Ухвала суду № 139471591, 03.09.2026, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська

справа № 201/12938/25

провадження № 6/208/769/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2026 р. м. Кам`янське

Заводський районний суд міста Кам`янського у складі:

головуючого судді- Гречаної В.Г.,

за участі секретаря судового засідання - Якимчук В.В.,

розглянувши у відкриому судовому засіданні в залі суду в м. Кам`янське заяву ОСОБА_1 про розстрочку виконання судового рішення у межах цивільної справи № 201/12938/25 за позовом ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Заводського районного суду міста Кам`янського із заявою про розстрочення виконання рішення суду у цивільній справі № 201/12938/25 за позовом ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування поданої заяви, заявник зазначає, що 11 червня 2026 року Заводським районним судом міста Кам`янського ухвалено рішення у цивільній справі № 201/12938/25 за позовом ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Зазначеним рішенням з ОСОБА_1 на користь ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» стягнуто 28 457,83 грн. заборгованості за кредитним договором, 1 809,29 грн. судового збору. Загальна сума стягнення становить 30 267,12 грн.

На даний час ОСОБА_1 офіційно працевлаштована та отримує щомісячний дохід у сумі 9200 грн.

Розстрочення виконання судового рішення не є правоперетворюючим судовим рішенням. Саме розстрочення впливає лише на порядок примусового виконання рішення, а природа зобов`язань залишається незмінною. Натомість таке розстрочення унеможливлює примусове виконання судового рішення до спливу строків, визначених судом. Така правова позиція сформована Великою Палатою ВС у постанові від 04 06.2019 року у справі №916/190/18.

Враховуючи наведені обставини просить суд розстрочити виконання рішення Заводського районного суду міста .Кам`янського від 11.06.2026 року, яке набрало законної сили 13.07.2026 року, у справі № 201/12938/25, за позовом ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у сумі 30 267,12 грн., рівними щомісячними платежами у розмірі 10 089,04 грн., протягом трьох місяців.

12.08.2026 року ухвалою судді Гречаної В.Г. було призначено заяву до розгляду.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, окрім того надала до суду квитанцію № 2413-6017-7128-0219 від 10.08.2026 року, відповідно до якої добровільно, частково виконала рішення суду по справі № 201/12938/25 від 11.06.2026 року, та перерахувала на банківські реквізити позивача суму у розмірі 10 270 грн.

Представник позивача, будучи належним чином повідомлений про день та час розгляду справи, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою про доставку електронного документу до електронного кабінету в системі «Елетрорнний суд», в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив. Будь-яких заперечень суду не надав.

Відповідно до ч. 3 ст.442 ЦПК України неявка осіб, що беруть участь у справі не перешкоджає розгляду заяви.

Суд розглянув справу без фіксації судового процесу технічними засобами відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши заяву та матеріали справи суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що рішенням Заводського районного суду міста Кам`янського від 11.06.2026 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково: стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , остання відома адреса реєстрації: АДРЕСА_1 на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», код ЄДРПОУ 38548598, юридична адреса реєстрації: місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 407, заборгованість у сумі 28457 (двадцять вісім тисяч чотириста п`ятдесят сім) грн.83 коп., судовий збір у сумі 1809 (одна тисяча вісімсот дев`ять) гривень 29 копійок.

Вказане рішення частково у добровільному порядку виконується.

Відповідно до довідки ОК-5 яка видана Пенсійним фондом України встановлено, що відповідач офіційно працевлаштований та її дохід в місяць становить 9200 грн.

11.08.2026 року до суду надійшло від ОСОБА_1 клопотання про долучення доказів, а саме: надано до суду квитанцію № 2413-6017-7128-0219 від 10.08.2026 року, відповідно до якої добровільно, частково відповідач виконав рішення суду по справі № 201/12938/25 від 11.06.2026 року, та перерахувала на банківські реквізити позивача суму у розмірі 10 270 грн.

Відповідно до Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковим до виконання; обов`язковість рішень суду є однією з основних засад судочинства (ст. 129-1, п. 9 ч. 1 ст. 129).

Конституційним Судом України у п. 2 мотивувальної частини рішення № 18-рп/2012 від 13.12.2012р. зазначено, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

За практикою Європейського суду з прав людини право на виконання судового рішення є складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина судового розгляду (рішення у справі "Шмалько проти України" від 20 липня 2004 року).

Право сторони звернутися із заявою про відстрочення виконання рішення суду передбачене також статтею 33 Закону України «Про виконавче провадження», згідно з якою сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо).

Системний аналіз зазначених норм законодавства свідчить, що закон не передбачає конкретного переліку обставин, які є підставою для відстрочення виконання рішення суду, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду можливість у кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи.

Підставою для застосування статей 435 ЦПК України і 33 Закону України «Про виконавче провадження» є виняткові обставини, які перешкоджають належному виконанню рішення суду, ускладнюють його виконання або роблять неможливим.

