Ухвала суду № 139468022, 02.06.2026, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

02.06.26

Справа № 521/15839/21

Провадження № 2/521/55/26

УХВАЛА

02.06.2026 року м. Одеса

Хаджибейський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого - судді Роїка Д. Я.,

при секретарі Каліній П. О.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Одесі у залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Банк Альянс» про захист прав споживачів та стягнення грошових коштів,

ВСТАНОВИВ:

06.10.2021 року до Малиновського районного суду міста Одеси надійщла позовна заява ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Банк Альяна» про захист прав споживачів та стягнення грошових коштів.

У відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу за вказаним позовом було розподілено судді Мирончук Н. В.

Ухвалою судді Малиновського районного суду міста Одеси від 05.11.2021 року відкрито провадження по справі в порядку загального позовного провадження та призначено дату, час і місце проведення підготовчого судового засідання.

14.02.2022 року від відповідача АТ «Банк Альянс» надійшло Клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи (копії договорів застави майнових прав №19-002-31/МП від 09.04.2019 р. та №19-002-35/МП від 19.04.2019 р.)

З урахуванням заперечень позивача (ознаки підробленого підпису ОСОБА_1 ) Ухвалою судді Малиновського районного суду міста Одеси від 17.02.2022 року задоволено клопотання представника позивача та витребувано у АТ «Банк Альянс» оригінали Договорів застави майнових прав №19-002-31/МП від 09.04.2019 р. та №19-002-35/МП від 19.04.2019 р. та виписки щодо руху грошових коштів за відкритими на ім`я ОСОБА_1 рахунках.

11.04.2023 року Ухвалою судді Малиновського районного суду м. Одеси було задоволено самовідвід судді з тієї підстави, що ОСОБА_1 , який є позивачем по справі, є тією особою, яка раніш працювала в одній установі разом з суддею.

У відповідності до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу за вказаним позовом було розподілено судді Рядча Т. І.

Ухвалою судді Малиновського районного суду міста Одеси від 20.04.2023 року прийнято до провадження справу в порядку загального позовного провадження та призначено дату, час і місце проведення підготовчого судового засідання.

Рішенням ВРП від 26.09.2023 року було достроково закінченко відрядження судді Рядчої Т. І. до Малиновського районного суду м. Одеси, тому відповідно до п. 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 521/15839/21.

У відповідності до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу за вказаним позовом було розподілено судді Роїку Д. Я.

Ухвалою судді Малиновського районного суду міста Одеси від 09.10.2023 року прийнято до провадження справу в порядку загального позовного провадження та призначено дату, час і місце проведення підготовчого судового засідання.

12.12.2024 року Ухвалою судді Малиновського районного суду м. Одеси було задоволено клопотання позивачевої сторони про призначення почеркознавчої експертизи та зупинено провадження на час проведення експертизи.

Згідно Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо зміни найменувань місцевих загальних судів» від 26 лютого 2025 року № 4273-IX назву Малиновського районного суду міста Одеси змінено на Хаджибейський районний суд міста Одеси.

19.06.2025 року до Хаджибейського районного суду м. Одеси було повернуто матеріали справи № 521/15839/21 з Повідомленням про неможливість проведення судової експертизи.

30.06.2025 року Ухвалою судді Хаджибейського районного суду м. Одеси було поновлено провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Банк Альянс» в порядку загального позовного провадження. Призначено підготовче судове засідання з повідомленням учасників справи у залі № 207 Хаджибейського районного суду м. Одеси на 16 липня 2025 року о 14 годині 00 хвилин.

Копія ухвали судді Хаджибейського районного суду міста Одеси Роїка Д. Я. від 30.06.2025 року, разом з судовою повісткою повідомленням про призначене підготовче судове засідання у справі на 16 липня 2026 року о 14 годині 00 хвилин були скеровані позивачу, ОСОБА_1 , та відповідачу, АТ «Банк Альянс».

