Рішення № 139467491, 04.09.2026, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

ЄУН: 336/5207/26

Провадження №: 2/336/3955/2026

04.09.26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2026 року Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Звєздової Н.С., розглянувши цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача Кукса К.О. звернулася до суду із позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором №251802634 від 20.10.2021 року у розмірі 52 665,20 грн., судовий збір у розмірі 2662,40 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 7000 грн.

У обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що 20.10.2021 р. між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та відповідачем було укладено кредитний договір №251802634, за яким відповідач отримав від ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» кредит у сумі 24 500 грн. на строк 140 днів із можливістю продовження, зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами .

Всупереч умовам кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконала свої зобов`язання.

28.11.2018 між Первісним кредитором та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТАЛІОН ПЛЮС» (далі ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС») укладено Договір факторингу №28/1118-01 (далі Договір факторингу.

Первісний кредитор та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» на виконання Договору факторингу 1 підписали Реєстр прав вимоги №241 від 25.07.2023, за яким від Первісного кредитора до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги.

Додатково, для підтвердження факту передачі грошових коштів у розпорядження (фінансування) Первісного кредитора зі сторони ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» згідно Договору факторингу 1 саме за відступлення права вимоги у обсязі кредитних договорів, які зазначені у Реєстрі прав вимоги № 241 від 25.07.2023 до Договору факторингу 1 (до якого також входило відступлення права вимоги щодо заборгованості Відповідача по Кредитному договору) до позовної заяви додається Акт звірки взаємних розрахунків та Протокол узгодження предмету факторингової операції та обсягу переданих прав вимоги.

30.09.2025 між ТОВ «ФК «ТАЛІОН ПЛЮС» та позивачем укладено Договір факторингу №30/0925-01 (далі Договір факторингу 2) відповідно до умов якого Позивачу відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором.

Відповідно до Реєстру прав вимоги №1 від 30.09.2025 за Договором факторингу 2 від ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 52 665,20 грн.

Посилаючись на вищевикладене позивач просив стягнути з відповідача вищевказану суму боргу.

08.06.2026 року ухвалою судді відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

27.07.2026 року ухвалою суду у АТ КБ «ПРИВАТБАНК» витребувано докази.

21.08.2026 року на виконання ухвали суду від 27.07.2026 до суду надано відповідь, щодо запитуваної інформації стосовно рахунків відповідача ОСОБА_1 , рнокпп НОМЕР_1 , наступного змісту. Повідомляють, що на ім`я ОСОБА_1 , рнокпп НОМЕР_1 , в банку емітовано картку № НОМЕР_2 на яку було зарахування коштів на суму 24 500 грн. за період 20.10.2021-25.10.2021 р.

Клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.

Інші процесуальні дії у цій справі судом не вчинялись, а ухвали не постановлялись.

Відповідачем на позовну заяву відзиву подано не було.

Зважаючи на те, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи, відзиву не подав, тому суд ухвалив рішення згідно наявних у справі доказів.

Враховуючи те, що справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та без проведення судового засідання, відповідно до ч. 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши письмові докази в справі, суд прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 20.10.2021 р. між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та відповідачем було укладено кредитний договір №251802634, за яким відповідач отримав від ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» кредит у сумі 24 500 грн. (п.1.1. Договору) на строк 140 днів (дисконтний період) із можливістю продовження, зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами та відсотковою ставкою 0,69% на день (п. 1.4 Договору).

Всупереч умовам кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свої зобов`язання.

Позивач набув право вимоги за вищевказаним кредитним договором за наступних обставин.

28.11.2018 між Первісним кредитором та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТАЛІОН ПЛЮС» (далі ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС») укладено Договір факторингу №28/1118-01 (далі Договір факторингу).

Первісний кредитор та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» на виконання Договору факторингу 1 підписали Реєстр прав вимоги №241 від 25.07.2023, за яким від Первісного кредитора до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги.

