Постанова № 13946124, 14.02.2011, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" лютого 2011 р.

09 год.04 хв.Справа № 2-а-2358/10/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Хом'якової В.В.,

при секретарі: Мельник О.О., за участю представника позивача Ревери І.К., представника відповідача Шевченко О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

приватного підприємства " Єврокомершл Україна"

до Державної податкової інспекції у м. Херсоні

про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення,

встановив:

Приватне підприємство "Єврокомершл України" звернулось до адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 0000080700/0 від 19 квітня 2010р., яким зменшено суму бюджетного відшкодування, заявлену ПП "Єврокомершл Україна" у деклараціях за серпень 2009 р. та листопад 2009 р. на суму ПДВ 289948,66 грн. у зв'язку з порушенням пп.. 7.7.1, 7.7.2 п. 7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість". Рішення прийнято за наслідками позапланової виїзної перевірки з питання достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ за серпень, листопад 2009 р. (акт перевірки № 1787/07-0/32725810 від 16 квітня 2010р.) ДПІ у м. Херсоні вважає наявним порушення податкового законодавства, а саме те, що: підтвердити факт надмірної сплати ПДВ до бюджету неможливо у зв'язку із тим, що підприємство-постачальник ПП "Беги" не являється платником ПДВ та місцезнаходження його не встановлено, а також те, що дане підприємство є імовірною податковою ямою. Підтвердити факт надмірної сплати ПДВ до бюджету неможливо у зв'язку із тим, що співробітники ДПІ у м. Херсоні встановили відсутність постачальника позивача по ланцюгу - ТОВ "Грінс-Агро" та його посадових осіб за юридичною адресою. 26.01.2010р. до Господарського суду Миколаївської області подано позовну заяву про припинення юридичної особи ПП "Інженерно-будівельна фірма "Теза-А", яке також є постачальником позивача по ланцюгу. ПП "Єврокомершл Україна" заперечує проти висновків перевірки, виходячи з того, що у Законі України "Про податок на додану вартість" поняття "податкова яма" взагалі відсутнє, а те, що підприємство-постачальник ПП "Беги" не являється платником ПДВ та місцезнаходження його не встановлено не вказує на відсутність такого підприємства взагалі; відсутність за місцезнаходженням підприємства ТОВ "Грінс-Агро" ще не вказує на наявність порушення або на відсутність такого підприємства взагалі; подача позову про припинення юридичної особи ПП "Інженерно-будівельна фірма "Теза-А" не вказує на порушення податкового законодавства; в жодному нормативно-правовому акті, в тому числі в статтях Закону "Про податок на додану вартість", не визнано порушенням порядку бюджетного відшкодування відсутність підприємства - постачальника за юридичною адресою, а також подача позову про припинення юридичної особи-контрагента.

Позивач зазначає про те, що ніяких зауважень до форми складання податкових накладних в акті перевірки не зазначено, придбання товарів підтверджено податковими накладними, видатковими накладними, договорами, платіжними документами. Всі вимоги, які встановлені ст. 7 Закону про ПДВ відносно порядку формування податкового кредиту та отримання права на бюджетне відшкодування позивачем були виконанні. ДПІ не має права вимагати від позивача, як добросовісного платника податків, контролювати сплату податків контрагентом по договору. При проведенні перевірки фахівцями ДПІ не встановлено порушень з боку позивача бухгалтерського обліку, не встановлено порушень щодо заповнення первинних документів при здійсненні господарських операцій з контрагентами позивача. Сума податку на додану вартість, що включена до ціни товару, є податковим зобов'язанням продавця товару, і саме продавець товару несе обов'язок по сплаті цього податку до бюджету, відповідач же безпідставно покладає такий обов'язок на позивача. Представник позивача просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Державна податкова інспекція у м. Херсоні (відповідач) проти позову заперечує, посилається на те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесене відповідно до норм діючого законодавства, а тому і підстави для визнання його нечинним відсутні. Відповідно до п.1.8. ст.1 Закону України "Про ПДВ", бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку. Відповідно до п. 7.7.5 п. 7.7. ст. 7 Закону про ПДВ суми податку на додану вартість зараховуються до Державного бюджету України, а зараховані суми використовуються у першу чергу для бюджетного відшкодування ПДВ згідно з цим Законом. Законом чітко передбачено, що однією з обов'язкових вимог включення до податкового кредиту з податку на додану вартість є сплата цих сум до Державного бюджету. Якщо постачальника продукції по ланцюгу неможливо перевірити внаслідок відсутності його за місцезнаходженням, або ліквідацією, податкова інспекція не має можливості встановити факту надмірної сплати податку позивачем по ланцюгам постачання. Висновок про те, що відшкодуванню підлягають лише суми, які були сплачені до бюджету випливає з самої суті поняття податку, його основної функції формування доходів Державного бюджету України (п. 19 ст. 1, ст. 9 Бюджетного кодексу України), а також з поняття платника податку як особи, яка згідно п. 1.3 ст. 1 Закону про ПДВ зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем. Податковий кредит, як сума на яку лише зменшується податкове зобов'язання платника податку при обрахуванні суми податку, що підлягає сплаті до бюджету - мають однакові вимоги з точки зору держави, що започаткувала такі вимоги: кошти мають опосередковано надійти до бюджету спочатку в ціні придбання та шляхом сплати контрагентами позивача ПДВ до бюджету. Ненадходження податку на додану вартість до бюджету є наслідком того, що постачальники позивача, у відповідних податкових періодах таку суму в податковій декларації з податку на додану вартість не відображали та, відповідно, не сплачували. Із-за відсутності надмірної сплати ПДВ, підстав для відшкодування державою ПДВ не існує, не можуть бути повернуті з державного бюджету кошти, які не надійшли до бюджету, а залишилися у опосередкованих партнерів.

