Ухвала суду № 139470274, 02.09.2026, Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 539/1764/26

Провадження № 2-п/539/38/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2026 року

Лубенський міськрайонний суд Полтавської області в складі:

головуючої судді Просіної Я.В.,

за участі секретаря судового засідання Левченко А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лубни заяву представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Забари Юрія Анатолійовича про перегляд заочного рішення по цивільній справі № 539/1764/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

установив:

Заочним рішенням Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 23 червня 2026 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС » до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задоволено.

23 липня 2026 року через систему «Електронний суд» до Лубенського міськрайонного суду Полтавської області надійшла заява від представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Забари Юрія Анатолійовича про перегляд заочного рішення від 23 червня 2026 року по цивільній справі № 539/1764/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС » до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Заява обґрунтована тим, що аналізуючи наявні у цивільній справі документи вважає, що вимоги Позивача в певній частині є необґрунтованими та безпідставними. Зокрема, як видно із заявки на отримання грошових коштів у кредит від 22 червня 2026 року сума кредиту становить 2000 грн. на строк 14. Із паспорта споживчого кредиту продукту «СМАРТ» до договору №292163314 від 22 червня 2021 року вбачається, що це кредитна лінія на споживчі цілі на строк 1-30 днів. Тобто очевидно, що строк кредитування вимірюється днями а цифра 14 у рядку «строк» заявки на отримання кредиту відповідає кількості днів, на які укладається кредитний договір.

Договір кредитної лінії №292163314 від 22 червня 2021 року (надалі Договір) позиціонується Позивачем як укладений між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 на суму 2000 грн. та строк 14 днів від дати отримання кредиту (пункт 1.7 Договору). В подальшому укладались два договори факторингу і право вимоги перейшло до Позивача.

Відповідно до розрахунку заборгованості від первісного кредитора ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» ОСОБА_1 отримав 22 червня 2021 року кредит в сумі 2000 грн.; 25 червня 2021 року також отримав кошти в сумі 2000 грн.; 28 червня 2021 року отримав 500 грн.;14 липня 2021 року 200 грн.; 14 липня 2021 року 200 грн; та 29 липня 2021 року знову отримав 200 грн. Отже останню виплату кредитних коштів, як зазначено у розрахунку первісного кредитора, Відповідач отримав 29 липня 2021 року, що не заперечується і Позивачем. Отже, навіть якщо приймати до уваги, що всі умови означеного договору відповідають законодавству, то частина відсотків за користування кредитом первісним кредитором нараховані поза межами дії договору споживчого кредитування, і, в такому разі, не підлягають стягненню із Відповідача.

Окремо зазначає, що первісний кредитор ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відповідно до розрахунку заборгованості 07 вересня припинило нарахування відсотків за користування кредитом. Однак, відповідно до наданого Позивачем розрахунку заборгованості від ТОВ «Таліон плюс» по зазначеному договору кредитування вказане товариство продовжує «донараховувати» відсотки за користування кредитом, що не передбачено ні договором кредитування ні договором факторингу, на підставі якого зазначене товариство отримало право вимоги. Тому вимога Позивача про стягнення із Відповідача суми нарахованих відсотків товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон плюс» також є необґрунтованою та пезпідставною. Така сума не може бути нарахована і, відповідно, стягнута із Відповідача.

Відповідач у справі ОСОБА_1 08 липня 2026 року отримав поштове відправлення із заочним рішення Суду по даній справі, що підтверджується конвертом поштового відправлення та роздруківкою трекінгу Укрпошти, а тому не мав можливості раніше скористатись кваліфікованою правничою допомогою та подати до суду свої заперечення і аргументи стосовно позову.

У зв`язку з наведеними обставинами ОСОБА_1 не мав можливості брати участь у судових засіданнях, подавати відзив на позов, надавати докази, користуватись іншими правами сторони у справі, передбаченими ст.43 ЦПК України.

Враховуючи, що ОСОБА_1 повне заочне рішення суду вручене 08 липня 2026 року, тому двадцяти денний строк з дня його вручення не сплив.

Крім того Відповідач не являється фахівцем в галузі права і не має спеціальних знань для складання процесуальних документів з посиланням на норми права.

08 липня поточного року було укладено із адвокатом договір про надання правничої допомоги по даній справі. Після цього представник Відповідача через систему «Електронний Суд» отримав доступ до справи і можливість ознайомитись із наявними в ній документами.

У зв`язку з вищевикладеним, представник відповідача просить визнати причину пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення поважною та поновити ОСОБА_1 пропущений з поважних причин строк на подання заяви про перегляд заочного рішення у цивільній справі №539/1764/26 та переглянути, а саме - скасувати заочне рішення Лубенського міськрайонного суду від 23 червня 2026 року у справі №539/1764/26 за позовом ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості і призначити справу до розгляду.

