунках платника податків.

Несвоєчасне відображення сплачених сум на належних казначейських рахунках, на думку позивача, не можна розглянути у якості несвоєчасної сплати податкових зобов’язань.

Відповідач надав заперечення на апеляційну скаргу, у яких просить залишити апеляційну скаргу ВАТ „Дніпронафтопродукт” без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.09.2009 року –без змін.

Відповідач вказує, що застосовуючи до позивача санкції, передбачені п.п. 17.1.7 ст.17 Закону 2181 за несвоєчасну сплату податкового зобов’язання (плата за землю), податковий орган у відповідності до п.п. „2” п.п. 4.4.2 п.4.4 ст.4 Закону 2181 діяв, виходячи із податкового роз’яснення ДПА України.

Відповідно податкового роз’яснення щодо відповідальності платника податків за порушення термінів сплати сум податкових зобов’язань при перерахуванні платником коштів на рахунки, які відкрито не за місцем його реєстрації, неправильні коди бюджетної класифікації тощо, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 15 січня 2002 року № 25, якщо платник податків неправильно заповнив реквізити платіжних –документів або спрямував кошти на неправильний код бюджетної класифікації (тобто не на код за яким повинні бути погашені податкові зобов’язання), то кошти не надійдуть до відповідного рахунку відповідного району, а отже не погаситься сума податкового зобов’язання платника податків. У випадку непогашення платником податків у встановлені

терміни узгодженої суми податкового зобов’язання, такий платник податків несе відповідальність, встановлену чинним законодавством.

Зайво або помилково сплачені платежі за заявою платника підлягають поверненню йому на розрахунковий рахунок або зарахуванню в рахунок інших платежів, що має відображення в обліку датою проведення зазначених операцій. Зокрема, з моменту перерахування платежу платником податків на правильний рахунок (код бюджетної класифікації) сума податкового зобов’язання вважається погашеною, та нарахування пені на відповідну суму податкового боргу припиняється.

У судовому засіданні представники позивача та відповідача вимоги та доводи апеляційної скарги та заперечень на неї підтримали.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Як свідчать матеріали справи та не спростовується сторонами, у грудні 2007 року ВАТ „Дніпронафтопродукт” знаходилось на обліку, в тому числі й як платник земельного податку за користування земельними ділянками, що знаходяться у м. Дніпропетровську (Самарський, АНД, Індустріальний райони), у спеціалізованій державній податковій інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську (далі –СДПІ). У зв’язку з цим, у грудні 2007 року підприємство перерахувало податок за земельні ділянки, що розташовані у м. Дніпропетровську, за січень 2008 року за реквізитами вказаної податкової інспекції. Зазначене підтверджується платіжними дорученнями від 27.12.2007 року №№ 13344, 13353, 13346, 13350, 13360, усього на суму 128388,39 грн.

Таким чином, 27.12.2007 року кошти у розмірі 128388 грн. 39 коп. по земельному податку за земельні ділянки, розташовані в тому числі й у Самарському районі м. Дніпропетровська, було належним чином сплачено та зараховано до бюджету.

На початку 2008 року підприємство було знято з обліку у СДПІ та передано на облік за місцем реєстрації юридичної особи до Бабушкінської ДПІ у м. Дніпропетровську.

У зв’язку з переведенням ВАТ „Дніпронафтопродукт” на облік до ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська виникла необхідність щодо подання податкових розрахунків земельного податку до ДПІ за територіальністю (місцезнаходження земельних ділянок).

28.01.2008 року ВАТ „Дніпронафтопродукт” подало до Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська податковий розрахунок земельного податку на 2008 рік № 930 по земельним ділянкам, що знаходяться в Самарському районі м. Дніпропетровська.

Однак, земельний податок, сплачений підприємством за січень 2008 року, в тому числі й по земельним ділянкам, що знаходяться на території Самарського району м. Дніпропетровська у розмірі 125399,99 грн. переведено СДПІ по роботі з ВПП у м. Дніпропетровську на особовий рахунок Бабушкінської ДПІ. Вказану дію вчинено без письмової заяви ВАТ „Дніпронафтопродукт”.

06.02.2008 року листом за № 02-07 ВАТ „Дніпронафтопродукт” звернулося до ДПІ у Бабушкінському районі у м. Дніпропетровську з проханням про перерахування суми земельного податку за січень 2008 року у розмірі 125400 грн. на розрахунковий рахунок Лівобережного казначейства, для погашення зобов’язань по податку на землю за земельні ділянки, розташовані на території Самарського району. Висновок, направлений ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська до управління Державного казначейства у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська було повернуто без виконання в зв’язку з відсутністю платіжного доручення № 13360 від 27 грудня 2007 року та невірно вказаним отримувачем коштів (лист управління Державного казначейства у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська від 3 березня 2008 року №02-27/бн). Тобто, невірно вказаний відкритим акціонерним товариством „Дніпронафтопродукт” в листі розрахунковий рахунок для зарахування коштів призвів до повернення Державним казначейством у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська висновку без виконання та затримки здійснення перезаліку коштів. Після уточнення реквізитів, 4 березня 2008 року ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська сформовано та передано висновок для виконання до управління Державного казначейства у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська.

