Рішення № 139464993, 01.09.2026, Новодністровський міський суд Чернівецької області

Єдиний унікальний номер 719/348/26

Номер провадження 2/719/209/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2026 року м. Новодністровськ

Новодністровський міський суд Чернівецької області у складі:

головуючої судді Вербіцької М. В.,

з участю секретарки судового засідання Чорної В. І.,

представниці позивача Мартим`янової Л. М.,

відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження у залі судових засідань Новодністровського міського суду Чернівецької області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

25.05.2026 позивач ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ», в інтересах якого діє представниця Кукса Карина Олександрівна, звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 13.02.2022 ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (первісний кредитор) та ОСОБА_1 уклали електронний договір кредитної лінії (акцептування оферти) № 292991973, відповідно до якого ОСОБА_1 отримав від ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» кредит у розмірі 22 000,00 грн, строк кредитування становить 1-65 днів (з можливістю продовження строку). Порядок погашення кредиту, сплати процентів та комісії здійснюється відповідно до п. 7.1. договору, на момент укладення цього договору, сторони дійшли згоди, що сума кредиту за всіма наданими траншами має бути повернена кредитодавцю не пізніше дати закінчення дисконтного періоду кредитування - 15.03.2022, а саме не пізніше ніж через 30 (тридцять) днів від дати отримання першого траншу позичальником..

12.11.2024 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» був укладений договір факторингу № МВ-ТП/8, у п. 2.1. якого визначено, що у порядку та на умовах цього договору, клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги за переліком в реєстрі прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти у розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором. У п. 4.1. зазначається, що наявне право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання реєстру прав вимоги. Майбутнє право вимоги вважається переданим з моменту виникнення такого права вимоги до боржника та додаткового оформлення не потребує.

Відповідно до реєстру прав вимоги за кредитним договором, укладеним між ОСОБА_1 та ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» до договору факторингу № МВ-ТП/8 від 12.11.2024, ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» набуло право грошової вимоги до відповідача.

04.12.2025 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» був укладений договір факторингу № 04/1225-01, у п. 2.1. якого визначено, що згідно умов цього договору клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором та п. 2.2. сторони розуміють та погоджуються з тим, що відступлення прав вимоги за цим договором проводиться не з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідатиме перед фактором, якщо одержані ним суми будуть меншими від суми, сплаченої фактором клієнту, та меншими від загальної суми зобов`язання боржника. Разом з правом вимоги до фактора переходять всі інші права клієнта за кредитним договором. У випадку укладення сторонами більш ніж одного реєстру прав вимог, кожен наступний реєстр прав вимог є самостійним додатком, та не замінює попередній.

Відповідно до реєстру прав вимоги № 2 за кредитними договорами, укладеними між боржниками та ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» до договору факторингу № 04/1225-01 від 04.12.2025, ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» набуло право грошової вимоги до відповідача.

Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», наданого позивачем, заборгованість за основною сумою боргу станом на 12.11.2024 складає 21 710,52 грн та за відсотками 3 054,05 грн, а відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», наданого позивачем, заборгованість за основною сумою боргу станом на 04.12.2025 складає 21 710,52 грн та за відсотками - 5 425,21 грн.

Загалом позивач просить стягнути з відповідача загальну суму заборгованості у розмірі 27 135,73 грн, а також судові витрати у розмірі 2 662,40 грн сплаченого судового збору та 7 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою судді Новодністровського міського суду Чернівецької області від 02.06.2026 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи у порядку спрощеного провадження із викликом сторін.

Суд також постановив клопотання позивача ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» про витребування доказів задовольнити частково та зобов`язати Банка-емітента АТ КБ «Приват Банк», (ЄДРПОУ 14360570, юридична адреса: 49094, місто Дніпро, вулиця Набережна Перемоги, будинок 30, електронна адреса: sud@privatbank.ua) надати суду у строк до 26.06.2026 належним чином завірені якісні копії документів, що містять таку інформацію:

- чи було емітовано на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) платіжну картку (платіжні картки): маска карти: НОМЕР_2 ;

- про факт зарахування коштів: зарахування на платіжну карту (маска карти) НОМЕР_2 за період від 13.02.2022 до 18.02.2022 в сумі 22 000,00 грн; емітент карти - АТ КБ «ПРИВАТБАНК»;

- чи емітувалась будь-яка інша платіжна картка на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 );

- чи є/був номер телефону НОМЕР_3 фінансовим номером телефону за платіжною карткою (платіжними картками): маска карти: НОМЕР_2 ;

- та чи знаходиться/знаходився вказаний номер телефону в анкетних даних ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ).

2. У разі підтвердження зарахування коштів ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ): зарахування на платіжну карту (маска карти) НОМЕР_2 ; за період від 13.02.2022 до 18.02.2022 в сумі 22 000,00 грн; емітент карти - АТ КБ «ПРИВАТБАНК»;

- витребувати інформацію у вигляді:

первинних документів бухгалтерського обліку (банківські виписки/платіжні

інструкції/доручення), що підтвердять дану інформацію. У випадку неможливості надати вище згадані первинні документи, надати інші, прирівняні до них (довідки/листи, що підтверджують факт зарахування коштів на рахунок - маска карти позичальника);

повного номера рахунка (рахунків) що належить ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ): маска картки: НОМЕР_2 .

3. У випадку, якщо номер телефону НОМЕР_3 не знаходиться в анкетних даних ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) за платіжною карткою (платіжними картками): маска картки: НОМЕР_2 ;

- витребувати номери телефонів що знаходяться/знаходились в анкетних даних ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) (клієнта банку) за платіжною карткою (платіжними картками): маска картки: НОМЕР_2 .

29.06.2026 АТ КБ «Приват Банк» ухвалу суду виконало, надало відповідні відомості та додаток, у якому зазначається рух коштів по банківській картці № НОМЕР_2 за період з 13.02.2022 по 18.02.2022.

Позивач та його представник у судові засідання не з`являлися, проте у позовній заяві клопотали розгляд справи здійснювати за їх відсутності та просили задовольнити позовні вимоги ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» у повному обсязі.

30.06.2026 ОСОБА_1 у судовому засіданні клопотав про відкладення розгляду справи на іншу дату та надати йому час для ознайомлення з матеріалами справи.

06.07.2026 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву про стягнення заборгованості, у якому вказав, що позовні вимоги не визнає та просить відмовити у їх задоволенні з наступних підстав.

Зокрема, наголосив, що позовна заява містить істотні помилки щодо особи відповідача, оскільки у прохальній частині зазначено інше прізвище (« ОСОБА_2 » замість « ОСОБА_3 »), що свідчить про неналежне оформлення позову та невстановлене ім`я відповідача.

Сума отриманого кредиту становила 22 000,00 грн, при цьому відповідач сплатив кредитору 22 516,00 грн. тобто повністю погасив тіло кредиту. позивач безпідставно зарахував здійснені платежі на погашення відсотків, продовжуючи обліковувати непогашену основну заборгованість.

Строк кредитного договору закінчився 15.03.2022. нарахування відсотків після спливу строку кредитування суперечить правовому висновку Великої Палати Верховного Суду у справі № 444/9519/12, відповідно до якого право кредитодавця нараховувати договірні проценти припиняється після закінчення строку дії договору.

Заявлені позивачем витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн є неспівмірними зі складністю справи, оскільки позов має шаблонний характер, містить численні помилки, а тому відповідач просить відмовити у їх стягненні або зменшити їх розмір.

У зв`язку з наведеним відповідач просить суд відмовити ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» у задоволенні позову про стягнення заборгованості, а також відмовити у стягненні витрат на професійну правничу допомогу.

13.07.2026 до Новодністровського міського суду Чернівецької області від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій зазначено, що відзив відповідача ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» отримало 09.07.2026, тому відповідь на відзив подана у встановлений судом та ст. 179 ЦПК України строк. Позивач вважає заперечення відповідача необґрунтованими та просить їх відхилити, обґрунтовуючи це тим, що:

- кредитний договір укладений в електронній формі відповідно до вимог Закону України «Про електронну комерцію»;

- відповідач самостійно обрав суму кредиту, строк кредитування, ознайомився з умовами договору, правилами кредитування та паспортом споживчого кредиту, після чого погодився з ними;

- умови щодо процентної ставки, строків кредитування, нарахування процентів після закінчення дисконтного періоду та після закінчення строку дії договору були чітко визначені договором, з якими відповідач погодився;

- відповідач не скористався правом відмовитися від договору протягом 14 днів, передбаченим Законом України «Про споживче кредитування»;

- кредитний договір є чинним, його недійсність законом не встановлена та судом не визнана, тому він є обов`язковим до виконання.

Позивач також заперечує доводи відповідача щодо розбіжностей у написанні прізвища, зазначаючи, що вирішальним ідентифікатором особи є реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП), який повністю збігається, а відмінності у написанні прізвища мають виключно технічний характер і не впливають на належну ідентифікацію боржника.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу позивач зазначає, що вони підтверджені належними доказами, а саме договором про надання правничої допомоги, додатковою угодою, довіреністю, свідоцтвом адвоката та актом приймання-передачі виконаних робіт, тому підлягають відшкодуванню відповідно до вимог ЦПК України.

У зв`язку з викладеним позивач просить суд прийняти відповідь на відзив та врахувати її при вирішенні справи, стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 27 135,73 грн, з яких 21 710,52 грн - заборгованість за тілом кредиту та 5 425,21 грн - заборгованість за відсотками, стягнути з відповідача 2 662,40 грн судового збору та 7 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою суду від 15.07.2026 постановлено визнати обов`язковою явку представника позивача ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» у судове засідання у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ», в інтересах якого діє представниця Кукса Карина Олександрівна, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Проаналізувавши позиції сторін, їх пояснення у судовому засіданні, перевіривши, дослідивши об`єктивно та оцінивши зібранні у справі докази суд дійшов такого висновку, виходячи з фактичних обставин справи, мотивів сторін та застосованих норм права.

