Постанова № 13947002, 30.08.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

30 серпня 2010 року 10:40 № 2а-11841/09/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Григоровича П.О. при секретарі судового засідання Очколясу О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомДержавної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Парма"

прозастосування санкцій, пов'язаних із забороною організації і проведення азартних ігор

За участю представників сторін

позивача: Лаврук В.І.(довіреність від 16.12.2008р. №17154/9/10-209)

відповідач: Гаркуша К.Р. (довіреність від 02.11.2009р.)

третя особа: не прибув

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 30.08.2010р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державна податкова інспекція у Дніпровському районі м. Києва звернулась до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Парма»(надалі ТОВ «Парма»/ відповідач) про застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу у розмірі вісім тисяч мінімальних заробітних плат з конфіскацією грального обладнання та стягнення в дохід Державного бюджету України суму штрафних санкцій у розмірі 5040000 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.09.2009р. відмовлено в задоволенні клопотання позивача про забезпечення позову.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та в обґрунтування зазначив, що відповідач на порушення вимог ст. 1, ст. 2 Закону України “Про заборону грального бізнесу в Україні” організовує та здійснює діяльність з проведення азартних ігор з метою отримання прибутку, про що працівниками ДІМ Славутського РВ УМВС у Хмельницькій області складено протокол огляду від 05.07.2009р. та протокол вилучення речей (гральних автоматів). Позивач просить застосувати санкції, передбачені 3 Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні».

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позову та заперечив факт здійснення господарської діяльності в сфері грального бізнесу після набрання законної сили Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні», договори суборенди нежитлових приміщень та оренди грального обладнання були розірвані 26.06.2009 року.. За таких обставин просить в позові відмовити.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

05.07.2009 року працівниками ДІМ Славутського РВ УМВС у Хмельницькій області було проведено перевірку залу гральних автоматів, за адресами: м. Славута, Хмельницької області, вул. Шевченка, 7 та по вул. Я. Мудрого, 8А, з питань дотримання вимог Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні».

В ході перевірки було встановлено, що в ігровому залі «Ігрові автомати»по вул. Шевченка, 7 здійснювалась діяльність у сфері грального бізнесу. В приміщені знаходилися ігрові автомати в кількості 13 шт. На момент перевірки ігрові автомати були увімкнені. На гральних автоматах здійснювали гру відвідувачі.

На момент перевірки у залі гральних автоматів «Барвінок»по вул. Я.Мудрого, 8А. здійснювалась діяльність у сфері грального бізнесу. В приміщенні знаходяться ігрові автомати в кількості 12 штук. Гральні автомати були увімкнені і знаходилися у робочому стані, на них здійснювали гру відвідувачі.

Перевіркою було встановлено, що зазначені зали гральних автоматів належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Парма». Яке зареєстроване за адресою6 м. Київ, вул.. Алма-Атинська, буд. 8.

Перевіркою було встановлено порушення п.1, п. 2 та п. 5 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», , п. 1,2,3 ст. 5 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»та ст. 2 «Про заборону грального бізнесу в Україні».

Працівниками ДІМ Славутського РВ УМВС у Хмельницькій області, в присутності понятих та у відсутності власника, складено протокол огляду та вилучення речей від 05.07.2009р.

Згідно наданих пояснень від 07.07.2009р. гр. ОСОБА_3 з травня 2004 року по 27.06.2009р. був представником ТОВ «Парма»та знаходився на посаді адміністратора залу гральних автоматів в м. Славута. Пояснив, що в гральних залах по вул. Я.Мудрого, 8А та по вул.. Шевченка, 7 знаходились 12 та 13 гральних автоматів відповідно, які не працювали, а знаходились там для зберігання.

Проаналізувавши обставини справи, пояснення представників сторін, ознайомившись з доказами, які наявні у матеріалах справи, суд приходить до висновку, про відмову в задоволенні позовних вимог, з огляду на наступне.

Закон України «Про заборону грального бізнесу в Україні»від 15.05.2009 р. № 1334-VI, який набрав чинності з 25.06.2009 р., тобто дати його опублікування у газетах «Голос України»№ 116'2009 та «Урядовий кур'єр»№ 112'2009. Відповідно доп. 2 ст. 4 цього Закону з дня набрання ним чинності видача ліцензій на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор в Україні припиняється, а ліцензії, видані суб'єктам підприємницької діяльності до дня набрання ним чинності, скасовуються.

Відповідно до статті 3 Закону України від 15.05.2009 N 1334-VI "Про заборону грального бізнесу в Україні" до суб'єктів господарювання, які організовують і проводять на території України азартні ігри, застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі вісім тисяч мінімальних заробітних плат з конфіскацією грального обладнання, а прибуток (дохід) від проведення такої азартної гри підлягає перерахуванню до Державного бюджету України.

