Єдиний державний реєстр судових рішень
справа № 619/3790/26
провадження № 2/619/2246/26
Рішення
Іменем України
31 серпня 2026 року,
м. Дергачі,
Дергачівський районний суд Харківської області у складі: головуючого судді Коваленко Н.В., за участю секретаря судового засідання Носачової І.В., розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу № 619/3790/26,
імена (найменування) учасників справи:
позивачка: ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 ;
відповідач: ОСОБА_3
третя особа: Дергачівський відділ Державної реєстрації актів цивільного стану у Харківському районі Харківської області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України,
вимоги позивачки: про визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження,
Стислий виклад позиції позивача.
ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , 04.06.2026 звернулася до суду з позовом, у якому просить: визнати громадянина України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який народився в селищі Мала Данилівка, Дергачівського району (на теперішній час Харківський район) Харківської області (свідоцтво про народження серія НОМЕР_1 видане відділом реєстрації актів цивільного стану Дергачівського районного управління юстиції Харківської області, актовий запис № 33 від 12 серпня 2005 року); зобов`язати Дергачівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції внести відповідні зміни до актового запису про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який народився у с-щі Мала Данилівка, Дергачівського району (на теперішній час Харківський район) Харківська область (свідоцтво про народження серія НОМЕР_1 видане відділом реєстрації актів цивільного стану Дергачівського районного управління юстиції Харківської області, актовий запис № 33 від 12 серпня 2005 року, зазначивши батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України та видати нове свідоцтво про народження, залишивши ОСОБА_2 прізвище ОСОБА_4 .
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 15 січня 2025 року у справі № 619/1567/24 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнано недієздатним, а ОСОБА_1 призначено його опікуном. Позивач зазначає, що біологічним батьком ОСОБА_2 є ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з яким вона проживала однією сім`єю без реєстрації шлюбу з 2003 року. Оскільки на момент народження ОСОБА_2 його мати та ОСОБА_3 не перебували у зареєстрованому шлюбі та спільної заяви про визнання батьківства не подавали, відомості про батька дитини були внесені до актового запису про народження відповідно до частини першої статті 135 СК України. Батьком дитини зазначено ОСОБА_5 . У зв`язку з цим позивач просить суд визнати ОСОБА_3 батьком ОСОБА_2 та зобов`язати орган державної реєстрації актів цивільного стану внести відповідні зміни до актового запису про його народження.
Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду від 08.06.2026 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 06.07.2026.
Відповідно до ухвали суду від 06.07.2026 закрито підготовче провадження та справу призначено до розгляду по суті на 31.08.2026.
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, надавши суду заяву, у якій позовні вимоги підтримує та просила їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з`явився, надавши суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги визнає в повному обсязі.
Представник третьої особи Дергачівського відділу ДРАЦС ХМУМЮУ, у судове засідання не з`явився, причину неявки суду не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Частиною третьою статті 211 ЦПК України передбачено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Фактичні обставини, встановлені судом, норми права, які застосовував суд, мотиви суду.
ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в селищі Мала Данилівка Дергачівського району Харківської області.
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Дергачівського районного управління юстиції Харківської області, актовий запис № 33 від 12 серпня 2005 року, матір`ю ОСОБА_2 зазначена ОСОБА_1 , батьком ОСОБА_5 .
З Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до ч.1 ст. 135 Сімейного кодексу України № 00013112904 від 29 листопада 2013 року вбачається, що державна реєстрація народження ОСОБА_2 проведена 12 серпня 2005 року, актовий запис № 33. Відомості про батька записані відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України.
Дитина народилася у відносинах ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , шлюб між якими не укладався.
Відповідно до акта депутата Малоданилівської селищної ради від 01 червня 2026 року ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживають за однією адресою; у зазначеному акті також вказано, що ОСОБА_3 та ОСОБА_1 проживали у фактичних шлюбних відносинах та вели спільне господарство з 2003 року, а у 2005 та 2007 роках у них народилися спільні діти.
З матеріалів справи також убачається, що ОСОБА_2 є особою з інвалідністю з дитинства, а рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 15 січня 2025 року у справі № 619/1567/24 його визнано недієздатним та встановлено над ним опіку.
Відповідно до статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Згідно зі статтею 52 Конституції України діти рівні у своїх правах незалежно від походження, а також від того, народжені вони у шлюбі чи поза ним.
Стаття 5 СК України визначає, що держава охороняє сім`ю, дитинство, материнство, батьківство, створює умови для зміцнення сім`ї. Держава створює людині умови для материнства та батьківства, забезпечує охорону прав матері та батька, матеріально і морально заохочує і підтримує материнство та батьківство. Держава забезпечує пріоритет сімейного виховання дитини.