Суд установив, що 13.02.2022 ОСОБА_1 уклав з ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» електронний кредитний договір № 292991973 (шляхом акцептування оферти), за умовами якого позичальник отримав споживчий кредит у сумі 22 000,00 грн на строк 1-65 днів (з можливістю продовження строку), відповідно до п. 3. Основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача паспорту споживчого кредиту продукту «СМАРТ». Порядок погашення кредиту, сплати процентів та комісії здійснюється відповідно до п. 7.1. договору, на момент укладення цього договору, сторони дійшли згоди, що сума кредиту за всіма наданими траншами має бути повернена кредитодавцю не пізніше дати закінчення дисконтного періоду кредитування - 15.03.2022, а саме не пізніше ніж через 30 (тридцять) днів від дати отримання першого траншу позичальником, тип процентної ставки фіксована, згідно з пунктами 8.3.-8.4. договору за умови, якщо позичальник не скористається умовами зменшення витрат та загальної вартості кредиту за договором на умовах п. 8.5. договору, то зобов`язання позичальника по сплаті процентів за весь строк дисконтного періоду кредитування визначається за процентною ставкою 766,50 відсотків річних, що на день укладення договору становить 2.10 відсотків у день від суми залишку кредиту, що знаходиться у позичальника за кожний день користування ним (базова процентна ставка). Зобов`язання по сплаті процентів за користування кредитом після закінчення дисконтного періоду кредитування визначається за процентною ставкою 1 087,70 відсотків річних, що на день укладення договору становить 2,98 відсотків у день від суми залишку кредиту, що знаходиться у позичальника за кожний день користування ним.

Відповідно до п. 8.5.1. договору, якщо позичальник здійснить повернення всієї суми отриманого кредиту до закінчення строку дисконтного періоду, то зобов`язання позичальника по сплаті процентів фактичні дні користування кредитом будуть визначатися за процентною ставкою 76,65 відсотків річних, що на день укладення договору становить 0,21 відсотків від суми кредиту за кожний день користування ним (дисконтна процентна ставка).

Згідно з п. 3.8. договору для здійснення першої пролонгації за цим договором, позичальнику необхідно сплатити всі нараховані проценти за перші 30 днів дисконтного періоду у розмірі 1 386,00 грн, про суму нарахованих процентів, що позичальнику необхідно сплатити для оформлення другої і наступних пролонгацій позичальник інформується через особистий кабінет.

Відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування коштами на умовах, передбачених у договорі кредитної лінії № 292991973, що був підписаний одноразовим ідентифікатором відповідача MNV8K84P (для підписання та укладання договору був відправлений код з смс на фінансовий номер телефону НОМЕР_4 або на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 , які належать ОСОБА_1 ).

Згідно з пунктами 14.1. та 14.10. договору невід`ємною частиною цього договору є правила та паспорт споживчого кредиту, що надано позичальнику до укладення договору. Уклавши цей договір, позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується та зобов`язується неухильно дотримуватись правил, текст яких розміщений на сайті кредитодавця: www.moneyveo.ua. Позичальник підтверджує, що: отримав від кредитодавця до укладення цього договору інформацію, вимоги надання якої передбачені законодавством України, у тому числі інформацію передбачену ст. 9 ЗУ «Про споживче кредитування» та ст. 12 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», яка необхідна для отримання споживчого кредиту, включаючи інформацію, що наведена в паспорті споживчого кредиту та правилах; повідомлений про те, що обробка персональних даних позичальника здійснюється на підставі укладення та виконання цього договору, а також повідомлений про кредитодавця, як володільця персональних даних позичальника, склад та зміст зібраних персональних даних, свої права, визначені ЗУ «Про захист персональних даних», мету збору персональних даних та осіб, яким передаються або можуть передаватися персональні дані, враховуючи також інформацію про транскордонну передачу персональних даних, про спосіб обробки персональних даних за допомогою персональних даних, про спосіб обробки персональних даних за допомогою персональних засобів інформаційної-телекомунікаційної системи кредитодавця, доступ до якої отримується через мобільні додатки кредитодавця та через програмне забезпечення партнерів кредитодавця, яке забезпечує обмін інформацією з інформаційно-телекомунікаційною системою кредитодавця по захищеним каналам зв`язку; інформація надана кредитодавцем з дотриманням вимог законодавства України та забезпечує правильне розуміння позичальником суті фінансової послуги без нав`язування її придбання.

Відповідно до п. 2.1. за цим договором кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії, у розмірі кредитного ліміту на суму 22 000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та правилах надання грошових коштів у позику, у тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «СМАРТ» ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА». У п. 5.1. договору вказано, що за вибором позичальника, кожен окремий транш за цим договором може надаватися у наступний спосіб: п. 5.1.1. шляхом ініціювання кредитодавцем безготівкового перерахування суми кредиту на банківський рахунок позичальника за реквізитами платіжної картки НОМЕР_2, що відбувається до 3 банківських днів з моменту укладення договору чи ініціювання отримання чергового траншу за договором. Перший транш за цим договором, у сумі вказаній у п. 2.3. договору, надається способом вказаним в п. 5.1.1. договору (п. 5.2. договору).

Згідно з пунктами 4.10.1.-4.10.7. цей кредитний договір укладається в наступному порядку: позичальником через телекомунікаційний ресурс кредитодавця подано заявку на отримання кредиту в ІТС кредитодавця. Після обробки інформації вказаної в заявці, збору та аналізу інформації про позичальника з інших джерел в тому числі з бюро кредитних історій, проведення оцінки кредитспроможності, проведення заходів спрямованих на виконання вимог законодавства про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та після проведення інших обов`язкових процедур ІТС кредитодавця прийнято рішення про надання позичальнику суми кредиту за першим траншем та про встановлення йому кредитного ліміту. ІТС кредитодавця, шляхом підстановки всієї необхідної інформації про кредитодавця в типову форму кредитного договору, згенеровано оферту, що містила усі істотні умови. Позичальник був проінформований про позитивне рішення по заявці в особистому кабінеті, а також шляхом надсилання відповідного повідомлення на номер телефону позичальника та/або електронним листом на електронну пошту, вказану в заявці. Позичальник перейшов з використанням телекомунікаційного ресурсу кредитодавця до ознайомлення з офертою в особистому кабінеті. Одночасно ІТС кредитодавця згенеровано одноразовий ідентифікатор та направлено позичальнику в СМС-повідомлені та/або в повідомлені в месенджер та/або в електронному листі на електронну пошту та/або в особистому кабінеті. Позичальник ознайомившись з усіма істотними умовами оферти надав згоду (акцепт) шляхом направлення повідомлення кредитодавцю, яке підписано відповідно до абзацу 2 статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», а саме: шляхом введення у спеціальному полі під офертою, яка містить усі істотні умови договору, одноразового ідентифікатора, який відповідає вимогам п. 3 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» та натиснення іконки «відправити/підписати». Вказана іконка стає активною лише після отримання та введення одноразового ідентифікатора. Після підпису електронного повідомлення позичальником, зазначене повідомлення надійшло в інформаційно-телекомунікаційну систему кредитодавця, відповідно з цього моменту кредитодавець повідомлений про те, що позичальник надав згоду (акцептував) на пропозицію (оферту) кредитодавця щодо укладання договору. Моментом підписання цього договору є використання його сторонами електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Підписанням договору зі сторони кредитодавця є формування на дання на ознайомлення позичальнику оферти, а також генерація та направлення позичальнику одноразового ідентифікатора. Підписанням договору зі сторони кредитодавця є направлення кредитодавцю повідомлення, що містить одноразовий ідентифікатор. Після створення сторонами електронного підпису одноразовим ідентифікатором, текст оферти, реквізити електронного підпису одноразовим ідентифікатором, які дають змогу встановити дату та час вчинення кожною з сторін дій спрямованих на підписання цього договору, та реквізити сертифікату кваліфікованої електронної печатки кредитодавця, зберігаються в файлі формату, що унеможливлює зміну чи видалення інформації. Після формування фінального файлу з цим договором, ІТС створює з цим файлом кваліфіковану електронну печатку кредитодавця. Файл договору та файл з даними кваліфікованого електронної печатки, що містить кваліфіковану мітку часу, одразу відправлено на електронну пошту позичальника та стали доступними для скачування в особистому кабінеті позичальника.

У п. 14.10. договору вказано, що позичальник підтверджує, що: отримав від кредитодавця до укладення цього договору інформацію, вимоги надання якої передбачені законодавством України, в тому числі інформацію передбачену ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування» та ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», яка необхідна для отримання споживчого кредиту, включаючи інформацію, що наведена в паспорті споживчого кредиту та правилах; повідомлений про те, що обробка персональних даних позичальника здійснюється на підставі укладення та виконання цього договору, а також повідомлений про кредитодавця, як володільця персональних даних позичальника, склад та зміст зібраних персональних даних, свої прав, визначені Законом України «Про захист персональних даних», мету збору персональних даних та осіб, яким передаються або можуть передаватись персональні дані враховуючи також інформацію про транскордонну передачу персональних даних, про спосіб обробки персональних даних за допомогою програмних засобів інформаційно-телекомунікаційної системи кредитодавця, доступ до якої отримується через мобільні додатки кредитодавця та через програмне забезпечення партнерів кредитодавця, яке забезпечує обмін інформацією з інформаційно-телекомунікаційною системою кредитодавця по захищеним каналам зв`язку; інформація надана кредитодавцем з дотриманням вимог законодавства України та забезпечує правильне розуміння позичальником суті фінансової послуги без нав`язування її придбання.

Ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» визначає, що юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Механізм укладення електронного договору, який має використовуватися позивачем у взаємовідносинах із позичальниками, зокрема вимоги до його підписання сторонами, врегульовано Законом України «Про електронну комерцію» та Законом України «Про електронний цифровий підпис».

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронна комерція - відносини, спрямовані на отримання прибутку, що виникають під час вчинення правочинів щодо набуття, зміни або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснені дистанційно з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, внаслідок чого в учасників таких відносин виникають права та обов`язки майнового характеру; електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно із ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Частиною 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.

Власне, відповідач у судовому засіданні визнав, що він дійсно укладав кредитний договір та отримав за наслідками його укладення грощові кошти у розмірі 22 000 грн.