При цьому, як передбачено частиною другою названої статті, застосування санкцій, зазначених у частині першій цієї статті, здійснюється за рішенням суду, ухваленого за позовом органів державної податкової служби.

Частиною третьою статті 4 Закону України від 15.05.2009 N 1334-VI "Про заборону грального бізнесу в Україні" було внесено зміни до Закону України від 04.12.90 N 509-XII "Про державну податкову службу в Україні".

Вказані зміни розширюють перелік функцій та повноважень органів державної податкової служби в Україні, передбачені статтями 10 та 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні".

Згідно з пунктом 111 частини першої статті 10 зазначеного Закону державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції подають до судів позови про застосування санкцій, пов'язаних із забороною організації і проведення азартних ігор на території України.

Відповідно до пункту 18 частини першої статті 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" органи державної податкової служби мають право звертатися у передбачених законом випадках до судових органів із заявою (позовною заявою) про застосування санкцій, пов'язаних із забороною організації і проведення азартних ігор на території України.

Відтак, право на звернення з позовами про стягнення санкцій, пов'язаних із забороною організації і проведення азартних ігор на території України, безпосередньо випливає із Закону України "Про державну податкову службу в Україні" та належить до компетенції органів державної податкової служби як суб'єкта владних повноважень.

У свою чергу, відповідно до пункту 4 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Відповідно до частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Зазначеною правовою нормою встановлено перелік засобів доказування, які можуть застосовуватися у адміністративному процесі, за допомогою яких суд може встановити наявність чи відсутність певних обставин.

Як свідчать матеріали справи та встановлено судом, Товариство з обмеженою відповідальністю «Парма»(код ЄДРПОУ 32488958) зареєстроване Дніпровською районною у м. Києві державною адміністрацією 01.07.2003р. за №10670120 0000 001866 за адресою: 02090, м. Київ, вул. Алма-Атинська, буд. 8. Як платник податків та зборів перебуває на обліку в ДПІ у Дніпровському районі м. Києва.

З 29.01.2007р. на підставі ліцензії Міністерства фінансів України серія та ліцензії Хмельницької обласної державної адміністрації серія АВ №378615, ТОВ «Парма»здійснювало організацію діяльності з проведення азартних ігор.

Як вбачається з матеріалів справи та пояснень представника позивача, перевіряючи прийшли до переконання про надання послуги в сфері грального бізнесу саме ТОВ «Парма»у звязку з тим, що під час проведення перевірки було встановлено факт оренди приміщень по вул. Шевченка, 7 та вул. Я. Мудрого, 8А та на підставі факту отримання ТОВ «Парма»торгових патентів на право здійснення діяльності з надання послуг у сфері грального бізнесу із терміном дії з 01.02.2009р. по 31.01.2014 року за адресою м. Славута, вул. Шевченка, 7.

Суд не погоджується з такими висновками та бере до уваги наступне.

Після заборони грального бізнесу в Україні директором ТОВ «Парма»подано до Славутської ОДПІ заяву від 24.06.2009р. про призупинення з 01.07.2009р. дії торгових патентів на право діяльності з надання послуг у сфері грального бізнесу.

Як свідчать матеріали справи, дії договорів суборенди нежитлових приміщень були достроково припинені до 26.06.2009р. включно, а саме:

- договір від 02.04.2009р.суборенди нежитлового приміщення за адресою м. Славута, вул. Шевченка, 7 (колишня вул.. Червона Площа, 7), укладений між Рівненською філією ТОВ «Парма»та СПД ОСОБА_4 (з врахуванням змін від 25.06.09р.);

- договір від 02.04.2009р. суборенди нежитлового приміщення за адресою: м. Славута, вул. Яр. Мудрого, 8А (колишня вул.. Газети Правда, 8А), укладений між Рівненською філією ТОВ «Парма»та СПД ОСОБА_5 (з урахуванням змін від 25.06.2009р.)

Крім того, відповідно акту прийому-передачі від 26.06.2009 року Рівненською філією ТОВ «Парма»передано, а ПП ОСОБА_5 прийнято гральні автомати в кількості 8 шт., які орендувались відповідно до договору оренди гральних автоматів №22 від 01.05.2008р., укладеного між ПП та Рівненською філією ТОВ «Парма».

Відповідно до змісту ст.ст. 2, 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»внесення гравцем ставки є розрахунковою операцією, яка фіксується реєстраторами розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання цієї розрахункової операції.

Частиною першою статті 3 Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні»встановлено, що до суб'єктів господарювання, які організовують і проводять на території України азартні ігри, застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі вісім тисяч мінімальних заробітних плат з конфіскацією грального обладнання, а прибуток (дохід) від проведення такої азартної гри підлягає перерахуванню до Державного бюджету України.

