Ухвала суду № 139462433, 31.08.2026, Київський районний суд м. Одеси

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ

Справа № 947/23699/26

Провадження № 6/947/646/26

УХВАЛА

31.08.2026 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді Калініченко Л.В.

за участю секретаря Матвієвої А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», за участі: первісного стягувача - Акціонерного товариства «Райффайзен Банк», боржників: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , про заміну сторони виконавчого провадження по цивільній справі №2-5272/2009,

ВСТАНОВИВ:

09.06.2026 року до Київського районного суду міста Одеси, через засоби поштового зв`язку, надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», за участі: первісного стягувача - Акціонерного товариства «Райффайзен Банк», боржників: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , про заміну сторони виконавчого провадження по цивільній справі, в якій заявник просить суд замінити сторону (стягувача) з виконання виконавчих документів у справі №2-5272/2009 з ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» на ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», з посиланням на те, що заявник набув права вимоги до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за кредитним договором №014/0044/74/48848 від 28.03.2006 року.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу за вказаною заявою було розподілено судді Калініченко Л.В.

Ухвалою судді Київського районного суду міста Одеси від 10.06.2026 року прийнято до розгляду вказану заяву та призначено дату, час і місце проведення судового засідання з повідомленням сторін по справі.

Одночасно ухвалою суду витребувано у приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Притуляка Валерія Миколайовича інформацію щодо наявності на виконанні виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №2-5272/2009, виданого Київським районним судом міста Одеси, стягувачем за яким є Акціонерне товариство «Райффайзен Банк», боржниками ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , якщо так, то надати до суду належним чином завірену копію відповідних матеріалів виконавчого провадження.

01.07.2026 року до суду на виконання вказаної ухвали суду надійшла відповідь від приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Притуляка Валерія Миколайовича.

У судове засідання призначене на 31.08.2026 року сторони по справі не з`явились, про дату, час і місце проведення якого повідомлялись належним чином. Представник заявника у заяві зазначив, що заявлені вимоги підтримує, розгляд справи просить суд провести за його відсутності. Інші учасники справи про причини неявки суд не повідомили.

Згідно з ч.3 статті 442 ЦПК України, суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб. Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Приймаючи викладене та строки для розгляду відповідної заяви, судом було ухвалено провести розгляд справи в судовому засіданні 16.06.2026 року за відсутності сторін по справі на підставі наявних в матеріалах справи документів.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що в провадженні Київського районного суду м. Одеси на розгляді перебувала цивільна справа №2-5272/2009 за позовною заявою Відкритого акціонерного товариства «Райфайзен Банк Аваль» в особі Одеської обласної дирекції «Райфайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором за №014/0044/74/48848 від 28 березня 2006 року.

За наслідком розгляду вказаної справи, 04.12.2009 року Київським районним судом міста Одеси ухвалено рішення, яким позов позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Райфайзен Банк Аваль» в особі Одеської обласної дирекції «Райфайзен Банк Аваль» - задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь відкритого акціонерного товариства «Райфайзен Банк Аваль» в особі Одеської обласної дирекції «Райфайзен Банк Аваль» суму у розмірі 32 525,87 доларів США, що еквівалентно 248 871,70 гривень та судові витрати у розмірі 1730гривень.

Зазначене рішення суду набрало законної сили.

Пунктом 9 частини другої статті 129 Конституції України визначено, що до основних засад судочинства належить обов`язковість рішень суду.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція).

Так, згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини право на виконання судового рішення є складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина судового розгляду.

Європейський суд з прав людини наголосив, що пункт 1 статті 6 вказаної Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує «право на суд», одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін (пункт 43 рішення від 20 липня 2004 року у справі «Шмалько проти України»).

Частиною першою статті 18 ЦПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до частини першої статті 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Приймаючи вищевикладене, 27.12.2018 року Київським районним судом міста Одеси були видані відповідні виконавчі листи №2-5272/09 відносно боржників: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

З витребуваних судом документів встановлено, що 27.08.2020 року приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Притуляком В.М. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №62901265 з примусового виконання виконавчого листа №2-5272/09, виданого 27.12.2018 року Київським районним судом міста Одеси про стягнення з ОСОБА_2 .

