Рішення № 139471380, 03.09.2026, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 185/11331/25

Провадження № 2/175/554/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2026 року Дніпровський районний суд

Дніпропетровської області

у складі: головуючого

судді Васюченка О.Г.

з секретарем Кульпіною Л.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «УКРСИББАНК» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок кримінального правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з цим позовом, зазначаючи, що у вересні 2025 року Банку стало відомо, що вироком Київського районного суду м. Донецька від 12 серпня 2013 року ОСОБА_1 визнано винною у скоєнні злочинів, передбачених ст.ст.358 ч.1, 358 ч.3, 358 ч. 4, 15 ч.2, 190 ч.2 КК України та встановлено, що ОСОБА_1 за підробленими паспортами з метою заволодіння грошовими коштами та умисного невиконання зобов?язань за кредитними договорами уклала кредитні договори та отримала кредитні кошти в АТ «УКРСИББАНК» та в інших банках.

Таким чином, ОСОБА_1 своїми злочиними діями завдала Банку матеріальну шкоду у розмірі неповерненого кредиту та не сплачених процентів, комісій у загальному розмірі 42 348,43 грн. (Сорок дві тисячі триста сорок вісім грн. 43 коп.), з яких: 25 374,41 грн. - заборгованість по кредиту (прямі збитки), 16 974,02 грн. - заборгованість по процентах та комісії ( упущена вигода). Матеріальна шкода залишається не відшкодованою на момент подання цього позову.

Ухвалою судді від 17 лютого 2026 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 279 ЦПК України відповідачу було встановлено строк в п`ятнадцять днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження на подачу відзиву на позовну заяву.

Ухвалою суду від 18 травня 2026 року закрито підготовче провадження у справі та справу призначено до розгляду по суті.

Представник позивача в своїй заяві просив справу розглянути за його відсутності, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Відповідач та/або його представник в судове засідання не з`явилися, про причини не явки суду не повідомили. Правом надання відзиву на позов не скористався. Причини їх неявки в судове засідання судом визнаються не поважними, оцінюються судом як спосіб затягування розгляду справи і недобросовісне виконання своїх процесуальних прав та обов`язків, а тому з урахуванням зазначеного, відношення сторін до своїх процесуальних прав та обов`язків і тривалості розгляду справи, суд вважає, що відсутність відповідача не перешкоджає розгляду справи. Отже, суд вважає можливим розгляд справи на підставі наявних матеріалів і доказів. При цьому суд звертає увагу на вимоги статті 121 ЦПК України про те, що справа має бути розглянута судом протягом розумного строку; не може бути залишене поза увагою положення статті 6 Конвенції, якими передбачено, що судові процедури при розгляді справи повинні бути справедливими, справа має бути розглянута в розумний строк, а також те, що в цивільному судочинстві діє принцип ефективності судового процесу, який направлений на недопущення затягування розгляду справи. При цьому слід керувався саме зазначеним, а не наявністю чи відсутністю права, що підлягає захисту, наявністю іншого спору, що начебто перешкоджає вирішенню цієї справи. Таким чином, суд вважає можливим слухання справи за відсутності вказаного відповідача відповідно до ст. 223 ЦПК України.

Відповідач, відповідно до ч. 7 ст.178 ЦПК України, відзив до суду не подавав, а тому суд вирішує справу за наявними матеріалами, що відповідає вимогам ч. 8 ст. 178 ЦПК України.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані і добуті докази, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і підлягаючими задоволенню.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

В судовому засіданні встановлено, що у вересні 2025 року Банку стало відомо, що вироком Київського районного суду м. Донецька від 12.08.2013 року ОСОБА_1 визнано винною у скоєнні злочинів, передбачених ст.ст.358 ч.1, 358 ч.3, 358 ч. 4, 15 ч.2, 190 ч.2 КК України та встановлено , що ОСОБА_1 за підробленими паспортами з метою заволодіння грошовими коштами та умисного невиконання зобов?язань за кредитними договорами уклала кредитні договори та отримала кредитні кошти в АТ «УКРСИББАНК» та в інших банках.