24.07.2026 року через систему «Електронний суд» від представника позивача Сахарової О.І. до суду надійшло заперечення на заяву про перегляд заочного рішення, в якому представник позивача просить заяву про перегляд заочного рішення залишити без задоволення та заочне рішення Лубенського міськрайонного суду від 23 червня 2026 року у справі №539/1764/26 за позовом ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишити без змін.

Заперечення на заяву про перегляд заочного рішення обґрунтоване тим, що у заяві про перегляд заочного рішення Відповідач стверджує, що не мав можливості бути присутнім у судовому засіданні та подати відзив на позовну заяву у зв`язку з неотриманням поштової кореспонденції.

Проте представник позивача зауважує, що позовну заяву у справі було подано та направлено на адресу Відповідача 11.02.2026 року. Таким чином, між моментом подання позову та датою рішення існував проміжок часу тривалістю понад чотири місяці, протягом якого Відповідач об`єктивно мав можливість ознайомитися з позовними вимогами, підготувати та подати відзив, а також реалізувати своє право на участь у судовому процесі.

В заяві про перегляд заочного рішення Відповідач стверджує, що не був повідомлений про розгляд справи.

Також у застосунку Дія українці також можуть отримувати сповіщення про призначені судові засідання, у яких вони є учасниками справи. Послуга реалізована Мінцифрою спільно з Державною судовою адміністрацією України, ДП «Центр судових сервісів» та ДП «Інформаційні судові системи».

Таким чином, Відповідач мав можливість належним чином ознайомитись з матеріалами справи, а тому, заява про перегляд заочного рішення є необґрунтованою.

Позивач через систему «Електронний суд» подав до суду позовну заяву до Відповідача про стягнення заборгованості та надіслав Відповідачу копію позовної заяви з усіма додатками на останню відому йому адресу, зазначену у кредитному договорі.

Саме ця адреса була використана судом для направлення Відповідачу процесуальних документів та судових повідомлень. Відповідач не стверджує та не надає жодних доказів того, що зазначена адреса є недійсною, зміненою чи такою, за якою він не проживає або не перебуває.

За таких обставин Позивач належним чином виконав покладений на нього процесуальний обов`язок щодо надсилання Відповідачу копії позовної заяви з доданими до неї документами.

Щодо нарахування відсотків представник позивача зазначає, що Кредитним договором № 778481909 від 30.12.2021 передбачено розмір прострочених відсотків та конкретну процентну ставку яка буде застосовуватись в період прострочення. Всі нарахування відсотків нараховувались в межах погоджених умов Кредитного договору.

Уклавши Договір, Позичальник підтвердив, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись умов Договору та Правил, які є невід`ємною частиною до нього. Відповідач отримав екземпляр Договору на власну електронну пошту, а також має вільний доступ до умов Договору на Сайті Первісного кредитора.

Інформація надана ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» з дотриманням всіх вимог законодавства, виклавши її в чіткій, зрозумілій та доступній формі, при цьому саме Відповідач ініціював укладення такого договору, оформивши заявку на сайті ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога».

Представник Відповідача стверджує, що Позивач неправомірно стягнув відсотки після закінчення кредитного договору.

Представник позивача звертає увагу суду, що відповідно до п.п. 140-141 постанови Великої Палати Верховного Суду у справі 910/4518/16: Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, зокрема, навів висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений в пункті 123 постанови від 18.01.2022 у справі № 910/17048/17, про те, що з огляду на умови кредитного договору нарахування процентів за користування кредитом припиняється у день фактичного повернення кредиту незалежно від закінчення строку дії кредитних договорів.

Таким чином, за умовами кредитного договору та обставинами справи існувало два періоди нарахування процентів: 1. За користування кредитними коштами згідно з ст. 1048 ЦК України визначеному договором. 2. За користуванням кредитними коштами відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України і, за весь час прострочення.

Щодо тверджень Відповідача: «Однак, відповідно до наданого Позивачем розрахунку заборгованості від ТОВ «Таліон плюс» по зазначеному договору кредитування вказане товариство продовжує «донараховувати» відсотки за користування кредитом, що не передбачено ні договором кредитування ні договором факторингу, на підставі якого зазначене товариство отримало право вимоги».

Звертає увагу Суду, що згідно п. 2.2. Договору факторингу 28/1118-01 від 28.11.2018 Сторони розуміють та погоджуються з тим, що відступлення Прав вимоги за цим Договором проводиться не з метою забезпечення виконання зобов`язання Клієнта перед Фактором. Фактор набуває права на всі суми, які він одержить від Боржника на виконання вимоги, а Клієнт не відповідатиме перед Фактором, якщо одержані ним суми будуть меншими від суми сплаченої Фактором Клієнту, та меншими від загальної суми зобов`язання Боржника. Разом з Правом вимоги до Фактора переходять всі інші права та обов`язки Клієнта за Кредитним договором. У випадку укладення Сторонами більш ніж одного Реєстру прав вимог, кожен наступний Реєстр прав вимог є самостійним Додатком, та не замінює попередній.