У зв`язку з неявкою сторін у судове засідання фіксування судового засідання 16.07.2025 р. за допомогою технічної фіксації не здійсновалося.

Розгляд справи № 521/15839/21 було призначено на 22 вересня 2025 року о 12 годин 20 хвилин.

Пунктом 2 частини 8 статті 128 ЦПК України врегульовано, що днем вручення судової повістки є зокрема день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи.

Позивач ОСОБА_1 , приймаючи відсутність інформації про наявність в нього зареєстрованого електронного кабінету в підсистемі ЄСІТС, повідомлявся про дату, час і місце призначеного підготовчого судового засідання у справі шляхом скерування судом засобами поштового зв`язку АТ «Укрпошта», разом з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, на адресу зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , яка також зазначена позивачем у позові в якості його фактичного місця проживання.

Однак вказане поштове відправлення повернуто до суду без вручення з підстав відсутності адресата за зазначеною адресою.

Відповідно до п.3 ч.8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Також, у відповідності до правового висновку Верховного Суду викладеного у постанові від 10.05.2023 року у справі №755/17944/18, довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку з «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.

Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 у справі №911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Таким чином, позивач про дату, час і місце проведення підготовчого судового засідання призначеного на 16.07.2025 року та 22.09.2025 року, 25.05.2026 року та 02.06.2026 у відповідності до приписів статті 128 ЦПК України належним чином повідомлений.

Про дату, час місце проведення підготовчого судового засідання призначеного на 25 травня 2026 року о 10 годин 55 хвилин сторони по справі, зокрема позивач та його представник сповіщались наступним чином:

- позивач ОСОБА_1 , приймаючи відсутність інформації про наявність в нього зареєстрованого електронного кабінету в підсистемі ЄСІТС, повідомлявся про дату, час і місце призначеного підготовчого судового засідання у справі на 25 травня 2026 року о 10 годин 55 хвилин, шляхом скерування йому судом засобами поштового зв`язку АТ «Укрпошта», разом з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, на адресу зареєстрованого її місця проживання: АДРЕСА_1 , яка також зазначена позивачем та його представниками кою у позові в якості його фактичного місця проживання. Однак вказане поштове відправлення повернуто до суду без вручення.

- представник позивача, адвокат Мандич Леонід Леонідович, повідомлявся шляхом скерування відповідного повідомлення до зареєстрованого електронного кабінету в підсистемі ЄСІТС.

В судове засідання призначене на 02.06.2026 року , позивач та його предстаники не з`явились, повідмолені належним чином.Заяв та клопотань до суду не надходило.

Таким чином, приймаючи вищевказані норми чинного процесуального законодавства, позивачева сторона про дату, час і місце проведення підготовчого судового засідання у відповідності до приписів статті 128 ЦПК України належним чином повідомлені.

Однак, у підготовче судове засідання призначена на 25 травня 2026 року о 12 годин 00 хвилин сторони по справі, у тому числі позивач по справі, ОСОБА_1 , та адвокат позивача, ОСОБА_2 , не з`явились, будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце проведення якого.

Позивачева сторона про причини неявки до підготовчого судового засідання призначеного на 25 травня 2026 року о 12 годин 00 хвилин, не повідомила.

Представник відповідача неоднороазово звертався до суду з заявами про розгляд справи без участі відповідача, при цьому звертав увагу на явку до судових засідань протягом тривалого часу виключно представника відповідача та не заперечував проти залишення позову без розгляду за наслідком повторної (чергової) поспіль неявки сторони позивача.

Оглянувши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.

З урахуванням вище встановленого, суд зазначає, що після повернення 19.06.2025 року матеріалів цивільної справи № 521/15839/21 з Одеського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру та постановлення ухвали суду від 30.06.2025 року про продовження розгляду цивільної справи № 521/15839/21, сторона позивачів: ОСОБА_1 , у тому числі його представник, жодного разу, а саме тричі поспіль, не з`явились до підготовчих судових засідань призначених на 16.07.2025 року, 22.09.2025 року, 25.05.2026 року,02.06.2026 року ,про дату, час і місце проведення яких були належними чином повідомлені у відповідності до приписів статті 128 ЦПК України.

