Постанова № 13946964, 31.05.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

31 травня 2010 року 09:43 № 2а-6138/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого - судді Дегтярьової О.В.,

при секретарі судового засідання Патратій О.В.,

за участю представника позивача Виндюк І.Г. (довіреність від 17.02.2010 р. № 39),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у Соломянському районі міста Києва

доТовариства з обмеженою відповідальністю «Максима - Центр»

простягнення податкового боргу у розмірі 5439, 36 грн., -

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулась ДПІ у Соломянському районі м. Києва з позовом до ТОВ «Максима - Центр»про стягнення податкового боргу в розмірі 5439, 36 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що у відповідача наявна заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 2720, 00 грн. та з податку на прибуток в розмірі 2719, 36 грн.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні та просив задовольнити позовні вимоги.

У судові засідання 12 травня та 31 травня 2010 року уповноважені представники відповідача не зявились.

Відповідач належним чином повідомлений судом про дату, час та місце судового розгляду відповідно до вимог ч. 8 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України.

Від відповідача відзиву на позовну заяву, заперечень проти позову, будь-яких пояснень, заяв чи клопотань до суду не надходило.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини справи, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке.

Під час розгляду справи було встановлено та з матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Максіма-Центр»перебуває на обліку як платник податків в ДПІ у Соломянському районі м. Києва.

01 вересня 2008 року ДПІ у Соломянському районі м. Києва провела невиїзну документальну перевірку своєчасності подання податкової звітності по податку на додану вартість ТОВ «Максіма-Центр», за результатами якої було складено акт № 9486/15-2/33829403 від 01.09. 2008 року.

В акті перевірки було встановлено порушення відповідачем підпункту 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», що мало вираз у неподанні декларацій з податку на додану вартість 16 разів за період з травня 2006 по серпень 2007 року включно.

15 вересня 2008 року ДПІ у Соломянському районі м. Києва на підставі акта перевірки прийняла податкове повідомлення рішення № 0028651504/0, яким згідно з підпунктом 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»застосувала до ТОВ «Максіма-Центр»штрафні (фінансові) санкції у розмірі 2 720, 00 грн. (170х16).

Як вбачається з матеріалів справи, вказане податкове повідомлення рішення було надіслано відповідачу листом з повідомленням про вручення, проте повернуто відділом поштового звязку податковому органу у звязку з незнаходженням відповідача за юридичною адресою, про що складено Акт № 4892/15-2 від 01.12.2008р.

У звязку із встановленням факту невручення податкового повідомлення рішення по причині незнаходження платника податку за місцезнаходженням податкове повідомлення рішення № 0028651504/0 від 15 вересня 2008 року було розміщено на дошці податкових оголошень (повідомлень).

Крім того, 27 червня 2007 року ДПІ у Соломянському районі м. Києва провела невиїзну документальну перевірку своєчасності подання податкової звітності платника податку на прибуток ТОВ «Максіма-Центр», за результатами якої було складено акт № 8115/15-2-33829403 від 27 червня 2007 року.

В акті перевірки було встановлено порушення підпункту 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та п. 16.4 ст. 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що мало вираз у неподанні податкових декларацій з податку на прибуток 4 рази за період з ІІІ кварталу 2006 року по I квартал 2007 року.

27 червня 2007 року ДПІ у Соломянському районі м. Києва на підставі вказаного акта перевірки прийняла податкове повідомлення рішення № 0023991504/0, яким згідно з підпунктом 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»застосувала до ТОВ «Максіма-Центр»штрафні (фінансові) санкції у розмірі 680,00 грн. (170х4).

Як вбачається з матеріалів справи, вказане податкове повідомлення рішення було надіслано відповідачу листом з повідомленням про вручення, проте повернуто відділом поштового звязку податковому органу у звязку з незнаходженням відповідача за юридичною адресою, про що складено Акт № 3767/15-2 від 03.08.2007р.

У звязку із встановленням факту невручення податкового повідомлення рішення по причині незнаходження платника податку за місцезнаходженням податкове повідомлення рішення № 0023991504/0 від 27 червня 2007 року було розміщено на дошці податкових оголошень (повідомлень).

Наступними перевірками також було виявлено факти неподання відповідачем звітності до державного податкового органу.

Так, 11 вересня 2008 року ДПІ у Соломянському районі м. Києва провела невиїзну документальну перевірку своєчасності подання податкової звітності платника податку на прибуток ТОВ «Максіма-Центр», за результатами якої було складено акт № 9915/15-1-33829403 від 11.09.2008 року.

