Рішення № 139465048, 04.09.2026, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 752/31219/25

провадження № 2/753/9589/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

04 вересня 2026 року м. Київ

Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Маркєлової В.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІННОВА-НОВА" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

У С Т А Н О В И В:

26.03.2026 до Дарницького районного суду м. Києва на підстави ухвали Голосіївського районного суду м. Києва від 31.12.2025 надійшла цивільна справа №752/31219/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова нова» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позивач просить суд: стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за Договором надання грошових коштів у кредит № 7590620325 від 27.03.2025 у розмірі 34 151,60 грн, яка складається з 14 000,00 грн - заборгованість за основною сумою боргу (тілом кредиту) та 20 151,60 грн - заборгованість за нарахованими процентами.

Позовна заява обґрунтована тим, що 27.03.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ІННОВА ФІНАНС", найменування якого в подальшому змінено на Товариство з обмеженою відповідальністю "ІННОВА-НОВА", та ОСОБА_1 було укладено Договір надання грошових коштів у кредит № 7590620325. Позивач виконав свої зобов`язання повністю та перерахував відповідачці кредитні кошти у розмірі 14 000,00 грн на її платіжну картку. Відповідачка свої зобов`язання з повернення кредиту та сплати відсотків належним чином не виконала, у зв`язку з чим станом на 24.11.2025 утворилася вказана заборгованість.

Ухвалою від 07.04.2026 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; постановив проводити розгляд (формування та зберігання) судової справи в змішаній (паперовій та електронній) формі; призначив розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін; установив сторонам строки для подання заяв по суті справи; задовольнив клопотання позивача про витребування доказів.

17.04.2026 до суду від АТ «ПУМБ», на виконання вимог ухвали суду від 07.04.2026, надійшли витребувані документи.

Позивач просив розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтримує, не заперечує проти ухвалення заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, про час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, заяви про відкладення розгляду справи не подавав, причини неявки не повідомив, відзив на подав.

Суд розглянув справу за відсутності сторін за наявними у справі матеріалами. З урахуванням положень ст. 280, 281 ЦПК України та з позицією представника позивача викладеної в заяві, який не заперечував проти заочного розгляду справи, суд розглянув справу в заочному порядку.

Судом на підставі частини другої статті 247 Цивільно-процесуального кодексу України, у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд дійшов висновку про задоволення позову з таких мотивів.

Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом (частина перша статті 205 ЦК України)

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку (частина перша статті 207 ЦК України).

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (абзац 2 частини другої статті 639 ЦК України).

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки (частина перша статті 1054 ЦК України).

Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом (частина третя статті 1054 ЦК України).

Загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері визначає Закон України "Про споживче кредитування", який встановлює, що договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором (пункт 1-1 частини першої статті 1).

Також цей Закон встановлює, що до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо (пункт 4 частини першої статті 1, абзац четвертий частини другої статті 8).

Порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування споживчим кредитом, власних комісій та інших платежів (за наявності), включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, у вигляді графіка платежів (у разі кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії графік платежів може не надаватися) зазначаються у договорі про споживчий кредит (пункт 10 частини першої статті 12 Закону України "Про споживче кредитування").

27.03.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ІННОВА ФІНАНС", яке на підставі рішення єдиного учасника від 05.09.2025 змінило найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю "ІННОВА-НОВА", та ОСОБА_1 було укладено Договір надання грошових коштів у кредит № 7590620325.

Сторони уклали договір в електронній формі, відповідачка підписала зазначений договір з використанням одноразового ідентифікатора 4242.

Відповідно до умов кредитного договору сторони погодили, зокрема:

розмір кредиту - 14 000,00 грн,

строк кредитування - 360 днів,

процентну ставку - 1% на день (стандартна) та 0,5% (знижена),

комісію за видачу кредиту - 15 % від суми кредиту.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Кредитодавець належним чином виконав свої зобов`язання та надав відповідачці кредит на загальну суму 14 000,00 грн у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на платіжну картку відповідачки № НОМЕР_1 , що підтверджується квитанцією ТОВ "ФК "КОНТРАКТОВИЙ ДІМ" від 27.03.2025 та випискою по рахунку за період з 27.03.2025 по 30.03.2025 наданою АТ «ПУМБ» на виконання вимог ухвали суду.

Відповідачка належним чином покладені на неї обов`язки не виконувала, своєчасно кошти не повернула.