18.08.2022 року приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Притуляком В.М. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №69685698 з примусового виконання виконавчого листа №2-5272/09, виданого 27.12.2018 року Київським районним судом міста Одеси про стягнення з ОСОБА_3 на користь АТ «Райффайзен Банк Аваль» на виконання договору №014/0044/74/48848 від 28.03.2006 року 32525,87 доларів США, що еквівалентно 248871,70 грн.

В межах вказаних виконавчих проваджень, приватним виконавцем було змінено прізвище боржника ОСОБА_3 , з " ОСОБА_4 " на " ОСОБА_5 ", за наслідком виявлення актового запису №317 від 13.05.2009 року про розірвання шлюбу.

Судом, на підставі частини 7 статті 81 ЦПК України, у відповідності до даних Автоматизованої системи виконавчих проваджень перевірено та встановлено, що виконавче провадження №62901265 відносно боржника - ОСОБА_2 , стягувачем за яким є - АТ «Райффайзен Банк Аваль», код ЄДРПОУ 23876031, та виконавче провадження №69685698 відносно боржника - ОСОБА_3 , стягувачем за яким є - АТ «Райффайзен Банк Аваль», код ЄДРПОУ 23876031, тривають.

Матеріали справи не містять будь-яких інших доказів на підтвердження перебування на примусовому виконанні інших виконавчих листів відносно боржників ОСОБА_2 та ОСОБА_1 по справі №2-5272/09.

16 вересня 2022 року між АТ «Оксі Банк» та ТОВ «Діджи Фінанс» було укладено договір відступлення прав вимоги №114/2-51-1 відповідно до якого АТ «Оксі Банк» відступило ТОВ «Діджи Фінанс» за плату, а ТОВ «Діджи Фінанс» набуло право вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.

Заявником у даній заяві порушено питання про заміну сторони виконавчого провадження на його правонаступником, що врегульовано положеннями статті 442 ЦПК України Розділу VI процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб).

Відповідно до ч. 1 ст. 442 ЦПК України, у разі вибуття однієї зі сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

Згідно з ч. 5ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження»,у разі вибуття однієї зі сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду зі заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

У пункті 2.12 «Інструкції з організації примусового виконання рішень», затвердженої Наказом Міністерства юстиції України за № 512/5 від 02.04.2012 року, передбачено, що у разі вибуття однієї зі сторін виконавчого провадження (припинення юридичної особи, а також в інших випадках заміни сторони у виконавчому провадженні), якщо правовідносини допускають правонаступництво, виконавець за заявою сторони виконавчого провадження, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду зі заявою про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником. На підставі постановленої судом ухвали виконавець своєю постановою замінює сторону виконавчого провадження. Ухвала суду та постанова виконавця долучаються до виконавчого документа при його передачі до іншого органу державної виконавчої служби або приватного виконавця або поверненні його стягувачу чи до суду.

Відповідно до п. 2.13 вказаної інструкції, правонаступництво можливе на всіх стадіях виконавчого провадження - з моменту відкриття виконавчого провадження до його закінчення. Після заміни вибулої сторони виконавчого провадження її правонаступником виконавець продовжує виконання виконавчого провадження в порядку, встановленому Законом.

Відповідно до частини першої статті 512 Цивільного Кодексу України, кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 Цивільного Кодексу України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до положень ст. 514 Цивільного Кодексу України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Виходячи із змісту цих норм, зокрема, пунктів 1 і 2 частини першої статті 512 Цивільного Кодексу України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

Заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

У зв`язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження, і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 442 Цивільного Процесуального Кодексу України за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків сторони, яка вибула, в цих правовідносинах.

Передання кредитором своїх прав іншій особі за договором відступлення права вимоги (договір рецесії) є правонаступництвом і такий правонаступник кредитора має право звертатись до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження з наданням йому статусу сторони виконавчого провадження.

Правову позицію з цього питання з аналогічними висновками висловлено Верховним Судом України у Постанові від 21.03.2018 року у справі № 6-1355/10, яка в силу Закону є обов`язковою до застосування в цій справі, оскільки мають місце аналогічні по своїй суті фактичні обставини справи та відповідно правовідносини.

Під час розгляду даної заяви судом одночасно на виконання приписів ч.4 ст. 263 ЦПК України враховуються висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Стадія виконавчого провадження як завершальна стадія судового процесу починається після видачі виконавчого документа стягувачу та закінчується фактичним виконанням судового рішення або зі спливом строку пред`явлення документа до виконання, оскільки у разі пропуску такого строку виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання. Отже, за межами цього процесуального строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження спливає одночасно зі строком пред`явлення виконавчого документа до виконання. Така правова позиція викладена в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 910/10031/13 та від 11.03.2021 у справі № 910/2954/17.

