Постанова № 13946467, 16.02.2011, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2011 р. м. ЧернівціСправа № 2а-2196/10/2470

Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Дембіцького П.Д.;

при секретарі судового засідання Граматович М.І.;

за участю:

позивача та представники позивача у судове засідання не зявився;

представника відповідача Потерейко Р.В. (за довіреністю);

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Зеленецьке»до Державної податкової інспекції у Кельменецькому районі Чернівецької області, -

На підставі ч.3 ст.160 КАС України в судовому засіданні 16.02.11 проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Про час складання постанови у повному обсязі повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167, п.2 ч.2 ст. 186 КАС України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

До Чернівецького окружного адміністративного суду надійшла адміністративна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Зеленецьке»про скасування податкового - повідомлення рішення, а саме:

-податкового - повідомлення рішення № 0000162320/3 від 12 жовтня 2009 року на суму 27017,00 грн.;

-податкового - повідомлення рішення № 0000172320/0 від 12 жовтня 2009 року на суму 178321,50 грн.;

-податкового - повідомлення рішення № 0000262320/2 від 12 жовтня 2009 року на суму 58750,50 грн.;

- податкового - повідомлення рішення № 0000272320/2 від 12 жовтня 2009 року на суму 26-74,20 грн.,

прийнятих Державної податкової інспекції у Кельменецькому районі Чернівецької області.

Позивач позовні вимоги обґрунтовує тим, що підприємство знаходилося на фіксованому сільськогосподарському податку, а податковим органом за наслідками перевірки не було взято до уваги вказану обставину і на підставі виявлених порушень були прийняті вищевказані податкові повідомлення рішення без врахування вимог Закону.

Позивач та його представник у судове засідання не зявилися, не надали обґрунтування та доказів своїх позовних вимог, однак надали клопотання про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги посилаючись на обставини викладені у позовній заяві.

Представник відповідача позов не визнав, просив відмовити у за задоволенні позовних вимог, при цьому надав заперечення на позов із висновками та письмовими доказами. У судовому засіданні представник відповідача показав, що відповідно п.1 ст.11, ч.1 ст. 11-1 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990 року (№509-XII) та план графіка проведення планових виїзних перевірок субєктів господарювання у період з 06 квітня по 27 квітня 2009 року податковим органом було проведено планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю „Зеленецьке” яке являлось платником фіксованого сільськогосподарського податку, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за 2007 - 2008 роки. За наслідками перевірки працівниками податкового органу складено Акт перевірки від 30 квітня 2009 року № 9/2320/30795974 у якому відображено виявлено порушення податкового законодавства.

Крім того, представником відповідача зазначено, що у ході перевірки виявлено, що керівник ТзОВ „Зеленецьке” при складанні офіційних звітних документів щодо розрахунку питомої ваги доходу від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки в загальній сумі валового доходу за 2007 рік затвердженого Наказом Мінагрополітики України від 22.11.2007 року №818 невірно відобразив суму доходів отриману за 2007 рік. За наданими даними платника податку загальна сума доходу підприємства становить 612,9 тис. грн., а у ході перевірки встановлено 930,7 тис. грн. Що стосується суми доходу отриманої підприємством від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продукції переробки за даними платника податку становить 456,9 тис. грн., а за даними перевірки 353,8 тис. грн. Таким чином отримана ТзОВ „Зеленецьке" сума від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва і продуктів її переробки становить 38,4% загальної суми валового доходу і відповідно до пункту 7 статті 2 Закону України „Про фіксований сільськогосподарський податок" товариство починаючи з 1 січня 2008 року повинно сплачувати податки на загальних підставах. Оскільки даним пунктом Закону України "Про фіксований сільськогосподарський податок" визначено, що у разі, коли у звітному податковому періоді валовий доход від операцій з реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки становить менш як 75 відсотків загальної суми валового доходу, підприємство сплачує податки у наступному звітному періоді на загальних підставах. Разом з тим, представник відповідача зазначив, що вказане підприємство мало господарські операції з субєктами господарювання без даних обліку реєстрації, а операції з вказаними підприємствами віднесені до сумнівних операцій. Вказані порушення знайшли своє відображення у вищевказаному Акті перевірки. На підставі порушень вимог закону позивачем ДПІ у Кельменецькому районі було прийнято вищевказані податкові повідомлення та застосовано штрафні фінансові санкції. Також представник відповідача звернув увагу суду на те, що м матеріали перевірки з Актом від 30 квітня 2009 року № 9/2320/30795974 було направлено до правоохоронного органу. За правопорушення, які були виявлені у вході вказаної перевірки, посадових осіб підприємства було притягнуто до адміністративної та кримінальної відповідальності де вони визнали те, що допустили порушення Закону.

