Постанова № 13946927, 07.06.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

07 червня 2010 року 11:57 № 2а-6099/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

Головуючого - судді Дегтярьової О.В.,

при секретарі судового засіданні Патратій О.В.,

за участю представників:

позивача Медвецької Г.І. (довіреність від 01.03.2010р. № б/н),

відповідача Кліща А.О. (довіреність від 29.03.2010р.№ 5205/9/10-109) ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПХ ГРУП»

доДержавної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва

про визнання протиправним і скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 31 березня 2010 року № 06522308, -

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось ТОВ «ПХ ГРУП»з позовом до ДПІ у Печерському районі м. Києва про визнання протиправним і скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 31 березня 2010 року № 06522308.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ним не було допущено порушення вимог п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», оскільки ним ведеться облік товарних запасів за місцем реалізації, однак на момент проведення перевірки оригінали відповідних видаткових накладних були відсутні через неможливість довготривалого зберігання супровідних документів (накладних) саме у місцях реалізації цих товарів у звязку з великими обємами продаж та значним документообігом, що свідчить про неправомірність застосування оскаржуваним рішенням штрафних санкцій.

Відповідач проти позову заперечив. В обґрунтування своїх заперечень посилався на те, що позивачем під час проведення перевірки не були представлені документи на підтвердження ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації, що є порушенням вимог п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а тому застосування штрафних санкцій на підставі ст. 21 цього Закону є правомірним.

У судових засіданнях представник позивача підтримав позовні вимоги та просив позов задовольнити.

Представник відповідача у судових засіданнях заперечував проти позову та підтримав доводи, викладені у запереченні.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення справи по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

ДПІ в Святошинському районі м. Києва 16 березня 2010 року провела перевірку за дотриманням субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій закусочної, - що належить позивачу та знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Гната Юри, 20.

За результатами перевірки було складено акт від 16 березня 2010 року № 001116/265507102308.

В ході перевірки було встановлено, що на момент перевірки в закусочній в реалізації знаходяться прохолоджувальні напої на загальну суму 8323, 00 грн. (опис в додатках), які необліковані за місцем реалізації, а саме: будь-які підтверджуючи документи на них відсутні.

На підставі вищевикладеного, в акті перевірки було зроблено висновок про порушення позивачем вимог п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

31 березня 2010 року ДПІ у Печерському районі м. Києва на підставі зазначеного акта перевірки прийняла рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 06522308, яким згідно зі ст. 21 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»застосувала до позивача суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 16 646, 00 грн. за порушення п. 12 ст. 3 цього ж Закону.

В п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено обовязок субєктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Облік товарних запасів фізичною особою - субєктом підприємницької діяльності ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для субєктів малого підприємництва. Обовязок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів (ст. 6 цього ж Закону).

Стаття 21 вищезазначеного Закону передбачає відповідальність для субєктів підприємницької діяльності, що не ведуть або ведуть з порушенням встановленого порядку облік товарів за місцем реалізації та зберігання, у вигляді фінансової санкції у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Зазначена відповідальність застосовується до субєкта підприємницької діяльності за неведення обліку товарів за місцем реалізації та зберігання, а також за ведення обліку товарів за місцем реалізації та зберігання з порушенням встановленого порядку.

Таким чином, відповідальність на підставі цієї норми буде застосуватись лише у випадку, коли субєкт підприємницької діяльності взагалі не обліковує товари за місцем реалізації та зберігання, а також веде облік товарів за місцем реалізації та зберігання, однак порушенням встановленого порядку.

Про це також свідчить той факт, що розмір відповідальності визначається в залежності від вартості не облікованих товарів

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16 липня 1999 року № 996-ХІV (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), який визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

До документів, що підтверджують придбання товарів та є підставою для їх оприбуткування, належать накладні та товарно-транспортні накладні.

Згідно акта перевірки та Додатку № 1 до нього на момент проведення перевірки були відсутні підтверджуючі документи на наступні товари: «Кока-Кола»(0,5 л) (кількість 35), «Бонаква»(0,5 л) (кількість 187), «Чай Нести»(кількість 172), Фанта (кількість 82), Спрайт (кількість 39), Сок «Рич» (кількість -134).

Згідно зауважень до акта перевірки документи на товари знаходяться в бухгалтерії.

Позивачем були представлені завірені копії накладних № БО-0000001 від 01.03.10р., № 4159 від 03.03.10р., № 4591 від 09.03.10р., № 4631 від 10.03.10р., № 4710 від 11.03.10р., № 4801 від 12.03.10р., № 4850 від 13.03.10р., № 4982 від 15.03.10р., які мають усі необхідні реквізити первинних документів, передбачені в ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують облік товарів за місцем їх реалізації та зберігання.

Таким чином, позивачем не було допущено порушення вимог п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а тому застосування штрафних санкцій на підставі ст. 21 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»до позивача є безпідставним та неправомірним.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про неправомірність оскаржуваного рішення і обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України суд присуджує всі здійснені позивачем та документально підтверджені витрати у розмірі 3, 40 грн. з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 69 - 71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 31 березня 2010 року № 06522308.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПХ ГРУП»(місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Хрещатик/Заньковецької, 15/4а, ідентифікаційний номер 32950525) 3 (три) грн. 40 коп. судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складання за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

СуддяО.В. Дегтярьова

Дата виготовлення та підписання повного тексту постанови 17 червня 2010 року.