Ухвала суду № 139469745, 03.09.2026, Вишгородський районний суд Київської області

"03" вересня 2026 р. Справа № 363/3485/26

У Х В А Л А

Іменем України

03 вересня 2026 року м. Вишгород

Вишгородський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Рукас О.В.,

за участю секретаря судових засідань - Левковець О.О.,

у присутності:

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача адвоката - Дзюбака А.В.,

відповідача - ОСОБА_2 ,

відповідача ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі судових засідань у м. Вишгород клопотання позивача про призначення експертизи у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог: Вишгородський відділ ДРАЦС у Вишгородському районі Київської області ЦМУ МЮ, Служба у справах дітей та сім`ї Петрівської сільської ради Вишгородського району Київської області про визнання батьківства, -

ВСТАНОВИВ:

До Вишгородського районного суду Київської області надійшла вищезазначена заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог: Вишгородський відділ ДРАЦС у Вишгородському районі Київської області ЦМУ МЮ, Служба у справах дітей та сім`ї Петрівської сільської ради Вишгородського району Київської області про визнання батьківства.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.06.2026 року головуючим суддею по справі було визначено суддю Рукас О.В.

Ухвалою суду від 05.06.2026 року провадження у справі відкрито у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання, встановлено строк для реалізації учасниками справи своїх процесуальних прав на подачу заяв по суті справи.

Разом з тим, судом встановлено, що у позовній заяві ОСОБА_1 порушено питання про призначення судово-біологічної (судово-генетичної) експертизи з метою встановлення батьківства, зокрема з метою підтвердження факту того, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є біологічним батьком дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відтак під час підготовчого судового засідання на обговорення учасників справи було поставлене питання щодо доцільності призначення судово-біологічної (судово-генетичної) експертизи.

У судовому засіданні позивач та представник позивача наполягали на призначенні судово-біологічної експертизи з метою підтвердження того факту, що позивач є біологічним батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не заперечувати проти проведення судово-біологічної експертизи з метою встановлення біологічного батьківства позивача і дитини ОСОБА_1 .

Представник третьої особи Вишгородського відділу ДРАЦС у Вишгородському районі Київської області ЦМУ МЮ до суду не прибув та подав заяву про розгляд справи без їх участі.

Представник Служби у справах дітей та сім`ї Петрівської сільської ради Вишгородського району Київської області, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, до суду не прибув та про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Зважаючи на викладене, враховуючи думку сторін по справі, суд визнав за можливе провести підготовче судове засідання за відсутності учасників справи, що не з`явились.

Дослідивши подане клопотання, вислухавши думку сторін по справі, суд дійшов наступного висновку.

За змістом ст.ст. 12, 82 ЦПК України сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно статті 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.189 ЦПК України, завданням підготовчого провадження є, зокрема, визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів.

Згідно з п.8 ч.1 ст. 197 ЦПК України у підготовчому судовому засіданні суд вирішує питання про призначення експертизи.

Як вбачається із змісту ст. 76 ЦПК України висновки експертів є засобом встановлення даних (доказів), на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 2 та ч. 3 ст. 102 ЦПК України, предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмету доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасників справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Відповідно до вимог ч. 7 ст. 102 ЦПК України у висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений про кримінальну відповідальність, за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом-також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

Згідно з ч.ч.1, 3 ст.104 ЦПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про необхідність призначення у справі судово-біологічної (судово-генетичної) експертизи з метою встановлення біологічного споріднення між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки для з`ясування обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, необхідні спеціальні знання у галузі біології та генетики, якими суд не володіє. Встановлення факту біологічного походження дитини є питанням, яке потребує проведення відповідного експертного дослідження.

Відповідно до вимог ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності. При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. Питання, які ставляться експерту, і його висновок щодо них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну.

Європейський суд з прав людини, рішення якого є джерелом права згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», зауважив, що «на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства» (Калачова проти Російської Федерації №3451/05,§ 34,від 07 травня 2009 року).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 травня 2018 року у справі № 591/6441/14-ц зазначено, що підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути висновок судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи.