Податкова накладна вважається оформленою належним чином, у разі дотримання при її оформленні вимог пп.7.2.1 п.7.2 ст. 7 Закону України № 168 "Про податок на додану вартість". Зокрема, даним підпунктом передбачено зазначення у податковій накладній місцезнаходження продавця товарів. Проте, матеріалами перевірок достовірності місцезнаходження продавців товару підтверджується, що зазначена в податкових накладних адреса місцезнаходження продавця є недійсною, у зв'язку із відсутністю продавця за цією адресою. Формування податкового кредиту платником на підставі податкових накладних, оформлених з порушенням вимог Закону № 168 є таким, що не ґрунтується на вимогах Закону "Про ПДВ".

Представник відповідача прибув в судове засідання, просить відмовити в задоволенні позову.

Судом встановлено, що приватне підприємство "Єврокомершл Україна" є юридичною особою, платником податків, знаходиться на обліку в ДПІ у м. Херсоні, засновником підприємства є ОСОБА_3 Рішення ДПІ, яке є предметом спору, прийнято за наслідками позапланової виїзної перевірки з питання достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ за серпень, листопад 2009 р. (акт перевірки № 1787/07-0/32725810 від 16 квітня 2010р.) Фахівці ДПІ у м. Херсоні зафіксували в акті перевірки порушення позивачем п.п. 7.7.1, п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону "Про податок на додану вартість" у вигляді завищення суми бюджетного відшкодування по декларації за серпень 2009 року на суму ПДВ - 76800 грн. по ланцюгу постачальників ПП "Єврокомершл Україна" - ПП "Кард - Агро" - ТОВ "Хлібодар" - ТОВ "Торговий дім "Трирема" - ПП "Беги".

За результатами проведених зустрічних перевірок постачальників позивача було встановлено, що основним постачальником соняшника у липні 2009 року по першому ланцюгу постачання було ПП "Кард-Агро" на суму ПДВ - 397621,0 грн. Фактично оплачено - 275333,48 грн. Документами, що підтверджують факт надання послуг є видаткові накладні, які були підписані сторонами та податкові накладні. ПП "Кард Агро" є посередником, постачальником реалізованої продукції є ТОВ "Хлібодар" (Херсонська область, Нижньосірогозький район). В липні 2009 року ТОВ "Хлібодар" реалізувало продукції на загальну суму 460800 грн., в т.ч. ПДВ 76800 грн. ТОВ "Хлібодар" є посередником, постачальником реалізованої продукції є ТОВ" Торговий дім Трирема" (Херсонська область, Нижньсірогозький район). В липні 2009 року ТОВ" Торговий дім Трирема" реалізувало продукції на загальну суму 527863,44 грн. в т.ч. ПДВ 87977,24грн. Нижньосірогозькою МДПІ проведена позапланова документальна перевірка ТОВ "Торговий дім Трирема", в ході якої встановлено, що підприємство є посередником, постачальником реалізованої продукції є ПП "Беги" (м. Київ). В липні 2009 року ПП" Беги" реалізувало продукції на загальну суму 527265,66 грн. в т.ч. ПДВ 87877,61 грн. Підприємство не являється платником ПДВ, свідоцтво анульовано 26.05.2008 та має стан 23 "Місце знаходження не встановлено". У зв'язку з цим, підтвердити факт надмірної сплати ПДВ до бюджету по даній операції неможливо. Перевіркою не встановлено факту надмірної сплати податку підприємством ПП "Еврокомершл Україна" по постачальнику ПП "Беги".