Статтею 121 СК України встановлено, що права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.
Стаття 125 СК України визначає походження дитини, батьки якої не перебувають у шлюбі між собою. Якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від матері визначається на підставі документа закладу охорони здоров`я про народження нею дитини. Якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: за заявою матері і батька дитини; за рішенням суду.
У частині першій статті 126 СК України передбачено, що походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.
Частиною першою статті 135 СК України передбачено, що при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.
Відповідно до частини першої та другої статті 128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до ЦПК України.
Тлумачення статті 128 СК України свідчить, що закон не встановлює конкретного переліку доказів для визнання батьківства. Підставою для визнання батьківства можуть бути будь-які відомості, що свідчать про походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до вимог ЦПК України.
Передумовою звернення до суду з позовом про визнання батьківства є внесення відомостей про батька дитини до актового запису про народження відповідно до частини першої статті 135 СК України.
Рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах реєстрації актів цивільного стану (прізвище, ім`я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено).
Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі сукупності доказів. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень ЦПК України, згідно з якими жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення.
Закон не визначає, які конкретно докази визнаються беззаперечним і достатнім підтвердженням факту батьківства, тому вирішення питання про належність і допустимість таких доказів є обов`язком суду при їх оцінці.
Метою доказування є з`ясування дійсних обставин справи, обов`язок доказування покладається на сторін, суд за власною ініціативою не може збирати докази. Це положення є одним з найважливіших наслідків принципу змагальності у цивільному процесі (постанова Верховного Суду від 26 травня 2022 року у справі № 362/3705/20).
Згідно з частинами першою-третьою статті 12, частинами першою п`ятою, шостою статті 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц).
У цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту. Скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням балансу вірогідностей, переваги більш вагомих доказів. Суд повинен вирішити, чи існує вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри.
На підтвердження позовних вимог позивачкою надано висновок експерта № 55103 від 01.07.2026, відповідно до якого ймовірність того, що ОСОБА_3 є біологічним батьком ОСОБА_2 , становить 99,99999 %. Вказаний висновок є належним та допустимим доказом походження ОСОБА_2 від відповідача та узгоджується з іншими дослідженими судом доказами.
Крім того, позивачкою надано фотокартки, на яких зображений ОСОБА_3 разом з сином ОСОБА_6 .
Судом встановлено, що відомості про батька ОСОБА_2 при державній реєстрації його народження були внесені відповідно до частини першої статті 135 СК України. Сукупність досліджених судом доказів підтверджує походження ОСОБА_2 від ОСОБА_3 .
Відповідно до статті 134 СК України на підставі рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження та видає нове свідоцтво про народження.
За таких обставин, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність правових підстав для визнання ОСОБА_3 батьком ОСОБА_2 .
Керуючись статтями 12, 13, 7681, 89, 141, 258, 259, 263265 ЦПК України, статтями 125, 128, 134, 135 СК України, суд
ухвалив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , третя особа: Дергачівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Харківському районі Харківської області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження задовольнити.
Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Зобов`язати ДЕРГАЧІВСЬКИЙ ВІДДІЛ ДЕРЖАВНОЇ РЕЄСТРАЦІЇ АКТІВ ЦИВІЛЬНОГО СТАНУ У ХАРКІВСЬКОМУ РАЙОНІ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ ХАРКІВСЬКОГО МІЖРЕГІОНАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ МІНІСТЕРСТВА ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ внести зміни до актового запису № 33 від 12.08.2005 про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який народився в с-щі Мала Данилівка, Дергачівського району Харківської області, вчиненого відділом реєстрації актів цивільного стану Дергачівського районного управління юстиції Харківської області, зазначивши батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України.
Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування (ім`я) сторін:
позивачка: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;
відповідач: ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 ,
третя особа: ДЕРГАЧІВСЬКИЙ ВІДДІЛ ДЕРЖАВНОЇ РЕЄСТРАЦІЇ АКТІВ ЦИВІЛЬНОГО СТАНУ У ХАРКІВСЬКОМУ РАЙОНІ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ ХАРКІВСЬКОГО МІЖРЕГІОНАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ МІНІСТЕРСТВА ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ, код ЄДРПОУ 41403969, місцезнаходження: Харківська область, Харківський район, м. Дергачі, пл. Перемоги, 2-а.
Суддя Н. В. Коваленко
Судове рішення № 139464587, Дергачівський районний суд Харківської області було прийнято 31.08.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 619/3790/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: