Постанова № 13946983, 07.02.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

07 лютого 2011 року <Час проголошення >№ 2а-12816/09/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Васильченко І.П., при секретарі Крушеніцькому В., розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу

за позовомДержавної податкової адміністрації України

до

треті особи Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України

державний виконавець ВПВР ДДВС МЮУ Бондар В. М., Приватне підприємство «Лагуна-2004»

провизнання дій неправомірними, скасування постанови про відкриття виконавчого провадження, зобовязання вчинити дії, за участю представників сторін:

від позивача: Діанов О. Г.

від відповідача: не зявився

від третьої особи 1: не зявився

від третьої особи 2: Литвиненко Ю. М.

встановив:

Державна податкова адміністрація України звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третя особа державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Бондар В. М. про визнання дій неправомірними, скасування постанови про відкриття виконавчого провадження, зобовязання вчинити дії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при відкритті виконавчого провадження та винесенні оскаржуваної постанови, відповідачем допущені порушення приписів Закону України «Про виконавче провадження». Предявлений до виконання виконавчий документ не відповідає вимогам вказаного Закону та унеможливлює реалізацію покладених на органи державної податкової служби обовязків в частині здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обовязкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством Приватному підприємству «Лагуна-2004».

Ухвалою суду від 22.11.2010 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору Приватне підприємство «Лагуна-2004».

Представник відповідача та третьої особи 1 проти задоволення адміністративного позову заперечив повністю, зазначив, що у державного виконавця не було підстав для відмови у відкритті виконавчого провадження, діяв державний виконавець при здійсненні виконавчих дій у відповідності до чинного законодавства України. Крім того, представник відповідача зауважив, що виконавче провадження вже закінчено, про що винесена відповідна постанова.

Представник третьої особи 2 ПП. «Лагуна-2004»проти позову заперечив, зазначив, ухвала Соломянського районного суду міста Києва, на підставі якої відкрито виконавче провадження вже виконана, а виконавче провадження вже закінчено.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, судом встановлено наступне.

02.10.2009 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Бондарем В.М. винесена постанова ВП № 15082371 про відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання ухвали №2-а-2233/2009 від 10.06.2009 року, виданої Соломянським районним судом м. Києва про заборону будь-яким особам у будь-який спосіб перешкоджати здійснювати підприємницьку діяльність, яка проводиться Приватним підприємством «Лагуна-2004»(код ЄДРПОУ 33293504) на підставі: ліцензії Міністерства фінансів України серія АВ №082982 на організацію діяльності з проведення азартних ігор (діяльність з організації та проведення азартних ігор у казино); ліцензії Київської міської державної адміністрації серія АА №777033 на організацію та утримання гральних закладів; ліцензії Київської обласної державної адміністрації серія АБ №218846 на організацію та утримання гральних закладів. Боржниками у виконавчому провадженні визначені Державна податкова адміністрація України, Міністерство внутрішніх справ України, Міністерство фінансів України, МНС України.

Позивач просить суд визнати неправомірними дії державного виконавця щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Статтею 24 Закону України «Про виконавче провадження»встановлено, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та пред'явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення. Державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, а рішень про примусове виселення - п'ятнадцяти днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Згідно ст. 18 Закону «Про виконавче провадження»державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа: 1) за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення, зазначеного в статті 3 цього Закону; 2) за заявою прокурора у випадках представництва інтересів громадянина або держави в суді; 21) у разі якщо виконавчий лист надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду в порядку, встановленому законом; 3) в інших передбачених законом випадках.

Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону державною виконавчою службою підлягають виконанню такі виконавчі документи: 1) виконавчі листи, що видаються судами, та накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду, Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України та Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті України; 2) ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних та кримінальних справах у випадках, передбачених законом; 3) судові накази; 4) виконавчі написи нотаріусів; 5) посвідчення комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень цих комісій; 6) постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; 7) рішення органів державної влади, прийняті з питань володіння і користування культовими будівлями та майном; 8) постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат на проведення виконавчих дій та накладення штрафу; 9) рішення інших органів державної влади у випадках, якщо за законом їх виконання покладено на державну виконавчу службу; 10) рішення Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

У виконавчому документі повинні бути зазначені: 1) назва документа, дата видачі та найменування органу, посадової особи, що видали документ; 2) дата і номер рішення, за яким видано виконавчий документ; 3) найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника за його наявності (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника за його наявності (для фізичних осіб - платників податків), а також інші відомості, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, такі як дата і місце народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника тощо; 4) резолютивна частина рішення; 5) дата набрання чинності рішенням; 6) строк пред'явлення виконавчого документа до виконання. Виконавчий документ має бути підписаний уповноваженою посадовою особою і скріплений печаткою. Законом можуть бути встановлені також інші додаткові вимоги до виконавчих документів (стаття 19 Закону «Про виконавче провадження»).