Щодо причин неявки сторони позивача суд зазначає, що останнім, у тому числі через представника, на жодне з вищезазначених підготовчих судових засідань не було надано жодних належних доказів на підтвердження підстав неможливості з`явитись до підготовчого судового засідання.

Крім того судом ураховується, що стороною позивачів не надавались до суду заяви з розгляд справи за їх відсутності, як і не висловлювалось волевиявлення на користування процесуальним правом на участь в судових засіданнях в режимі відео конференції, поряд чого врегульовано статтею 212 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Статтею 223 ЦПК України врегульовані наслідки неявки в судове засідання учасника справи, відповідно до яких зокрема передбачено наступне.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім вип,дків, визначених цією статтею.

Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав зокрема:

1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання;

2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі зокрема:

1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки;

2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки.

Поряд з цим, частиною п`ятої вказаної статті встановлено, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Пунктом 3 ч.1 ст. 257 ЦПК України врегульовано, що суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо зокрема належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.;

Отже, залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення на стадії підготовчого провадження по справі або стадії розгляду справи по суті, у зв`язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.

Однією з підстав для залишення позову без розгляду є повторна, тобто двічі поспіль, неявка в судове засідання (у тому числі підготовче) позивача, якщо від нього не надходило заяви про розгляд справи без його участі та існують перешкоди для такого розгляду.

Також, враховуючи редакцію статті 257 ЦПК України, з урахуванням внесених змін Законом № 3200-IX від 29.06.2023, залишення позову без розгляду здійснюється судом за наявності вказаних причин як на стадії підготовчого провадження, так і на стадії розгляду справи по суті.

Судом враховується, що процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Правове значення в такому разі має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 759/6512/17, провадження № 61-4437св20, від 07 грудня 2020 року у справі № 686/31597/19, провадження № 61-15254св20, від 20 січня 2021 року у справі № 450/1805/18, провадження № 61-2329св20.

Верховний Суд у постанові від 20 січня 2021 року у справі № 450/1805/18, провадження № 61-2329св20 зазначив, що норма, передбачена частиною п`ятою статті 223 ЦПК України, дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи. З огляду на викладене суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов обґрунтованого висновку про залишення позову без розгляду з тих підстав, що належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у судове засідання, що передбачено частиною п`ятою статті 223 та пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України. Разом з тим Верховний Суд зазначає, що згідно з частиною другою статті 257 ЦПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов`язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення.

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 січня 2023 року у справі № 9901/278/21, провадження № 11-126заі22.

Заявник із великим ступенем зацікавленості повинен проявляти інтерес про хід розгляду судом ініційованої ним справи. У разі відсутності обставин непереборної сили, ігнорування позивачем (заявником) протягом тривалого періоду часу судового провадження, відкритого за його позовною заявою (заявою, скаргою), свідчить про недобросовісну поведінку та порушення основоположних засад цивільного процесу.

Наведене узгоджується із висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 25 вересня 2024 року у справі № 490/9587/18 (пункти 135-139).

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, має тлумачитися з урахуванням верховенства права, яке вимагає, щоб сторони у справі мали ефективний судовий засіб, що давав би їм можливість заявляти про свої громадянські права. Це положення втілює «право на суд», право на доступ до якого, тобто право на звернення до суду у цивільних справах, є лише одним аспектом; однак це аспект, який фактично дає можливість скористатися додатковими гарантіями, викладеними в пункті 1 статті 6 Конвенції.

Сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (рішення ЄСПЛ у справі «Каракуця проти України», заява № 18986/06, від 16 лютого 2017 року).

