Постанова № 13946943, 09.02.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

09 лютого 2011 року 17:15 № 2а-442/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Баранова Д.О. за участю секретаря судового засідання Наумець О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ферко»

доДержавної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва

третя особаДержавної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва

провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У квітні 2006 року ТзОВ «Ферко»звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до ДПІ у Печерському районі м. Києва про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №2962307/0 від 14.12.2005, яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у загальній сумі 252 487 грн. з врахуванням штрафних (фінансових) санкцій.

Постановою Господарського суду м. Києва від 19.09.2006р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.01.2007р., позов задоволено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26.11.2009р. постанову Господарського суду м. Києва від 19.09.2006р., та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 23.01.2007р. скасовано, справу скеровано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на момент проведення перевірки термін позовної давності за кредиторською заборгованістю за договором №2 від 03.01.2002р. не сплинув та ним правомірно не було включено до складу валових доходів суму безнадійної заборгованості перед контрагентом ТОВ «Арсенал». Отже, донарахування податкових зобов'язань з ПДВ та штрафних санкцій за вказаним договором відповідачем здійснено необгрунтовано.

Відповідач проти позову заперечив, покликаючись на те, що позивачем не було скориговано зобовязання по податку на додану вартість у звязку із збільшенням валового доходу через непогашення заборгованості перед підприємством, яке було ліквідоване за рішенням власника.

Третя особа, заперечень на позовну заяву подала. В судовому засіданні представник заперечив проти позовних вимог.

19.05.2010р. позивачем подано заяву про уточнення позовних вимог в якій просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі м. Києва №2972307/0 від 14.12.2005р.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

В період з 17.10.2005р. по 25.11.2005р. ДПІ у Печерському районі м. Києва було проведено планову виїзну документальну перевірку ТзОВ «Ферко»щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2004р. по 30.06.2005р., про що складено Акт №168/23-70/31681342 від 05.12.2005р.

Перевіркою встановлено, зокрема серед іншого, порушення п.4.5 ст.4, пп.7.2.1 та 7.2.6 п.7.2, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме: заниження суми зобовязання по податку на додану вартість за грудень 2004р. в сумі 168325 грн.

За результатами перевірки, 14.12.2005р. ДПІ у Печерському районі м. Києва прийнято податкове повідомлення-рішення №2962307/0, яким визначено ТзОВ «Ферко»зобовязання по ПДВ в сумі 168325 грн. та 84162 грн. штрафних (фінансових) санкцій, всього на 252487 грн.

Зазначене рішення оскаржувалось позивачем в адміністративному порядку, проте скарги залишені без задоволення.

03.01.2002р. між ТзОВ «Ферко»(замовник) та ТзОВ «Арсенал»(виконавець) було укладено договір №2 від 03.01.2002р. про транспортно-експедиційне обслуговування вантажів, відповідно до якого замовник доручив, а виконавець прийняв на себе організацію транспортно-експедиційного обслуговування вантажів замовника в портах накопичення (п.1 Договору).

Пунктом 3.1 договору передбачено, що по закінченню робіт сторони підписують акт виконаних робіт, який є невід'ємною частиною даного договору. Оплата здійснюється після виставленого рахунку (п.3.2 Договору).

Як вбачається з даних бухгалтерського обліку позивача та підтверджується Актом перевірки, між сторонами договору складені та підписані акти надання послуг, а саме: Акт №1-01 здачі-приймання робіт (послуг) за січень 2002р. від 27.12.2002р. на суму 135095,14 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 22 515,86 грн.; Акт №1-02 здачі-приймання робіт (послуг) за лютий 2002р. від 27.12.2002р. на суму 320669,29 грн., в т.ч. ПДВ у сумі 53 444,90 грн.; Акт №1-03 здачі-приймання робіт (послуг) за березень 2002р. від 27.12.2002р. на суму 789 360,97 грн., в т.ч. ПДВ у сумі 131 560,16 грн.; Акт №1-04 здачі-приймання робіт (послуг) за квітень 2002р. від 27.12.2002р. на суму 973 084,44 грн., в т.ч. ПДВ у сумі 162 180,74 грн.; Акт №1-05 здачі-приймання робіт (послуг) за травень 2002р. від 27.12.2002р. на суму 914 718,82 грн., в т.ч. ПДВ у сумі 152 453,14 грн.; Акт №1-06 здачі-приймання робіт (послуг) за червень 2002р. від 27.12.2002р. на суму 1 900 848,19 грн., в т.ч. ПДВ у сумі 316 808,03 грн.; Акт №1-07 здачі-приймання робіт (послуг) за липень 2002р. від 27.12.2002р. на суму 471338,48 грн., в т.ч. ПДВ у сумі 78 556,41 грн.; Акт №1-08 здачі-приймання робіт (послуг) за серпень 2002р. від 27.12.2002р. на суму 406 476,59 грн., в т.ч. ПДВ у сумі 67 746,10 грн.; Акт №1-09 здачі-приймання робіт (послуг) за вересень 2002р. від 27.12.2002р. на суму 1 188 622,15 грн., в т.ч. ПДВ у сумі 198 103,69 грн.