Отже, виходячи зі змісту пункту 2.2 Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року, можна дійти до висновку, що до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» перейшло не лише право грошової вимоги до Боржника, а й усі інші права та обов`язки первісного кредитора за кредитним договором, включаючи право нараховувати відсотки за користування кредитними коштами відповідно до умов кредитного договору.

Заявник ОСОБА_1 та представник заявника ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилися. Представник заявника надіслав до суду заяву про розгляд справи без участі заявника та його представника.

Представник позивача ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилася, причини неявки суду не повідомила. Заяв та клопотань, зокрема про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Суд, вивчивши заяву про перегляд заочного рішення, дослідивши матеріали зазначеної справи, вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 284 ЦПК України, заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У відповідності до п. 2 ч. 3 ст. 287 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

Згідно ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач повідомлялася судом про час та місце розгляду справи за адресою, вказаною у позові, за якою він зареєстрований, однак судову повістку на 20.05.2026 було отримано дружиною відповідача, про що свідчить рекомендоване повідомлення у справі, та повістка на 23.06.2026 повернулась до суду у зв`язку з «адресат відсутній за вказаною адресою».

Суд зазначає, що для скасування заочного рішення необхідно не лише встановити поважність причин неявки відповідача в судове засідання, в якому було ухвалене заочне рішення, а й те, щоб його аргументи щодо обставин справи впливали на правильне її вирішення. Лише за сукупності цих двох умов можна говорити про наявність підстав для скасування заочного рішення і призначення справи для розгляду в загальному порядку.

Як вже зазначалось, представник відповідача обґрунтовуючи заяву про перегляд заочного рішення посилається на те, що відповідач 08 липня 2026 року отримав поштове відправлення із заочним рішення суду по даній справі, що підтверджується конвертом поштового відправлення та роздруківкою трекінгу Укрпошти, а тому не мав можливості раніше скористатись кваліфікованою правничою допомогою та подати до суду свої заперечення і аргументи стосовно позову.

Окрім того, представник відповідача зазначає, що навіть якщо приймати до уваги, що всі умови означеного договору відповідають законодавству, то частина відсотків за користування кредитом первісним кредитором нараховані поза межами дії договору споживчого кредитування, і, в такому разі, не підлягають стягненню із Відповідача.

Окрім того, відповідно до наданого Позивачем розрахунку заборгованості від ТОВ «Таліон плюс» по зазначеному договору кредитування вказане товариство продовжує «донараховувати» відсотки за користування кредитом, що не передбачено ні договором кредитування ні договором факторингу, на підставі якого зазначене товариство отримало право вимоги. Тому вимога Позивача про стягнення із Відповідача суми нарахованих відсотків товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон плюс» також є необґрунтованою та безпідставною. Така сума не може бути нарахована і, відповідно, стягнута із Відповідача.

У зв`язку з вищевикладеним, суд вважає, що вказані представником відповідача докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Оскільки підстав для відмови в задоволенні заяви про перегляд заочного рішення немає, заявником надані доводи для перегляду заочного рішення, які є достатніми, тому суд вважає, що заяву про перегляд заочного рішення необхідно задовольнити та скасувати заочне рішення, призначивши справу до розгляду в порядку спрощеного провадження з викликом сторін.

Керуючись ст.274, 284, 287, 288 ЦПК України, суд

постановив:

Поновити представнику відповідача адвокату Забарі Юрію Анатолійовичу строк на подання заяви про перегляд заочного рішення.

Заяву представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Забари Юрія Анатолійовича про перегляд заочного рішення по цивільній справі № 539/1764/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити в повному обсязі.

Скасувати заочне рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 23 червня 2026 року по справі № №539/1764/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Призначити розгляд справи по суті з викликом сторін на 10 год 00 хв. 01 жовтня 2026 року у відкритому судовому засіданні в приміщенні Лубенського міськрайонного суду Полтавської області за адресою: м. Лубни, вул. Монастирська, 17.

Розгляд справи проводити в порядку спрощеного провадження з викликом сторін.

Визначити відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову. Відповідно до вимог ч. 4 ст. 178 ЦПК України, одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копія відзиву та доданих до нього документів відповідач зобов`язаний надіслати іншим учасникам справи. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 8 ст. 178 ЦПК України).

Встановити позивачу 5-тиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.

Роз`яснити сторонам, що відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Копію ухвали надіслати сторонам.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Я.В.Просіна