Ухвала суду № 139468990, 02.09.2026, Володимирський міський суд Волинської області (до 25.04.2025 - Володимир-Волинський міський суд Волинської області)

154/3637/26

1-кп/154/684/26

У Х В А Л А

про призначення справи до судового розгляду

02 вересня 2026 року Володимирський міський суд Волинської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні №62026240030004782 від 19.05.2026, який надійшов до суду 28.08.2026 з Волинської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону, за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Ласків Володимир-Волинського району Волинської області, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, неодруженого, в силу ст.89 КК України раніше несудимого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1

-у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України,

ВСТАНОВИВ

28 серпня 2026 року до Володимирського міського суду Волинської області надійшов обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК КК України.

Ухвалою судді від 31.08.2026 у кримінальному провадженні призначене підготовче судове засідання.

Заслухавши у підготовчому судовому засіданні думку прокурора, обвинуваченого та його захисника, ознайомившись з обвинувальним актом, суд вважає встановленим, що вищевказане кримінальне провадження підсудне Володимирському міському суду Волинської області, обвинувальний акт відповідає вимогам КПК України, підстав для прийняття рішення, передбаченого пунктами 1-4 ч.3 ст.314 КПК України відсутні, а тому необхідно призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта у відкритому судовому засіданні, з викликом у судове засідання учасників кримінального провадження.

Крім того, у підготовчому судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою на 60 днів без визначення розміру застави, яке обґрунтував тим, що на даний час судовий розгляд кримінального провадження не завершено та існують обставини, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_4 , при застосуванні до нього запобіжного заходу не пов`язаного із позбавленням волі, зможе здійснити дії, передбачені п.п.1,3,4 ч.1 ст.177 КПК України, зокрема: переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. В обґрунтування вказаних ризиків прокурор зазначив, що у разі незастосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинувачений ОСОБА_4 , з метою уникнення кримінальної відповідальності може переховуватися від суду, оскільки він обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, згідно з санкції ч. 5 ст. 407 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років. Вказаними діями обвинувачений ОСОБА_4 , зможе перешкоджати проведенню досудового розслідування у кримінальному провадженні. Обвинувачений ОСОБА_4 перебуваючи на свободі, матиме можливість незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, схиляючи свідків давати неправдиві показання чи відмовитись їх надавати суду, оскільки одними із вагомих доказів вчинення кримінального правопорушення є показання свідків. Заявлені ризики на даний час не зменшилися та виправдовують подальше тримання обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою. Прокурор вважає, що вказані обставини свідчать про неможливість запобігання зазначеним ризикам шляхом застосування до обвинуваченої більш м`якого запобіжного заходу.

Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 в підготовчому судовому засіданні заперечили проти задоволення клопотання прокурора та просили застосувати до обвинуваченого менш тяжкий запобіжний захід.

Вислухавши думку учасників судового провадження щодо продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд дійшов таких висновків.

У відповідності до ст.131 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження, які застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Згідно ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 КПК України.

Згідно із ст.197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею, судом за умови доведення прокурором в клопотанні, поданому до суду в порядку ст.199 КПК України, обставин, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшилися, або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення строку дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

При вирішенні питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд повинен врахувати обставини, передбачені ст.178 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, та дані, які її характеризують і можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Відповідно до ч.3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років.

Ухвалою слідчого судді Володимирського міського суду Волинської області від 06.07.2026 до обвинуваченого ОСОБА_4 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів та визначено розмір застави в сумі 133 120,00 гривень.

Ухвалюючи таке рішення слідчі судді керувалися тим, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, а також, що наявні ризики передбачені ч.1 ст.177 КПК України, а саме, що ОСОБА_4 , перебуваючи на свободі буде переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Суд вважає, що ризики, існування яких було підставою для обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, своєї актуальності не втратили та виправдовують подальше застосування до обвинуваченого цього запобіжного заходу.

Наявність вказаних ризиків встановлена з урахуванням тяжкості покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, яке йому інкримінується, особи обвинуваченого, який раніше не судимий, не працює, обвинувачується у вчиненні іншого кримінального правопорушення.

Суд також звертає увагу, що відповідно до положень ч. 8 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті (тримання під вартою).

Так, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан строком на 30 діб, строк дії якого неодноразово продовжувався, та діє на теперішній час.

Тобто, з огляду на положення ч. 8 ст. 176 КПК України та введення воєнного стану в Україні, суд позбавлений можливості застосувати до військовослужбовця, який обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 КК України, інший запобіжний захід, окрім такого виняткового запобіжного заходу як тримання під вартою, навіть у випадку, якщо суд дійде висновку, що більш м`який запобіжний захід зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

З урахуванням наведеного суд вважає необхідним задовольнити клопотання прокурора та продовжити строк тримання обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою на 60 днів, тобто до 31 жовтня 2026 року включно.

Даних, які б безумовно унеможливлювали подальше тримання обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою, матеріали провадження не містять. Вік та стан здоров`я обвинуваченого не є перешкодою для тримання його в умовах ізоляції.

Обраний відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід з урахуванням його тривалості не виходить за межі розумного строку, а характер та ступінь тяжкості діяння, в якому він обвинувачується, сукупність вказаних вище обставин однозначно свідчать про наявність на даний момент конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості та кореспондується з визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.

Крім того, у відповідності до ч.3 ст.183 КПК України, суд вважає необхідним визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків, а саме, у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 133 120,00 грн.

Такий розмір застави є справедливим, здатним забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Одночасно суд вважає необхідним відповідно до ст.183 ч.3 КПК покласти на ОСОБА_4 обов`язки, передбачені ст.194 цього Кодексу, у разі внесення ним застави.

Керуючись ст.ст.177,183, 217, 314, 315 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Призначити судовий розгляд у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407КК України, у відкритому судовому засіданні в приміщенні Володимирського міського суду Волинської області на 10 вересня 2026 року на 11:00 годину, з викликом в судове засідання осіб, які беруть участь у судовому розгляді.

Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 - задовольнити.

Продовжити строк тримання обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою в Державній установі «Луцький слідчий ізолятор», на строк 60 днів, тобто до 31 жовтня 2026 року.

Визначити обвинуваченому ОСОБА_4 заставу у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 133 120,00 грн, яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок територіального управління Державної судової адміністрації України у Волинській області: код ЄДРПОУ 26276277, депозитний рахунок UA278201720355279002000002504 , банк ДКСУ м. Київ МФО 820172.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент протягом дії ухвали внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі.

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки:

1) прибувати до суду за кожною вимогою;

2) не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду;

3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) утримуватись від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Попередити ОСОБА_4 , що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до суду без поважних причин, чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала в частині застосування запобіжного заходу може бути оскаржена безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, ОСОБА_4 в той же строк з моменту вручення йому копії ухвали.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення. Подача апеляційної скарги на ухвалу не зупиняє її виконання.

Вступна і резолютивна частина ухвали виготовлена в нарадчій кімнаті та проголошена 02.09.2026. Повний текст ухвали суду складений 04.09.2026.

Головуючий ОСОБА_1