Постанова № 13946835, 17.02.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

17 лютого 2011 року 16:35 № 2а-16955/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В., при секретарі Чупринко Н.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Словянська солевидобувна компанія»

до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва

провизнання незаконними дії та зобовязання вчинити певні дії,

за участю:

позивача Мелимука Р.І.

відповідач Леонович В.С.

На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 17 лютого 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Словянська солевидобувна компанія»(далі по тексту позивач) звернулось з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва (далі по тексту відповідач) про визнання незаконними дії та зобовязання вчинити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем неправомірно та безпідставно не визнані податкові декларації з податку на додану вартість за липень, серпень та вересень 2010 року.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

Відповідач проти заявленого позову заперечив, посилаючись на те, що при невизнанні податкових декларацій з податку на додану вартість за липень, серпень та вересень 2010 року діяв в межах чинного законодавства.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Словянська солевидобувна компанія»(код ЄДРПОУ 30098637) перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Дніпровському районі м. Києва.

16 лютого 2010 року між позивачем та відповідачем укладений договір №4652 про визнання електронних документів.

Відповідно до Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та Наказу ДПА «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання»від 30.05.1997р. №166, 18 серпня 2010 року позивачем направлено електронною поштою декларацію з податку на додану вартість за липень 2010 року з необхідними доданими документами.

Листом №22317/10/28-011 від 04.08.2010р. відповідач повідомив, що подана декларація з податку на додану вартість за липень 2010 року не визнається як податкова декларація з ПДВ на тій підставі, що вона не відповідає вимогам діючого законодавства, оскільки до неї не додані необхідні додатки.

ТОВ «Словянська солевидобувна компанія»листом №1469 від 07.09.2010р. направило на адресу ДПІ у Дніпровському районі м. Києва необхідні додатки.

15 вересня 2010 року позивач направив на адресу ДПІ у Дніпровському районі м. Києва податкову декларацію з ПДВ за липень 2010 року з поштовим повідомленням.

Листом №27028/10/28-011 від 21.09.2010р. відповідач повідомив, що податкова декларація з ПДВ за липень 2010 року не визнається як податкова звітність на підставі: «у декларації не повинно бути підчисток, помарок, виправлень та дописок і закреслень (крім передбачених формою декларації). У декларації не повинні міститися текст або цифри, які неможливо прочитати внаслідок пошкодження аркушів, їх потертості, залиття чорнилом чи іншою рідиною та запропоновано подати нову декларацію з податку на додану вартість.

20 вересня 2010 року позивач направив на адресу ДПІ у Дніпровському районі м. Києва податкову декларацію з ПДВ за серпень 2010 року з поштовим повідомленням.

Листом №27647/10/28-011 від 27.09.2010р. відповідач повідомив, що податкова декларація з ПДВ за серпень 2010 року не визнається як податкова звітність на підставі: «не можливо прочитати текст або цифри внаслідок пошкодження (наприклад, документи залиті чорнилом або іншою рідиною, потерті).

12 жовтня 2010 року ТОВ «Словянська солевидобувна компанія»направлено відповідачу податкові декларації з ПДВ за липень та серпень 2010 року.

Листом №29394/10/28-011 від 19.10.2010р. відповідач повідомив, що податкова декларація з ПДВ за липень 2010 року не визнана як податковий звіт на підставі: «декларація заповнюється таким чином, що забезпечує вільне читання тексту (цифр) та збереження цих записів протягом установленого терміну зберігання звітності (друкованим способом, чорнильними або кульковими ручками у синьому або чорному кольорі).

Листом №29395/10/28-011 від 19.10.2010р. ДПІ у Дніпровському районі м. Києва повідомила, що податкова декларація з ПДВ за серпень 2010 року не визнана податковою звітністю на підставі: «декларація заповнюється таким чином, що забезпечує вільне читання тексту (цифр) та збереження цих записів протягом установленого терміну зберігання звітності (друкованим способом, чорнильними або кульковими ручками у синьому або чорному кольорі) та запропоновано подати нову декларацію з податку на додану вартість.

20 жовтня 2010 року ТОВ «Словянська солевидобувна компанія»направила на адресу ДПІ у Дніпровському районі м. Києва поштою податкову декларацію з ПДВ за вересень 2010 року з необхідними додатками та скаргою.

27 жовтня 2010 року відповідач листом №30442/10/28-011 повідомив, що податкова декларація з ПДВ за вересень 2010 року не визнана податковою звітністю на підставі: «без заповнення або прокреслення всіх рядків декларації»та запропоновано подати нову декларацію з податку на додану вартість.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.п. 4.1.2. п.4.1. ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом.