Аналізуючи наведені норми, суд приходить до висновку, що зазначеною правовою нормою встановлено відповідальність як за діяльність з організації та проведення азартних ігор у вигляді як фіксованого штрафу, так і стягненню доходу від такої діяльності.

Натомість, позивачем жодних відомостей про одержання відповідачем доходу від проведення азартних ігор матеріали справи не містять, позивачем відомостей про їх існування заявлено не було.

Як зазначає позивач, факт здійснення відповідачем підприємницької діяльності з проведення азартних ігор встановлено та зафіксовано протоколом огляду місця події від 03.07.2009, складеним в порядку ст.ст. 190, 191, 195 КПК України.

Відповідно до ст. 195 КПК України в протоколі про огляд місця події зазначають підстави для проведення цих дій, описують все, що було виявлено, в тій послідовності, в якій це відбувалося, і в тому саме вигляді, в якому спостерігалось під час проведення дії. До протоколу додають відповідні схеми, фотознімки, плани, документи.

Як встановлено судом, у протоколі огляду від 05.07.2009р. лише в загальному зазначено, що відповідач за допомогою 12 та 13 гральних автоматів здійснює підприємницьку діяльність у сфері грального бізнесу, проте не наведено перелік автоматів з повною ідентифікацією на яких грали відвідувачі, не вказано кількість осіб, що грали, а також не встановлено їх особи.

Крім того, позивачем не було надано достатніх доказів того, що гральні автомати, що при проведенні перевірки були описані та вилучені позивачем не належали ТОВ «Парма».

Згідно пояснень представника позивача, гральні автомати у кількості 12 та 13 штук були вилучені Славутським РВ УМВС до вирішення справи по суті.

При цьому, на неодноразові вимоги суду, ДПІ у Дніпровському районі м. Києва не надано відомості про перелік гральних автоматів з повною ідентифікацією грального обладнання за родовими ознаками (номер та назва).

За правилами ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Отже, докази це інформація про обставини у справі щодо предмету доказування; до засобів доказування (джерел доказів) віднесені як пояснення сторін та їхніх представників, показання свідків, так я і інші письмові і речові докази, перелік яких наведений вище.

В силу ст.70 КАС України, належними вважаються докази, що містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування у даному спорі є наявність порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, отже наведені вище протокол огляду, складений співробітниками ДІМ Славутського РВ УМВС за участі понятих, письмові пояснення осіб, відібрані під час огляду залу гральних автоматів - суд вважає не достатніми доказами, які б свідчили про те, що субєктом господарювання відповідачем, всупереч вимогам Закону України “Про заборону грального бізнесу в Україні” проводилось надання гральних послуг.

Відповідно до ст. 238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідації його наслідків.

Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, зокрема ст. 239, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

З огляду на викладене, фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі вісім тисяч мінімальних заробітних плат з конфіскацією грального обладнання за організацію та здійснення діяльності з проведення азартних ігор з метою отримання прибутку є адміністративно-господарськими санкціями у розумінні ст. ст. 238, 239 Господарського кодексу України.

Адміністративно-господарські санкції застосовуються до суб'єктів господарювання, які порушили встановлені законодавством правила ведення господарської діяльності.

Підставою застосування даного виду санкцій є адміністративно-господарське правопорушення - винне, протиправне невиконання чи неналежне виконання суб'єктом господарювання своїх зобов'язань, передбачених чинним законодавством, що порушує права інших суб'єктів господарювання.

Статтею 61 Конституції України закріплено саме індивідуальний характер юридичної відповідальності особи, тож притягненню до відповідальності підлягає саме правопорушник.

Конфіскація є примусовим вилученням майна у власника без компенсації його вартості, яке застосовується за вчинення ним правопорушення в установлених законом випадках.

При цьому, за змістом частини першої статті 3 Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні»санкція у вигляді конфіскації грального обладнання є обов'язковим додатковим покаранням, яке застосовується в усіх випадках поряд із штрафом за порушення суб'єктом господарювання заборони на організацію та проведення азартних ігор.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Таким чином, враховуючи всі вищенаведені обставини, Окружний адміністративний суд м. Києва вважає, що ДПІ у Дніпровському районі м. Києва не доведено, що саме ТОВ «Парма»є законним власником (користувачем) грального обладнання, а також, позивачем не подано достатніх та беззаперечних доказів в підтвердження факту організації та проведення саме відповідачем на території України азартних ігор після вступу в силу Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні".

Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що саме на контролюючі органи, згідно їх компетенції, покладений обовязок організовувати комплекс дій (заходів) щодо встановлення особи правопорушника.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ст. 86 КАС України).

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва вважає, що позовні вимоги ДПІ у Дніпровському районі м. Києва до Товариства з обмеженою відповідальністю «Парма»задоволенню не підлягають.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 69-71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

В позові відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили відповідно до положень ст. 254 КАС України. Постанова може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя П.О. Григорович