Згідно з поданою ПП "Єврокомершл Україна" до ДПІ у м Херсоні податковою декларацією з ПДВ за листопад 2009 року та розрахунком суми бюджетного відшкодування сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на розрахунковий рахунок, складає 1411238,00 грн. За результатами проведених зустрічних перевірок встановлено порушення п.п.7.7.1, І.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону "Про податок на додану вартість" у вигляді завищення суми бюджетного відшкодування по декларації за листопад 2009 року на суму ПДВ - 213148,66 грн.

Основним постачальником ячменю у серпні 2009 року по 1 ланцюгу постачання є "Кард Агро" на суму ПДВ - 1068312,37 грн. Фактично сплачено - 67474,24 грн.

ПП "Кард Агро" є посередником, постачальником реалізованої продукції є ТОВ "Игнат, ЛТД", ПП "НВП Норма Хим", ТОВ "Зернова компанія "Агромір".

Ланцюги руху сільгосппродукції від позивача до виробника такі:

- ПП "Єврокомершл Україна" - ПП "Кард Агро", м. Херсон - ТОВ "Игнат, ЛТД" (м. Цюрупинськ) - ТОВ "Гринс- Агро" (м. Херсон);

- ПП "Єврокомершл Україна" - ПП "Кард Агро", м. Херсон - ПП "НВП Норма Хим", м. Херсон, - ТОВ "Гринс-Агро",м. Херсон;

- ПП "Єврокомершл Україна" - ПП "Кард Агро" - ТОВ "Зернова компанія "Агромир", м. Херсон, - ПП "Інженерно - будівельна фірма "Теза-А", м. Миколаїв.

В серпні 2009 року ТОВ "Игнат, ЛТД" реалізувало продукції ПП "Кард Агро" на загальну суму 194912 грн. в т.ч. ПДВ 32485,33 грн. ДПІ у Цюрупинському районі Херсонської області повідомила відповідача, що дане підприємство є посередником, постачальником реалізованої продукції є ТОВ "Гринс- Агро" (м. Херсон ). В серпні 2009 року ТОВ "Гринс- Агро" реалізувало продукції на загальну суму 186859,77 грн., в т.ч. ПДВ 31143,29 грн. Співробітниками ДПІ у м. Херсоні здійснено виїзд за місцезнаходженням підприємства та встановлено відсутність його та посадових осіб за юридичної адресою, про що складено акт від 18.02.10 № 214/23-2/36504517. У зв'язку з цим, підтвердити факт надмірної сплати ПДВ до бюджету по даній операції неможливо. Таким чином, перевіркою не встановлено факт надмірної сплати податку позивачем по постачальнику ТОВ "Гринс- Агро" .

Також в серпні 2009 року постачальником ячменя ПП "Кард-Агро" було приватне підприємство ПП "НВП Норма Хим", дане підприємство є посередником, постачальником реалізованої продукції було ТОВ "Гринс - Агро". В серпні 2009 року ТОВ "Гринс-Агро" реалізувало продукції на загальну суму 1305000 грн. в т.ч. ПДВ 217500 грн. Оскільки встановлено відсутність даного товариства та його посадових осіб за юридичної адресою, перевіркою не встановлено факту надмірної сплати податку позивачем по постачальнику ТОВ "Гринс - Агро" .

Також в серпні 2009 року постачальником ПП "Кард-Агро" було ТОВ "Зернова компанія "Агромір" (м. Херсон), яке відвантажило продукцію (ячмінь). Дане підприємство є посередником, постачальником реалізованої продукції є ПП "Інженерно - будівельна фірма "Теза-А", яке в серпні 2009 року реалізувало продукції на загальну суму 382039,42 грн. в т.ч. ПДВ 63673,24 грн. ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва листом від 13.01.10 № 190/7/23-204 повідомило, що провести перевірку не можливо, в зв'язку з тим, що 26.01.2010 до господарського суду Миколаївської області подано позовну заяву про припинення юридичної особи ПП "Інженерно - будівельна фірма "Теза-А". У зв'язку з цим, підтвердити факт надмірної сплати ПДВ до бюджету по даній операції неможливо. Таким чином, перевіркою не встановлено факту надмірної сплати податку підприємством ПП "Єврокомершл Україна" по постачальнику ПП "Інженерне - будівельна фірма "Теза-А" .

