Постанова № 13946792, 15.02.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

в порядку письмового провадження

м. Київ

15 лютого 2011 року № 2а-15920/10/2670

За позовомУправління Пенсійного фонду України в Подільському районі міста Києва

доТовариства з обмеженою відповідальністю «Транспортно-промислова компанія»

про стягнення 15595,03 грн. Суддя: Кротюк О.В.

Обставини справи:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із адміністративним позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортно-промислова компанія»заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування у розмірі 15595,03 грн.

10.02.2011 представник позивача подав заяву про зменшення позовних вимог, з урахуванням чого просить суд стягнути заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування у розмірі 4539,88 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в порушення Закону № 1058 відповідачем не сплачено в установлені строки та в повному обсязі страхові внески за оскаржуваний період.

Відповідач про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином за адресою зазначеною в реєстраційній справі державного реєстратора, явку своїх представників в судове засідання не забезпечив. Разом з тим, подав заперечення проти позову, якими просить відмовити в задоволенні адміністративного позову повністю з підстав, викладених у них.

Відповідно до ст. 128 КАС України справа вирішується на підставі наявних в ній доказів.

Розглянувши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

встановив:

відповідач є платником внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування відповідно до ст. 1 Закону № 400 та ст. 14 Закону № 1058.

За результатом розгляду справи судом встановлено, що позивачем подано Розрахунки сум страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за оскаржуваний період з 01.05.2010 по 28.10.2010 у розмірі 4539,88 грн.

Матеріалами справи підтверджено, що 20.09.2010 позивачем виставлено вимогу № Ю-2178 на суму 15595,03 грн..

За результатом розгляду справи судом встановлено, що на день розгляду справи за відповідачем рахується заборгованість зі сплати страхових внесків (зборів), що становить 4539,88 грн., оскільки відповідачем частково погашено страхові внески.

Аналізуючи вказані вище обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з урахуванням наступного.

Відповідно до положень Закону № 1058 страхові внески це кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 19 Закону № 1058 страхові внески до солідарної системи нараховуються: для роботодавця - на суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці", виплату винагород фізичним особам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру, що підлягають обкладенню податком на доходи фізичних осіб, а також на суми оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, яка здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності.

Відповідно до пункту 5 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України 19.12.2003 № 21-1, обчислення страхових внесків зазначеною категорією платників здійснюється щомісячно за ставками, що визначаються відповідно до п.п. 4.1., 4.2., 4.1. Інструкції та відповідно до ст. 4 Закону № 400: 33.2 відсотки для субєктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності , їх обєднань, які використовують працю найманих працівників від суми фактичних витрат на оплату плати працівників, які включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних витрат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України «Про оплату праці». Для підприємств, установ і організацій, де працюють інваліди, збір на обовязкове державне пенсійне страхування визначається окремо за ставкою чотири відсотки від обєкта оподаткування для працюючих інвалідів.

Відповідно до п. 4 ст. 4 Закону № 400 із заробітної плати працівників підприємства проводиться утримання у розмірі 0,5 відсотків від обєкта оподаткування, із заробітної плати або з частини заробітної плати, що не перевищує розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та 2 відсотки від обєкта оподаткування, з частини заробітної плати в розмірі понад прожитковий мінімум для працездатних осіб.

Страхові внески нараховуються незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також незалежно від того, чи були зазначені суми фактично виплачені після їх нарахування до сплати.

Відповідно до пункту 8.1. Інструкції № 21-1, суми страхових внесків, своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, у тому числі обчислені органами Пенсійного фонду, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка).

Згідно до підпункту "а" пункту 8.2. Інструкції № 21-1, органи Пенсійного фонду надсилають страхувальникам вимогу про сплату недоїмки в таких випадках: якщо страхувальник має на кінець звітного базового періоду недоїмку зі сплати страхових внесків.

Згідно абз. 7 пункту 8.3. Інструкції № 21-1, вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під підпис або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Відповідно до ст. ст. 14, п. 6, 12 ст. 20 Закону № 1058, від 09.07.2003р., платники збору на обовязкове пенсійне державне страхування зобовязані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду; страхові внески сплачуються незалежно від фінансового стану платника.

Базовим звітним періодом є календарний місяць.

Відповідно до розрахунків сума страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування відповідача становить 4539,88 грн.

У відповідності до положень статті 19 Закону № 1058 страхові внески нараховуються на суми, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також незалежно від того, чи були зазначені суми фактично виплачені після їх нарахування до сплати. Поряд з цим, пунктом 12 статті 21 Закону № 1058 передбачено, що страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив заявлену до стягнення суму страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Частиною 3 статті 106 № 1058 встановлено, що орган Пенсійного фонду має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки. У разі звернення органу Пенсійного фонду з позовом про стягнення недоїмки до суду передбачені законодавством заходи досудового врегулювання спорів не застосовуються.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Беручи до уваги те, що заявлені суми страхових внесків до Пенсійного фонду України, відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив; наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується відомостями облікових карток, звітністю, рішенням та вимогою; доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості станом на день розгляду цього спору не надано, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

При цьому, твердження відповідача про те, що розглядаємий позов подано позивачем до виникнення його права звернення до суду, не заслуговує на увагу. Адже, заявлений до стягнення борг є консолідованим, при цьому, позивачем виставлено вимогу за 20.09.2010, що виключає необхідність для виставлення інших вимог, так як оскаржуваним періодом у цьому спорі є період з 01.05.2010 по 28.10.2010.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Оскільки спір вирішено на користь субєкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст. ст. 9, 69-71, 158 163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортно-промислова компанія»(04071, м. Київ, вул. Хорива, буд. 47, кв. 6, код ЄДРПОУ 31273177) заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування за період з 01.05.2010 по 28.10.2010 в розмірі 4539 (чотири тисячі пятсот тридцять девять) грн. 88 коп.

Постанова може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені статтею 186 та набирає законної сили в порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В.Кротюк