Відповідно до бухгалтерських журналів-ордерів на рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками»кредиторська заборгованість позивача перед ТзОВ «Арсенал»на підставі вищевказаних Актів була відображена у грудні 2002 року, тобто після отримання актів від ТзОВ «Арсенал». У позивача виникла кредиторська заборгованість перед ТзОВ «Арсенал»у сумі 7 100 214,17 грн., в т.ч. ПДВ 20%.

До складу податкового кредиту суми ПДВ за вказаними послугами було віднесено у березні 2003 року, після отримання позивачем податкових накладних, що підтверджується податковою декларацією з ПДВ за березень 2003р., яка отримана ДПІ у Печерському районі м. Києва 21.04.2003р.

Згідно п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(у редакції, яка була чинною ; на час виникнення спірних правовідносин) заборонено включати до податкового кредиту і будь-які витрати зі сплати податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом їх приймання або банківським документом, який засвідчує перерахування коштів на оплату вартості таких робіт (послуг).

У відповідності до пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Перевіркою встановлено на підставі бухгалтерських журналів-ордерів наявність кредиторської заборгованості на рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками»станом на 01.01.2004р. та на 01.07.2005р. по контрагенту ТзОВ «Арсенал»у розмірі 7 100 214,17 грн. за договором №2 від 03.01.2002р.

Згідно матеріалів перевірки ТзОВ «Арсенал» ліквідовано за рішенням власника 01.10.2003р. та знято з обліку в 27.02.2004р.

Розрахунок за отримані послуги згідно договору №2 від 03.01.2002р. ТзОВ «Ферко»не здійснило.

На думку податкового органу, оскільки ТзОВ «Арсенал»виключено з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, тому немає можливості застосовувати до даних відносин загальний строк позовної давності 3 роки, оскільки вже немає особи яка б могла скористуватись наданими законом правами, тому позовна давність припинилась з моменту внесення до єдиного державного реєстру запису про припинення юридичної особи, а суму яка залишилась неповернутою позивачем ТзОВ «Арсенал» за договором необхідно вважати безнадійною кредиторською заборгованістю по якій минув строк позовної давності.

Висновки акту перевірки також мотивовані тим, що у звязку із ліквідацією кредитора - ТзОВ «Арсенал», позивач був зобовязаний здійснити коригування сум податкового кредиту при розрахунку податку на додану вартість на підставі п. 4.5 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість».

Як вбачається з матеріалів справи, Акт перевірки №168/23-70/31681342 від 05.12.2005, на підставі якого прийнято спірне податкове повідомлення-рішення, не містить інформації про виключення ТзОВ «Арсенал»з Єдиного державного реєстру. Лише в рішенні про результати розгляду скарги №747/10/25-114 від 31.03.2006р. відповідач повідомляє про виключення 30.03.2004р. ТзОВ «Арсенал»з ЄДРПОУ за реєстраційним №210601. Дана інформація стала відома відповідачу після складання акта перевірки з листа Відділу державних реєстраторів виконавчого комітету Одеської міської ради від 16.03.2006р. № 2-159.

Відповідно до ч. 5 ст. 111 Цивільного кодексу України та ч. 7 ст. 59 Господарського кодексу України, юридична особа є ліквідованою з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

На виконання вимог Вищого адміністративного суду України для встановлення обєктивних обставин справи Окружним адміністративним судом міста Києва скеровувалась на адресу Відділу державних реєстраторів виконавчого комітету Одеської міської ради ухвала про забезпечення доказів з вимогою надіслати для дослідження реєстраційну справу ТзОВ «Арсенал».

В наданій реєстраційній справі міститься повідомлення в друкованому засобі масової інформації про ліквідацію ТзОВ «Арсенал», проте із наявної копії неможливо встановити дату повідомлення та видання друкованого засобу масової інформації, що спростовує доводи відповідача про те, що позивач мав можливість дізнатись про ліквідацію ТзОВ «Ферко»з засобів масової інформації, та відповідно з цього часу збільшувати валові доходи. Також міститься довідка про зняття з обліку платника податків з 27.02.2004р. Докази, які б вказували дату виключення ТзОВ «Арсенал»з ЄДРПОУ відсутні.