Як вбачається з наявних в матеріалах справи копій виконавчого провадження, виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження та винесена оскаржувана позивачем постанова про відкриття виконавчого провадження відповідає вимогам, встановленим Законом України «Про виконавче провадження». У державного виконавця не було підстав для відмови у відкритті виконавчого провадження. Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про безпідставність заявленої вимоги про визнання дій державного виконавця щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження неправомірними.

Позивач просить суд скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження.

Дана вимога задоволенню не підлягає, оскільки, як вже було встановлено вище, суд прийшов до висновку про правомірність винесеної постанови про відкриття виконавчого провадження та відсутність у державного виконавця підстав для відмови у відкритті виконавчого провадження.

Позивач посилається на те, що державний виконавець неправомірно, протиправно з перевищенням повноважень зазначив в якості боржників у виконавчому провадженні ДПА України, МВС України, МФ України та МНС України.

Як вже зазначалось вище, виконавче провадження відкрито на підставі ухвали Соломянського районного суду міста Києва від 10.06.2009 року.

Як вбачається з резолютивної частини зазначеної ухвали про забезпечення позову, суд ухвалив: «забезпечити адміністративний позов шляхом заборони будь-яким особам у будь-який спосіб перешкоджати здійснювати підприємницьку діяльність, яка проводиться Приватним підприємством «Лагуна-2004»(код ЄДРПОУ 33293504) на підставі: ліцензії Міністерства фінансів України серія АВ №082982 на організацію діяльності з проведення азартних ігор (діяльність з організації та проведення азартних ігор у казино); ліцензії Київської міської державної адміністрації серія АА №777033 на організацію та утримання гральних закладів; ліцензії Київської обласної державної адміністрації серія АБ №218846 на організацію та утримання гральних закладів».

В зазначеній ухвалі (виконавчому документі) відсутні відомості про таких боржників як Державну податкову адміністрацію України, Міністерство внутрішніх справ України, Міністерство фінансів України, Міністерство надзвичайних ситуацій України. В резолютивній частині ухвали суду від 10.06.2009 року взагалі не згадуються вищевказані державні органи.

Тобто, в постанові про відкриття виконавчого провадження від 02.10.2009 року державний виконавець самостійно, без будь-яких на то підстав, визначив боржниками у виконавчому провадженні Державну податкову адміністрацію України, Міністерство внутрішніх справ України, Міністерство фінансів України, Міністерство надзвичайних ситуацій України.

Чинним законодавством України, державному виконавцю не надані повноваження самостійно визначати боржників виконавчого провадження.

Суд звертає увагу, що Законом «Про виконавче провадження»встановлено, що державний виконавець має діяти виключно в межах повноважень та у спосіб, що визначені цим Законом. В той же час, Законом не надане право державному виконавцю корегувати чи доповнювати зміст виконавчого документа.

Враховуючи наведене, суд, виходячи з принципу диспозитивності, встановленого ч. 2 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, виходить за межі позовних вимог та вважає за доцільне визнати неправомірними дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Бондаря В. М. щодо визначення боржниками у виконавчому провадженні ВП №15082371 Державної податкової адміністрації України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства фінансів України та МНС України, зазначених в постанові про відкриття виконавчого провадження від 02.10.2009 року ВП №15082371.

Позивач просить суд зобовязати державного виконавця винести постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження.

З матеріалів виконавчого провадження вбачається, що виконавче провадження ВП № 15082371 закінчено, оскільки ухвала Соломянського районного суду міста Києві від 10.06.2009 року повністю виконана, про що державним виконавцем винесена 20.11.2009 року відповідна постанова про закінчення виконавчого провадження.

Крім того, суд звертає увагу, що виконавчий документ ухвала Соломянського районного суду міста Києві від 10.06.2009р. була скасована судом апеляційної інстанції.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про зобовязання державного виконавця відмовити у відкритті виконавчого провадження задоволенню не підлягають.

Вимоги про стягнення судового збору позивачем не заявлені.

Керуючись ст. ст. 69, 70, 71, 158-163, 167, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Бондаря В. М. щодо визначення боржниками у виконавчому провадженні ВП №15082371 Державної податкової адміністрації України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства фінансів України та МНС України, зазначених в постанові про відкриття виконавчого провадження від 02.10.2009 року ВП №15082371.

В іншій частині позову відмовити.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.П. Васильченко

Постанова складена в повному обсязі та підписана 11.02.2011 року.