Рішення № 139464597, 04.09.2026, Дергачівський районний суд Харківської області

справа № 619/4292/26

провадження № 2-о/619/164/26

Рішення

Іменем України

04 вересня 2026 року

м. Дергачі,

Дергачівський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді - Нечипоренко І.М.,

присяжних - Голіздри Я.Д., Хільченко А.Г.

за участю секретаря

судового засідання - Міщенко О.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження справу № 619/4292/26,

ім`я (найменування) заявника та заінтересованої особи:

заявниця: ОСОБА_1 ,

заінтересовані особи: Дергачівський відділ реєстрації актів цивільного стану у Харківському районі Харківської області, Міністерство оборони України, військова частина НОМЕР_1 ,

вимоги заяви: про оголошення фізичної особи померлою,

представник заявниці: Кізіменко В.І.

Стислий виклад позиції заявниці.

ОСОБА_1 , у інтересах якої діє представник адвокат Кізіменко В.І., 26.06.2026 у системі «Електронний суд» звернулася з заявою, у якій просить оголосити померлим її сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , старшого стрільця-оператора 3 штурмового спеціалізованого відділення 1 штурмового спеціалізованого взводу 7 штурмової спеціалізованої роти (ШКВАЛ) військової частини НОМЕР_1 , дату смерті вважати ІНФОРМАЦІЯ_2 , місцем смерті вважати населений пункт Вовкове Покровського району Донецької області; вважати, що загибель ОСОБА_2 відбулась в районі населеного пункту Вовкове Донецької області під час безпосередньої участі у бойових діях та забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, у складі військової частини НОМЕР_1 . У обґрунтування заяви зазначено, що вона є матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Її син проходив військову службу за контрактом в період з 14.10.2024 по 11.05.2025 та безпосередньо брав участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України на території Донецької області у складі військової частини НОМЕР_1 . Згідно акту службового розслідування, затвердженого командиром військової частини НОМЕР_1 від 25.05.2025 та витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 №48, встановлено, що 11.05.2025 приблизно о 05 год 55 хв - 07 год 04 хв під час виконання бойових завдань відповідно до бойового розпорядження командира тактичної групи ІНФОРМАЦІЯ_3 №152/1/885т/ТГрП від ІНФОРМАЦІЯ_4 , противник здійснив удар FPV-дроном і скидання невідомих вибухових пристроїв з безпілотного літального апарату, у результаті чого перестав виходити на зв`язок її син. Пошукові заходи силами військової частини НОМЕР_1 результату не дали. Поточне місцезнаходження сина невідоме. Таким чином її син вважається зниклим безвісти з 11.05.2025 за особливих обставин (під час збройного конфлікту) в районі населеного пункту Вовкове Покровського району Донецької області, під час захисту Батьківщини. На підставі вказаних фактів відділом поліції №3 Харківського районного управління поліції №3 ГУНП в Харківській області внесені відомості в ЄРДР за № 12025221230000513 з кваліфікацією злочину за ч.1 ст. 115 КК України. Рішення суду їй необхідне для реалізації права на увіковічення пам`яті про сина та отримання виплат, передбачених законодавством.

Представник Міністерства оборони України надав письмові пояснення, за змістом яких є визначальним той факт, що ОСОБА_2 не займав жодної посади в штаті саме Міністерства оборони України, як юридичної особи, військової служби безпосередньо в Міністерстві оборони України не проходив, а отже, будь-які безпосередні правовідносини між ОСОБА_2 та Міністерством оборони України місця не має. Можливість оголошення особи померлою обумовлена тривалою відсутністю її у місці постійного проживання. Просять врахувати правову позицію Великої Палати Верховного Суду у своїй постанові від 11.12.2024 по справі № 755/11021/22. Зі змісту заяви вбачається, що вимога вважати, що смерть ОСОБА_2 пов`язана із захистом Батьківщини під час виконання обов`язків військової служби необхідно заявнику задля подальшого отримання грошової допомоги. Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби регламентовано Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу». Питання того чи загибель військовослужбовця пов`язана із захистом батьківщини вирішується уповноваженими органами під час прийняття рішення про призначення та виплати одноразової грошової допомоги. Питання щодо встановлення причинного зв`язку смерті військовослужбовця із захистом батьківщини згідно з наказом Міністерства оборони України № 402 від 14.08.2008 Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України віднесено до повноважень військоволікарських комісій. Вважають, що встановлення даного юридичного факту не передбачено нормами ЦПК України в рамках розгляду справи в порядку окремого провадження про оголошення фізичної особи померлою. Таким чином, Міноборони заперечує щодо задоволення заяви в частині встановлення причини смерті.