Згідно положень частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. За частинами 5,6 тієї ж статті 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до частини 6 статті 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Судом встановлено, що 21 квітня 2012 року, видаючи себе за ОСОБА_2 відповідач ОСОБА_1 за підробленим паспортом уклала з ПАТ «УКРСИББАНК» (поточна назва АТ «УКРСИББАНК») договір N?91464845000 про надання споживчого кредиту та заставу нерухомого майна від 21.04.2012 року та за рахунок кредитних коштів у сумі 5526.57 грн. придбала в магазині «Комфі» планшетний комп?ютер, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, заподіявши Банку матеріальну шкоду на суму 5526.57 грн.

Відповідно до умов вказаного кредитного договору Позичальник зобов?язаний щомісячно повертати кредит у повному обсязі та сплачувати проценти шляхом сплати щомісячно ануїтетних платежів у розмірі 603.00 грн., але у будь - якому випадку повернути кредит у повному обсязі не пізніше 21.02.2013 року (п.п.1-6. Кредитного договору).

За користування кредитними коштами Позичальник зобов?язується сплачувати проценти у розмірі 0.01 % річних, а за користування кредитними коштами понад, встановлений договором строк - 7.01% (п.7.1 Кредитного договору).

Відповідно до п.9 договору позичальник зобов?язується сплачувати Банку комісії у порядку та розмірі, передбаченому цим договором.

Станом на 11.09.2025 року заборгованість за договором N?91464845000 становить 8 890,91 грн. (Вісім тисяч вісімсот дев?яносто грн. 91 коп.), з яких: 5 526,57 грн. заборгованість по кредиту,

2 866,94 грн. - заборгованість за процентами за користування кредитом, 497,40 грн. - заборгованість по комісії.

Також встановлено, що 12.05.2012 року, видаючи себе за ОСОБА_3 відповідач ОСОБА_1 за підробленим паспортом уклала з ПАТ «УКРСИББАНК» (поточна назва АТ «УКРСИББАНК») договір N?91491995000 про надання споживчого кредиту та заставу нерухомого майна від 12.05.2012 року та за рахунок кредитних коштів у сумі 10643.70 грн. придбала в магазині «Комфі» планшетний комп?ютер, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, заподіявши Банку матеріальну шкоду на суму 10643.70 грн.

Відповідно до умов вказаного кредитного договору Позичальник повертати кредит у повному обсязі та сплачувати проценти шляхом сплати щомісячно анутетних платежів у розмірі 685.00 грн., але у будь - якому випадку повернути кредит у повному обсязі не пізніше 12.01.2014 року (п.п.1-6. Кредитного договору ).

За користування кредитними коштами Позичальник зобов?язується сплачувати проценти у розмірі 0.01 % річних, а за користування кредитними коштами понад, встановлений договором строк - 7.01% (п.7.1 Кредитного договору).

Відповідно до п.9 договору позичальник зобов?язується сплачувати Банку комісії у порядку та розмірі, передбаченому цим договором.

Станом на 11.09.2025 року заборгованість за договором N?91491995000 становить 18 856,28 грн. (Вісімнадцять тисяч вісімсот п?ятдесят шість грн. 28 коп.), з яких: 10 643,70 грн. - заборгованість по кредиту, 5 168,58 грн. - заборгованість за процентами за користування кредитом

3 044,00 грн. - заборгованість по комісії.

Крім того 30 травня 2012 року відповідач ОСОБА_1 , видаючи себе за ОСОБА_4 , за підробленим паспортом уклала з ПАТ «УКРСИББАНК» (поточна назва АТ «УКРСИББАНК») договір N?91519308000 про надання споживчого кредиту та заставу нерухомого майна від 30.05.2012 року та за рахунок кредитних коштів у сумі 9204.14 грн. придбала в магазині «Комфі» планшетний комп?ютер, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, заподіявши Банку матеріальну шкоду на суму 5526.57 грн.

Відповідно до умов вказаного кредитного договору Позичальник зобов?язаний щомісячно повертати кредит у повному обсязі та сплачувати проценти шляхом сплати щомісячно ануїтетних платежів у розмірі 768.00 грн., але у будь - якому випадку повернути кредит у повному обсязі не пізніше 25.05.2013 року (п.п.1-6. Кредитного договору).