Представниця позивача послідовно виклала обставини виникнення спірних правовідносин та обґрунтувала заявлені позовні вимоги. Зокрема, вона послалася на умови укладеного між сторонами договору, зазначила порядок надання відповідачу кредитних коштів, умови їх повернення, а також порядок визначення розміру заборгованості. Окремо представниця позивача пояснила порядок і строки нарахування процентів за користування кредитними коштами, звернувши увагу суду на те, що відповідні нарахування здійснювалися згідно з умовами договору та фактичним періодом користування кредитом. Пояснила, яким чином відбувалася пролонгація 30-денного дисконтного періоду кредитування. Крім того, представниця позивача надала пояснення щодо окремих неточностей, наявних у тексті договору, а саме у п. 3.6.-3.9, та звернула увагу суду на технічний характер описки, позаяк нумерація пунктів мала починатися з 3.1. За її твердженням, зазначені помилки не впливають на зміст укладеного правочину, не змінюють обсягу прав та обов`язків сторін і не перешкоджають встановленню фактичних умов кредитування. Вона просила суд оцінити договір у сукупності з іншими доказами, зокрема документами, що підтверджують перерахування кредитних коштів, їх отримання відповідачем та розрахунок заборгованості.

Відповідач у судовому засіданні підтвердив факт укладення ним відповідного договору з кредитодавцем. Також він визнав, що кредитні кошти були фактично отримані ним шляхом їх зарахування на належну йому платіжну картку. Отже, відповідач не заперечував ані самого факту виникнення між сторонами кредитних правовідносин, ані факту отримання ним грошових коштів та вказав, що грошові кошти, які він вносив на погашення заборгованості протягом строку кредитування, він вважав платежами в рахунок погашення основної суми кредиту (тіла кредиту), а не платежами, спрямованими на пролонгацію строку дії договору. Разом із тим відповідач заперечував щодо покладення на нього обов`язку з відшкодування судових витрат, понесених позивачем у зв`язку з розглядом справи. Інших заперечень щодо наведених представницею позивача обставин у цій частині відповідач не заявляв.

Суд з`ясував, що позичальник підтвердив, що однозначно та безумовно приймає (акцептує) пропозицію про укладення кредитного договору № 292991973 від 13.02.2022 (оферти), невід`ємною частиною якого є правила надання грошових коштів у позику, у тому числі на умовах фінансового кредиту ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та паспорт споживчого кредиту продукту «СМАРТ» до договору № 292991973 від 13.02.2022, з якими він попередньо уважно ознайомився, та приймає умови кредитного договору. Указана обставина підтверджується укладенням кредитного договору (а. с. 10-18). Договір був підписаний відповідачем електронним шляхом - одноразовим ідентифікатором MNV8K84P (для підписання та укладання договору був відправлений код з смс на фінансовий номер телефону НОМЕР_4 або на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 , які належать ОСОБА_1 ).

Таким чином, встановлені вище обставини, підтверджують факт укладання між сторонами кредитного договору, шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, умовами якого було визначено суму кредиту та розмір відсотків, порядок повернення грошових коштів, та строк дії кредитного договору, при цьому факт отримання грошових коштів підтверджується відповідними довідками про переказ грошових коштів на картку позичальника.

Отже, суд уважає встановленою та доведеною належними доказами обставину укладення кредитного договору між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 з дотриманням вимог законодавства щодо укладення договорів в електронній формі та погодження його умов сторонами.

Крім того, доведеним є і факт отримання відповідачем від позивача кредитних коштів, позаяк указане підтверджується відповідними доказами.

13.02.2022 у день укладення кредитного договору ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» перерахувало грошові кошти у розмірі 22 000,00 грн на банківську картку відповідача НОМЕР_2. Указана обставина підтверджується платіжним дорученням № 6f0e8e7d-529a-4e9e-a22f-2b1e23d5e8ed від 13.02.2022, у якому зазначаються такі відомості: платник - ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», код 38569246, банк платника - АТ «ТАСКОМБАНК», код банку 339500, дебет рах. № НОМЕР_5 , отримувач - ОСОБА_1 , код НОМЕР_1 , кредит рах. № НОМЕР_6 , сума: 22 000,00 грн, призначення платежу: переказ коштів згідно договору № 292991973 від 13.02.2022, ОСОБА_1 , код НОМЕР_1 , для зарахування на платіжну картку № НОМЕР_6 , без ПДВ. Безготівкове зарахування Moneyveo SFD Visa Transfer (а. с. 32) та довідкою ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», у якій повідомляється, що на виконання кредитного договору № 292991973 від 13.02.2022 укладеним між позичальником/отримувачем - ОСОБА_1 , та ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», кредитодавцем було ініційовано платіжну операцію, шляхом подання надавачу фінансових платіжних послуг платіжної інструкції, а надавачем платіжних послуг з наступними реквізитами: надавач платіжних послуг платника: АТ «ОТП БАНК», код банку (МФО): 300528, код за ЄДРПОУ: 21685166, надавач платіжних послуг отримувача: АТ КБ «ПриватБанк», код банку (МФО): 305299, код за ЄДРПОУ: 14360570, особа платника: ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», код ЄДРПОУ 28569246, особа отримувача: Попадюк Віктор Вікторович, РНОКПП НОМЕР_1 , рахунок платника: НОМЕР_7 , транзитний рахунок для перерахування коштів отримувачу: НОМЕР_8 , рахунок/платіжна карта отримувача: НОМЕР_2, термін дії: 10.2023, сума платіжної операції: 22 000,00 грн, ідентифікатор платіжної операції: 6f0e8e7d-529a-4e9e-a22f-2b1e23d5e8ed, дата ініціювання платіжної інструкції: 13.02.2022 23:26:07, дата завершення платіжної операції (проведення платіжної операції надавачем платіжних послуг): 13.02.2022 23:26:14 (а. с. 68).

Також 29.06.2026 АТ КБ «Приват Банк» надав стосовно рахунків ОСОБА_1 інформацію, що на ім`я ОСОБА_1 у банку емітовано карту № НОМЕР_9 , № НОМЕР_10 , також емітувались інші картки. Номер телефону на який відправляється інформація про підтвердження операцій за платіжною карткою № НОМЕР_9 за період з 13.02.2022 по 18.02.2022: НОМЕР_4 . Номер телефону НОМЕР_4 знаходиться в анкетних даних ОСОБА_1 . Також банк повідомив, що по рахунку № НОМЕР_9 , ( НОМЕР_10 ) було зарахування коштів на суму 22 000,00 грн за період з 13.02.2022 по 18.02.2022 від 13.02.2022. А виписка здійснених операцій клієнтом по наведеній вище банківській картці за період з 13.02.2022 по 18.02.2022 підтверджує, що 13.02.2022 на рахунок ОСОБА_1 поступили грошові кошти у розмірі 22 000,00 грн (а. с. 100-102).

До кредитного договору № 292991973 від 13.02.2022 додаються додатки: паспорт споживчого кредиту продукту «СМАРТ» до договору № 292991973 від 13.02.2022, правила надання грошових коштів у позику, у тому числі на умовах фінансового кредиту ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», порядок дій споживача в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» з метою акцепту оферти та укладення електронного договору та отримання фінансових послуг під торговельною маркою «MONEYVEO» у редакції чинній на момент укладення кредитного договору, алгоритм дій ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» стосовно укладання кредитних договорів, також позивачем надані суду розрахунки заборгованості від ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (первісного кредитора) та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС». Усі вказані документи підписані відповідачем електронним шляхом введенням коду з смс, яке було відправлено на фінансовий номер телефону або електронну адресу, які належать позичальнику ОСОБА_1 - одноразовим ідентифікатором MNV8K84P.

Суд мав змогу ідентифікувати, що банківська карта за номером НОМЕР_6 належить відповідачу, позаяк вказаний вище рахунок зазначається позивачем у п. 5.1.1. договору кредитної лінії та співпадає з інформацією від АТ КБ «Приват Банк».

Відповідно до п. 3. паспорту споживчого кредиту продукту «СМАРТ» до договору № 292991973 від 13.02.2022 кредитний договір укладений строком на 1-65 днів (з можливістю продовження строку) днів, дисконтний період 30 днів, з можливістю продовження та поновлення.

Отже, суд резюмує, що позов не є передчасним, позивач підставно вимагає стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 292991973 від 13.02.2022.

Проаналізувавши розрахунок заборгованості суд дійшов висновку, що відповідач з 13.02.2022 і до кінця закінчення строку договору здійснив платежі на погашення заборгованості за тілом кредиту та нарахованих відсотках у загальній сумі 39 564,00 грн.

13.02.2022 відповідач отримав кредитні кошти у розмірі 22 000,00 грн.

Відповідно до п. 8.5.1. за період від 13.02.2022 до 15.03.2022 (включно) розрахунок витрат за кредитом здійснюється за дисконтною процентною ставкою 0,21 відсотків від суми кредиту за кожний день користування ним, що становить 76,65 відсотків річних.

Таким чином, з 13.02.2022 по 15.03.2022 (30 днів) первісний кредитор нараховував відповідачу відсотки за дисконтною процентною ставкою у розмірі 46,20 грн у день (22 000,00 ? 0,21 % = 46,20 грн).

30 днів ? 46,20 = 1 386,00 грн - заборгованість за відсотками.

Проте, 01.09.2026 представниця позивача у судовому засіданні зазначила, що після початку повномасштабного вторгнення військ російської федерації в Україну відповідачу позивачем було списано відсотки нараховані до 24.02.2022 за останні 7 днів у розмірі 323,40 грн (7 днів ? 46,20 = 323,40 грн).

З 14.02.2022 по 03.03.2022 (18 днів) відповідачу нараховано відсотки за дисконтною процентною ставкою у розмірі 46,20 грн у день (22 000,00 ? 0,21 % = 46,20 грн).

18 днів ? 46,20 = 831,60 грн.

831,60 - 232,40 = 508,20 грн - заборгованість за відсотками.

Також представниця позивача у судовому засіданні було зазначила, що з 04.03.2022 по 10.03.2022 (7 днів) ОСОБА_1 не здійснювалося нарахування відсотків взагалі.

Починаючи вже з 11.03.2022 по 15.03.2022 (за останні 5 днів дисконтного періоду) первісний кредитор знову почав нараховувати відсотки за дисконтною процентною ставкою у розмірі 46,20 грн у день (22 000,00 ? 0,21 % = 46,20 грн).

5 днів ? 46,20 = 231,00 грн.

Отже, 508,20 + 231,00 = 739,20 грн - заборгованість за відсотками.