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 29.06.2026 справу прийнято до розгляду в порядку окремого провадження, призначено судове засідання на 21.07.2026, яке відкладено на 31.08.2026 та в якому оголошено перерву до 04.09.2026 у зв`язку з переходом до стадії ухвалення рішення.

Заявниця у судовому засіданні вимоги заяви підтримала.

Представник заінтересованої особи Міністерства оборони України у судове засідання не з`явився, надавши заяву про розгляд справи без участі представника.

Частиною 3 статті 211 ЦПК України передбачено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Представники Дергачівського відділу реєстрації актів цивільного стану у Харківському районі Харківської області та військової частини НОМЕР_1 у судове засідання не з`явилися, причину неявки суду не повідомили, хоча про час та місце розгляду повідомлені належним чином. про що свідчать довідки про доставку судової повістки до електронного кабінету.

Враховуючи належне повідомлення заінтересованих осіб, суд вважає можливим розгляд справи без їх участі.

Фактичні обставини, встановлені судом, норми права, які застосовував суд, мотиви суду.

ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що свідчить свідоцтво про народження.

За відомостями Витягу із наказу командира в/ч НОМЕР_1 (по стройовій частині) за №311 від 14.10.2024 солдата ОСОБА_2 зараховано до списків особового складу та на всі види забезпечення військової частини НОМЕР_1 з 15.10.2024.

Відповідно до довідки (форма 5) від 18.10.2024 солдат ОСОБА_2 перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 з 14.10.2024.

Відповідно до Витягу з наказу командира в/ч НОМЕР_1 (по стройовій частині) за №107 від 15.04.2025 вважати прибувшим в район виконання бойових (спеціальних) дій щодо здійснення заходів національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії , визначеного відповідно до бойового розпорядження командира ТГ Покровськ №152/1/869т/ТГрП від 07.03.2025 та залученим до виконання таких дій солдата ОСОБА_2 .

ОСОБА_2 старший стрілець-оператор 3 штурмового спеціалізованого відділення 1 штурмового спеціалізованого взводу 7 штурмової спеціалізованої роти (ШКВАЛ) військової частини НОМЕР_1 в період з 02.12.2024 по 21.12.2024, з 15.04.2025 по 11.05.2025 брав участь у заходах , необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в населеному пункті Мирноград Донецької області, н.п. Новосергіївка Донецької області, про що свідчить відповідна довідка за № 39 від 26.05.2025.

Як убачається зі сповіщення сім`ї №2124/5227/370/1/2976 від 14.05.2025 військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 під час виконання бойового завдання, пов`язаного із захистом батьківщини, відданий військовій присязі на вірність Українському народові зник безвісти 11 травня 2025 року поблизу населеного пункту Вовкове Покровського району Донецької області.

З акту службового розслідування, затвердженого командиром військової частини НОМЕР_1 від 25.05.2025 та витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 №48, встановлено, що 11.05.2025 приблизно о 05 год 55 хв - 07 год 04 хв під час виконання бойових завдань відповідно до бойового розпорядження командира тактичної групи ІНФОРМАЦІЯ_3 №152/1/885т/ТГрП від 09.03.2025 в районі населеного пункту Вовкове Донецької області, де ворог активно проводив розвідку визначеного району та коригував дії артилерії за допомогою безпілотного літального апарату та противник здійснив удар FPV-дроном і скидання невідомих вибухових пристроїв з безпілотного літального апарату, у результаті чого солдат ОСОБА_2 перестав виходити на зв`язок. У подальшому з безпілотного літального апарату виявити групу військовослужбовців 7 штурмової спеціалізованої роти (ШКВАЛ) військової частини НОМЕР_1 не вдалося. Пошукові заходи силами військової частини НОМЕР_1 результату не дали, поточне місцезнаходження військовослужбовців невідоме, на зв`язок вони більше не виходили.