З урахуванням зазначених обставин, відповідач просив відмовити позивачу у задоволенні його позовних вимог щодо скасування вищевказаних податкових повідомлень рішень.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, представників відповідача, встановивши фактичні обставини у справі, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, проаналізувавши законодавство, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Зеленецьке” згідно Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи зареєстроване Кельменецькою районною державною адміністрацією 21.02.2000 року, ід. код. 30795974, за адресою: 60133, Чернівецька область, Кельменецький район, с. Зелена. Згідно Довідки серії АБ № 113396 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України юридичних осіб та фізичних осіб підприємців Товариство з обмеженою відповідальністю „Зеленецьке” зареєстроване Кельменецькою районною державною адміністрацією 21.02.2000 року, ід. код. 30795974, за адресою: 60133, Чернівецька область, Кельменецький район, с. Зелена. Згідно відомостей наданих відповідачем вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю „Зеленецьке” взято на податковий облік платника податків у ДПІ Кельменецького району Чернівецької області 13.03.2000 року за № 225, та був платником податків : фіксованого сільськогосподарського податку, податку на додану вартість, плата за користування надрами, податку з доходів фізичних осіб та інші.

Крім того встановлено, що згідно з план графіком проведення перевірок на 2 квартал 2009 року, наказу та направлення № 00044 від 06 квітня 2009 року виданих ДПІ в у Кельменецькому районі Чернівецької області працівниками податкового органу в період з 06 по 17 квітня 2009 року було проведено перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю „Зеленецьке” з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період із 01.01.2007 року по 31.12.2008 року. Перевірка проведена з відома керівника підприємства ОСОБА_2.

Відповідно до Наказу № 138 та направлення № 00099 від 08 липня 2009 року виданих ДПІ в у Кельменецькому районі Чернівецької області працівниками податкового органу в період з 08 по 14 липня 2009 року було проведено виїзну позапланову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю „Зеленецьке” з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період із 01.01.2007 року по 31.12.2008 року. Вказані перевірки проведено з відома керівника підприємства ОСОБА_2.

У ході вказаних перевірок виявлено порушення податкового та іншого законодавства, які знайшли своє відображені в акті перевірки від 30 квітня 2009 року №9/2320/30795974, за результатами розгляду матеріалів перевірки ДПІ у Кельменецькому районі прийнято податкові повідомлення-рішення від 13 травня 2009 року № 0000172320/0 про сплату 27017 грн. та 11920,90 грн. застосованої штрафної санкції по податку на прибуток , № 0000162320/0 про сплату 118881 грн. податку на додану вартість та 59440,50 грн. застосованої штрафної санкції.

Також встановлено, що за результатами діяльності у 2007 році ТзОВ „Зеленецьке” при складанні розрахунку питомої ваги доходу від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки в загальній сумі валового доходу за 2007 рік затвердженого Наказом Мінагрополітики України від 22.11.2007 року № 818 керівництво товариством невірно відобразило суму доходів отриману за 2007 рік. По даних платника загальна сума доходу підприємства становить 612,9 тис. грн., по даних перевірки 930,7 тис. грн., сума доходу, отримана сільськогосподарським підприємством від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продукції переробки по даних платника становить 456,9 тис. грн., по даних перевірки 353,8 тис. грн. Отже отримана ТзОВ „Зеленецьке" сума від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва і продуктів її переробки становила 38,4% загальної суми валового доходу.

Відповідно до пункту 7 статті 2 Закону України „Про фіксований сільськогосподарський податок" товариство починаючи з 1 січня 2008 року повинно сплачувати податки на загальних підставах. Оскільки даним пунктом Закону України "Про фіксований сільськогосподарський податок" визначено, що у разі, коли у звітному податковому періоді валовий доход від операцій з реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки становить менш як 75 відсотків загальної суми валового доходу, підприємство сплачує податки у наступному звітному періоді на загальних підставах.

У ході перевірки також встановлено, що ТзОВ "Зеленецьке" занизило податок на прибуток за 2008 рік на загальну суму 27017 грн., в тому числі: за І квартал 2008 року занизило на 18734 грн., за І півріччя 2008 року завищило на 30362 грн., за три квартали 2008 року завищило на 13179 грн., за 2008 рік занизило на 27017 грн.