Відповідно до частин першої, третьої статті 435 ЦПК України суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, за заявою сторони може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а підставою для встановлення або зміни способу чи порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Підставою для відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Як роз`яснено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 04 червня 2019 року у справі № 916/190/18, розстрочення виконання рішення полягає у виконанні рішення частинами, встановленими судом, з певним інтервалом у часі, та є процесуальним засобом реагування суду на обставини, які ускладнюють або унеможливлюють виконання рішення. При цьому розстрочення виконання рішення не змінює суті самого рішення та природи відповідного зобов`язання.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для розстрочення виконання рішення, суд враховує, що рішення Заводського районного суду міста Кам`янського від 11 червня 2026 року у цивільній справі № 201/12938/25 набрало законної сили 13 липня 2026 року, яким з ОСОБА_1 на користь ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» стягнуто 28 457,83 грн заборгованості за кредитним договором та 1 809,29 грн. судового збору, а всього 30 267,12 грн.

Із поданої заяви вбачається, що ОСОБА_1 на даний час офіційно працевлаштована та отримує щомісячний дохід у розмірі 9 200 грн.

Разом із тим, заявником зазначено, що 10 серпня 2026 року ним самостійно здійснено платіж на офіційні реквізити стягувача ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» у розмірі 10 270,00 грн. Зазначена обставина свідчить про часткове добровільне виконання боржником судового рішення та підлягає врахуванню судом при визначенні розміру заборгованості, яка на час розгляду заяви залишається невиконаною.

Таким чином, після здійснення вказаного платежу залишок суми, що підлягає сплаті на виконання рішення суду від 11 червня 2026 року, становить 19 997,12 грн.

Суд також враховує, що запропонований заявником графік розстрочення передбачає сплату 10 089,04 грн., щомісячно, протягом трьох місяців. Вказаний розмір щомісячного платежу перевищує зазначений заявником щомісячний дохід ОСОБА_1 у розмірі 9 200 грн, що фактично позбавляє боржника можливості забезпечувати свої поточні життєві потреби та водночас належним чином виконувати встановлений графік.

За таких обставин суд приходить до висновку, що визначення розстрочення саме на три місяці із щомісячною сплатою 10 089,04 грн не відповідатиме меті інституту розстрочення виконання судового рішення, оскільки встановлений таким чином розмір платежу є неспівмірним із підтвердженим заявником рівнем щомісячного доходу боржника.

Водночас суд бере до уваги факт добровільного часткового виконання рішення, розмір доходу боржника, необхідність забезпечення реального виконання судового рішення, а також необхідність дотримання балансу прав та законних інтересів як боржника, так і стягувача.

Суд враховує, що розстрочення виконання судового рішення має бути спрямоване не на звільнення боржника від виконання встановленого судом обов`язку, а на створення реальної можливості виконати судове рішення у повному обсязі. Відтак суд вважає за необхідне визначити інший, ніж запропонований заявником, порядок виконання рішення, який, з одного боку, не створюватиме для боржника надмірного фінансового навантаження, а з іншого забезпечить стягувачу отримання присуджених судом коштів у розумний строк.

З урахуванням наведеного суд вважає справедливим та співмірним розстрочити виконання рішення Заводського районного суду міста Кам`янського від 11 червня 2026 року у справі № 201/12938/25 у частині залишку заборгованості в сумі 19 997,12 грн. строком на чотири місяці, встановивши щомісячний платіж у розмірі 4 999,28 грн.

Визначений судом розмір щомісячного платежу є меншим за заявлений боржником щомісячний дохід, що дозволяє зробити висновок про його більш реалістичність для виконання, водночас встановлений чотиримісячний строк не є надмірним та не призводить до невиправданого обмеження права стягувача на своєчасне отримання присуджених йому коштів.

Таким чином, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення суду, однак із визначенням судом іншого строку та порядку розстрочення, ніж запропоновано заявником.

При цьому суд зазначає, що розстрочення виконання рішення суду не змінює змісту та суті рішення суду, не припиняє та не змінює основного зобов`язання боржника, а стосується виключно порядку його виконання.

Враховуючи викладене, заява ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення Заводського районного суду міста Кам`янського від 11 червня 2026 року підлягає частковому задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 182-183, 258-260,435 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення Заводського районного суду міста Кам`янського від 11 червня 2026 року у цивільній справі № 201/12938/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Допустити розстрочку виконання рішення Заводського районного суду міста Кам`янського від 11 червня 2026 року у цивільній справі № 201/12938/25 в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» залишку заборгованості у розмірі 19 997 (дев`ятнадцять тисяч дев`ятсот дев`яносто сім) грн 12 коп. строком на чотири місяці, шляхом сплати щомісячно по 4 999 (чотири тисячі дев`ятсот дев`яносто дев`ять) грн 28 коп, починаючи з дня набрання ухвалою законної сили.

Встановити такий порядок виконання рішення суду:

?перший платіж у розмірі 4 999,28 грн до «17» вересня 2026 року;

?другий платіж у розмірі 4 999,28 грн до «17» жовтня 2026 року;

?третій платіж у розмірі 4 999,28 грн до «17» листопада 2026 року;

?четвертий платіж у розмірі 4 999,28 грн до «17» грудня 2026 року.

У задоволенні іншої частини заяви відмовити.

Копію ухвали суду направити особам, які беруть участь у справі.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено ЦПК України.

Ухвала суду може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://zv.dp.court.gov.ua.

Суддя В.Г. Гречана