Встановлено факт зникнення безвісти солдата ОСОБА_2 за особливих обставин, про що свідчить Витяг з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин від 24.09.2025 за №ВГ-20250924-68.

З Витягу з ЄРДР вбачається, що 16.06.2025 внесено відомості (кримінальне провадження №12025221230000513) за ч. 1 ст. 115 КК України щодо факту зникнення безвісти ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З виписки з реєстру оборонців України, які перебувають у полоні держави-агресора від 25.06.2026 вбачається, що відомості про ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відсутні.

За відомостями ДПС України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в період з 11.05.2025 по 24.07.2026 державний кордон України, лінію розмежування з тимчасово окупованою територією не перетинав.

Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з пунктом 3 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.

Статтею 306 ЦПК України передбачено, що у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.

Відповідно до частини другої статті 46 ЦК України фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.

Згідно з частиною третьою статті 46 ЦК України фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.

Статтею 47 ЦК України визначено, що правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті.

Оголошення фізичної особи померлою це судове визнання померлою фізичної особи, щодо якої за місцем її постійного проживання немає будь-яких відомостей про місце перебування протягом встановленого законом строку.

У правовому контексті оголошення фізичної особи померлою є припущенням її смерті, що має наслідком припинення правосуб`єктності. Суд під час оголошення фізичної особи померлою достеменно не може встановити факт її смерті, а лише припускає це на підставі непрямих доказів або у зв`язку із тривалою безвісною відсутністю.

Оголошення громадянина померлим має своїм призначенням усунення невизначеності, яка склалася у правовідносинах за участю особи, яка тривалий час є відсутньою за місцем свого постійного проживання і місце перебування якої невідоме.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 11 грудня 2024 року в справі № 755/11021/22 вирішила виключну правову проблему щодо початку відліку строку, передбаченого частиною другої статті 46 ЦК України, для оголошення судом фізичної особи померлою у разі, якщо є підстави припускати про вірогідну смерть (загибель) особи на території, на якій велись активні бойові дії.

Велика Палата Верховного Суду наголосила, що в частині другій статті 46 ЦК України йдеться про воєнні дії, збройний конфлікт, а не про воєнний стан. Не можна тлумачити цей припис як такий, що його можливо застосувати стосовно оголошення особи померлою винятково після скасування воєнного стану на всій території України.

З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою не раніше спливу шести місяців від дня закінчення активних бойових дій на місці ймовірної загибелі фізичної особи або від дня настання події, за якої відбулася загибель фізичної особи, якщо така подія, хоча і є наслідком воєнних дій, проте сталася не на території ведення активних дій.

Особа може бути оголошена в судовому порядку померлою у разі встановлення обставин, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть цієї особи. На цьому наголошено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 31 травня 2023 року у справі № 177/11/20, від 07 листопада 2023 року у справі № 607/159/23.

У постановах від 26 квітня 2023 року у справі № 337/3725/22, від 29 березня 2023 року у справі № 753/8033/22 Верховний Суд дійшов висновків, що підставою для встановлення факту смерті є підтверджені доказами обставини, які свідчать про смерть громадянина в певний час і за певних обставин. Доказами, що підтверджують факт смерті особи в умовах воєнного стану або на тимчасово окупованій території України, можуть бути, зокрема: письмові докази; речові докази, у тому числі звуко- і відеозаписи; висновки експертів; копії лікарського свідоцтва/довідки про смерть; показання свідків, що можуть підтвердити ті обставини, на які посилається заявник; довідки з військкомату або від командира військової частини (у випадку загибелі військовослужбовців); заяви до правоохоронних органів про зникнення особи, в тому числі при обставинах, що загрожували їй смертю.

Вочевидь вказаний перелік доказів не є вичерпним та може бути конкретизований у кожній справі залежно від встановлених у ній обставин.

