Постанова № 13946366, 16.02.2011, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2011 року Справа № 2а/2370/393/2011

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Трофімової Л.В.,

при секретарі Левчуку А.С.,

за участю: представника позивача не зявився, відповідача не зявився, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Городищенському районі Черкаської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків,

ВСТАНОВИВ:

УПФУ в Городищенському районі Черкаської області звернулося до суду з адміністративним позовом про стягнення з ФОП ОСОБА_1 заборгованості зі сплати страхових внесків у сумі 854 грн. 46 коп.

Позивач стверджував, що за період липня 2010 р. по вересень 2010 р. відповідач мав сплатити страхові внески на загальнообовязкове державне пенсійне страхування у сумі 854 грн. 46 коп.

Оскільки сума страхових внесків у строки, встановлені п. 6 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»та Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003 р., відповідачем не сплачена, позивач просив стягнути її у судовому порядку.

Позивач свого представника в судове засідання не направив, звернувся до суду з заявою про розгляд справи без його участі. Із наданої заяви вбачається, що УПФУ в Городищенському районі Черкаської області позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач письмових заперечень проти адміністративного позову не подала, в судове засідання не зявилася.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності, суд приходить до наступного.

Частиною першою статті 67 Конституції України (№ 254к/96-ВР) закріплено обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Спеціальним Законом, що визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом є Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 9 липня 2003 року №1058-IV (надалі за текстом - Закон №1058-IV).

Статтею першою Закону № 1058-IV визначено, що страхувальниками є роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до пункту третього частини першої статті 11 Закону № 1058-IV загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Пунктом пятим статті 14 Закону № 1058-IV встановлено, що страхувальниками, відповідно до цього Закону, є застраховані особи, зазначені в пунктах 3 і 4 статті 11 цього Закону.

ОСОБА_1 зареєстрована як субєкт підприємницької діяльності Городищенською районною державною адміністрацією Черкаської області 18.12.2006р.

З огляду на викладені вище норми Закону № 1058-IV відповідач є страхувальником, в розумінні цього Закону, та платником страхових внесків.

Відповідно до пункту 6 частини 2 статті 17 Закону № 1058-IV страхувальник зобовязаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Відповідно до пунктів 3, 4 статті 18 Закону №1058-IV страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, що справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом. Страхові внески не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування. На ці внески не поширюється податкове законодавство.

Абзацом 9 частини 2 статті 19 зазначеного Закону встановлено, що страхові внески до солідарної системи нараховуються для осіб, зазначених у пункті 5 статті 14 цього Закону, - на суми доходу (прибутку), отриманого від відповідної діяльності, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб.

Пунктом 6 статті 20 Закону № 1058-IV передбачено, що страхувальники зобовязані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом для сплати страхових внесків фізичними особами підприємцями, які сплачують єдиний податок, є квартал. Згідно частини 12 статті 20 вищезазначеного Закону страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Вирішуючи питання щодо застосування нормативно-правового акта, суд виходить з того, що преамбулою до Закону №1058-IV визначено, що останній розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом. Зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.

Згідно зі статтею 5 Закону №1058-IV, цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; платники страхових внесків, їх права та обов'язки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками.

Таким чином, на думку суду, Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»є спеціальним законом щодо правовідносин, що є предметом розгляду у цій справі.

Відповідно до пункту 4 частини 8 Прикінцевих положень Закону № 1058 фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом. Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески.

За приписами статті 1 Закону № 1058 мінімальний страховий внесок - сума коштів, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір страхового внеску, встановлених законом на день отримання заробітної плати (доходу).

Відповідно до статті 53 Закону України «Про державний бюджет України на 2010 р»№ 2154-VI від 27.04.2010 р. мінімальний розмір заробітної плати становить з 1 липня 2010 р.-888 грн., з 1 жовтня 2010 р. 907 грн., з 1 грудня 2010 р. 922 грн.

Відповідно до частини 2 статті 4 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 р. № 400/97-ВР на обов'язкове державне пенсійне страхування встановлюються ставки збору у таких розмірах для фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які не використовують працю найманих працівників, а також адвокатів, їх помічників, приватних нотаріусів, інших осіб, які не є суб'єктами підприємницької діяльності і займаються діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу - 33,2 відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного пунктом 2 статті 2 цього Закону.

Таким чином, відповідач повинен сплачувати страхові внески до Пенсійного фонду України з 1 липня 2010 р. по 30 вересня 2010 р. в сумі 294 грн. 82 коп. (888 х33,2%) за кожен місяць.

Судом встановлено, що УПФУ в Городищенському районі Черкаської області було проведено перевірку відповідача щодо нарахування, обчислення та сплати внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування за період з 01.07.2010 року по 30.09.2010 року, за результатами якої було складено акт перевірки від 05.11.2010р. № 329.

В ході перевірки встановлено, що сума страхових внесків на пенсійне страхування за місяць, сплачених позивачем, нижча мінімального страхового внеску, в звязку з чим за період з липня по вересень 2010 року відповідачу було донараховано 854 грн. 46 коп.

Таким чином, сума заборгованості відповідача перед Пенсійним фондом України становить 854 грн. 46 коп. (294 грн. 82 коп. х 3 місяці 30 грн. - сума зарахованої частини податку), що підтверджується розрахунком суми боргу.

У зв'язку із порушенням відповідачем платіжної дисципліни позивачем на підставі частини 3 статті 106 Закону № 1058-IV направлялась вимога про сплату боргу N Ф-329 від 05.11.2010р.

Зазначена вимога надіслана на адресу відповідача, проте на час розгляду справи в суді не виконана, заборгованість не сплачена, у передбаченому законодавством порядку оскаржена не була.

Абзацом 8 частини 3 статті 106 Закону № 1058-IV визначено, що у разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом із застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки.

За цих обставин, суд знаходить вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини четвертої статті 94 КАС України судові витрати, здійснені позивачем субєктом владних повноважень, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 11, 86, 89, 94, 159, 162 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь управління Пенсійного фонду України в Городищенському районі Черкаської області (19500, Черкаська область, м. Городище, ідентифікаційний код 21366596) заборгованість зі сплати страхових внесків за період з липня 2010 р. по вересень 2010 р. в сумі 854 (вісімсот пятдесят чотири) грн. 46 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, що може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складання постанови в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Постанова складена в повному обсязі 21 лютого 2011 р.

Суддя Л.В.Трофімова