Враховуючи, що для повного та правильного з`ясування обставин справи в межах предмету та підстав позову необхідні спеціальні знання у сфері медичної генетики, в матеріалах справи відсутній висновок експерта з цього питання, висновок експерта з цього питання може бути доказом у цій справі та підлягає оцінці в сукупності з іншими наданими сторонами доказами, суд дійшов висновку про задоволення клопотання позивача та призначення у справі судово-біологічну експертизу молекулярно-генетичного аналізу ДНК, проведення якої доручити відповідній експертній установі.

Водночас, згідно з частиною першою статті 7 Закону України «Про судову експертизу» судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, їх територіальні філії, експертні установи комунальної власності, а також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом.

Відповідно до частини третьої статті 7 Закону України «Про судову експертизу» виключно державними спеціалізованими установами здійснюється судово-експертна діяльність, пов`язана з проведенням криміналістичних, судово-медичних і судово-психіатричних експертиз.

Науково-дослідні установи судових експертиз, судово-медичні та судово-психіатричні установи Міністерства охорони здоров`я України належать до державних спеціалізованих установ (частина друга статті 7 Закону України «Про судову експертизу»).

Частина друга вказаної статті визначає вичерпний перелік державних спеціалізованих установ, що знаходяться у підпорядкуванні відповідних центральних органів виконавчої влади. До державних спеціалізованих установ належать: науково-дослідні установи судових експертиз Міністерства юстиції України; науково-дослідні установи судових експертиз, судово-медичні та судово-психіатричні установи Міністерства охорони здоров`я України; експертні служби Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства оборони України, Служби безпеки України та Державної прикордонної служби України.

Виключно державними спеціалізованими установами здійснюється судово-експертна діяльність, пов`язана з проведенням криміналістичних, судово-медичних і судово-психіатричних експертиз.

Відповідно до вищевказаних положень норм матеріального права судово-генетична експертиза, як одна з видів судово-медичних експертиз, повинна здійснюватися виключно державними спеціалізованими установами.

Вказаний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 19 листопада 2025 року у справі №359/626/24 (провадження № 61-9117св25).

Відтак, суд дійшов висновку, що проведення експертизи слід доручити експертам Державної спеціалізованої установи «Київське міське клінічне бюро судово-медичної експертизи» (м. Київ, вул. Докучаєвська, 4).

Оскільки для проведення експертизи потрібно значний проміжок часу на підставі п. 5 ч. 1 ст. 252, п. 9 ч. 1 ст. 253 ЦПК України, суд доходить висновку про необхідність зупинити провадження у справі на час проведення експертизи.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.103, 104, 108, 109, 197, 252, 353 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Клопотання позивача про призначення судової молекулярно - генетичної експертизи -задовольнити.

Призначити по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог: Вишгородський відділ ДРАЦС у Вишгородському районі Київської області ЦМУ МЮ, Служба у справах дітей та сім`ї Петрівської сільської ради Вишгородського району Київської області про визнання батьківства судову молекулярно - генетичну експертизу, на вирішення якої поставити питання:

1. Чи є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , біологічним батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ?

Проведення судової молекулярно-генетичної експертизи доручити експертам Державної спеціалізованої установи «Київське міське клінічне бюро судово-медичної експертизи» (місцезнаходження: м. Київ, вул. Докучаєвська, 4).

Попередити експертів про кримінальну відповідальність за ст.ст.384, 385 КК України за дачу завідомо неправдивого висновку, та за відмову експерта від проведення експертизи.

Направити матеріали цивільної справи за №363/3485/26 до Державної спеціалізованої установи «Київське міське клінічне бюро судово-медичної експертизи» (місцезнаходження: м. Київ, вул. Докучаєвська, 4) для проведення судової молекулярно-генетичної експертизи.

Про час та місце проведення експертизи повідомити учасників за адресами вказаними в матеріалах цивільної справи.

Витрати пов`язані з проведенням експертизи покласти на позивача ОСОБА_1 .

Провадження у справі зупинити на час проведення експертизи.

Ухвала в частині зупинення провадження по справі може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до апеляційного суду Київської області апеляційної скарги.

Головуючий суддя О.В. Рукас