Подібні висновки висловлені у постанові Верховного Суду від 25 жовтня 2023 року у справі № 607/1612/23 (провадження № 61-6323св23).

Разом із тим суд повинен мати достатні належні та допустимі докази для встановлення обставин, на підставі яких можливо зробити вірогідне припущення про смерть громадянина. Відсутність безумовних доказів або суперечність у доказах на підтвердження обставин, що надаються заявником та/або заінтересованими особами, унеможливлює оголошення особи померлою (див. постанови Верховного Суду від 08 лютого 2024 року у справі № 148/1207/22, від 04 червня 2025 року у справі № 591/11696/23, від 18 грудня 2025 року у справі № 357/16463/24).

Статтею 47 ЦК України передбачено, що правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті.

Особливістю категорії справ про оголошення особи померлою є те, що висновок суду про оголошення громадянина померлим ґрунтується на юридичному припущенні смерті особи.

Смерть - це припинення життєдіяльності організму. Зі смертю припиняється цивільна правоздатність фізичної особи.

Оголошення громадянина померлим має своїм призначенням усунення невизначеності, яка склалася у правовідносинах за участю особи, яка тривалий час є відсутньою за місцем свого постійного проживання і місце перебування якої невідоме.

Ключовим питанням у цій справі є визначення моменту, з якого потрібно починати відлік встановленого частиною другою статті 46 ЦК України спеціального строку, після спливу якого фізична особа може бути оголошена судом померлою.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 11 грудня 2024 року в справі № 755/11021/22 (провадження № 14-94цс24) вирішила виключну правову проблему щодо початку відліку строку, передбаченого частиною другої статті 46 ЦК України, для оголошення судом фізичної особи померлою у разі, якщо є підстави припускати про вірогідну смерть (загибель) особи на території, на якій велись активні бойові дії.

Формулюючи тлумачення речення другого частини другої статті 46 ЦК України в аспекті початку перебігу визначеного нею шестимісячного строку, Велика Палата у вказаній постанові зазначила наступне:

- словосполучення «від дня закінчення воєнних дій», потрібно розуміти як визначення строку тривалістю в шість місяців, який потрібно обраховувати передусім від дня закінчення активних бойових дій на певній території України;

- встановлення такого строку дозволяє зменшити імовірність того, що особа, яка може бути ще живою, буде передчасно визнана померлою;

- строк у шість місяців потрібно відраховувати від дня закінчення активних бойових дій на місці (території) ймовірної загибелі фізичної особи. Це забезпечує більш обґрунтований підхід до визначення моменту, коли зникнення фізичної особи (з надзвичайно високим ступенем вірогідності) можна вважати остаточним і невідворотним, і відповідає меті законодавчого регулювання - забезпечення справедливості та правової визначеності для всіх зацікавлених сторін у таких суспільних відносинах (див.: п. 70 - 72).

Велика Палата Верховного Суду наголосила, що під час визначення моменту для початку відліку шестимісячного строку, встановленого реченням другим частини другої статті 46 ЦК України, суд повинен враховувати соціальний контекст та засаду справедливості. Оскільки в умовах російської агресії, яка триває на території України, ситуація в країні залишається недостатньо стабільною, будь-які правові рішення повинні бути чутливими до складних життєвих обставин, у яких опинилися люди.

Відрахування шестимісячного строку з дня припинення або скасування воєнного стану чи закінчення воєнних дій, збройного конфлікту було б непропорційним обмеженням прав та інтересів значної кількості цивільних осіб, членів сімей Захисників і Захисниць України.

Також не можна відраховувати шестимісячний строк, передбачений частиною другою статті 46 ЦК України, від дати ймовірної загибелі фізичної особи на території ведення активних бойових дій, оскільки внаслідок триваючих активних бойових дій ситуація на певній території може бути невизначеною та непередбачуваною. Зокрема, зв`язок із особою може перерватися з різних причин, особа може бути змушена змінити місце постійного проживання, перебування або потрапити в полон, що ускладнює встановлення обставин її зникнення. В умовах воєнних дій, збройного конфлікту часто бракує достовірної інформації, що унеможливлює навіть гіпотетичне визначення дати ймовірної загибелі, а відтак і об`єктивне обчислення строків для оголошення особи померлою.