Якщо службова (посадова) особа контролюючого органу порушує норми абзацу першого цього підпункту, платник податків зобов'язаний до закінчення граничного строку подання декларації надіслати таку декларацію поштою з описом вкладеного та повідомленням про вручення, до якої долучається заява на ім'я керівника відповідного контролюючого органу, складена у довільній формі, із зазначенням прізвища службової (посадової) особи, яка відмовилася прийняти декларацію, та/або із зазначенням дати такої відмови. При цьому декларація вважається поданою в момент її вручення пошті, а граничний десятиденний строк, встановлений для поштових відправлень підпунктом 4.1.7, не застосовується.

Платник податків може також оскаржити дії службової (посадової) особи контролюючого органу з відмови у прийнятті податкової декларації у судовому порядку.

Незалежно від наявності відмови у прийнятті податкової декларації платник податків зобов'язаний погасити податкове зобов'язання, самостійно визначене ним у такій податковій декларації, протягом строків, установлених пунктом 5.3 статті 5 цього Закону.

Податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право:

надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу;

оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.

Разом з тим, відповідно до п. 4.1.7. статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»платник податків має право не пізніше ніж за десять днів до закінчення граничного строку подання декларації, визначеного згідно з підпунктом 4.1.4 цього пункту, надіслати декларацію (розрахунок) на адресу податкового органу поштою з повідомленням про вручення.

Подані позивачем податкові декларації з податку на додану вартість за липень, серпень та вересень 2010 року містили всі обовязкові реквізити, підписані відповідними посадовими особами та скріплені печаткою платника податків, що підтверджується копіями зазначених декларацій, наданих позивачем.

Аналіз норм Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року №166 дозволяє стверджувати, що податковий орган при прийнятті податкової декларації здійснює формальну перевірку наявності обов'язкових реквізитів, підписів відповідальних посадових осіб і відтиску печатки підприємства.

Нормами Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість та Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємств визначено лише один критерій заповнення декларацій відповідність даним податкового обліку підприємства.

У звязку з викладеним, судом вбачаються обґрунтованими посилання позивача на невідповідність дій відповідача щодо неприйняття декларацій з податку на додану вартість за липень, серпень та вересень 2010 року вимогам чинного законодавства.

Судом вбачається, що згідно з нормами підпункту 4.1.2. п.4.1. ст.4 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, до податкової декларації поданої повторно, мають застосовуватися загальні правила подачі декларацій, встановлені зазначеним Законом.

Згідно з пунктом 2.6 Примірного порядку взаємодії органів державної податкової служби, затвердженого Наказом ДПА України від 18 квітня 2008 року № 266 “Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів”, при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів працівник підрозділу ведення та захисту податкової звітності після реєстрації податкової звітності з ПДВ переносить інформацію з первинних звітних документів платника ПДВ на паперових носіях та звітних документів, наданих платниками ПДВ у електронному вигляді, до електронної бази податкової звітності органу ДПС.

Крім того, суд звертає увагу на те, що відповідно до частини першої статті 3 Закону України «Про державну податкову службу України»- «органи державної податкової служби України у своїй діяльності керуються Конституцією України, Законами України, іншими нормативно-правовими актами органів державної влади, а також рішеннями Верховної Ради Автономної Республіки Крим і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань оподаткування, виданими у межах їх повноважень».

Суд під час вирішення питання правомірності рішення субєкта владних повноважень перевіряєчи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судом встановлено, що податкові декларації з податку на додану вартість за липень, серпень та вересень 2010 року заповнені позивачем правомірно, а тому у відповідача відсутні підстави неприйняття податкових декларацій з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Словянська солевидобувна компанія».

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Словянська солевидобувна компанія»задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва щодо визнання неподаною податкової звітності Товариством з обмеженою відповідальністю «Словянська солевидобувна компанія»з податку на додану вартість за звітний період липень, серпень, вересень 2010 року.

3. Зобовязати Державну податкову інспекцію у Дніпровському районі м. Києва визнати (прийняти) податкову звітність Товариства з обмеженою відповідальністю «Словянська солевидобувна компанія»з податку на додану вартість за липень, серпень, вересень 2010 року.

4. Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Словянська солевидобувна компанія»(84101, м. Словянськ, Донецької області, вул. Сучасна 33, код ЄДРПОУ 30098637, р/р 26001187785001 у Словянському б/б відділенні Краматорської філії КБ «Приватбанк», МФО 335548) судові витрати у розмірі 3,40грн. (три гривні сорок копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Повний текст постанови виготовлений 22.02.2011р.

Суддя В.В. Амельохін