Ухвала суду № 139464324, 03.09.2026, Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 213/3724/26

Провадження 1-кп/216/945/26

УХВАЛА

Іменем України

03 вересня 2026 року м. Кривий Ріг

Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, в складі: головуючого, судді - ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3

підозрюваної ОСОБА_4 В режимі відеоконференції),

захисника адвоката ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду № 6 дистанційно матеріали кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12026041740000124 від 06.06.2026 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Світловодська Кіровоградської області, громадянки України, який зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрована як ВПО та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше неодноразово судимої, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 Кримінального кодексу України, -

в с т а н о в и в:

Зма ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 02.09.2026 р. в провадження судді Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу ОСОБА_1 переданий обвинувальний акт по кримінальному провадженню №12026041740000124 від 06.06.2026 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 Кримінального кодексу України.

В ході підготовчого судового засідання прокурором заявлено клопотання про продовження обвинуваченій ОСОБА_4 строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів доходів громадян, оскільки під час обрання (застосування) запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які наразі не зменшилися, продовжують існувати та можуть настати, якщо обвинувачена буде залишатись на волі, а саме: перебуваючи на волі обвинувачена може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав.

Обвинувачена ОСОБА_4 та її захисник, адвокат ОСОБА_5 в судовому засідання заперечували проти задоволення клопотання прокурора,просивши визначити менший ро мір застави, враховуючи майновий стан ОСОБА_4 .

Заслухавши думку учасників кримінального провадження, судом встановлені наступні обставини.

Статтею 177 КПК України визначено, що метою запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 3) незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою для продовження запобіжного заходу в силу вимог ст. 199 КПК України, є обставини, які свідчать про те, що ризики які виправдовують тримання особи під вартою не зменшились та відсутня можливість завершення судового розгляду до закінчення дії попередньої ухвали.

З ухвали Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 09.07.2026 року (справа №213/2784/26) встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчинені тяжкого кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 307 КК України, за вчинення якого законом передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна, не працює, дітей на утриманні не має, проживає не за місцем реєстрації, раніше неодноразово судима, останній раз 07.08.2024, Красноармійським міським судом Донецької області за ст. 309 ч. 1 КК України, до покарання у виді 240 годин громадських робіт.

Крім цього, 18.11.2024 засуджена вироком Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, за ст. 190 ч.1 КК України до покарання у вигляді обмеження волі строком 1 рік та на підставі ст. 75, 76 КК України звільнена від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік. Вказаний вирок перебуває на розгляді Дніпровського апеляційного суду за апеляційною скаргою прокурора. В рамках розгляду вказаного вироку, в зв`язку з неявкою, 02.12.2025 на виконання ухвали Дніпропетровського апеляційного суду, Покровським відділом поліції ГУНП в Донецькій області обвинувачена ОСОБА_4 оголошена у державний розшук як особа, яка переховується від суду.

Оцінивши на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів всі обставини в сукупності, суд дійшов висновку про наявність достатніх підстав вважати, що передбачені п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України й наведені в клопотанні ризики об`єктивно існують, з огляду на таке.

Усвідомлюючи скоєне та побоюючись суворого покарання, яке загрожує їй у разі доведеності вини, обвинувачена може переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків, до одного з яких застосовано заходи безпеки, вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки законних джерел доходів не має .

Враховуючи те, що кримінальне провадження судом не розглянуто, а строк дії ухвали слідчого судді Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 09.07.2026 року (справа №213/2784/26) закінчується 05.09.2026 року, вказаний ризики, які існували під час обрання запобіжного заходу, що виправдовують тримання обвинуваченої під вартою, не зменшилися.

Тому, суд дійшов висновку, що вищеперераховані обставини, дають достатні підстави вважати, що продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, може запобігти ризикам, передбаченим п. п. 1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України, а також забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченої особи та створити необхідні умови для встановлення істини у вказаній кримінальній справі.