Отже, позивач довів факт надання грошових коштів у розмірі 14 000,00 грн на умовах, які були узгоджені з відповідачем (строк повернення, порядок нарахування відсотків, процентна ставка), однак відповідач у добровільному порядку не виконував свої зобов`язання щодо повернення коштів за кредитним договором.

Щодо нарахування відсотків.

За змістом ст. 1056-1 ЦК України, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Суд має з`ясувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку заборгованості, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми заборгованості та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначення позивачем максимального розміру заборгованості та інших нарахувань (постанова Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.09.2020 у справі № 916/4693/15; постанова Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 02.10.2020 у справі № 911/19/19 (пункт 33), постанова Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.11.2023 у справі № 925/872/21 (пункт 76); постанова Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10.10.2019 у справі № 320/8618/15-ц).

Позивач також просить стягнути 7 575,07 грн відсотків.

Перевіряючи правильність нарахування процентів, Суд встановив, що за користування кредитом Позичальник зобов`язаний сплачувати Кредитодавцю проценти за ставкою 350,00% річних, тип ставки - фіксована (пункт 2.3 Договору).

Водночас Суд бере до уваги, що пунктом 5 розділу І Закону України від 22 листопада 2023 року № 3498-IX "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" (далі - Закон № 3498-IX), який набрав чинності 24 грудня 2023 року, було внесено зміни до Закону України "Про споживче кредитування".

Зокрема, відповідними абзацами підпункту 6 пункту 5 розділу І Закону № 3498-IX статтю 8 Закону України "Про споживче кредитування" було доповнено новими частинами, серед яких частина п`ята, яка імперативно встановлює загальне правило: "Максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %"

Водночас цим же пунктом 5 розділу І Закону № 3498-IX (а саме відповідними абзацами його підпункту 13) розділ IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про споживче кредитування" було доповнено пунктом 17 такого змісту: "17. Тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %", тобто починаючи з 24.12.2023 року денна ставка має бути не більше 2,5%, з 22.04.2024 року - денна ставка не більше 1,5%, з 20.08.2024 року- денна ставка не більше 1%.

У справі, що розглядається, Договір про споживчий кредит із Відповідачем був укладений 27.03.2025, тобто після набрання чинності Законом № 3498-IX.

Здійснивши аналіз умов цього договору, Суд встановив, що визначена договором фіксована процентна ставка у розмірі 1 % повністю відповідає імперативним вимогам частини п`ятої статті 8 Закону України "Про споживче кредитування".

Відповідно до детального розрахунку заборгованості, за період з 27.03.2025 по 24.11.2025 (242 дні користування кредитом) відповідачці нараховано проценти за користування кредитом у загальному розмірі 32 751,60 грн. Відповідачкою було сплачено на користь позивача кошти у розмірі 14 700,00 грн, які було зараховано на погашення нарахованих процентів та комісії за видачу кредиту. Таким чином, заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами становить 18 051,60 грн.

За змістом частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідач не реалізував своє право на подання заперечень та доказів на їх підтвердження, не надав Суду жодних доказів, які б підтверджували повне або часткове погашення існуючої заборгованості.

Таким чином, з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за Договором надання грошових коштів у кредит № 7590620325 від 27.03.2025 у розмірі 34 151,60 грн, яка складається з 14 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 20 151,60 грн - є заборгованість за процентами.

Керуючись принципом змагальності, відповідно до якого кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, і несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій, Суд визнав, що позовні вимоги слід задовольнити повністю, виходячи з мотивів та розрахунку, наведеного Судом.

Щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов задоволено повністю, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 422,40 грн.

Керуючись нормами ст. 141, 259, 263-265, 268, 280-284, 288, 289, 354, 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ІННОВА-НОВА" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІННОВА-НОВА" заборгованість за Договором надання грошових коштів у кредит № 7590620325 від 27.03.2025 у розмірі 34 151,60 грн, судовий збір у розмірі 2 422,40 грн, разом - 36 574,00 грн.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ІННОВА-НОВА", код ЄДРПОУ 44127243, місцезнаходження: м. Київ, вул. Верхній Вал, буд. 10, поверх 2, офіс 5.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

На заочне рішення суду позивачем може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду безпосередньо протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Позивач, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Повне судове рішення ухвалено за відсутності учасників справи та складено 04.09.2026.

Суддя В.М. Маркєлова