16.03.2022 відповідач здійснив платіж на рахунок позивача у сумі 740,00 грн, з яких 739,20 грн були зараховані на погашення заборгованості по нарахованих відсотках та 0,80 грн первісний кредитор зарахував на тіло кредиту (22 000 - 0,80 = 21 999,20 грн - новий розмір тіла кредиту).

Згідно з п. 3.8. договору для здійснення першої пролонгації за цим договором, позичальнику необхідно сплатити всі нараховані проценти за перші 30 днів дисконтного періоду у розмірі 1 386,00 грн, про суму нарахованих процентів, що позичальнику необхідно сплатити для оформлення другої і наступних пролонгацій позичальник інформується через особистий кабінет.

01.09.2026 представниця позивача у судовому засідання вказала, що в особистий кабінет позичальника надходили повідомлення із зазначенням необхідної суми, яку ОСОБА_1 повинен сплатити кредитодавцю для здійснення першої та всіх наступних пролонгацій. Відповідач у судовому засіданні також це підтвердив і вказав, що дійсно вносив кошти на рахунок первісного кредитора у розмірах, які були зазначені у цих повідомленнях.

Отже, суд резюмує, що перша пролонгація дійсно відбулася, позаяк відповідачем було сплачено всі нараховані проценти за перші 30 днів дисконтного періоду у розмірі 739,20 грн.

Також представниця позивача у судовому засіданні зазначила, що починаючи 16.03.2022 по 29.06.2022 з ініціативи товариства та у зв`язку з повномасштабним вторгненням відповідачу почали нараховуватися відсотки за зниженою процентною ставкою на розсуд первісного кредитора.

У новому дисконтному періоді з 17.03.2022 по 10.04.2022 (30 днів) знову не здійснювалося нарахування відсотків взагалі.

А з наступного дисконтного періоду 11.04.2026 товариство нарахувало відповідачу 4,34 грн, що складає 0,02 % від тіла кредиту.

З 12.04.2022 по 13.04.2022 (2 дні) кредитодавець нарахував відповідачу 2,17 грн, що складає 0,01 % від тіла кредиту (2 дні ? 2,17 = 4,34 грн).

4,34 + 4,34 = 8,68 грн - заборгованість за відсотками.

Починаючи 14.04.2022 по 30.04.2022 (17 днів) товариство знову почало нараховувати відповідачу 4,34 грн у день, що складає 0,02 % від тіла кредиту (17 днів ? 4,34 = 73,78 грн).

8,68 + 73,78 = 82,46 грн - заборгованість за відсотками.

З 01.05.2022 по 10.05.2022 (10 днів) кредитодавець нарахував відповідачу 13,03 грн у день, що складає 0,06 % від тіла кредиту (10 днів ? 13,03 = 130,30 грн).

82,46 + 130,30 = 212,76 - заборгованість за відсотками.

10.05.2022 відповідач здійснив платіж на рахунок позивача у сумі 213,00 грн, з яких 212,76 грн були зараховані на погашення заборгованості по нарахованих відсотках та 0,24 грн первісний кредитор зарахував на тіло кредиту (21 999,20 - 0,24 = 21 998,96 грн - новий розмір тіла кредиту), у зв`язку з чим знову відбулася пролонгація дисконтного періоду.

Починаючи з 11.05.2022 по 15.05.2022 (5 днів) у новому дисконтному періоді відповідачу продовжили нараховуватися 13,03 грн у день, що складає 0,06 % від тіла кредиту (5 днів ? 13,03 = 65,15 грн).

З 16.05.2022 по 09.06.2022 (25 днів) кредитодавець почав нараховувати відповідачу 45,62 грн у день, що складає 0,21 % від тіла кредиту за процентною ставкою визначеною у п. 8.5.1. договору (25 днів ? 45,62 = 1 140,50 грн).

65,15 + 1 140,50 = 1 205,65 грн - заборгованість за відсотками.

06.06.2022 відповідач здійснив платіж на рахунок позивача у сумі 1 206,00 грн, з яких 1 205,65 грн були зараховані на погашення заборгованості по нарахованих відсотках та 0,35 грн первісний кредитор зарахував на тіло кредиту (21 998,96 - 0,35 = 21 998,61 грн - новий розмір тіла кредиту), у зв`язку з чим повторно відбулася пролонгація дисконтного періоду.

Починаючи з 10.06.2022 по 09.07.2022 (30 днів) кредитодавець почав нараховувати відповідачу 45,61 грн у день, що складає 0,21 % від тіла кредиту за процентною ставкою визначеною у п. 8.5.1. договору (30 днів ? 45,61 = 1 368,30 грн).

Як вбачається з розрахунку заборгованості 30.06.2022 кредитодавець з власної ініціативи списав частину тіла кредиту у розмірі 277,20 грн (21 998,61 - 277,20 = 21 721,41 грн).

09.07.2022 відповідач здійснив платіж на рахунок позивача у сумі 1 369,00 грн, з яких 1 368,30 грн були зараховані на погашення заборгованості по нарахованих відсотках та 0,70 грн первісний кредитор зарахував на тіло кредиту (21 721,41 - 0,70 = 21 720,71 грн - новий розмір тіла кредиту), у зв`язку з чим знову відбулася пролонгація дисконтного періоду.

З 10.07.2022 по 08.08.2022 (30 днів) кредитодавець продовжив нараховувати відповідачу 45,61 грн у день, що складає 0,21 % від тіла кредиту за процентною ставкою визначеною у п. 8.5.1. договору (30 днів ? 45,61 = 1 368,30 грн).

08.08.2022 відповідач здійснив платіж на рахунок позивача у сумі 1 369,00 грн, з яких 1 368,30 грн були зараховані на погашення заборгованості по нарахованих відсотках та 0,70 грн первісний кредитор зарахував на тіло кредиту (21 720,71 - 0,70 = 21 720,01 грн - новий розмір тіла кредиту), у зв`язку з чим повторно відбулася пролонгація дисконтного періоду.

Починаючи з 09.08.2022 по 07.09.2022 (30 днів) кредитодавець продовжив нараховувати відповідачу 45,61 грн у день, що складає 0,21 % від тіла кредиту за процентною ставкою визначеною у п. 8.5.1. договору (30 днів ? 45,61 = 1 368,30 грн).

07.09.2022 відповідач здійснив платіж на рахунок позивача у сумі 1 369,00 грн, з яких 1 368,30 грн були зараховані на погашення заборгованості по нарахованих відсотках та 0,70 грн первісний кредитор зарахував на тіло кредиту (21 720,01 - 0,70 = 21 719,31 грн - новий розмір тіла кредиту), у зв`язку з чим повторно відбулася пролонгація дисконтного періоду.

З 08.09.2022 по 07.10.2022 (30 днів) кредитодавець продовжив нараховувати відповідачу 45,61 грн у день, що складає 0,21 % від тіла кредиту за процентною ставкою визначеною у п. 8.5.1. договору (30 днів ? 45,61 = 1 368,30 грн).

07.10.2022 відповідач здійснив платіж на рахунок позивача у сумі 1 369,00 грн, з яких 1 368,30 грн були зараховані на погашення заборгованості по нарахованих відсотках та 0,70 грн первісний кредитор зарахував на тіло кредиту (21 719,31 - 0,70 = 21 718,61 грн - новий розмір тіла кредиту), у зв`язку з чим повторно відбулася пролонгація дисконтного періоду.

Починаючи з 08.10.2022 по 06.11.2022 (30 днів) кредитодавець продовжив нараховувати відповідачу 45,61 грн у день, що складає 0,21 % від тіла кредиту за процентною ставкою визначеною у п. 8.5.1. договору (30 днів ? 45,61 = 1 368,30 грн).

07.10.2022 відповідач здійснив платіж на рахунок позивача у сумі 1 369,00 грн, з яких 1 368,30 грн були зараховані на погашення заборгованості по нарахованих відсотках та 0,70 грн первісний кредитор зарахував на тіло кредиту 21 718,61 - 0,70 = 21 717,91 грн - новий розмір тіла кредиту), у зв`язку з чим повторно відбулася пролонгація дисконтного періоду.

З 07.11.2022 по 06.12.2022 (30 днів) кредитодавець продовжив нараховувати відповідачу 45,61 грн у день, що складає 0,21 % від тіла кредиту за процентною ставкою визначеною у п. 8.5.1. договору (30 днів ? 45,61 = 1 368,30 грн).

06.12.2022 відповідач здійснив платіж на рахунок позивача у сумі 1 369,00 грн, з яких 1 368,30 грн були зараховані на погашення заборгованості по нарахованих відсотках та 0,70 грн первісний кредитор зарахував на тіло кредиту 21 717,91 - 0,70 = 21 717,21 грн - новий розмір тіла кредиту), у зв`язку з чим повторно відбулася пролонгація дисконтного періоду.

Починаючи з 07.12.2022 по 06.01.2023 (31 день) кредитодавець продовжив нараховувати відповідачу 45,61 грн у день, що складає 0,21 % від тіла кредиту за процентною ставкою визначеною у п. 8.5.1. договору (31 день ? 45,61 = 1 413,91 грн).

06.01.2023 відповідач здійснив платіж на рахунок позивача у сумі 1 414,00 грн, з яких 1 413,91 грн були зараховані на погашення заборгованості по нарахованих відсотках та 0,09 грн первісний кредитор зарахував на тіло кредиту 21 717,21 - 0,09 = 21 717,12 грн - новий розмір тіла кредиту), у зв`язку з чим повторно відбулася пролонгація дисконтного періоду.

З 07.01.2023 по 06.02.2023 (31 день) кредитодавець продовжив нараховувати відповідачу 45,61 грн у день, що складає 0,21 % від тіла кредиту за процентною ставкою визначеною у п. 8.5.1. договору (31 день ? 45,61 = 1 413,91 грн).

06.02.2023 відповідач здійснив платіж на рахунок позивача у сумі 1 414,00 грн, з яких 1 413,91 грн були зараховані на погашення заборгованості по нарахованих відсотках та 0,09 грн первісний кредитор зарахував на тіло кредиту 21 717,12 - 0,09 = 21 717,03 грн - новий розмір тіла кредиту), у зв`язку з чим повторно відбулася пролонгація дисконтного періоду.

Починаючи з 07.02.2023 по 08.03.2023 (30 днів) кредитодавець продовжив нараховувати відповідачу 45,61 грн у день, що складає 0,21 % від тіла кредиту за процентною ставкою визначеною у п. 8.5.1. договору (30 днів ? 45,61 = 1 368,30 грн).