Розглянувши подані документи і матеріали та заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві вимоги позивача є такими, що не підлягають задоволенню за наступних підстав.

Відповідно підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону "Про податок на додану вартість" сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. Відповідно підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону "Про податок на додану вартість", якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. За нормами п.1.8 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість" бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом. Згідно п/п. 7.7.3 ст. 7 Закону "Про податок на додану вартість" у разі коли за результатами звітного періоду сума, визначена згідно з підпунктом 7.7.1 цієї статті, має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації. Підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період.

Згідно з п.п.7.4.1. п.7.4. ст.7 Закону "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на віднесення до податкового кредиту сум ПДВ сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу), виникає за правилом першої події: або фактична сплата коштів продавцю в оплату придбаних товарів (робіт, послуг), або отримання податкової накладної, в якій зазначені суми ПДВ, що засвідчує факти придбання платником податків товару (робіт, послуг). Згідно підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Суд погоджується з доводами відповідача про те, що наявність у позивача податкових накладних, необхідних відповідно до Закону України "Про податок на додану вартість" для віднесення певних сум до податкового кредиту, не є безумовною підставою для відшкодування податку на додану вартість. Відповідно до підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону про ПДВ суми ПДВ зараховуються до Державного бюджету України та використовуються у першу чергу для бюджетного відшкодування ПДВ згідно з цим Законом. За змістом Закону про ПДВ право на відшкодування виникає лише при фактичному надходженні ПДВ до Державного бюджету України від продавця, а не з самого факту здійснення відповідної операції та сплати покупцем податку в ціні товару. Тобто законодавець передбачив, що однією з обов'язкових підстав для включення сум до податкового кредиту з ПДВ є сплата цих сум до Державного бюджету України.

ДПІ стверджує, що заявлена до відшкодування сума податку на додану вартість не підтверджується податковим зобов'язанням продавця товарів. Несплата продавцем чи його контрагентом податку на додану вартість до бюджету, у разі фактичного здійснення господарської операції, не впливає на формування податкового кредиту покупцем та не є підставою для позбавлення останнього права на відшкодування цього податку, якщо він виконав усі передбачені законом умови отримання такого відшкодування і має всі документальні підтвердження розміру заявленого податкового кредиту. Надання податковому органу належним чином усіх оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема про наявність таких обставин:

неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності через відсутність управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

облік для цілей оподаткування лише тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для цього виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій;

здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку.

Приймаючи спірне податкове повідомлення-рішення, ДПІ виходила з того, що неможливо встановити походження або виробника купленого позивачем товару, отже, не можна перевірити сплату ПДВ до бюджету всіма постачальниками по ланцюгу до виробника. Про необґрунтованість податкової вигоди свідчать, зокрема, такі обставини. Позивач отримував продукцію від постачальника "Кард Агро", м. Херсон, одним із засновників якого є засновник ПП "Єврокомершл Україна" гр-н ОСОБА_3. Отже, до ланцюгу постачальників продукції добавлено ще одне підприємство, при цьому суду не доведено існування економічно обґрунтованих причин здійснення операції придбання продукції у ПП "Кард Агро" та відповідно збільшення її вартості.