Право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язки добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу; заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (постанови Верховного Суду від 11 листопада 2020 року у справі № 643/856/15-ц (провадження № 61-8953св20), від 21 грудня 2020 року у справі № 484/146/16-ц (провадження № 61-3299св20)).

Додатково суд враховує, що прецедентна практика ЄСПЛ щодо застосування статті 6 Конвенції визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі «Станков проти Болгарії» від 12 липня 2007 року).

У рішеннях від 28 жовтня 1998 у справі «Осман проти Сполученого королівства» та від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) роз`яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі.

Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, серед іншого, розумність строків розгляду справи судом (п. 10 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Суд зобов`язаний присікати недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду у разі повторної неявки належно повідомленого позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі. Це забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору (постанови Верховного Суду, від 24 квітня 2019 року у справі № 757/23967/13-ц, провадження № 61-17220св18, від 28 жовтня 2021 року у справі № 465/6555/16-ц, провадження № 61-9020св21, від 12 травня 2022 року у справі № 645/5856/13-ц, провадження № 61-2876св20).

У рішенні від 06 вересня 2007 року, заява № 3572/03, у справі «Цихановський проти України» ЄСПЛ зазначив «:…. саме національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також, чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні».

Приймаючи вищевказані положення законодавства, суд зазначає, що позивачі ініціювавши відповідне судове провадження, будучи належним чином повідомленими про розгляд справи, тричі не з`явились до підготовчих судових засідань, у які позивача ОСОБА_2 не з`явилась без поважних причин, а викладені ОСОБА_1 причини неявки є недоведеними та такими, що перешкоджають здійснювати розгляд справи. Крім того, позивачі не скористались процесуальним правом на розгляд справи за їх відсутності та /або прийняття участі в режимі відео конференції.

Додатково судом враховується, що призначення підготовчих судових засідань відбувається не вперше, а після повернення 30.06.2025 року матеріалів цивільної справи № 521/15839/21 з повідомленням експерта про неможливість проведення судової почеркознавчої експертизи, ініціаторами якої є позивач ОСОБА_1 .

Отже, неявки сторони позивача у підготовчі судові засідання, що мають сталий характер, призводять до неможливості розгляду справи, у зв`язку з чим, суд також позбавлений можливості встановити усі необхідні обставини для розгляду відповідної справи, а також приймаючи процесуальну поведінку сторони позивачів та відсутнє волевиявлення на розгляд справи за їх відсутності, враховуючи предмет позову і значення справи для сторін, суд вважає відсутніми підстави для розгляду справи за відсутності сторони позивачів по справі за наявними матеріалами справи.

За наслідком вищевикладеного в цілому, суд дійшов висновку та вважає наявними підстави для залишення позовної заяви ОСОБА_3 до Акціонерного товариства «Банк Альянс» про захист прав споживачів та стягнення грошових коштів без розгляду на підставі п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України.

Також дії суду не порушують права позивачів, оскільки прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Отже, залишення позову без розгляду не порушує право позивачів на доступ до суду, а є способом вжиття дій направлених на усунення неналежних виконань позивачами своїх процесуальних обов`язків та певною мірою заходом суду для протидіяння здійсненим перепонам для руху справи створюваними недобросовісними учасниками справи, оскільки недієздатність суду протидіяти такім діям є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції. Одночасно суд зазначає, що залишення позову без розгляду, не перешкоджає позивачам повторному зверненню до суду з таким позовом, після усунення умов, що були підставою для залишення його заяви без розгляду.

Керуючись ст. ст. 257, 352-354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_3 до Акціонерного товариства «Банк Альянс» про захист прав споживачів та стягнення грошових коштів без розгляду.

Роз`яснити позивачу, що залишення позову без розгляду, не перешкоджає повторному зверненню до суду з цим позовом, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Повний текст ухвали суду складено 04.06.2026 року.

Головуючий Роїк Д. Я.