08.03.2023 відповідач здійснив платіж на рахунок позивача у сумі 1 369,00 грн, з яких 1 368,30 грн були зараховані на погашення заборгованості по нарахованих відсотках та 0,70 грн первісний кредитор зарахував на тіло кредиту 21 717,03 - 0,70 = 21 716,33 грн - новий розмір тіла кредиту), у зв`язку з чим повторно відбулася пролонгація дисконтного періоду.

З 09.03.2023 по 07.04.2023 (30 днів) кредитодавець почав нараховувати відповідачу 45,60 грн у день, що складає 0,21 % від тіла кредиту за процентною ставкою визначеною у п. 8.5.1. договору (30 днів ? 45,60 = 1 368,00 грн).

08.03.2023 відповідач здійснив платіж на рахунок позивача у сумі 1 368,00 грн, які були зараховані на погашення заборгованості по нарахованих відсотках, у зв`язку з чим повторно відбулася пролонгація дисконтного періоду.

Починаючи з 08.04.2023 по 07.05.2023 (30 днів) кредитодавець продовжив нараховувати відповідачу 45,60 грн у день, що складає 0,21 % від тіла кредиту за процентною ставкою визначеною у п. 8.5.1. договору (30 днів ? 45,60 = 1 368,00 грн).

07.05.2023 відповідач здійснив платіж на рахунок позивача у сумі 1 368,00 грн, які були зараховані на погашення заборгованості по нарахованих відсотках, у зв`язку з чим повторно відбулася пролонгація дисконтного періоду.

З 08.05.2023 по 06.06.2023 (30 днів) кредитодавець продовжив нараховувати відповідачу 45,60 грн у день, що складає 0,21 % від тіла кредиту за процентною ставкою визначеною у п. 8.5.1. договору (30 днів ? 45,60 = 1 368,00 грн).

06.06.2023 відповідач здійснив платіж на рахунок позивача у сумі 1 368,00 грн, які були зараховані на погашення заборгованості по нарахованих відсотках, у зв`язку з чим повторно відбулася пролонгація дисконтного періоду.

Починаючи з 08.05.2023 по 06.06.2023 (30 днів) кредитодавець продовжив нараховувати відповідачу 45,60 грн у день, що складає 0,21 % від тіла кредиту за процентною ставкою визначеною у п. 8.5.1. договору (30 днів ? 45,60 = 1 368,00 грн).

06.06.2023 відповідач здійснив платіж на рахунок позивача у сумі 1 368,00 грн, які були зараховані на погашення заборгованості по нарахованих відсотках, у зв`язку з чим повторно відбулася пролонгація дисконтного періоду.

З 07.06.2023 по 06.07.2023 (30 днів) кредитодавець продовжив нараховувати відповідачу 45,60 грн у день, що складає 0,21 % від тіла кредиту за процентною ставкою визначеною у п. 8.5.1. договору (30 днів ? 45,60 = 1 368,00 грн).

06.07.2023 відповідач здійснив платіж на рахунок позивача у сумі 1 368,00 грн, які були зараховані на погашення заборгованості по нарахованих відсотках, у зв`язку з чим повторно відбулася пролонгація дисконтного періоду.

Починаючи з 07.07.2023 по 06.08.2023 (31 день) кредитодавець продовжив нараховувати відповідачу 45,60 грн у день, що складає 0,21 % від тіла кредиту за процентною ставкою визначеною у п. 8.5.1. договору (31 день ? 45,60 = 1 413,60 грн).

06.08.2023 відповідач здійснив платіж на рахунок позивача у сумі 1 414,00 грн, з яких 1 413,60 грн були зараховані на погашення заборгованості по нарахованих відсотках та 0,40 грн первісний кредитор зарахував на тіло кредиту 21 716,33 - 0,40 = 21 715,93 грн - новий розмір тіла кредиту), у зв`язку з чим повторно відбулася пролонгація дисконтного періоду.

З 07.08.2023 по 05.09.2023 (30 днів) кредитодавець продовжив нараховувати відповідачу 45,60 грн у день, що складає 0,21 % від тіла кредиту за процентною ставкою визначеною у п. 8.5.1. договору (30 днів ? 45,60 = 1 368,00 грн).

05.07.2023 відповідач здійснив платіж на рахунок позивача у сумі 1 368,00 грн, які були зараховані на погашення заборгованості по нарахованих відсотках, у зв`язку з чим повторно відбулася пролонгація дисконтного періоду.

Починаючи з 06.09.2023 по 04.10.2023 (29 днів) кредитодавець продовжив нараховувати відповідачу 45,60 грн у день, що складає 0,21 % від тіла кредиту за процентною ставкою визначеною у п. 8.5.1. договору (29 днів ? 45,60 = 1 322,40 грн).

05.07.2023 відповідач здійснив платіж на рахунок позивача у сумі 1 323,00 грн, з яких 1 322,40 грн були зараховані на погашення заборгованості по нарахованих відсотках та 0,60 грн первісний кредитор зарахував на тіло кредиту 21 715,93 - 0,60 = 21 715,33 грн - новий розмір тіла кредиту), у зв`язку з чим повторно відбулася пролонгація дисконтного періоду.

З 05.10.2023 по 03.11.2023 (30 днів) кредитодавець продовжив нараховувати відповідачу 45,60 грн у день, що складає 0,21 % від тіла кредиту за процентною ставкою визначеною у п. 8.5.1. договору (30 днів ? 45,60 = 1 368,00 грн).

03.11.2023 відповідач здійснив платіж на рахунок позивача у сумі 1 368,00 грн, які були зараховані на погашення заборгованості по нарахованих відсотках, у зв`язку з чим повторно відбулася пролонгація дисконтного періоду.

Починаючи з 04.11.2023 по 07.11.2023 (4 дні) кредитодавець продовжив нараховувати відповідачу 45,60 грн у день, що складає 0,21 % від тіла кредиту за процентною ставкою визначеною у п. 8.5.1. договору (4 дні ? 45,60 = 182,40 грн).

07.11.2023 відповідач здійснив платіж на рахунок позивача у сумі 183,00 грн, з яких 182,40 грн були зараховані на погашення заборгованості по нарахованих відсотках та 0,60 грн первісний кредитор зарахував на тіло кредиту 21 715,33 - 0,60 = 21 714,73 грн - новий розмір тіла кредиту), у зв`язку з чим повторно відбулася пролонгація дисконтного періоду.

З 08.11.2023 по 06.12.2023 (29 днів) кредитодавець продовжив нараховувати відповідачу 45,60 грн у день, що складає 0,21 % від тіла кредиту за процентною ставкою визначеною у п. 8.5.1. договору (29 днів ? 45,60 = 1 322,40 грн).

06.12.2023 відповідач здійснив платіж на рахунок позивача у сумі 1 323,00 грн, з яких 1 322,40 грн були зараховані на погашення заборгованості по нарахованих відсотках та 0,60 грн первісний кредитор зарахував на тіло кредиту 21 714,73 - 0,60 = 21 714,13 грн - новий розмір тіла кредиту), у зв`язку з чим повторно відбулася пролонгація дисконтного періоду.

Починаючи з 07.12.2023 по 06.01.2024 (31 день) кредитодавець продовжив нараховувати відповідачу 45,60 грн у день, що складає 0,21 % від тіла кредиту за процентною ставкою визначеною у п. 8.5.1. договору (31 день ? 45,60 = 1 413,60 грн).

06.01.2024 відповідач здійснив платіж на рахунок позивача у сумі 1 414,00 грн, з яких 1 413,60 грн були зараховані на погашення заборгованості по нарахованих відсотках та 0,40 грн первісний кредитор зарахував на тіло кредиту 21 714,13 - 0,40 = 21 713,73 грн - новий розмір тіла кредиту), у зв`язку з чим повторно відбулася пролонгація дисконтного періоду.

З 07.01.2024 по 05.02.2024 (30 днів) кредитодавець продовжив нараховувати відповідачу 45,60 грн у день, що складає 0,21 % від тіла кредиту за процентною ставкою визначеною у п. 8.5.1. договору (30 днів ? 45,60 = 1 368,00 грн).

05.02.2024 відповідач здійснив платіж на рахунок позивача у сумі 1 368,00 грн, які були зараховані на погашення заборгованості по нарахованих відсотках, у зв`язку з чим повторно відбулася пролонгація дисконтного періоду.

Починаючи з 06.02.2024 по 06.03.2024 (30 днів) кредитодавець продовжив нараховувати відповідачу 45,60 грн у день, що складає 0,21 % від тіла кредиту за процентною ставкою визначеною у п. 8.5.1. договору (30 днів ? 45,60 = 1 368,00 грн).

06.03.2024 відповідач здійснив платіж на рахунок позивача у сумі 1 368,00 грн, які були зараховані на погашення заборгованості по нарахованих відсотках, у зв`язку з чим повторно відбулася пролонгація дисконтного періоду.

З 07.03.2024 по 06.04.2024 (31 день) кредитодавець продовжив нараховувати відповідачу 45,60 грн у день, що складає 0,21 % від тіла кредиту за процентною ставкою визначеною у п. 8.5.1. договору (31 день ? 45,60 = 1 413,60 грн).

06.04.2024 відповідач здійснив платіж на рахунок позивача у сумі 1 414,00 грн, з яких 1 413,60 грн були зараховані на погашення заборгованості по нарахованих відсотках та 0,40 грн первісний кредитор зарахував на тіло кредиту 21 713,73 - 0,40 = 21 713,33 грн - новий розмір тіла кредиту), у зв`язку з чим повторно відбулася пролонгація дисконтного періоду.

Починаючи з 07.04.2024 по 03.05.2024 (27 днів) кредитодавець продовжив нараховувати відповідачу 45,60 грн у день, що складає 0,21 % від тіла кредиту за процентною ставкою визначеною у п. 8.5.1. договору (27 днів ? 45,60 = 1 231,20 грн).

03.05.2024 відповідач здійснив платіж на рахунок позивача у сумі 1 232,00 грн, з яких 1 231,20 грн були зараховані на погашення заборгованості по нарахованих відсотках та 0,80 грн первісний кредитор зарахував на тіло кредиту 21 713,33 - 0,80 = 21 712,53 грн - новий розмір тіла кредиту), у зв`язку з чим повторно відбулася пролонгація дисконтного періоду.