З договору купівлі-продажу ячменя № 01/08-09 від 01.08.09 вбачається, що позивач повинен самостійно забирати сільгосппродукцію зі складу ПП "Кард-Агро" у м. Херсон. Разом з тим, відсутні документи, які підтверджують реальне самовивезення продукції зі складу ПП "Кард Агро". Надані суду товарно-транспортні документи свідчать про те, що сільгопродукція поставлялась безпосередньо від ТОВ "Хлібодар" позивачу. За оформленими документами ПП "Кард-Агро" повинно було отримувати продукцію по ланцюгу від ТОВ "Хлібодар" (керівник ОСОБА_6, головний бухгалтер ОСОБА_6 ) - ТОВ "Торговий дім Трирема" (засновниками якого також є ОСОБА_7. та ОСОБА_6.) - ПП" Беги" (м. Київ). Останній виявлений податковою інспекцією постачальник є платником ПДВ з 26.05.08, тобто в період здійснення поставки, місцезнаходження підприємства не встановлено. Таким чином, не було дотримано вимог п. п. 7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону про ПДВ, який передбачає, крім визначених обов'язкових підстав виникнення у платника податку права на податковий кредит, ще наявність такої підстави, як сплата платником податку у звітному періоді відповідних сум податку. Відповідно до п. п. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону суми податку на додану вартість зараховуються до Державного бюджету України та використовуються у першу чергу для бюджетного відшкодування податку на додану вартість згідно з цим Законом. Тобто законодавцем чітко передбачено, що однією з обов'язкових підстав включення сум до податкового кредиту з податку на додану вартість є сплата цих сум до Державного бюджету України. Висновок про те, що відшкодуванню підлягають лише суми, які були сплачені до бюджету, випливає з самої суті поняття податку, його основної функції - формування доходів Державного бюджету України (п. 19 ст. 1, ст. 9 Бюджетного кодексу України), а також з поняття платника податку на додану вартість, як особи, яка зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем (п. 1.3 ст. 1 Закону). Системний аналіз вищевказаних норм свідчить, що Законом встановлено прямий взаємозв'язок між сплатою, надходженням до бюджету податку на додану вартість та відшкодуванням цього податку. При цьому зазначені етапи нерозривно пов'язані між собою: сплата податку, а потім включення відповідних сум до податкового кредиту з податку на додану вартість та відшкодування податку на додану вартість за рахунок коштів, що були сплачені у вигляді податку.

Такі самі суперечності у первинних документах виявлені при дослідженні руху товару від "Кард Агро", м. Херсон - ТОВ "Игнат, ЛТД" - ТОВ "Гринс- Агро" (м. Херсон ). Товарно-транспортні накладні свідчать про перевезення сільгосппродукції ТОВ "Игнат" минуючи ПП "Кард Агро" безпосередньо позивачу, не від ТОВ "Гринс-Агро", а від невідомих постачальників з Херсонської області.

При дослідженні транспортних документів, які підтверджують поставку від Кард Агро"- ПП "НВП Норма Хим" - ТОВ "Гринс- Агро", також було виявлено, що ПП "Норма-Хим" перевозило позивачу сільгосппродукцію з фермерських господарств, точні адреси яких не зазначені.

Транспортні документи, які були надані позивачем для підтвердження реального постачання сільгосппродукції не містять відомостей про адресу завантаження, відстань перевезення, ціну за одиницю перевезення, прізвища та посади осіб, які отримували вантаж ті інше.

Згідно ст.9 Закону України від 16.07.99 №996 "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, повинні бути складені під час здійснення господарської операції. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, від імені якою складений документ, назва документа, код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники, посади, прізвище і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції та складання первинного документа. Транспортні документи не відповідають ознакам первинних документів, тому не є доказом реальності поставки продукції. Надані позивачем докази не підтверджують реальний товарний характер операцій із придбання та реалізації, не пояснюють яким чином перевозився і зберігався товар, чиїм транспортом, за чий рахунок, яким є розмір витрат. Здійснення поставки на будь-яких умовах не звільняє учасників господарської операції від складання первинних документів, які передбачені законодавством про бухгалтерський облік, а отже, суд звертає увагу на обґрунтованість доводів ДПІ щодо відсутності таких документів у платника податку, оскільки ця обставина може свідчити і про нездійснення самих господарських операцій.

Суд вважає, що позивач діяв без належної обачності та обережності, встановивши господарські стосунки з підприємствами, які постачали продукцію, походження якої неможливо встановити, всі наслідки таких необачних дій позивача покладаються тільки на нього, а не на державний бюджет. Ненадходження податку на додану вартість до бюджету є результатом того, що постачальники позивача по ланцюгу до виробника у відповідних податкових періодах таку суму в податковій декларації з податку на додану вартість не відображали та, відповідно, не сплачували. Згідно з п.п. 7.7.2 Закону, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг). Із-за відсутності підтвердження факту надмірної сплати ПДВ, підстав для відшкодування державою ПДВ не існує, не можуть бути повернуті з державного бюджету кошти, які не надійшли до бюджету, а залишилися у опосередкованих партнерів. За таких обставин суд вважає правомірними дії ДПІ по визначенню податкових зобов'язань по податку на додану вартість і не вбачає порушень чинного законодавства або перевищення компетенції зі сторони відповідача при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

В задоволенні позову відмовляється.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено про день і час виготовлення постанови в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.94,158-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

постановив:

Відмовити приватному підприємству "Єврокомершл Україна" в задоволенні позову до Державної податкової інспекції у м. Херсоні про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 0000080700/0 від 19 квітня 2010 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 24 лютого 2011 р..

Суддя Хом'якова В.В.

кат. 8.2.1