Шестимісячний строк, який у цьому випадку обраховується з дня закінчення активних бойових дій, виконує функцію своєрідного запобіжника, спрямованого на захист прав та інтересів фізичної особи, яка може перебувати в невідомому місці або тимчасово не мати змоги вийти на зв`язок з різних причин, пов`язаних з обставинами воєнних дій, збройного конфлікту. Така правова гарантія запобігає передчасному оголошенню особи померлою, враховуючи, що в умовах війни можуть бути численні фактори, які заважають встановленню фактичного місця перебування людини. Цей строк забезпечує можливість з`ясування додаткових обставин або отримання нової інформації про зниклу особу, що сприяє уникненню помилкових судових рішень, які могли б призвести до негативних правових наслідків для самої особи, її родичів і суспільства загалом.

Велика Палата Верховного Суду звернула увагу, що з урахуванням конкретних обставин справи суд може розпочати відлік шестимісячного строку для оголошення особи померлою від дня настання події, яка спричинила загибель фізичної особи, у разі якщо ця подія відбулася за межами території ведення активних бойових дій, проте є наслідком воєнних дій.

Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 16.04.2026 не прийняла до свого розгляду - повернула на розгляд Першої судової палати Касаційного цивільного суду - справу № 671/132/25, не вбачаючи підстав для відступлення від висновку, висловленого Великою Палатою Верховного Суду у справі № 755/11021/22.

Визначення строку тривалістю шість місяців, який потрібно обраховувати передусім від дня закінчення активних бойових дій на певній території України. Конкретні воєнні дії мають територіальну і часову характеристики. Джерелом офіційної інформації про ці характеристики є Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих рф, затверджений наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28 лютого 2025 року № 376, у якому зазначені (1) території, на яких ведуться (велися) бойові дії, зокрема: (а) території можливих бойових дій; (б) території активних бойових дій; (в) території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси; (2) тимчасово окуповані російською федерацією території України. До того ж цей Наказ містить інформацію про дату початку та завершення бойових дій на відповідній території.

У підсумку Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку: «… шість місяців, які визначені в реченні другому частини другої статті 46 ЦК України, мають відраховуватися від дня закінчення активних бойових дій на місці (на території) ймовірної загибелі фізичної особи, що дозволятиме надати правову охорону людям, які постраждали від війни та у яких у зв`язку з вірогідною смертю зниклої фізичної особи виникають певні цивільні права та правомірні інтереси, і забезпечуватиме правову справедливість» (див. пункт 82 постанови).

В ухвалі від 16 квітня 2026 року у справі № 671/132/25 (провадження№ 14-22цс26) Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що з часу ухвалення Великою Палатою Верховного Суду постанови в справі № 755/11021/22 на законодавчому рівні не відбулась зміна підходів до вирішення питання обчислення строків оголошення особи померлою, і, як було зазначено вище, наголосила на сталості застосування положень частини другої статті 46 ЦК України та висновку Великої Палати Верховного Суду, висловленого у справі № 755/11021/22, відповідно до якого шестимісячний строк, передбачений частиною другою статті 46 ЦК України, слід відраховувати від дня закінчення активних бойових дій на місці ймовірної загибелі особи, у тому числі в разі зміни статусу територій з «території активних бойових дій» на «території можливих бойових дій» або «тимчасово окуповані рф території України».

Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або з наступного дня після настання події, з якою пов`язано його початок.

Отже, виходячи зі змісту положень частини другої статті 46 ЦК України та з урахуванням висновків Великої Палати Верховного Суду, сформульованих у постанові від 11 грудня 2024 року в справі № 755/11021/22 та в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 16 квітня 2026 року у справі № 671/132/25, з`ясуванню судом в цій справі підлягає обставина ведення на території місця вірогідної загибелі військовослужбовця солдата ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - Вовкове Покровського району Донецької області, активних бойових дій та моменту їхнього завершення.