З 04.05.2024 по 05.06.2024 (33 дні) кредитодавець продовжив нараховувати відповідачу 45,60 грн у день, що складає 0,21 % від тіла кредиту за процентною ставкою визначеною у п. 8.5.1. договору (33 дні ? 45,60 = 1 504,80 грн).

05.06.2024 відповідач здійснив платіж на рахунок позивача у сумі 1 505,00 грн, з яких 1 504,80 грн були зараховані на погашення заборгованості по нарахованих відсотках та 0,20 грн первісний кредитор зарахував на тіло кредиту 21 712,53 - 0,20 = 21 712,33 грн - новий розмір тіла кредиту), у зв`язку з чим повторно відбулася пролонгація дисконтного періоду.

Починаючи з 06.06.2024 по 07.07.2024 (32 дні) кредитодавець продовжив нараховувати відповідачу 45,60 грн у день, що складає 0,21 % від тіла кредиту за процентною ставкою визначеною у п. 8.5.1. договору (32 дні ? 45,60 = 1 459,20 грн).

07.07.2024 відповідач здійснив платіж на рахунок позивача у сумі 1 460,00 грн, з яких 1 459,20 грн були зараховані на погашення заборгованості по нарахованих відсотках та 0,80 грн первісний кредитор зарахував на тіло кредиту 21 712,33 - 0,80 = 21 711,53 грн - новий розмір тіла кредиту), у зв`язку з чим повторно відбулася пролонгація дисконтного періоду.

З 08.07.2024 по 07.08.2024 (31 день) кредитодавець почав нараховувати відповідачу 45,59 грн у день, що складає 0,21 % від тіла кредиту за процентною ставкою визначеною у п. 8.5.1. договору (31 день ? 45,59 = 1 413,29 грн).

07.08.2024 відповідач здійснив платіж на рахунок позивача у сумі 1 414,00 грн, з яких 1 413,29 грн були зараховані на погашення заборгованості по нарахованих відсотках та 0,71 грн первісний кредитор зарахував на тіло кредиту 21 711,53 - 0,71 = 21 710,82 грн - новий розмір тіла кредиту), у зв`язку з чим повторно відбулася пролонгація дисконтного періоду.

Починаючи з 08.08.2024 по 06.09.2024 (30 днів) кредитодавець продовжив нараховувати відповідачу 45,59 грн у день, що складає 0,21 % від тіла кредиту за процентною ставкою визначеною у п. 8.5.1. договору (30 днів ? 45,59 = 1 367,70 грн).

06.09.2024 відповідач здійснив платіж на рахунок позивача у сумі 1 368,00 грн, з яких 1 367,70 грн були зараховані на погашення заборгованості по нарахованих відсотках та 0,30 грн первісний кредитор зарахував на тіло кредиту 21 710,82 - 0,30 = 21 710,52 грн - новий розмір тіла кредиту), у зв`язку з чим повторно відбулася пролонгація дисконтного періоду.

Починаючи з 07.09.2024 по 06.10.2024 (30 днів) кредитодавець продовжив нараховувати відповідачу 45,59 грн у день, що складає 0,21 % від тіла кредиту за процентною ставкою визначеною у п. 8.5.1. договору (30 днів ? 45,59 = 1 367,70 грн).

Відповідно до розрахунку заборгованості ОСОБА_1 більше жодних платежів не проводив до кінця строку кредитування взятого до розрахунку первісним кредитором.

Отже, повністю погашаючи заборгованість за процентами за користування кредитом щотридцять днів відповідно до умов кредитного договору відповідач продовжував дію договору включно до 06.10.2024.

Щодо процентів нарахованих кредитодавцем з 07.10.2024 по 12.11.2024 та фактором з 13.11.2024 по 03.01.2025 (90 днів) суд вважає за необхідне зазначити таке.

У п. 3.6. договору зазначено, що позичальнику надається дисконтний період кредитування, протягом якого позичальник може збільшувати суму кредиту (отримати черговий транш) в межах кредитного ліміту, шляхом ініціювання такої операції в особистому кабінеті, а також частково повернути суму кредиту. На момент укладення цього договору строк дисконтного періоду користування складає 30 (тридцять) днів від дати отримання позичальником першого траншу. Загальний строк дисконтного періоду користування кредитом вираховується в порядку передбаченому п. 3.2. договору. У випадку надання першого траншу не в день укладення договору строк дії кредитної лінії та строк дисконтного періоду автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення договору по відношенню до дати надання першого траншу за договором.

Відповідно до п. 3.7. сторони погодили, що встановлений в п. 3.1. договору строк дисконтного періоду та, відповідно, строк надання кредитної лінії може бути продовжено позичальником шляхом здійснення протягом дисконтного та пільгового періодів оплати всіх фактично нарахованих процентів за умови, якщо позичальником в особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів кредитодавця активовано функцію продовження строку дисконтного періоду. Кількість продовжень дисконтного періоду на умовах, описаних в цьому пункті, не обмежена. На умовах цього пункту договору строк продовження дисконтного періоду кожен раз розраховується за наступною формулою: Z = 30 - (Х - Y), де: Z - кількість днів, на які продовжується дисконтний період; Х - поточна дата (день місяця) закінчення дисконтного періоду з врахуванням всіх попередніх продовжень дисконтного періоду; Y - дата ініціації (день місяця) продовження дисконтного періоду (зарахування платежу на рахунок кредитодавця). При цьому сторони узгоджують, що у випадку, якщо Y > X, то кількість днів, на які продовжується дисконтний період, дорівнює 30 днів.

Згідно з пунктами 3.8.-3.9. договору для здійснення першої пролонгації за цим договором, позичальнику необхідно сплатити всі нараховані проценти за перші 30 днів дисконтного періоду у розмірі 1386 грн 00 коп. Про суму нарахованих процентів, що позичальнику необхідно сплатити для оформлення другої і наступних пролонгацій позичальник інформується через особистий кабінет. Продовження строку дисконтного періоду і загального строку дії договору відбувається без зміни умов договору в бік погіршення для позичальника. Всі істотні умови які застосовуються на період продовження строку дії цього договору зазначенні в цьому договорі в момент його укладення. Пролонгація не є зміною істотних умов договору і не потребує укладення додаткових угод до договору, в тому числі пролонгація не потребує застосування електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

У той же час Велика Палата Верховного Суду у постанові від 31.10.2018 р. у справі № 202/4494/16-ц зробила висновок, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. Подібні правові висновки викладено також в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2020 року у справі № 912/1120/16, рішенні Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 р. у справі №444/9519/12.

Отже, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно зі ст. 1050 ЦК України.

У пунктах 7.1.-7.2.2. кредитного договору зазначається, що на момент укладення цього договору, сторони дійшли згоди, що сума кредиту за всіма наданими траншами має бути повернена кредитодавцю не пізніше дати закінчення дисконтного періоду кредитування - 15.03.2022, а саме не пізніше ніж через 30 (тридцять) днів від дати отримання першого траншу позичальником. Дата повернення кредиту, що вказана в п. 7.1. договору, переноситься, а вказаний строк кредитування продовжується при настанні наступних відкладальних обставин:

- у разі продовження позичальником дисконтного періоду кредитування, зобов`язання щодо повернення основної суми кредиту кожен раз переносяться на нову дату закінчення дисконтного періоду кредитування, вирахувану відповідно до правил цього договору;

- у разі якщо позичальник продовжує користуватись кредитом після закінчення дисконтного періоду кредитування, зобов`язання щодо повернення основної суми кредиту переносяться на наступний день після закінчення дисконтного періоду, однак при не надходженні платежу зобов`язання позичальника по оплаті основної суми кредиту знову відкладається кожен раз на один календарний день, але не більше ніж на 90 (дев`яносто) календарних днів від дати закінчення дисконтного періоду.

Отже, суд резюмує, що проценти за користування кредитом з 07.10.2024 по 03.01.2025, фактично нараховувалися внаслідок того, що позичальник не виконав свої зобов`язання за кредитним договором та не сплачував позикодавцеві тіло кредиту та відсотки за користування кредитними коштами, і ґрунтуються на ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані законодавством. Зокрема, відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів установлюються договором; якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. Такі ж правила щодо сплати процентів застосовуються до кредитних відносин у силу частини другої статті 1054 ЦК України та до відносин із комерційного кредиту - в силу частини другої статті 1057 цього Кодексу.

Наслідки прострочення грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх, також врегульовані законодавством. У цьому разі відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Проценти відповідно до статті 1048 ЦК України сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за «користування кредитом» (тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу).

Надання кредиту наділяє позичальника благом, яке полягає в тому, що позичальник, одержавши від кредитора грошові кошти, не повинен повертати їх негайно, а отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу (строку кредитування, у межах якого сторони можуть встановити періоди повернення частини суми кредиту), а кредитор, відповідно, за загальним правилом не вправі вимагати повернення боргу протягом відповідного строку (право кредитора достроково вимагати повернення всієї суми кредиту передбачає частина друга статті 1050 ЦК України). Саме за це благо - можливість правомірно не повертати кредитору борг протягом певного часу - позичальник сплачує кредитору плату, якою є проценти за договором кредиту відповідно до статті 1048 ЦК України.

Уклавши кредитний договір сторони мають легітимні очікування щодо належного його виконання. Зокрема, позичальник розраховує, що протягом певного часу він може правомірно «користуватися кредитом», натомість кредитор розраховує, що він отримає плату (проценти за «користування кредитом») за надану позичальнику можливість не повертати всю суму кредиту одразу.

Поруч з цим зі спливом строку кредитування чи пред`явленням кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту кредит позичальнику не надається, позичальник не може правомірно не повертати кошти, а тому кредитор вправі вимагати повернення кредиту разом із процентами, нарахованими відповідно до встановлених у договорі термінів погашення періодичних платежів на час спливу строку кредитування чи пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту у межах цього строку. Тобто позичальник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення строку кредитування чи після пред`явлення кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту, а тому й не повинен сплачувати за нього нові проценти відповідно до статті 1048 ЦК України.

Отже, припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.

Вказаних вище висновків Велика Палата Верховного Суду також дійшла у постановах від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 (пункти 53, 54) та від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16 (пункт 6.19).