Крім того, в порушення підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5, підпункту 11.2.3 пункту 11.2 статті 11 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" товариством не задекларовано валові витрати на придбання товарів (робіт, послуг) за 2008 рік в сумі 504447 грн., в тому числі за І квартал 2008 року - 184166 грн., за півріччя 2008 року - 365085 грн., за три квартали 2008 року - 372559грн., за 2008 рік - 504447 грн., в порушення підпункту 5.6.1 пункту 5.6, підпункту 5.7.1 пункту 5.7 статті 5 Закону товариство не задекларувало за 2008 рік витрати на оплату праці на загальну суму 170554 грн., в тому числі за І квартал 2008 року - 10117 грн., за півріччя 2008 року - 59208 грн., за три квартали 2008 року -94215 грн., за 2008 рік - 170554 грн., та витрати по нарахуванню сум страхового збору (внесків) до фондів державного загальнообов'язкового страхування на загальну суму 61741 грн., в тому числі за І квартал 2008 року - 3662 грн., за півріччя 2008 року - 21433 грн., за три квартали 2008 року -34106 грн. та за 2008 рік - 61741 грн.

У порушення вимог підпункту 5.2.5 пункту 5.2 статті 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" ТОВ „Зеленецьке" в 2008 році не задекларовано витрати пов'язані із нарахування податків і зборів (обов'язкових платежів) на загальну суму 12272 грн., чим було порушено підпункт 5.2.1 пункту 5.2, підпункт 5.5.1 пункту 5.5 статті 5 та підпункт 11.2.3 пункту 11.2 статті 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств". В порушення підпункту 8.2.1 пункту 8.2, підпункту 8.6.1 пункту 8.6 статті 8 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" ТзОВ”Зеленецьке" не задекларовано суми нарахованої амортизації на основні засоби в сумі 15460 грн. чим занизило податок на прибуток за 2008 рік на загальну суму 35977 грн.

Водночас податковим органом перевірялися господарські правовідносини ТзОВ «Зеленецьке»з субєктами господарювання ТзОВ „Лайм Косметикс", ТзОВ «Беркут ЛТД», ТзОВ «Лісбуд», ТзОВ «ЗІП Агро». У ході вказаних перевірок виявилося розбіжність щодо перерахунку та отримання коштів як на рахунку відповідача та його контрагентів, за наслідками перевірок правоохоронними органами порушено кримінальні справи за фактом створення фіктивного підприємництва тобто за ознаками злочину передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України.

Вказані обставини щодо виявлених порушень знайшли своє відображення у Акті від 30 квітня 2009 року № 9/2320/30795974 та у Акті №12/2320/30795974 від 17.07.2009.

Разом із тим слід зазначити, що позивачем вказані матеріали перевірки разом з Актом №9/2320/30795974 від 30 квітня 2009 року було направлено до правоохоронного органу прокуратури Кельменецького району Чернівецької області. За наслідками перевірки прокуратурою Кельменецького району Чернівецької області порушено кримінальну справу № И-099071 стосовно керівника підприємства ОСОБА_2, за ознаками злочину передбаченого ст. 367 ч.2 КК України. Дослідженням письмових доказів - вказаної криміналь6ної справи встановлено, що 25 вересня 2009 року прокурором Кельменецького району за наслідками перевірки встановлено, що керівник ТзОВ «Зеленецьке»ОСОБА_2 в офіційних звітних документах розрахунку питомої ваги доходу від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки в загальній сумі валового доходу за період з 2007 по 2008 р.р де були зазначені недостовірні відомості, підписав особисто та разом із заявою та іншими документами надав до податкового органу, на підставі яких перейшов на фіксований сільськогосподарський податок, який сплачувався протягом 2008 року. Внаслідок неправомірних дій директора ОСОБА_2 повязаного з переходу підприємства на фіксовану систему оподаткування, ТзОВ «Зеленецьке»недоплатило податків на загальну суму 148411,67 грн. Із аналізу протоколу допиту обвинуваченого ОСОБА_2, встановлено, що вказані порушення він визнав. У ході судового розгляду справи обвинувачений ОСОБА_2.у предявленому йому обвинуваченні із зазначених обставин вину свою визнав повністю, розкаявся у скоєному.

Проаналізувавши вимоги Закону, нормативно правових актів, письмові докази, суд прийшов до висновку, що вимога позивачів про скасування вищевказаних податкових повідомлень рішень є необґрунтованою та безпідставною.

Однак враховуючи те, що правовідносини виникли до 01.01.2011 року, тобто до набрання чинності Податкового кодексу України та беручи до уваги, відповідно слід застосувати законодавство, яке діяло на момент вчинення правовідносин.Відповідно до підпункту 4.2.3 пункту 4.2 статті 4 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-III від 21.12.2000р. із змінами та доповненнями, обов'язок доведення того, що будь-яке нарахування, здійснене контролюючим органом у випадках, визначених підпунктом 4.2.2 цього пункту, є помилковим, покладається на платника податків, за винятком випадків, визначених пунктом 4.3 статті 4 Закону.