В акті перевірки було встановлено порушення підпункту 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та п. 16.4 ст. 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що мало вираз у неподанні податкових декларацій з податку на прибуток 6 разів за період з ІІ півріччя 2007 року по I півріччя 2008 року.

У звязку з відсутністю відповідача за його місцезнаходженням, його ознайомлення з вищезазначеним актом виявилось неможливим, про що було складено акт від 11.09.2008 р.

12 вересня 2008 року ДПІ у Соломянському районі м. Києва на підставі вказаного акта перевірки прийняла податкове повідомлення рішення № 0026421501/0, яким згідно з підпунктом 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»застосувала до ТОВ «Максіма-Центр»штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1 020, 00 грн. (170 х 6).

25 листопада 2009 року ДПІ у Соломянському районі м. Києва провела невиїзну документальну перевірку своєчасності подання податкової звітності платника податку на прибуток ТОВ «Максіма-Центр», за результатами якої було складено акт № 15781/15-1-33829403 від 25 листопада 2009 року.

В акті перевірки було встановлено порушення підпункту 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та п. 16.4 ст. 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що мало вираз у неподанні податкових декларацій з податку на прибуток 6 разів за період з ІІІ кварталу 2008 року по IІІ квартал 2009 року.

У звязку з відсутністю відповідача за його місцезнаходженням, його ознайомлення з вищезазначеним актом виявилось неможливим, про що було складено акт від 25.11.2009 р.

25 листопада 2009 року ДПІ у Соломянському районі м. Києва на підставі вказаного акта перевірки прийняла податкове повідомлення рішення № 0047601501/0, яким згідно з підпунктом 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»застосувала до ТОВ «Максіма-Центр»штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1 020, 00 грн. (170х6).

28 березня 2007 року ДПІ у Соломянському районі м. Києва направила відповідачу першу податкову вимогу № 1/1133 від 28.03.2007 р. на суму 184, 01 грн., з яких 170, 00 грн. податок на прибуток, 14, 00 грн. податок на додану вартість.

Як вбачається з матеріалів справи, вказана податкова вимога була направлена відповідачу з повідомленням про вручення, однак повернулась до ДПІ у Соломянському районі м. Києва у звязку з відсутністю відповідача за його місцезнаходженням та була розміщена на дошці податкових оголошень 19 липня 2007 року, про що складено акт № 3333/24-30 від 19 липня 2007 року.

У звязку з непогашенням відповідачем податкового боргу після направлення йому першої податкової вимоги, ДПІ у Соломянському районі м. Києва 07 листопада 2007 року направила йому другу податкову вимогу № 2/3344 від 07.11.2007 р. на суму консолідованого податкового боргу у розмірі 864, 01 грн., з яких 850, 00 грн. податок на прибуток, 14, 00 грн. податок на додану вартість.

Як вбачається з матеріалів справи, вказана податкова вимога була направлена відповідачу з повідомленням про вручення, однак повернулась до ДПІ у Соломянському районі м. Києва у звязку з відсутністю відповідача за його місцезнаходженням та була розміщена на дошці податкових оголошень, про що складено акт № 5856/24-30 від 30 листопада 2007 року.

Однак, після проведених податковим органом заходів сума податкового боргу відповідачем в повному обсязі сплачена, частина погашеного боргу становить 1, 00 грн.

Крім того, за відповідачем обліковується пеня у розмірі 0, 36 грн., нарахована на підставі ст. 16 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Загальний розмір непогашеної податкової заборгованості становить 5439, 36 грн.

Відповідно до підпункту 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює:

а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);

в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року;

г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.

Відповідно до п. 16.4 ст. 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції на момент спірних правовідносин) звітним періодом для податку на прибуток є квартал.

Відповідно до підпункту 7.8.1 п. 7.8 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції на момент спірних правовідносин) податковим періодом для податку на додану вартість є один календарний місяць.

Таким чином, діючим законодавством на платників податків покладено обовязок подавати податкові декларації, в тому числі з податку на прибуток та податку на додану вартість.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобовязань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обовязкових платежів), включаючи збір на обовязкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообовязкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення є Закон України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Згідно з підпунктом 1.11 ст. 1 вищезазначеного Закону під податковою декларацією розуміється документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обовязкового платежу).

Відповідно до підпункту 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 цього ж Закону платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

При цьому, п. 17.3 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(в редакції на момент спірних правовідносин) передбачено, що сплата (стягнення) штрафних санкцій, передбачених цією статтею, прирівнюється до сплати (стягнення) податку та оскарження їх сум.