У постанові від 03 листопада 2020 року у справі № 916/617/17 (провадження № 12-48гс20) Велика Палата Верховного Суду, розглядаючи питання заміни сторони виконавчого провадження, зробила висновок, що на стадії виконавчого провадження як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони виконавчого провадження правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. За відсутності відкритого виконавчого провадження заміна відповідної сторони виконавчого провадження правонаступником є неможливою. Єдиним винятком є заміна боржника або стягувача у виконавчому документі до відкриття виконавчого провадження.

У постанові від 18 січня 2022 року у справі № 34/425 (провадження № 12-69гс21) Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладених у постанові від 15 вересня 2021 року у справі №727/9430/13-ц щодо порядку здійснення заміни сторони виконавчого провадження правонаступником, згідно з яким за відсутності відкритого виконавчого провадження заміна відповідної сторони виконавчого провадження правонаступником вважалася можливою. Велика Палата Верховного Суду зазначила, що указаний висновок не відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постановах від 03 листопада 2020 року у справі № 916/617/17 (провадження № 12-48гс20, пункти 74-75) та від 16 лютого 2021 року у справі № 911/3411/14 (провадження № 12-39гс20, пункт 6.18).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 8 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10 дійшла висновку, що відповідно до змісту частини п`ятої статті 442 ЦПК України, ч. 6 ст. 12, п. 1ч.1, ч.5 ст.26, ч.5 ст.37 Закону про виконавче провадження поза межами відкритого виконавчого провадження як юридичного процесу стягувач користується правами у виконавчому провадженні як завершальній стадії судового провадження на підставі відповідного статусу стягувача у виконавчому документі. Не можна замінити сторону виконавчого провадження, яке було закінчене, якщо не існує підстав для відновлення виконавчого провадження, з приводу чого особа має звернутися до суду, надавши переконливі аргументи такого відновлення. Разом з тим і заміна стягувача у виконавчому документі як сторони справи має мати дійсну процесуальну мету, а підстави такої заміни належним чином аргументовані. Саме тільки матеріальне правонаступництво без процесуальної мети не є достатнім аргументом, оскільки не відповідає вимогам ч. 1 ст. 2 ЦПК України. Заміна будь-якого учасника справи судом носить не виключно формальний характер, покликаний зафіксувати процесуальне правонаступництво на підставі матеріального правонаступництва, а здійснюється для реалізації завдань цивільного судочинства. Якщо, наприклад, суд підтвердив зобов`язання однієї сторони договору перед іншою та відповідне судове рішення набрало законної сили, то суд не здійснює заміну його сторони у випадку уступки відповідним кредитором за цим договором своїх прав та обов`язків іншій особі на цю іншу особу лише заради процесуальної констатації цього матеріального правонаступництва. Суд може здійснити заміну учасника справи виключно для виконання вимог ч.1 ст.2 ЦПК України.

Отже, приймаючи вищевказані висновки, суд зазначає, що заміна стягувача, за наявності судового рішення яке набрало законної сили, в межах провадження по справі без визначеної стадії не допускається, оскільки відповідна заміна стягувача відбувається лише на стадії виконавчого провадження, як на завершальній стадії судового провадження.

За правилами ч. 3 ст.12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина шоста статті 81 ЦПК України).

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Приймаючи вищевикладене, суд зазначає, що заявником в порушення вимог ч.1 ст. 81 ЦПК України не надано жодних доказів на підтвердження укладення договору відступлення права вимоги між АТ «Райффайзен Банк» та АТ «Оксі Банк» та реєстру боржників до нього.

Таким чином, на підставі викладеного, суд приходить до висновку, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» про заміну сторони виконавчого провадження не доведена та не обґрунтована, за наслідком чого задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 442 ЦПК України, ст. 512, 514 ЦК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд,

УХВАЛИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», за участі: первісного стягувача - Акціонерного товариства «Райффайзен Банк», боржників: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , про заміну сторони виконавчого провадження по цивільній справі №2-5272/2009 залишити без задоволення.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Головуючий Л. В. Калініченко