Щодо визначення розміру застави, судом встановлено, що згідно статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод в цілому та її 3 пункту вбачається, що застава може вимагатись лише до тих пір, поки існують причини, що виправдовують затримання (пункт 42 рішення ЄСПЛ у справі Musucv.Moldova від 06.11.2007, заява №42440/06, та пункт 139 рішення ЄСПЛ у справі Олександр Макаров проти Росії від 12.04.2009, заява № 15217/07). Влада повинна бути уважною у встановленні відповідної застави. Більше того, сума застави повинна бути належним чином обґрунтована в рішенні суду, а також повинно бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого (пункт 79 рішення ЄСПЛ у справі Mangouras v. Spain).

З огляду на наведене, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу це фактично призвело б до подальшого його ув`язнення, яке в останньому випадку перетворилося б на безальтернативне.

Отже, положення кримінального процесуального закону та практика ЄСПЛ орієнтують суд на такі критерії, які слід врахувати при визначені розміру застави: 1) обставини кримінального правопорушення; 2) особливий характер справи; 3) майновий стан підозрюваного; 4) його сімейний стан, у тому числі матеріальне становище близьких осіб; 5) масштаб його фінансових операцій; 6) даних про особу підозрюваного; 7) встановлені ризики, передбачених статтею 177 КПК України; 8) «професійне середовище» підозрюваного; 9) помірність обраного розміру застави та можливість її виконання; 10) шкода, завдана кримінальним правопорушенням.

Суд враховує тяжкість кримінального правопорушення, в якому обвинувачується ОСОБА_4 , обставини його вчинення, її роль, майновий та сімейний стан обвинуваченої, дані про її особу та наявні ризики, що дозволяє дійти висновку, що застава в сумі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб буде здатною забезпечити виконання обвинуваченою покладених на неї обов`язків та буде достатнім стримуючим фактором для запобігання існуючим ризикам кримінального провадження.

З цих підстав, доводи обвинуваченої та її захисника про зменшення розміру застави суд знаходить необґрунтованими, які вказаних вище висновків суду не спростовують.

Під час підготовчого судового засідання підстав для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України, не встановлено.

Судом з`ясовано думку учасників судового провадження щодо можливості призначення судового розгляду, які вважають за можливе вчинити цю процесуальну дію.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 183, 194, 197, 199, 314-316, 331, 334 КПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Призначити судовий розгляд кримінального провадження № 12026041740000124 від 06.06.2026 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 Кримінального кодексу України у відкритому судовому засіданні в залі №6 приміщення суду за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Великого Кобзаря, № 12, на 13-45 год. 08 вересня 2026 року, суддею одноособово.

У судове засідання викликати учасників кримінального провадження - прокурора, обвинувачену, захисника.

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 2 (два) місяці, тобто до 03 листопада 2026 року включно.

Питання про заставу вирішено в ухвалі слідчого судді Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 09.07.2026 року (справа №213/2784/26) та визначити її в розмірі 266240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) грн., яка може бути внесена як самою обвинуваченою, так і іншою фізичною або юридичною особою. Обвинувачена або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у визначеному розмірі протягом строку дії цієї ухвали.

У разі внесення застави й звільнення обвинуваченої з-під варти, зобов`язати її прибувати за кожною вимогою до суду та покласти на неї строком до 03 листопада 2026 року включно такі обов`язки:

- прибувати до суду за першою вимогою;

- не відлучатися за межі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області без письмового дозволу суду;

- здати на зберігання до відповідних органів свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, або інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

З моменту звільнення обвинуваченої з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної в цій ухвалі, обвинувачена зобов`язана виконувати покладені на неї обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачена вважається такою, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити обвинуваченій, що відповідно до ч. ч. 8, 10, 11 ст. 182 КПК України, у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачена, будучи належним чином повідомлена, не з`явилася за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомила про причини своєї неявки, або якщо порушила інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

У разі звернення застави в дохід держави суддя, суд вирішує питання про застосування до обвинуваченої запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 цього Кодексу.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається обвинуваченій, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена обвинуваченою, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою..

Копії ухвали для її виконання направити начальнику Державної установи «Криворізька установа виконання покарань №3», а також вручити іншим учасникам процесу. Ухвала суду щодо продовження строку дії запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала в частині продовження строку запобіжного заходу підлягає оскарженню протягом п`яти днів безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду, а в іншій частині - окремому оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1