За користування кредитними коштами Позичальник зобов?язується сплачувати проценти у розмірі 0.01 % річних, а за користування кредитними коштами понад, встановлений договором строк - 7.01% (п.7.1 Кредитного договору).

Відповідно до п.9 договору позичальник зобов?язується сплачувати Банку комісії у порядку та розмірі, передбаченому цим договором.

Станом на 12.09.2025 року заборгованість за договором N?91519308000 становить 14 601,24 грн. (Чотирнадцять тисяч шістсох одна грн. 24 коп.), з яких: 9 204,14 грн. - заборгованість по кредиту, 4 660, 75 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 736,35 грн. - заборгованість по комісії.

Таким чином, ОСОБА_1 своїми злочиними діями завдала Банку матеріальну шкоду у розмірі неповерненого кредиту та не сплачених процентів, комісій у загальному розмірі 42 348,43 грн. (Сорок дві тисячі триста сорок вісім грн. 43 коп.), з яких: 25 374,41 грн. - заборгованість по кредиту (прямі збитки), 16 974,02 грн. - заборгованість по процентах та комісії ( упущена вигода). Матеріальна шкода залишається не відшкодованою.

Частиною 1 ст. 1166 ЦК України встановлено, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

В силу ч.1 ст.1177 ЦК України, шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

Частинами першою-третьою статті 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв`язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.

На основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які посилається позивач, як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог про відшкодування шкоди та необхідність задоволення позову в повному обсязі.

Згiдно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на якi вона посилається як на пiдставу своїх вимог i заперечень. Частиною 3 вказаної статтi передбачено, що доказуванню пiдлягають обставини, якi мають значення для ухвалення рiшення у справi i щодо яких у сторін та iнших осiб, якi беруть участь у справi, виникає спiр.

Тобто, відповідач повинне довести, що його дiями не було порушено їх права або права позивача. Однак, жодних доказiв відповідачем до суду не надано.

Вiдповiдно до ч. 4 ст. 60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Всебічне дослідження усіх обставин справи та письмових доказів, з урахуванням допустимості доказів та узгодженістю і несуперечністю між собою дають об`єктивні підстави вважати, що позов підлягає задоволенню.

Не може суд прийняти до уваги можливу незгоду відповідача з позовними вимогами, оскільки вони спростовується вищенаведеним і нічим об`єктивно не підтверджені.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача у разі задоволення позову.

При таких обставинах суд вважає можливим позовну заяву задовольнити і стягнути з відповідача на користь позивача матеріальні збитки у розмірі 42 348,43 грн. (Сорок дві тисячі триста сорок вісім грн. 43 коп.), з яких: 25 374,41 грн. - заборгованість по кредиту (прямі збитки), 16 974,02 грн. - заборгованість по процентах та комісії (упущена вигода), а також стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в сумі у розмірі 3 028 гривень.

Таким чином, викладені позивачем обставини знайшли своє підтвердження в ході судового засідання, переконливих доказів на спростування позиції позивача не надано та судом не встановлено, позовна заява ґрунтується на законі та підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 3, 8, 19, 41, 33, 55, 124, 129 Конституції України, ст. 4, 5, 18, 43, 49, 76-82, 84, 89, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства «УКРСИББАНК» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок кримінального правопорушення - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Акціонерного товариства «УКРСИББАНК» (ЄРДПОУ 09807750) матеріальні збитки у розмірі 42 348,43 грн. (Сорок дві тисячі триста сорок вісім грн. 43 коп.), з яких: 25 374,41 грн. - заборгованість по кредиту (прямі збитки), 16 974,02 грн. - заборгованість по процентах та комісії ( упущена вигода).

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь держави судовий збір у розмірі 3028 гривень.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 273 ЦПК України.

Рішення може бути оскаржено в Дніпровський апеляційний суд протягом 30 днів з дня проголошення рішення в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 354 ЦПК України з урахуванням положень п. 3 Розділу XII ПРИКІНЦЕВИХ ПОЛОЖЕНЬ ЦПК України.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 354 ЦПК України з урахуванням положень п. 3 Розділу XII ПРИКІНЦЕВИХ ПОЛОЖЕНЬ ЦПК України.

Суддя О.Г. Васюченко