Касаційний господарський суд Верховного Суду у поставові від 16.06.2023 у справі № 908/2187/21 виснував таке: «регулятивні відносини між сторонами кредитного договору обмежені, зокрема, часовими межами, в яких позичальник отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг (строком кредитування та визначеними у його межах періодичними платежами). Однак якщо позичальник порушує зобов`язання з повернення кредиту, в цій частині між ним та кредитодавцем регулятивні відносини трансформуються в охоронні.

Інакше кажучи, оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини першої статті 1048 ЦК України і охоронна норма частини другої статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16 (пункт 6.28)).

На період після прострочення виконання зобов`язання з повернення кредиту кредит боржнику не надається, боржник не може правомірно не повертати кредит, а тому кредитор вправі вимагати повернення боргу разом з процентами, нарахованими на час спливу строку кредитування. Тобто боржник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення кредитування, а тому й не повинен сплачувати за нього проценти відповідно до статті 1048 ЦК України; натомість настає відповідальність боржника - обов`язок щодо сплати процентів відповідно до статті 625 ЦК України у розмірі, встановленому законом або договором».

Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Такі висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справі № 646/14523/15-ц, від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 (пункт 8.35).

Також Велика Палата Верховного Суду зауважила, що загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Одним з принципів цивільного права є компенсація майнових втрат особи, що заподіяні правопорушенням, вчиненим іншою особою (постанова Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 (пункт 8.22)).

При цьому компенсаторний характер процентів, передбачених статтею 625 ЦК України, не свідчить про те, що вони є платою боржника за «користування кредитом» (тобто можливістю правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу). Такі проценти слід розглядати саме як міру відповідальності. На відміну від процентів за «користування кредитом», до процентів річних, передбачених зазначеною статтею, застосовуються загальні норми про цивільно-правову відповідальність.

Отже, в охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. Вказаний висновок сформульований в постановах Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 (пункт 54) та від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16 (пункт 6.19).

Водночас, Велика Палата Верховного Суду акцентувала увагу на сталості підходу до вирішення питання щодо нарахування процентів за «користування кредитом», сформульованого у постанові від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 та підтвердженого у постанові від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16.

При цьому, Велика Палата Верховного Суду у справі № 910/4518/16 зауважила, що особи мають право вибору: використати існуючі диспозитивні норми законодавства для регламентації своїх відносин або встановити для себе правила поведінки на власний розсуд. Цивільний договір як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, виявляє автономію волі учасників щодо врегулювання їхніх відносин згідно з розсудом і у межах, встановлених законом, тобто є актом встановлення обов`язкових правил для сторін, індивідуальним регулятором їхньої поведінки.

Приписи частин другої та третьої статті 6 і статті 627 ЦК України визначають співвідношення між актами цивільного законодавства та договором, зокрема ситуації, коли сторони у договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства та врегулювати свої відносини на власний розсуд і коли вони не вправі цього робити. Указані висновки викладені в пунктах 22, 23 постанови Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 у справі № 363/1834/17.

У частині третій статті 6 ЦК України зазначено, що сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд; сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами. Тобто частина третя статті 6 ЦК України не допускає встановлення договором умов, які не відповідають закону.

У статті 627 ЦК України зазначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Отже, ця стаття також не допускає свободу договору в частині порушення, зокрема, вимог ЦК України та інших актів цивільного законодавства.

Тому сторони не можуть з посиланням на принцип свободи договору домовитись про те, що їхні відносини будуть регулюватися певною нормою закону за їхнім вибором, а не тією нормою, яка регулює їхні відносини виходячи з правової природи останніх. Зазначене не означає, що сторони не можуть домовитися про те, що в разі прострочення повернення кредиту позичальник сплачує кредитору проценти саме як міру відповідальності, зокрема в тому ж розмірі, в якому він сплачував проценти як плату за наданий кредит, або в іншому розмірі. Водночас така домовленість за правовою природою є домовленістю про сплату процентів річних у визначеному договором розмірі на підставі статті 625 ЦК України, і цей розмір може зменшити суд (пункт 107 цієї постанови).

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16 звернула увагу, що для вирішення подібних спорів важливим є тлумачення умов договорів, на яких ґрунтуються вимоги кредиторів, для з`ясування того, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування. Для цього можуть братися до уваги формулювання умов про сплату процентів, їх розміщення в структурі договору (в розділах, які регулюють правомірну чи неправомірну поведінку сторін), співвідношення з іншими положеннями про відповідальність позичальника тощо. У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав).

Установивши, що умова договору передбачає нарахування процентів як міри відповідальності після закінчення строку кредитування, тобто за період прострочення виконання грошового зобов`язання, слід застосовувати як статтю 625 ЦК України, так і інше законодавство, яке регулює наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання (п. 122, 123).

Сплата процентів, передбачених договором, за користування кредитними коштами може випливати лише з правомірного їх користування, а відповідальність за неправомірне користування кредитними коштами знаходиться у царині охоронних відносин, зокрема, статті 625 ЦК України.

Відповідно до частини першої статті 212 ЦК України особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов`язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина). Зазначена норма розміщена законодавцем в Главі 16 «Правочини» Розділі 1 «Загальні положення про правочини».

Своєю чергою, положення статті 625 ЦК України містяться в Главі 51 ЦК України «Правові наслідки порушення зобов`язання. Відповідальність за порушення зобов`язання», тобто є відмінними від суспільних відносин, врегульованих статтею 212 ЦК України.

У силу частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Таким чином, сума кредиту та процентів належить до основного зобов`язання у кредитних відносинах.

Отже, нарахування позикодавцем заборгованості за процентами за користування грошовими коштами понад встановлений договором строк за прострочення грошового зобов`язання з посиланням на п. 7.2.2. кредитного договору є необґрунтованим.

Одночасно, суд зауважує, що кредитор не позбавлений права отримання належних йому процентів за неправомірне користування кредитом безпосередньо на підставі загальної норми ч. 2 ст. 625 ЦК України, для чого такому кредитору слід подати суду відповідний розрахунок заявлених сум із зазначенням періоду та бази нарахування.

Отже, суд резюмує, що умови кредитного договору 7.2.2. є нікчемними, позаяк суперечать закону, кредитний договір не пролонговувався починаючи з 07.10.2024, а тому правомірним є стягнення з відповідача процентів за користування кредитом у межах строку дії договору, тобто за період 07.09.2024 по 06.10.2024 (30 днів) у розмірі 1 367,70 грн.

Крім того, підлягає до стягнення тіло кредиту у розмірі 21 710,52 грн.

Отже, кінцевою сумою заборгованості за тілом кредиту та нарахованими процентами протягом строку кредитування буде 23 078,22 грн (21 710,52 - тіло кредиту + 1 367,70 - відсотки = 23 078,22 грн).

Щодо належності права вимоги позивачу суд зважає на таке.

12.11.2024 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» був укладений договір факторингу № МВ-ТП/8, у п. 2.1. якого визначено, що у порядку та на умовах цього договору, клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги за переліком в реєстрі прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти у розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором. У п. 4.1. зазначається, що наявне право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання реєстру прав вимоги. Майбутнє право вимоги вважається переданим з моменту виникнення такого права вимоги до боржника та додаткового оформлення не потребує.

Фактором у цьому договорі виступив ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС».

Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані, зазначені у реєстрі боржників містяться у додатках до договору факторингу № МВ-ТП/8 від 12.11.2024 та є його невід`ємною частиною.

До договору факторингу № МВ-ТП/8 від 12.11.2024 додається: реєстр прав вимоги від 12.11.2024, лист вих. № 2504 від 14.07.2025, у якому ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» підтверджує, що товариством як клієнтом, було нараховано, а ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», як фактором, у повному обсязі сплачено фінансування за договорами факторингу.

Відповідно до реєстру прав вимоги за кредитним договором, укладеним між ОСОБА_1 та ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» до договору факторингу № МВ-ТП/8 від 12.11.2024, ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» набуло право грошової вимоги до відповідача.

04.12.2025 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» був укладений договір факторингу № 04/1225-01, у п. 2.1. якого визначено, що згідно умов цього договору клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором та п. 2.2. сторони розуміють та погоджуються з тим, що відступлення прав вимоги за цим договором проводиться не з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідатиме перед фактором, якщо одержані ним суми будуть меншими від суми, сплаченої фактором клієнту, та меншими від загальної суми зобов`язання боржника. Разом з правом вимоги до фактора переходять всі інші права клієнта за кредитним договором. У випадку укладення сторонами більш ніж одного реєстру прав вимог, кожен наступний реєстр прав вимог є самостійним додатком, та не замінює попередній.

Фактором у цьому договорі виступив позивач - ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ».

Згідно з п. 4.1. право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними акта прийому-передачі реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку та п. 4.2. всі суми, що наводяться в реєстрі прав вимог, зазначаються в Національній валюті України - гривні, станом на дату підписання сторонами такого реєстру прав вимог.

Відповідно до п. 3.3. договору факторингу фактор сплачує клієнту 100 % суми фінансування, передбаченої п. 3.2. цього договору, не пізніше 7 банківських днів з моменту підписання акта(-ів) прийому-передачі реєстру прав вимог, шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на рахунок клієнта.

Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані, зазначені у реєстрі прав вимог містяться у додатках до договору факторингу № 04/1225-01 від 04.12.2025 та є його невід`ємною частиною.

До договору факторингу № 04/1225-01 від 04.12.2025 додається: реєстр прав вимоги №2 від 04.12.2025, акт прийому-передачі реєстру прав вимог № 2 від 04.12.2025 за договором факторингу № 04/1225-01 від 04.12.2025 та платіжна інструкція про сплату грошових коштів за право грошової вимоги згідно реєстру прав вимог № 2 від 04.12.2025 до договору факторингу № 04/1225-01 від 04.12.2025 (а. с. 52).

Згідно з реєстром прав вимог № 2 від 04.12.2025 на умовах договору ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» відступає ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» право вимоги до ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 за кредитним договором № 292991973 від 13.02.2022 у сумі 27 135,73 грн, з яких: 21 710,52 грн - заборгованість по тілу кредиту та 5 425,21 - заборгованість за відсотками, за яке сума фінансування складає 4 905 000,89 грн.