Відповідно до пункту 1.11 статті 1 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу). Податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює, зокрема календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя)( підпункт 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону).

Згідно з підпунктом 17.1.1 пункту 17.1 статті 17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами , платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

Відповідно до підпункту 17.1.2 пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у разі коли контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "а" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, додатково до штрафу, встановленого підпунктом 17.1.1 цього пункту, платник податків сплачує штраф у розмірі десяти відсотків суми податкового зобов'язання за кожний повний або неповний місяць затримки податкової декларації, але не більше п'ятдесяти відсотків від суми нарахованого податкового зобов'язання та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у разі коли за даними документальних перевірок результати діяльності платника податків свідчать про заниження суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях, і контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули. З метою практичного застосування цього підпункту періодом, на який припадає недоплата, слід уважати період, на який припадає граничний термін подання податкової декларації.

Статтею 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»передбачено, що господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Відповідно до підпункту 5.2.1. пункту 5.2 вищевказаного Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Пунктом 5.9 статті 5 визначено, що платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно). Вартість запасів оплачених, але не отриманих (не оприбуткованих) платником податку - покупцем, до приросту запасів не включається. Вартість запасів оплачених, але не відвантажених (не знятих з обліку) платником податку - продавцем, до убутку запасів не включається. У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду перевищує їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових доходів платника податку у такому звітному періоді. У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду є меншою за їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових витрат платника податку у такому звітному періоді.

Абзацом «г»підпункту 4.4.2 пункту 4.4 статті 4 "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" визначено, що податкове роз'яснення є оприлюдненням офіційного розуміння окремих положень податкового законодавства контролюючими органами у межах їх компетенції, яке використовується при обґрунтуванні їх рішень під час проведення апеляційних процедур. Податковими роз'ясненнями вважаються будь-які відповіді контролюючого органу на запити зацікавлених осіб з питань оподаткування. Податкове роз'яснення, надане контролюючим органом вищого рівня, має пріоритет над податковими роз'ясненнями підпорядкованих йому контролюючих органів. Податкове роз'яснення центрального податкового органу має пріоритет над податковими роз'ясненнями, виданими іншими контролюючими органами.

Пунктом 8.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»визначено, що під терміном «амортизація»основних фондів і нематеріальних активів слід розуміти поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податків у межах норм амортизаційних відрахувань, установлених цією статтею.

Так пунктом 8.3 статті 8 зазначеного Закону встановлений порядок визначення та нарахування сум амортизаційних відрахувань, відповідно до якого сума амортизаційних відрахувань звітного періоду визначається як сума амортизаційних відрахувань, нарахованих для кожного із календарних кварталів, що входять до такого звітного періоду. Сума амортизаційних відрахувань кварталу, щодо якого проводяться розрахунки (розрахунковий квартал), визначаються шляхом застосування норм амортизації, визначених пунктом 8.6 ст. до балансової вартості груп основних фондів на початок такого розрахункового кварталу.

Відповідно до пункту 10.1 ст. 10 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334/94-ВР від 28.12.1994 року прибуток платників податків, включаючи підприємства, засновані на власності окремої фізичної особи, оподатковуються за ставкою 25 відсотків до обєкта оподаткування. Із наведених норм права випливає, що позивач на власний розсуд визначає чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. Проте ці рішення, дія або бездіяльність повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

У відповідності до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта власних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Правомірність дій відповідачем доведена, відповідач надав суду аргументовані заперечення на позовну заяву та письмові докази, які свідчать про протиправність дій керівника ТзОВ «Зеленецьке».

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративний суд перевіряє, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття (вчинення дії). В даному випадку відповідачем прийнято рішення у відповідності до вимог законів у встановлені законом строки.

Згідно ст. 8 Кодекс адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Частиною 1 ст. 9 КАС України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За таких обставин, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Зеленецьке», не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 3, 6-12, 17, 18, 69-71, 76, 79, 86, 87, 94, 122, 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в задоволенні адміністративного позову.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова не набрала законної сили.

Відповідно до частини першої статті 185, частини першої другої, четвертої статті 186 КАС України, сторони які беруть участь у справі , мають право оскаржити в апеляційному порядку дану постанову повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня одержання її копії.

СуддяП.Д. Дембіцький