Згідно п.1.7. ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

На підставі п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 цього Закону податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Пунктом 4.5 ст. 4 Закону «Про податок на додану вартість»передбачено, що у разі коли після продажу товарів (робіт, послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації за продаж товарів (робіт, послуг), включаючи перерахунок у випадках повернення проданих товарів чи права власності на такі товари продавцю, а також у звязку з визнанням боргу покупця безнадійним у порядку, визначеному законодавством України, податок, нарахований у звязку з таким продажем, перераховується відповідно до змін бази оподаткування. При цьому продавець зменшує суму податкового зобовязання на суму надмірно нарахованого податку, а покупець відповідно збільшує суму податкового зобовязання на таку ж суму в період, протягом якого була зменшена сума компенсацій продавцю. Правила, визначені цим пунктом, застосовуються також при збільшенні суми валових витрат або валового доходу платника цього податку внаслідок проведення процедур врегулювання сумнівної або безнадійної заборгованості відповідно до положень статті 12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»чи визнання боргу покупця безнадійним з інших причин, визначених законом.

Згідно пп. 12.1.5 ст. 12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»платник податку - покупець зобовязаний збільшити валові доходи на суму непогашеної заборгованості (її частини), визнаної у порядку досудового врегулювання спорів або судом чи за виконавчим написом нотаріуса, у податковому періоді, на який припадає перша з подій: або 90-й календарний день від дня граничного строку погашення такої заборгованості (її частини), передбаченого договором або визнаною претензією; або 30-й календарний день від дня прийняття рішення судом про визнання (стягнення) такої заборгованості (її частини) або вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Підпунктом 1.22.1 п. 1.22 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»визначено, зокрема, що безповоротною фінансовою допомогою є сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності. Якщо по закінченні терміну позовної давності, загальний строк якого встановлюється в 3 роки, боржник не розрахувався за отримані раніше товари, сума його заборгованості за цими товарами є безповоротною фінансовою допомогою.

Статтею 609 Цивільного кодексу України визначено про припинення зобовязання ліквідацією юридичної особи.

Підстави ж припинення терміну позовної давності передбачені ст. 264 Цивільного кодексу України, яка встановлює, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обовязку, у разі предявлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

Таким чином, вартість отриманих позивачем послуг, набуває статусу безповоротної фінансової допомоги в податковому періоді, на який припадає закінчення терміну позовної давності, і підпадає під дію пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», яким визначено, що валовий дохід включає доходи з інших джерел, зокрема, у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги.

Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України під терміном «позовна давність»розуміють строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 Цивільного кодексу України визначено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю в 3 (три) роки.

Виходячи з викладеного, у податковому періоді, на який припадає закінчення терміну позовної давності, підприємство повинне включити до валових доходів суми кредиторської заборгованості щодо якої закінчився термін позовної давності. Оскільки акти виконаних робіт з ТзОВ «Арсенал»підписані сторонами 27.12.2002, то термін позовної давності спливає в IV кварталі 2005 року.

Відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається, зокрема, дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків із використанням кредитних дебетових карток чи комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно з підпунктом 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, що припадає в податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (роб, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичною «утримання платником податку їх результатів.

Крім цього, в матеріалах справи наявна копія ухвали Вищого адміністративного суду України від 03.06.2009р. по справі №25/149-А, якою залишено без змін постанови Господарського суду м. Києва та Київського апеляційного господарського суду по справі за позовом ТзОВ «Ферко»до ДПІ у Печерському районі м. Києва, третя особа: ДПІ у Шевченківському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення-рішення. Зазначеними рішеннями скасовано податкове повідомлення рішення прийняте на підставі цього ж акту перевірки і по цим же господарським операціям лише по іншому виду зобовязань податку на прибуток підприємств.

Також, Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.07.2008р. по справі №25/147-А залишено без змін постанови Господарського суду м. Києва та Київського апеляційного господарського суду по справі за позовом ТзОВ «Ферко»до ДПІ у Печерському районі м. Києва, третя особа: ДПІ у Шевченківському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення-рішення. Зазначеною постановою встановлено, що позивачем після сплину терміну позовної давності за кредиторською заборгованістю перед ТОВ «Арсенал»в IV кварталі 2005 року було включено до складу валового доходу повну суму кредиторської заборгованості в сумі 7 100 214,17 грн., а коригування суми податку на додану вартість не проводилося, що повністю відповідає вимогам чинного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем сума кредиторської заборгованості перед ТзОВ «Арсенал»була включена до складу валового доходу та відображена у податковій декларації з податку на прибуток за 2005 рік в повному обсязі в розмірі 7100 214,17 грн., що підтверджується проведеною перевіркою за відповідний період, Акт №216/23-07/31681342 від 22.05.2006р.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що у періоді який перевірявся, термін позовної давності за зобовязаннями по договору №2 від 03.01.2002 з ТОВ «Арсенал»не сплинув, у звязку з чим нарахування позивачу податку на додану вартість за 2004 рік та застосування штрафних (фінансових) санкцій спірним податковим повідомленням-рішенням, є неправомірним.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення рішення прийняте податковим органо всупереч вимог законодавства, а тому підлягає скасуванню.

Крім цього, згідно ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Ферко»задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва №2972307/0 від 14.12.2005р.

Судові витрати в розмірі 3,40 грн. стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ферко»»за рахунок Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Д.О. Баранов