Згідно з п. 6.1 ст. 6 вищезгаданого Закону у разі коли сума податкового зобовязання розраховується контролюючим органом відповідно до статті 4 цього Закону, такий контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення, в якому зазначаються підстава для такого нарахування, посилання на норму податкового закону, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок податкових зобовязань, сума податку чи збору (обовязкового платежу), належного до сплати та штрафних санкцій за їх наявності, граничні строки їх погашення, а також попередження про наслідки їх несплати в установлений строк та граничні строки, передбачені законом для оскарження нарахованого податкового зобовязання (штрафних санкцій за їх наявності).

Відповідно до підпункту 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 цього ж Закону податкове зобовязання, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2. та 4.3. статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, з винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2. цього пункту.

Абзацом першим підпункту 5.2.2 п. 5.2 ст. 5 вищезгаданого Закону передбачено, що платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд рішення, яка подається у письмовій формі, у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобовязання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом.

З урахуванням строків давності платник податків має право оскаржити до суду рішення контролюючого органу про нарахування податкового зобовязання у будь-який момент після отримання відповідного податкового повідомлення. У цьому випадку зазначене рішення контролюючого органу не підлягає адміністративному оскарженню (абзац перший підпункту 5.2.5. п. 5.2 ст. 5 цього ж Закону).

За змістом п. 1.3 ст. 1 та підпункту 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 цього ж Закону узгоджена сума податкового зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), не сплачена платником податків у встановлений строк, визнається сумою податкового боргу платника податків.

У разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги (підпункт 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 цього ж Закону).

За правилами підпункту 6.2.3 п. 6.2 ст. 6 цього ж Закону податкові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобовязання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обовязок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Податкові повідомлення рішення ДПІ у Соломянському районі м. Києва № 0028651504/0 від 15 вересня 2008 року, № 0023991504/0 від 27 червня 2007 року, № 0026421501/0 від 12 вересня 2008 року, № 0047601501/0 від 25 листопада 2009 року відповідно до вимог підпункту 6.2.4 п. 6.2 ст. 6 вищезгаданого Закону та п. 4.9 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 21 червня 2001 року № 253 (у редакції наказу Державної податкової адміністрації України від 27 травня 2003 року № 247) вважаються врученими відповідачу, а тому сума податкового зобовязання, визначена в цих податкових повідомленнях рішеннях, з урахуванням того, що відповідачем вказані податкові повідомлення рішення не оскаржувались в адміністративному або судовому порядку, є узгодженою сумою податкового зобовязання, яка не була сплачена у встановлені строки, і визнається податковим боргом. Перша та друга податкові вимоги відповідно до вимог підпункту 6.2.4 п. 6.2 ст. 6 вищезгаданого Закону та п. 5.8 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 03 липня 2001 року № 266, вважаються такими, що вручені відповідачу.

Суду не представлено доказів погашення податкового боргу.

Наявність податкового боргу в загальній сумі 5439, 36 грн., в тому числі - 2720, 00 грн. податок на додану вартість та 2719, 36 грн. - податок на прибуток, підтверджується також довідкою позивача про суми податкового борг платника податків від 15 березня 2010 року.

Згідно з підпунктом 3.1.1 п. 3.1. ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу, згідно з підпунктом 2.3.1 п. 2.3 ст. 2 цього ж Закону, є виключно податкові органи.

Згідно з п. 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та обєднані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Пунктом одинадцятим ст. 11 цього ж Закону передбачено право органів державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.

Отже, враховуючи викладене, та з огляду на те, що відповідачем не надано суду доказів, які б спростовували доводи позивача, позовні вимоги про стягнення з відповідача податкового боргу в загальній сумі 5439, 36 грн., в тому числі - 2720, 00 грн. податок на додану вартість та 2719, 36 грн. - податок на прибуток, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони субєкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтвердженні судові витрати, повязані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Оскільки спір вирішено на користь субєкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - субєкта владних повноважень, повязаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст. ст. 69 - 71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Максіма - Центр»(03110, м. Київ, вул. Соломянська, 3б, ідентифікаційний код 33829403) до Державного бюджету України суму податкового боргу в розмірі 5439 (пять тисяч чотириста тридцять девять) грн. 36 коп., у тому числі 2720 (дві тисячі сімсот двадцять) грн. 00 коп. податок на додану вартість та 2719 (дві тисячі сімсот девятнадцять) грн. 36 коп. податок на прибуток.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складання за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

СуддяО.В. Дегтярьова

Дата виготовлення та підписання повного тексту постанови 04 червня 2010 року.