У зв’язку з зазначеним, станом на 3 березня 2008 року по особовому рахунку платника земельного податку почав обліковуватися податковий борг у сумі 125399,99 грн. Зарахування коштів з одного бюджетного рахунку на інший відбулось 4 березня 2008 року у сумі 36298,18 грн.. 5 березня 2008 року у сумі 89101,82 грн. Невиїзною документальною перевіркою зроблено висновок про порушення відкритим акціонерним товариством „Дніпронафтопродукт” граничного строку сплати узгодженого податкового зобов’язання з земельного податку за січень 2008 року у сумі 125399,99 грн на 1,2 та 18 календарних днів. Внаслідок перевірки, оформленої актом від 08.05.2008 року № 3238/15-3/03481879, Лівобережна МДПІ м. Дніпропетровська надіслала відкритому акціонерному товариству „Дніпронафтопродукт” податкове повідомлення –рішення від 28 травня 2008 року № 0002671503/0 на 12540,01 грн. штрафних санкцій у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу з земельного податку, застосованої відповідно до підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону № 2181.

Рішення податкового органу не можна визнати таким, що відповідає чинному законодавству, виходячи з наступного. Відповідно до п.п. 17.1.17 п. 17.1 ст. 17 Закону 2181 у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у розмірах, визначених цією статтею, крім штрафних санкцій за порушення валютного законодавства, що встановлюються окремим законодавством

Згідно Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою НБУ від 21.01.04 року № 22, розрахунковим (платіжним) документом є платіжне доручення.

Як свідчать матеріали справи, земельний податок у сумі 125399 грн. 99 коп. було сплачено (перераховано) у грудні 2007 року платіжними дорученнями №№ 13344, 13353, 13346, 13350, 13360 на загальну суму в розмірі 128388, 39 грн.

Вказану суму було перераховано на умовах попередньої оплати, що не заборонено нормами діючого законодавства (Законом України „Про плату за землю”, Законом України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”).

У вказаних платіжних дорученнях правильно було вказано усі необхідні реквізити та коди бюджетних класифікацій, відповідно до призначення платежу, а саме, земельний податок за січень 2008 року по земельних ділянках, що знаходяться в Самарському районі м. Дніпропетровська.

Як вказано у рішеннях про результати розгляду скарг позивача, прийнятих відповідачем 03.07.08 №20705(а.с. 11-12), ДПА у Дніпропетровській області від 17.09.08. № 25179/10/25-008 (а.с. 15-17), ДПА України від 04.12.2008 № 11954/6/25-0215, наступні дії позивача, у даному випадку невірно вказаний в листі позивача розрахунковий рахунок, призвели до затримки здійснення перезаліку коштів по бюджетних рахунках.

Однак, про перезалік у п.п. 17.1.7 ст. 17 Закону 2181 не йдеться. Іншої дати платежу суми 125399,99 грн., ніж 27 грудня 2007 року, податковий орган не наводить.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що порушення норм п.п. 17.1.7 ст. 17 Закону 2181 позивач не допускав, що виключає підстави для застосування до нього санкцій, визначених названими нормами Закону 2181.

Посилання відповідача та суду першої інстанції на податкові роз’яснення, затверджені наказом ДПА України від 15.01.2002 року №25, не приймаються колегією суддів до уваги виходячи з такого:

-по-перше, відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади повинні діяти виключно у відповідності до норм Конституції та Законів України;

-по-друге, у названому роз’ясненні йдеться про ситуацію, коли платник податків неправильно заповнив реквізити платіжних документів або спрямував кошти на неправильний код бюджетної класифікації.

Однак, у платіжних дорученнях від 27 грудня 2007 року позивач не допускав зазначених порушень.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно ч. 3 ст.2 КАС у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку

Як вважає колегія суддів, норми п.17.1.7 ст.17 Закону 2181 мають за мету запобігання несвоєчасній сплаті грошових коштів до бюджету та не можуть застосовуватися у випадку, коли платник податків належним чином здійснив передплату податку та надав відповідному бюджету можливість завчасно використати сплачені кошти.

Отже, рішення відповідача не можна визнати обґрунтованим та розсудливим.

Виходячи з викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги слід задовольнити. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення –рішення відповідача від 28 травня 2008 року № 0002671503/0. На підставі зазначеного апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції- скасуванню як таке, що суперечить нормам ст. 2 КАС та п.17.1.7 ст. 17 Закону „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”

          Керуючись ст. ст. 195,196, 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Дніпронафтопродукт” задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.09.2009 року скасувати.

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення –рішення Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровськ, м. Дніпропетровськ № 0002671503/0 від 28 травня 2008 р.

          Присудити на користь Відкритого акціонерного товариства „Дніпронафтопродукт”, 49022, м. Дніпропетровськ, вул. Океанська, 11 ( код ЄДРПОУ 03481879) за рахунок Державного бюджету України 5 грн. 10 коп (п’ять гривень десять копійок) судових витрат.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.

          Постанова виготовлена у повному обсязі 22.02.2011 року.

Головуючий:                                                            Л.П. Туркіна

          Суддя:                                                            О.А. Проценко

          Суддя:                                                            М.О. Католікян