Конкретні воєнні дії мають територіальну і часову характеристики. Джерелом офіційної інформації про ці характеристики є Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією спочатку був затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309, із змінами і доповненнями, а тепер - наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28 лютого 2025 року № 376 (далі - Наказ № 376).

У цьому Наказі зазначені (1) території, на яких ведуться (велися) бойові дії, зокрема: (а) території можливих бойових дій; (б) території активних бойових дій; (в) території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси; (2) тимчасово окуповані Російською Федерацією території України. До того ж цей Наказ містить інформацію про дату початку та завершення бойових дій на відповідній території.

Отже, суди можуть використовувати дані, зокрема з вказаного Наказу, для визначення часових характеристик ведення воєнних дій на конкретній території України.

Відповідно до Наказу № 376 с. Вовкове Покровської міської територіальної громади з 24.02.2022 по 22.08.2024 було територією можливих бойових дій, а з 23.08.2024 є територією активних бойових дій.

Отже, активні бойові дії на території с. Вовкове Покровської міської територіальної громади ведуться із 23.08.2024 та наразі тривають.

З урахуванням даних офіційного джерела інформації (наказу від 28.02.2025 № 376), беручи до уваги висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 11.12.2024 у справі № 755/11021/22 щодо правильного застосування норми ч. 2 ст. 46 ЦК України, суд зазначає, що оскільки активні бойові дії на території с. Вовкове Покровської міської територіальної громади, на якій відбулась вірогідна загибель військовослужбовця, не закінчилися, тому перебіг строку, визначеного частиною другою статті 46 ЦК України, не розпочався, відтак заява ОСОБА_1 про оголошення померлим ОСОБА_2 є передчасною.

Разом із тим із наведеного вище правового висновку Великої Палати Верховного Суду по справі № 755/11021/22 не вбачається, що застосування скороченого шестимісячного строку виключається за наявності виняткових фактичних обставин, які свідчать про наявність достатніх підстав припускати загибель особи та відсутність реальної можливості отримання нових відомостей про її місцезнаходження.

Отже, сам по собі факт незавершення активних бойових дій на території ймовірної загибелі військовослужбовця не є безумовною підставою для відмови в задоволенні заяви, якщо матеріали справи містять належні та достатні докази, які дають підстави припускати його загибель і виключають реальну можливість отримання нових відомостей про місце його перебування.

Суд враховує, що хоча відповідно до Наказу №376 на території населеного пункту Вовкове тривають активні бойові дії, матеріали цієї справи не містять виняткових доказів, які свідчать про наявність достатніх підстав припускати загибель військовослужбовця ОСОБА_2 саме ІНФОРМАЦІЯ_5 . Акт службового розслідування не містить відомостей про отримання ним тяжких поранень, не виявлено тіло за допомогою БпЛА.

За таких обставин наявні обґрунтовані підстави очікувати появи нових відомостей про місцезнаходження ОСОБА_2 , оскільки сам факт невиходу на зв`язок не може свідчити про беззаперечну загибель.

Враховуючи викладене, заява ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Суд звертає увагу на те, що у разі зміни обставин, а саме: припинення активних бойових дій на території с. Вовкове Покровської міської територіальної громади або появи виняткових доказів, які свідчать про наявність достатніх підстав припускати загибель військовослужбовця ОСОБА_2 , заявниця не позбавлена права повторно звернутися із заявою про оголошення його померлим.

Керуючись ст. 2, 13, 81, 259, 263-265, 268, 273, 293, 294, 305-309 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Відмовити ОСОБА_1 у заяві про оголошення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлим.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне ім`я (найменування) заявника, заінтересованих осіб:

заявниця: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;

заінтересовані особи: Дергачівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ЄДРПОУ 41403969, місцезнаходження: Харківська область, Харківський район, м. Дергачі, пл. Перемоги, буд. 1; Міністерство оборони України, ЄДРПОУ 00034022, місцезнаходження: 03168, м. Київ, проспект Повітрофлотський, буд. 6; Військова частина НОМЕР_1 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 , місцезнаходження: 49000, м. Дніпро.

Головуючий суддя І. М. Нечипоренко

Присяжні: Я.Д. Голіздра

А.Г. Хільченко