Рішення № 139469922, 03.09.2026, Тетіївський районний суд Київської області

03.09.2026 Провадження по справі № 2/940/348/26

Справа № 940/323/26

РІШЕННЯ

Іменем України

03 вересня 2026 року Тетіївський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Самсоненка Р.В.

за участю секретаря судових засідань Авілової Т.А.

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в приміщенні суду в м. Тетієві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Тетіївський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про визнання батьківства та призначення аліментів,

встановив:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позов в якому просить визнати ОСОБА_2 батьком дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , внести відповідні зміни в актовий запис № 49 від 28.02.2017 року про народження дитини та стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання дитини в розмірі частки від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи від дня пред`явлення позову до суду та до досягнення дитиною повноліття.

В обґрунтування позову зазначено, що позивачка з 2010 по 2016 рік перебувала з відповідачем ОСОБА_2 у фактичних шлюбних відносинах. ІНФОРМАЦІЯ_2 у позивачки та відповідача народився син ОСОБА_3 . Відомості про батька дитини в актовому запису були внесені зі слів матері відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України. Однак, позивачка вказує, що відповідач є біологічним батьком дитини, оскільки вона на момент зачаття дитини перебувала у фактичних шлюбних стосунках з ним.

З відповідачем позивачка разом не проживає з 2016 року. Син проживає разом з позивачкою. Відповідач ОСОБА_2 не приїздить до сина, матеріальної допомоги на його утримання не надає.

Оскільки відповідач на даний час не подав заяву про реєстрацію себе батьком дитини, тому позивачка змушена звернутись до суду.

Ухвалою Тетіївського районного суду Київської області від 24.02.2026 відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження та призначено справу до підготовчого засідання.

Ухвалою Тетіївського районного суду Київської області від 09.06.2026 зупинено провадження у справі до припинення перебування відповідача ОСОБА_2 у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан.

Ухвалою Тетіївського районного суду Київської області від 17.08.2026 поновлено провадження по справі за заявою відповідача ОСОБА_2 та призначено підготовче засідання.

Позивачка ОСОБА_1 та її представник адвокат Безугла І.С. у підготовче засідання не прибули, до суду позивачка надала заяву, в якій просить розгляд справи проводити без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 у підготовче засідання не прибув, до суду надав заяву в якій просить розгляд справи проводити без його участі, позовні вимоги визнає в повному обсязі.

У підготовче засідання представник третьої особи Тетіївського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України не прибула, до суду надала заяву, в якій просить розгляд справи проводити без її участі, проти позову не заперечує.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового та майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.

Судом встановлено, щовідповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 28.02.2017 року, виданого Тетіївським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області, ОСОБА_3 , народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , матір`ю зазначено ОСОБА_1 , а батьком ОСОБА_4 , про що зроблений актовий запис № 49 ( а. с. 4).

Малолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає разом з позивачкою та перебуває на її утриманні, що підтверджується копією витягу з реєстру територіальної громади від 20.02.2026 року (а. с. 5).

Згідно із результатом дослідження медико-генетичного центру «Мама Папа» № 56025-74005 від 14.08.2026 року, встановлено, що ймовірність батьківства ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в рамках проведеного дослідження складає - 99,9999996 % ( а. с. 78).

Надаючи правову оцінку встановленим фактам і правовідносинам, суд зазначає наступне.

Як передбачає ч. 1 ст. 135 СК України при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

Частина 2 статті 125 СК України зазначає, що у разі якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається, зокрема за рішенням суду.

Відповідно до ст. 128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.

Згідно з п. 3, 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів`справи про визнання батьківства щодо дитини, яка народилася не раніше 1 січня 2004 р., суд має вирішувати відповідно до норм СК, зокрема ч. 2 ст. 128, на підставі будь-яких доказів, що засвідчують походження дитини від певної особи й зібрані з дотриманням норм цивільного процесуального законодавства. Справи про визнання батьківства суд розглядає у позовному провадженні. У таких справах позови осіб, зазначених у ч. 3 ст. 128 СК, приймаються до судового розгляду, зокрема, якщо дитина народжена матір`ю, яка не перебуває у шлюбі, немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду і запис про батька дитини в Книзі реєстрації народжень учинено за прізвищем матері, а ім`я та по батькові дитини записано за вказівкою матері (ч. 1 ст. 135 СК).

Як передбачає пункт 9 зазначеної Постанови відповідно до статей 213, 215 ЦПК(1618-15) рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах РАЦС (прізвище, ім`я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено).

Суд зазначає, що з урахуванням положень частин другої, третьої статті 89 ЦПК України, згідно з якими жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до п.п. 20 п. 1 Розділу III Правил державної реєстрації актів громадянського стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 № 52/5, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.

Відповідно до п. п. 20 п. 1 Розділу ІІІ Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/2 з відповідними змінами, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.

Відповідно до п. 2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, які затверджено наказом Міністерства юстиції України 12.01.2011 96/5 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 січня 2011 р. за N 55/18793, рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.

Відповідно до п. 2.16.4. Розділу II Правил на підставі рішення суду про визнання батьківства (материнства) в актовому записі про народження змінюються відомості про батька та вносяться пов`язані з цим інші зміни згідно із зазначеними в рішенні суду.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи зазначений результат дослідження та приймаючи до уваги визнання відповідачем позову, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивачки, оскільки під час судового розгляду знайшов своє підтвердження факт того, що відповідач є біологічним батьком дитини.

Щодо позовної вимоги про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини суд зазначає наступне.

Факт походження дитини від певної особи є підставою для виникнення у цієї особи обов`язків щодо дитини, визначених у розділі ІІІ СК України, у тому числі обов`язків щодо утримання дитини. За загальним змістом цих норм, обов`язок утримання дитини батьком дитини виникає з підстав походження дитини саме від цього батька або на підставі акта про визнання особи батьком.

За змістом статті 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Сплата аліментів за рішенням суду є одним зі способів виконання обов`язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Одним з основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов`язком батьків утримувати дітей до їх повноліття та знайшло своє закріплення у СК України. Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.

За положеннями ч. 2 ст. 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

За положеннями ч.ч. 1-3 ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.

Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу із дня подання такої заяви.

Оскільки, суд дійшов до висновку про наявність підстав для визнання батьківства, підлягає задоволенню і вимога щодо стягнення аліментів на утримання дитини, а саме стягнення з відповідача аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 % від прожиткового мінімуму, на дитину відповідного віку, щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

З огляду на вищезазначене, заявлені позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України суд під час ухвалення рішення вирішує питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1331,20 грн., що підтверджується відповідною платіжною інструкцією.

Відповідно до п. 3 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються позивачі за подання позовів про стягнення аліментів.

Згідно з ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню судовий збір на користь держави в розмірі 1331,20 грн.

Керуючись ст. ст. 79, 84, 125, 126, 128, 134, 180-183 Сімейного кодексу України, ст. ст. 4, 10, 12, 13, 77, 78, 81, 200, 263-268, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Тетіївський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про визнання батьківства та призначення аліментів - задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України, батьком малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Внести зміни в актовий запис про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , № 49 від 28.02.2017 року, вчиненого Тетіївським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області, а саме: у графі «Відомості про батька» замість « ОСОБА_4 » зазначити « ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 », прізвище дитини залишити без змін.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щомісячно аліменти в розмірі 1/4 частки з усіх видів доходу (заробітку) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 23.02.2026 до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , понесені судові витрати у виді сплаченого судового збору в сумі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , на користь держави судовий збір в сумі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок на рахунок UA908999980313111256000026001, отримувач коштів: ГУК у м. Києві / м. Київ / 22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП).

Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Р.В. Самсоненко