Додатково, для підтвердження факту передачі грошових коштів у розпорядження (фінансування) Первісного кредитора зі сторони ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» згідно Договору факторингу 1 саме за відступлення права вимоги у обсязі кредитних договорів, які зазначені у Реєстрі прав вимоги №241 від 25.07.2023 до Договору факторингу 1 (до якого також входило відступлення права вимоги щодо заборгованості Відповідача по Кредитному договору) до позовної заяви додається Акт звірки взаємних розрахунків та Протокол узгодження предмету факторингової операції та обсягу переданих прав вимоги.

30.09.2025 між ТОВ «ФК «ТАЛІОН ПЛЮС» та позивачем укладено Договір факторингу №30/0925-01 (далі Договір факторингу 2) відповідно до умов якого Позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором.

Відповідно до Реєстру прав вимоги №1 від 30.09.2025 за Договором факторингу 2 від ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 52 665,20 грн.

Положення кредитного договору свідчать про те, що умовами кредитного договору сторони передбачили порядок продовження строку кредиту та умови і строк нарахування процентів за користування кредитом для такого випадку, проте доказів вчинення сторонами дій які є підставою для продовження дисконтного періоду суду не надано.

Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

За умовами договору №251802634 від 20.10.2021 р., право нараховувати відсотки за користування кредитом припинилося зі спливом строку передбаченого Договору.

При цьому, в охоронних правовідносинах, права та інтереси позивача забезпечуються нормою ч.2 ст.625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Відповідно до вимог ч.4 ст.263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12 наголосила на тому, що в охоронних правовідносинах права та інтереси кредитора забезпечені ч.2 ст.625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочки виконання грошового зобов`язання. Отже, період правомірного користування коштами у межах погодженого сторонами строку кредитування супроводжується нарахуванням процентів у порядку та розмірі, що визначені у кредитному договору, а у разі прострочки позичальником виконання зобов`язань зі своєчасного повернення кредиту права кредитора захищаються шляхом нарахування процентів річних, передбачених ч.2 ст.625 ЦК України.

За таких обставин, після спливу визначеного договором строку кредитування, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припинено.

Таким чином позивач має право на стягнення із відповідача відсотків за 140 днів нарахованих за ставкою 0,69% на день, що становить 23 667,00 грн.

Загальна сума заборгованості що підлягає стягненню із відповідача за вищевказаним кредитним договором №251802634 від 20.10.2021 року становить 48 167,00 грн., яка становить 24 500 грн. - заборгованості за основною сумою боргу; 23 667,00 грн. - заборгованості за відсотками.

Що стосується витрат на правничу допомогу, суд зазначає наступне.

У Постанові Верховного Суду від 03.06.2020 у справі № 211/1674/19 визначено, що суд має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

Представник позивача просить стягнути з відповідача у рахунок відшкодування судових витрат на правничу допомогу 7000,00 грн.

У даному випадку суд враховує позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 01.09.2020 у справі №640/6209/19, відповідно до якої розмір відшкодування судових витрат повинен бути співмірним із ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову.

Водночас суд звертає увагу, що при визначенні суми відшкодування слід виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Таким чином, враховуючи критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката та конкретні обставини справи, з огляду на те, що справа не є складною і збір та аналіз доказів для подання позовної заяви та ознайомлення із суттю правових питань у даному випадку не вимагає значного часу, оскільки судова практика щодо стягнення заборгованості за кредитними договорами є усталеною, суд приходить до висновку про наявність підстав до зменшення витрат на правничу допомогу, які підлягають відшкодуванню позивачу з 7000,00 грн. до 2000,00 грн.

У відповідності до положень ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у виді сплаченого судового збору у сумі 2 435,00 грн.

Керуючись ст. ст. 4, 7, 8, 11, 12, 13, 76, 77, 81, 83, 141, 247, 258, 259, 263, 265 ЦПК України, ст. ст. 512, 514, 526, 610, 611, 1048, 1050, 1054 ЦК України, суд,-

ухвалив:

Позов - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» заборгованість за кредитним договором №251802634 від 20.10.2021 року у розмірі 48 167,00 грн., яка становить 24 500 грн. - заборгованості за основною сумою боргу; 23 667,00 грн. - заборгованості за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» судовий збір у розмірі 2 435,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» витрати на правничу допомогу у розмірі 2000 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Реквізити учасників процесу:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ», ЄДРПОУ 43541163, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд.34, офіс 333.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя: Н.С. Звєздова