З урахуванням п. 4.1. договору факторингу № 04/1225-01 від 04.12.2025, від ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» переходять права вимоги боргу до боржників і ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» стає кредитором по відношенню до боржників стосовно боргу. Загальна сума прав вимоги, що відступаються відповідно до реєстру прав вимог № 2 від 04.12.2025 становить 80 454 924,70 грн. Реєстр прав вимог № 2 від 04.12.2025 передано в повному об`ємі відповідно до умов договору факторингу № 04/1225-01 від 04.12.2025, будь-яких зауважень до зазначеного реєстру немає, що підтверджується актом прийому-передачі реєстру прав вимог № 2 від 04.12.2025 за договором факторингу № 04/1225-01 від 04.12.2025.

Відповідно до реєстру прав вимоги № 2 за кредитними договорами, укладеними між боржниками та ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» до договору факторингу № 04/1225-01 від 04.12.2025, ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» набуло право грошової вимоги до відповідача.

Суд уважає надані позивачем докази достовірними, допустимими, належними та такими, що у своїй сукупності підтверджують обставини, на які він покликається, в частині надання кредитних коштів та невиконання зобов`язань за кредитним договором відповідачем. А також суд вбачає за доведену ту обставину, що право вимоги належить позивачу відповідно до договорів факторингу № МВ-ТП/8 від 12.11.2024 та № 04/1225-01 від 04.12.2025 та позов не є передчасним.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною 2 статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Позивач як на підстави заявлених вимог посилається на те, що слід стягнути з відповідача на його користь заборгованість сукупно у розмірі 27 135,73 грн у зв`язку із порушенням зобов`язань за описаним вище кредитним договором.

За статтею 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 ЦК України).

За змістом статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» договір кредитної лінії, договори про надання додаткових та/або супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію»). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами. Примірник договору кредитної лінії, укладеного у вигляді електронного документа та додатки до нього надаються споживачу у спосіб, що дозволяє встановити особу, яка отримав примірник договору та додатків до нього, зокрема шляхом направлення на електронну адресу або іншим шляхом з використанням контактних даних, зазначених споживачем під час укладення договору кредитної лінії. Обов`язок доведення того, що один з оригіналів договору (змін до договору) був переданий споживачу, покладається на кредитодавця.

У статті 14 зазначеного Закону виснувано: договір кредитної лінії укладається в порядку, визначеному цивільним законодавством України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Визначення кредитодавцем можливості укладення договору кредитної лінії здійснюється на підставі відповідного запиту (заяви) споживача, у тому числі з використанням засобів дистанційного зв`язку, та оцінки кредитоспроможності споживача. Кредитодавцю забороняється встановлювати плату за розгляд запиту (заяви) про укладення договору кредитної лінії.

За своїми правовими ознаками кредитний договір є консенсуальною, двосторонньою та відплатною угодою, при укладенні якої кредитодавець бере на себе зобов`язання надати кредит і набуває право вимоги на повернення грошових коштів і сплати процентів, а позичальник має право вимагати надання кредиту та несе зобов`язання щодо своєчасного його повернення та сплати процентів.

Предметом виконання грошового зобов`язання за кредитним договором є певна грошова сума, що має бути сплачена боржником кредитору.

Враховуючи презумпцію відплатності кредитного договору, позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити проценти за користування грошовими коштами, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Цивільно-правова відповідальність це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або заміні невиконання обов`язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов`язку нового додаткового.

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошових зобов`язань.

Статтею 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 612 цього кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Зобов`язання за договором повинні виконуватися сторонами належним чином відповідно до його умов, а також вимог актів цивільного законодавства.

Боржник визнається таким, що прострочив виконання зобов`язання за договором, якщо він не приступив до його виконання, тобто не виконує дій, які випливають із змісту зобов`язання, в строки, встановлені договором.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, у зв`язку з чим учасники справи мають довести належними та допустимими доказами обставини, на які вони посилаються, а суд зобов`язаний надати належну оцінку цим доказам.

Зібрані докази вказують на те, що 13.02.2022 ОСОБА_1 уклав договір кредитної лінії № 292991973 з ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», права вимоги за яким у подальшому стали предметом договорів факторингу, укладеними між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», а також між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та позивачем - ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ». За умовами договору кредитної лінії відповідачу надавалися кредитні кошти, які він зобов`язався повернути та сплатити відсотки за користування ними у порядку, визначеному договором.

Після закінчення строків кредитування відповідач грошові кошти не повертав та не сплачував відсотки за користування ними.

У подальшому право вимоги кредитного договору, укладеним зі ОСОБА_1 , було відступлено за договорами факторингу позивачеві.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За частиною першою статті 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно до частини першої статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Отже, у ЦК України встановлена можливість замінити кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги новому кредитору, вчинивши відповідний правочин у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким відступається.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 16.03.2021 року у справі № 906/1174/18 (провадження № 12-1гс21, п. 38) навела такі ознаки, що притаманні договору відступлення права вимоги: 1) предметом договору є відступлення права вимоги виконання обов`язку у конкретному зобов`язанні; 2) зобов`язання, у якому відступлене право вимоги, може бути як грошовим, так і не грошовим (передача товарів, робіт, послуг тощо); 3) відступлення права вимоги може бути оплатним, а може бути безоплатним; 4) форма договору відступлення права вимоги має відповідати формі договору, у якому виникло відповідне зобов`язання; 5) наслідком договору відступлення права вимоги є заміна кредитора у зобов`язанні.

Договір відступлення прав вимоги є ідентичним за правовою природою до договору факторингу. Відповідно до статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Згідно зі статтею 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку ні ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (первісний кредитор), ні ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», ні позивачу - ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» не повернуті, позицію відповідача, який належних аргументів чи достатніх доказів для доведення протилежного не надав, а також вимоги ч. 1 ст. 530 ЦК України, за змістом якої, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), що свідчить про порушення прав позивача, суд вважає, що право позивача на повернення заборгованості по тілу кредиту та нарахованих відсотках підлягає захисту в судовому порядку.

Таким чином, відповідач неналежно виконує взяті на себе зобов`язання за договором кредитної лінії № 292991973 від 13.02.2022, укладеним з ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА».

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що у цьому випадку мають місце порушення з вини відповідача прав позивача щодо порядку погашення заборгованості та вважає, що позов підлягає до задоволення частково, шляхом стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» заборгованості за договором кредитної лінії № 292991973 від 13.02.2022 у розмірі 23 078,22 грн, яка складається з: 21 710,52 грн - заборгованості за тілом кредиту та 1 367,70 грн - заборгованості за відсотками за користування кредитом.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає таке.

Згідно зі ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати: 1)на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову-на відповідача; 2) у разі відмови в позові-на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з позовними вимогами ціна позову у справі становить 27 135,73 грн. Позовні вимоги задоволено частково. Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 2 662,40 грн, та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн.

За ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Велика Палата Верховного Суду зазначила, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (постанова ВП ВС від 27.06.2018 у справі №826/1216/16).

У постанові Верховного Суду від 20.10.2021 № 757/29103/20-ц виснувано, що витрати за адвокатські послуги підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/ третьою особою, чи тільки має бути сплачено. Визначальним у цьому випадку є факт надання адвокатом правової допомоги у зв`язку із розглядом конкретної справи.

На підтвердження укладення договору про надання правничої допомоги позивач надав копію такого договору № 20/01/26-02 від 20.01.2026, сторонами якого є ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» та АДВОКАТСЬКЕ БЮРО «ТИМОШЕНКО ТА ПАРТНЕРИ» (в особі керуючого бюро - адвоката Тимошенка О. О.). Крім того, позивачем надано додаток № 1 до договору - протокол погодження вартості послуг до договору про надання правничої допомоги № 20/01/26-02 від 20.01.2026, додаткову угоду № 25771519508 до договору про надання правничої допомоги № 20/01/26-02 від 20.01.2026, де міститься перелік боржників у справах про стягнення заборгованості за кредитними коштами, відповідно до яких адвокат надає професійну правничу допомогу, у якому також знаходиться боржник ОСОБА_1 та акт прийому-передачі наданих послуг.

За таких обставин суд дійшов висновку, що у цьому випадку мають місце порушення з вини відповідача прав позивача щодо порядку погашення заборгованості за кредитним договором та вважає, що позов підлягає до задоволення частково, шляхом стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» сукупно заборгованості у розмірі 23 078,22 грн, тобто позов задоволено на 85,05%.

Суд зважає, що представники Адвокатського бюро «Тимошенко та партнери» надавали такі правничі послуги позивачу: вивчали матеріали справи, формували позовну заяву та додатки до неї, подавали адвокатський запит до банку та клопотання про витребування доказів, брали участь у судовому засіданні. А тому суд доходить переконання, що заявлений розмір витрат на правничу допомогу позивача є обгрунтованим.

Отже, з відповідача на користь позивача слід стягнути: 5 953,50 грн (7 000,00 ? 85,05 = 5 953,50 грн) витрат на професійну правничу допомогу.

Судовий збір, який підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача складає: 2 264,37 грн (2 662,40 ? 85,05 = 2 264,37 грн).

На підставі наведеного, керуючись ст. 2, 4, 12, 13, 76-81, 133, 141, 206, 258-268, 273, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, ст. 525, 526, 530, 610, 611, 612, 614, 629, 1046, 1048-1050 Цивільного кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ», в інтересах якого діє представниця Кукса Карина Олександрівна, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» заборгованість за кредитним договором № 292991973 від 13.02.2022 у розмірі 23 078,22 грн (двадцяти трьох тисяч сімдесяти восьми гривень 22 коп.), з яких: 21 710,52 грн - заборгованість за тілом кредиту та 1 367,70 грн - заборгованість за відсотками.

У решті позовних вимог позивачу відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» судовий збір у розмірі 2 264,37 грн (двох тисяч двохсот шістдесяти чотирьох гривень 37 коп.).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 953,50 грн (п`яти тисяч дев`ятисот п`ятдесяти трьох гривень 50 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернівецького апеляційного суду.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ», код ЄДРПОУ: 43541163, адреса місцезнаходження: бульвар Лесі Українки, буд. 34, офіс 333, м. Київ, 01133.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повне рішення суду складено 01.09.2026.

Головуюча суддя: Мар`яна ВЕРБІЦЬКА